Порівняння Sony HDR-AS50 vs Sony HDR-AS20

Наявність на корпусі камери гнізда з різьбленням типорозміру 1/4". Саме цей типорозмір є стандартним для сучасних штативів і використовується в більшості подібних пристосувань. Так що дана особливість дозволяє встановлювати камеру на штатив, не використовуючи перехідників і іншого додаткового оснащення.

Можливості камери до зйомки відео стандарту HD (720p).

Офіційна специфікація HD передбачає роздільна здатність 1280х720, проте в екшн-камери можуть зустрічатися роздільної здатності, декілька відрізняються від цього показника — причому як в меншу (1080х720), так і в більшу сторону (1440х960). У будь-якому разі HD — найскромніший з сучасних стандартів високої роздільної здатності, який, тим не менш, забезпечує досить чітке і деталізоване зображення.

Ще один важливий показник, наведений у цьому пункті — частота кадрів. Чим вона вища — тим більш плавним і згладженим буде рух в кадрі, тим чіткіше будуть видні окремі деталі в динамічних сценах. Технічно для перегляду людиною достатньо 30 к/с і навіть менше, проте ідеальним значенням вважається 60 к/с — на такій частоті кадрів розмиття в русі стає майже непомітним і водночас розмір знятих файлів залишається в розумних межах. Тим не менш, у продажу зустрічаються камери і з більш високою частотою кадрів на HD-роздільній здатності — 100 к/с, 120 к/с, 200 к/с і навіть 240 к/с. Така швидкість зазвичай використовується для сповільненої зйомки відео, однак можливість такої зйомки не завадить уточнити окремо.

Частота кадрів, підтримувана камерою при уповільненій зйомці (slow-mo).

Таку зйомку називають «швидкісною» тому, що вона здійснюється на підвищеній частоті кадрів (більше 60 к/с). В результаті при відтворенні на звичайній швидкості (60 к/с і нижче) відео виглядає уповільненим (звідси назва «slo-mo»). Подібне уповільнення може застосовуватися і просто для розваги, і як художній прийом, і навіть в наукових цілях — щоб зафіксувати рух, надто швидкий для людського сприйняття. У будь-якому разі чим вище частота кадрів slo-mo — тим сильніше можна уповільнити відео та тим більш прогресивною в цьому плані є камера. З іншого боку, чим вище частота кадрів — тим продуктивніше повинна бути графічна частина; а це, зі свого боку, впливає на ціну апарата, іноді досить помітно.

Також відзначимо, що зйомка slow-mo може бути доступна лише на певних роздільних здатностях, далеко не завжди максимальних; ці моменти можуть прямо уточнюватися в характеристиках action камери.

Кількість мегапікселів в матриці екшн-камери, іншими словами — роздільна здатність цієї матриці (1 Мп — це 1 млн. світлочутливих точок).

Існує думка, що чим вище роздільна здатність, тим краще якість зображення. Це вірно з тієї точки зору, що виробники намагаються встановлювати в прогресивні камери саме сенсори з високою роздільною здатністю. Водночас жорстких правил тут немає, а з технічної сторони число мегапікселів визначає лише максимальна роздільна здатність картинки, яке можна зняти за допомогою даної матриці. Якість цієї картинки буде залежати як від ряду особливостей самого сенсора (розмір, тип, спеціальні конструктивні рішення), так і від характеристик камери (починаючи від оптики і закінчуючи прошивкою). Так що при виборі варто орієнтуватися не стільки на роздільна здатність матриці, скільки на загальний клас камери і огляди з прикладами знятих матеріалів.

Максимальна роздільна здатність, в якому екшн-камера може знімати фото. Вказується в пікселях по горизонталі і вертикалі.

Цей параметр безпосередньо пов'язаний з роздільною здатністю матриці (див. вище): загальна кількість пікселів на фото, зазвичай, відповідає кількості пікселів матриці. Наприклад, роздільна здатність фото 4608x3456 відповідає матриці на 15925248 пікселів, або приблизно 16 Мп. Якщо ж число пікселів на фото більше, ніж заявлене роздільна здатність матриці — значить, виробник використовує програмні хитрощі, що дозволяють «витягнути» роздільна здатність фото до більш високого, ніж першопочатково. Це знижує вартість пристроїв, однак позначається і на якості знімків.

Теоретично високий роздільна здатність знімків може забезпечити хорошу деталізацію, однак на практиці багато чого залежить від характеристик матриці (насамперед фізичного розміру) і особливостей обробки зображення.

- GPS-модуль. Вбудований модуль супутникової навігації, що дозволяє визначити поточні координати пристрою. Варіанти застосування даних з GPS можуть бути різними: постановка геометок до знятих матеріалів, запис пройдених маршрутів (треків), визначення швидкості переміщення, а то й повноцінна навігація по карті.

- Wi-Fi-модуль. Модуль бездротового зв'язку Wi-Fi в екшн-камерах може використовуватися в різних форматах: в одних моделях він відповідає за підключення до Інтернету, в інших - за зв'язок зі смартфоном або іншим пристроєм, в третіх доступні обидва варіанти відразу. У будь-якому випадку основне застосування цього зв'язку - передача знятих матеріалів на зовнішній пристрій або в Інтернет (у тому числі мовлення у форматі онлайн-стримінгу, див. "Можливості зйомки"). Крім цього, можуть передбачатися і більше специфічні функції - наприклад, використання смартфона в ролі зовнішнього видошукача та пульта дистанційного керування. Конкретні особливості застосування Wi-Fi у кожному випадку варто уточнювати окремо.

— Bluetooth. Технологія бездротового зв'язку для обміну інформацією між двома електронними пристроями. В екшн-камерах найчастіше використовується для підключення пультів дистанційного керування, селфі-моноподів та смартфонів, які також можуть виконувати функції пульта дистанційного керування. На відмінність від модуля Wi-Fi, більше економн...о витрачає заряд батареї, але при цьому радіус дії бездротового зв'язку зменшується до 10 метрів.

- NFC-чіп. NFC є технологією бездротового зв'язку на малих відстанях (до 10 см). У екшн-камерах ця технологія використовується переважно як допоміжна для полегшення з'єднання зі смартфоном або іншим пристроєм по Wi-Fi або Bluetooth. Якщо такій гаджет теж оснащений NFC, достатньо піднести до нього камеру і підтвердити з'єднання - це простіше, ніж возитися з налаштуваннями.

- USB З. Порівняно новий різновид інтерфейсу USB, що використовує двосторонній роз'єм мініатюрного розміру, трохи більше microUSB. Найчастіше використовується в аналогічних цілях - як універсальний роз'єм, через які можна заряджати акумулятор і підключати камеру до комп'ютера (для копіювання знятих фото і відео, оновлення прошивки і т.д. п.). При цьому USB З забезпечує більшу швидкість передачі даних, ніж microUSB, підтримує більшу потужність живлення, а також має більше зручний штекер. Зрідка зустрічаються і більше специфічні способи застосування цього інтерфейсу - наприклад, пряме підключення до смартфону або планшета, що має USB-порт З.

- HDMI-вихід. HDMI - цифровий інтерфейс, спеціально розроблений для передачі відео високої роздільної здатності та багатоканального звуку. За наявності такого виходу камеру можна підключити до телевізора, монітора або іншого пристрою як зовнішній програвач і відтворювати зняті матеріали безпосередньо. Зручність HDMI при цьому полягає в тому, що такими входами обладнана практично вся сучасна відеотехніка з підтримкою стандартів HD.

Зазначимо, що самі камери можуть оснащуватися зменшеною версією гнізда - miniHDMI або microHDMI; проте знайти кабель-перехідник зазвичай не становить проблем, він може навіть поставляються у комплекті.

— Підключення мікрофона. Практично будь-яка сучасна екшн камера має вбудований мікрофон, що дозволяє записувати звук. Але при цьому якість його роботи часто виявляється досить невисокою. Тому багато моделей мають можливість підключення зовнішнього мікрофона - його можна вивести, наприклад, на ремінець шолома і записувати коментарі спортсмена в процесі руху. При цьому варто враховувати, що для такого підключення можуть використовуватись різні види роз'ємів. Як наслідок, конкретний тип роз'єму та аксесуари, що підтримуються, залежать від моделі екшн-камери, і деякі пристрої сумісні тільки з фірмовими мікрофонами.

Найбільший об'єм карти пам'яті, підтримуваний даною моделлю камери.

Дане обмеження пов'язано з двома моментами. По-перше, чим глибша від накопичувач — тим більше обчислювальної потужності потрібно для її використання. По-друге, кожен різновид карт пам'яті має свої максимальні обсяги. Наприклад, ємність карти SD HC не може перевищувати 32 ГБ, більш ємні накопичувачі належать вже до стандарту SD XC, і якщо він не підтримується — максимальний об'єм карти не може бути більше 32 ГБ.

Перевищувати максимальний об'єм вкрай не рекомендується: навіть якщо карта буде розпізнана пристроєм, нормальна робота не гарантована.

- Захисний бокс. Спеціальний контейнер, що забезпечує додатковий захист від пилу, вологи, ударів, екстремальних температур та інших подібних неприємностей. Конкретний ступінь захисту у кожному разі потрібно уточнювати окремо. Для того щоб не заважати зйомці, бокс виконується з прозорих матеріалів. Крім того, відзначимо, що деякі камери можна встановлювати на кріплення тільки в боксі (або в рамці кріплення - див. нижче), оскільки сам корпус може не мати місць для цього.

- Кріпильна рамка. Пристосування, призначене для установки камери на різні кріплення - нашлемне, на кермо і т. п. Сам корпус камери нерідко не має посадкових місць під такі кріплення, через що і доводиться використовувати додаткове обладнання. Зазначимо, що аналогічну функцію часто виконує захисний бокс (див. вище); кріпильна рамка, на відмінність від нього, майже не забезпечує захисту, однак у рамці корпус камери залишається максимально відкритим. Це дає додаткові можливості — зокрема дозволяє підключати різні кабелі та ефективно використовувати вбудований мікрофон, що неможливо при застосуванні багатьох боксів.

- Кріплення на шолом. Кріплення призначене для встановлення камери на шолом або іншу вигнуту поверхню. В основі конструкції такого кріплення лежить вигнута платформа з клейовим шаром або липучкою, форма якої відповідає формі поверхні шолома. Такий пристрій може забезпеч...ити більше надійне утримання, ніж класична плоска платформа (див. нижче).

- Плоске кріплення. Одне з основних і найпростіших кріплень, що використовуються для фіксації екшн-камери практично на будь-якій однорідній поверхні: сноуборд, скейт, капот автомобіля та ін. поверхні (за допомогою липучки, спеціального клею тощо). Зазначимо, що плоскі кріплення нерідко використовуються для установки на шолом, проте для цього існує окремий різновид кріплень з вигнутою платформою (див. вище).

- 3-осьове кріплення. Від інших типів кріплення це відрізняється наявністю трьох рухомих вузлів, які дають змогу повертати камеру на кут до 90 градусів трьох осях. На практиці подібне дозволяє підібрати найцікавіший чи вдалий ракурс зйомки — на боці шолома, наприклад. Подібні рішення, як правило, сумісні з багатьма іншими кріпленнями, завдяки чому їх можна використовувати спільно з кермовим, вигнутим та ін.

- На кермо вело/мото (трубу). Кріплення для встановлення камери на невелику трубу – наприклад, кермо велосипеда чи мотоцикла. Як правило, діє за принципом затиску, а розмір кріплення можна регулювати в досить широких межах, підлаштовуючи його під труби різного діаметра.

- Присоска(на скло). Кріплення для камери фіксується в потрібному місці за допомогою присоски. Дозволяє встановлювати пристрій на рівні та злегка вигнуті поверхні. При цьому варто враховувати, що такі кріплення тримаються не настільки надійно, як плоскі або вигнуті (див. пункти). З іншого боку, присоска легко закріплюється та знімається та не залишає слідів. Тому кріплення даного типу застосовуються переважно для встановлення на автомобільному склі, коли камера працює як відеореєстратор.

- Затискач (кліпса). Кріплення типу кліпса-прищіпка досить універсальне, оскільки дозволяє підвісити камеру практично на будь-якому відповідному елементі спорядження (лямка рюкзака, ремінь розвантаження, пояс тощо). Але при цьому воно не надто придатне для екстремальної зйомки через порівняно невисоку надійність.

- Кріплення на голову. Пристрій для фіксації камери на голові - зазвичай на лобі, на зразок налобного ліхтарика. Крім того, що таке розміщення звільняє руки, воно дає ще одну перевагу: об'єктив камери дивиться туди ж, куди користувач. При цьому саме кріплення зазвичай є системою еластичних ременів і призначене для надягання прямо на голову, на відмінність від вигнутої платформи для шолома. Втім, у деяких моделях допускається можливість надягання і поверх шолома.

- Нагрудне кріплення. Це кріплення є системою еластичних ременів, яка дозволяє зафіксувати камеру на грудях користувача, здійснюючи зйомку трохи нижче, ніж «з очей». Як і кріплення на голову, легко адаптується під потрібний розмір.

- Монопод(селфі). Пристосування, відоме у просторіччі як «селфі-палиця». Є штангою, зазвичай розкладною, а іноді і регульованою по довжині; на одному кінці штанги розташовується кріплення для камери, на іншому – ручка для утримання у руці. Відповідно до назви, призначається такій монопод переважно для зйомки самого себе — завдяки довжині штанги камеру можна тримати на зручній для цього відстані. Однак можливі й інші способи застосування: наприклад, за допомогою монопода можна досить далеко заглянути за край обриву або за кут. Головний недолік подібного пристрою — те, що одна рука постійно зайнята.

Крім описаних вище згаданих вище, у комплекті поставки можуть передбачатися й інші види кріплень - наприклад, для музичних інструментів (на гриф гітари, штангу барабанної установки тощо), на дошку для серфінгу тощо.