Порівняння Accuphase E-470 vs Accuphase E-460

Загальна ємність конденсаторів, встановлених в блоці живлення підсилювача. Зазвичай, для простих любителів якісного звуку цей показник не є практично значущим: ємність підбирається з таким розрахунком, щоб оптимально (або хоча б мінімально) відповідати характеристикам підсилювача. Однак для вимогливих аудіофілов, які звертають увагу на найменші деталі компонентів аудіосистеми, конденсатори також часто представляють інтерес.

Річ у тім, що вони є важливою частиною випрямної схеми — згладжують коливання струму, що виникають через недосконалості самих випрямлячів, так і через різних зовнішніх факторів. Знаючи загальну ємність конденсаторів, можна оцінити і ефективність їх роботи: чим вище цей показник, тим стабільніше буде працювати блок живлення і тим нижче ймовірність спотворення звуку з його вини. Існують особливі формули, що дозволяють вивести оптимальну ємність конденсаторів залежно від типу, потужності та інших параметрів підсилювача; їх можна знайти в спеціалізованих джерелах.

Номінальна потужність звуку, що видається підсилювачем на один канал при підключенні до нього навантаження з динамічним опором (імпедансом) в 6 Ом. Детальніше про номінальної потужності та її зв'язку з імпедансом див. «Потужність на канал (8Ω)».

Саме по собі співвідношення сигнал/шум — це відношення рівня чистого звуку, видаваного підсилювачем, до рівня сторонніх шумів, що виникають при його роботі. Цей параметр є основним показником загальної якості звучання — причому досить наочним, оскільки при його обчисленні враховуються практично всі шуми, що впливають на звук в нормальних умовах роботи. Рівень у 70 – 80 дБ в сучасних підсилювачах можна вважати допустимим, 80 – 90 дБ — непоганим, а для прогресивних пристроїв аудіофільского класу обов'язковим вважається співвідношення сигнал/шум не менше 100 дБ.

Якщо в характеристиках не уточнюється, для якого виходу вказано співвідношення сигнал/шум — зазвичай мається на увазі його значення для лінійного входу (див. «RCA (пар)»). Цього буває цілком достатньо, щоб оцінити якість пристрою за цим параметром. Проте деякі виробники вказують його і для інших входів — Main, Phono; докладніше про це див. нижче.

Співвідношення сигнал/шум під час роботи підсилювача через вхід Main. Докладніше про значення співвідношення сигнал/шум див. відповідний пункт вище, про вході Main — п. «Вхід на підсилювач (Main)».

Коефіцієнт демпфування описує якість взаємодії підсилювача з підключеною до нього акустичною системою.

Через особливостей конструкції будь-динамік схильний до виникнення т. зв. паразитних коливань — коливань, які продовжуються після припинення основного імпульсу з підсилювача (подібно до того, як струна продовжує вібрувати після щипка). Це явище негативно позначається на якості звуку, і виробники застосовують різні засоби для того, щоб звести його до абсолютного мінімуму; пригнічення паразитних коливань і називається демпфіруванням.

Найбільш ефективний вид демпфування електричне, шляхом зниження вихідного опору підсилювача. Чим нижче цей опір — тим краще підсилювач утримує динаміки від непотрібних коливань. Для оцінки цього ефекту і ввели поняття «коефіцієнт демпфування» (damping factor) — співвідношення опору навантаження (імпедансу) до вихідного опору підсилювача. Мінімальне значення такого коефіцієнта для техніки Hi-Fi класу — 20; показники на рівні 100 – 120 можна назвати гарними, а серед Hi-End сегмента зустрічаються цифри порядку декількох тисяч.

Водночас варто відзначити, що при збільшенні до тризначних чисел початковий сенс цього параметра, по суті, втрачається, і з'являються інші моменти. Найбільш важливий з них з практичної точки зору полягає в тому, що моделі з високим коефіцієнтом демпфування дуже вимогливі до якості з'єднання з динаміками — високий опір кабелів і роз'ємів здатне звести нанівець демпфуючі властивості самог...о підсилювача. Є й інші нюанси, пов'язані з цим показником (зокрема, рекомендації з вибору підсилювача і динаміків один під одного); вони докладно описані в спеціалізованих джерелах.

Чутливість і динамічний опір підсилювача при подачі сигналу на вхід Main.

Під чутливістю будь-якого входу (крім оптичного) мають на увазі найменшу напругу сигналу на цьому вході, при якому підсилювач здатний забезпечити нормальні значення номінальної потужності (див. Цей параметр визначає в першу чергу вимоги до джерела сигналу. З одного боку, напруга, що забезпечується цим джерелом, має бути не нижче вхідної чутливості підсилювача, інакше останній просто не видасть заявлених характеристик. Однак не можна допускати і значного перевищення по напрузі, інакше звук почне спотворюватися. Більш докладні рекомендації щодо вибору підсилювача по чутливості описані в спеціальних джерелах.

Для будь-якого входу, крім оптичного, вважається, що чим вище цей показник — тим менше спотворень вноситься підсилювачем в сигнал. Мінімальним рівнем вхідного імпедансу в сучасних моделях вважається 10 кОм, а в висококласних пристроях воно може досягати декількох сотень кОм.

Рівень сигналу і динамічний опір, що забезпечуються пристроєм на виході передпідсилювача (докладніше див. «Виходи»).

Рівень сигналу повинен бути не нижче, ніж чутливість підсилювача потужності (див. «Тип»), на який надходить сигнал — інакше підсилювач потужності не зможе забезпечити нормальний рівень сигналу вже на своїх виходах.

Динамічний опір (імпеданс) повністю аналогічний вхідному імпедансу виходу REC – див. відповідний пункт вище. А про сам вихід докладніше див. «Виходи»).

Кількість в конструкції підсилювача виходів з роз'ємами XLR і можливістю балансного підключення. Докладніше про такий формат передачі звуку див. п. «XLR (балансні)» вище.

Потужність, споживана підсилювачем під час роботи у штатному режимі. Деякі виробники можуть вказувати середні значення потужності, деякі — показники на максимальному навантаженні. Однак у будь-якому разі цей параметр дозволяє цілком адекватно оцінити енергоспоживання пристрою і вимоги до підключеному живлення.

Крім того, він може стати в нагоді, якщо у Вас є сумніви в достовірності заявлених даних про вихідний потужності (див. «Потужність на канал (8Ω)»). Основне правило таке: сумарна номінальна потужність по всіх каналах не може бути вище загального енергоспоживання підсилювача. Крім того, існують спеціальні формули, що дозволяють вивести максимально можливу номінальну потужність залежно від потужності живлення і типу підсилювача; з ними можна ознайомитися в спеціальних джерелах.