Порівняння KIDIGO Double vs Bambi M1506

Мінімальний вік, з якого рекомендується використовувати веломобіль. Зрозуміло, даний показник є досить умовним: діти можуть рости і розвиватися швидше норм, і не виключено, що машина може виявитися цілком підходящою за кілька місяців до календарного дня народження. Тим не менш, порушувати ці рекомендації все ж не рекомендується: кожна вікова категорія передбачає наявність певних навиків, а також відповідність по росту і статурі; а тому занадто раннє використання веломобіля може виявитися складним, незручним, а то й небезпечним.

Вікова група до певної міри пов'язана з призначенням (див. нижче). Так, дитячі моделі переважно мають мінімальний вік від 2 до 3 років, максимумом для них є 4 роки. Цей же вік — найменший, зустрічається серед підліткових веломобілів, а універсальні належать до груп від 5 років і старше.

Група користувачів, на яку розрахований веломобіль. Цей параметр пов'язаний не тільки з віковою категорією їздців (див. вище), але і з набором можливостей, передбачених у машині.

— Дитячий. Найбільш проста і, зазвичай, недорога різновид веломобілів. Останнє пов'язано не тільки з невеликими розмірами (довжина, зазвичай, не перевищує 110 см), але і з досить скромним набором додаткових можливостей. Та й максимальне навантаження в таких моделях невелика — здебільшого вона не перевищує 50 кг. Зазначимо, що в більшості подібних машин передбачається функція регулювання сидіння — вона дозволяє підлаштовувати посадкове місце під постійно зростаючого дитини. Втім, зрідка зустрічаються веломобілі і без такої регулювання.

— Підлітковий. Перехідний клас між дитячими та універсальними моделями. В даному випадку під підлітками маються на увазі діти 8 – 12 років, на них і розрахована дана різновид веломобілів (хоча вікова група може починатися і з більш раннього віку, детальніше см. вище). Правда, максимальне навантаження в таких моделях може перевищувати 100 кг, але такі показники є не стільки навмисним кроком виробників, скільки «побічним ефектом» великих конструкцій, і ще не означають, що машина підходить для дорослого. Довжина більшості моделей складає близько 130 см, в них можуть використовуватися додаткові можливості, що не зустрічаються в дитячих — зокрема, цей клас включає не тільки одне-, але і двомісні моделі (див. «Кількість мі...сць»).

— Універсальний. Також цей різновид називають «дорослими» — з тієї причини, що на таких машинах можуть кататися і діти, і дорослі. Для універсальних моделей характерні великі розміри, відповідні показники максимального навантаження і велика кількість регулювань для підстроювання під їздців різного віку і статури; а кількість місць може досягати 4. Правда, і коштують подібні веломобілі відповідно.

Зовнішній вигляд зазвичай описують на основі того, який транспортний засіб послужив прообразом для дизайну й конструкції веломобіля.

— Карт (безкузовний). Картами називають чотириколісні перегонові машини, що не мають кузова. Відповідно, і у веломобілях цього типу основою конструкції є спеціальна рама, на якій і встановлюється сидіння водія. Карти прості за конструкцією і в управлінні, водночас досить міцні й надійні, і можуть відноситися навіть до універсального призначення (див. вище), завдяки чому цей вид оформлення користується значною популярністю.

— Автомобіль. Моделі, що імітують звичайні легкові автомобілі. Зазвичай така подібність досить умовна. Основою конструкції є кузов, роль сидіння відіграє частина цього кузова, виготовлена у вигляді майданчика, а педалі розташовуються під «капотом». З низки причин цей зовнішній вид використовується здебільшого в дитячих веломобілях і не характерний для інших варіантів призначення.

— Позашляховик. Моделі, що імітують автомобілі підвищеної прохідності (крім позашляховиків, їх також називають джипами). За конструкцією і практичними особливостями аналогічні до описаних вище автомобілів, відрізняються від них лише характерним дизайном з відповідними колесами (див. «Тип коліс»), імітацією дуг безпеки (не плутати зі справжніми дугами — див. нижче), додаткових фар й інших «позашляхових» аксесуарів.

— Квадроцикл. Ква...дроциклами називають машини на чотирьох колесах, на яких водій сидить верхи, як на мотоциклі. Відповідну конструкцію мають і веломобілі в цьому оформленні — тільки роль підніжок відіграють педалі. Квадроцикли зустрічаються переважно серед дитячих моделей, рідше — серед підліткових.

— Трайк. У цьому разі під трайком мається на увазі досить своєрідний різновид триколісних машин: водій у них розташовується напівлежачи, педалі розміщені спереду й привод від них виведений на переднє колесо (у моделях молодшої вікової категорії — напряму, як у триколісних велосипедах, у старших — через ланцюгову передачу), а кермо взагалі відсутнє — поворот переднього колеса здійснюється через зусилля ніг. Завдяки цьому трайки добре розвивають контроль рівноваги. З іншого боку, нестандартне управління може викликати певні складнощі, тому такі машини зустрічаються відносно рідко.

— Трицикл. Конструкція, яка заснована на триколісному мотоциклі — одне колесо спереду, два позаду. Компонування у трициклів традиційніше, ніж в описаних вище трайків: у них присутнє мотоциклетне кермо, а положення їздця — класичне сидяче.

— Спецтехніка. Моделі, які копіюють різну спеціалізовану техніку, що не відноситься до описаних вище категорій. Найпопулярніший варіант — різноманітні трактори й бульдозери, але можуть зустрічатися й інші різновиди — наприклад, пожежні вантажівки чи комбайни. Деякі з таких моделей фактично являють собою класичні карти, тільки у специфічній розмальовці й з тракторними колесами (див. «Тип коліс»), інші мають оригінальну конструкцію, яка більше нагадує реальні трактори чи іншу техніку. Ще одна особливість «спецтехніки» полягає у широкому застосуванні причепів (див. нижче) і різноманітного додаткового оснащення — екскаваторних ковшів, бульдозерних відвалів тощо. Це дає маленькому водію додаткові можливості для ігор (власне, призначення веломобілів цього типу — переважно дитяче).

Найбільшу вагу, який веломобіль здатний протягом тривалого часу гарантовано винести без поломки, іншими словами — максимальне навантаження на конструкцію, допустима для нормальної експлуатації. Ця навантаження враховує вагу водія, багажу, а в багатомісних моделях і пасажирів (тобто вказується вона для машини загалом, а не для окремого місця). Пов'язаний даний параметр насамперед з призначенням і вікової категорії (див. вище): чим «старше» веломобіль — тим більшу вагу він повинен нормально переносити.

Зрозуміло, при виборі машини варто виходити з того, що зазначена в характеристиках максимальне навантаження має бути не нижче, ніж планована в реальних умовах; але при цьому бажано мати ще й певний запас. Пов'язано це з двома моментами. По-перше, цей параметр зазвичай наводиться для рівних доріг; а при їзді по ямах, вибоїнах і інших нерівностей веломобіль може піддаватися нерозрахунковим навантажень навіть при формально допустимому вазі. По-друге, найчастіше веломобілі купуються для дітей; а оскільки діти ростуть, то запас ваги просто обов'язковий — інакше машина дуже швидко виявиться непридатною до використання.

Також не варто обманюватися, якщо при перевищенні максимального навантаження (випадковому або навмисному) веломобіль не зламався відразу — перевантаження в будь-якому разі негативно позначається на надійності і може привести до ранньої поломки.

Можливість регулювати положення керма веломобіля.

Ця регулювання може здійснюватися різними способами: в одних моделях змінюється довжина рульової колонки, в інших — нахил, а подекуди ці можливості навіть можуть поєднуватися. У будь-якому разі дана функція дає додаткові можливості підстроювання веломобіля під зростання і статура конкретного водія (докладніше про особливості такої підстроювання див. «Регульоване сидіння»).

Наявність дуги безпеки до конструкції веломобіля.

Така дуга зазвичай встановлюється в задній частині веломобіля, за сидінням. Її завдання — захистити голову і шию їздця при перекиданні машини. Зазначимо, що дуги безпеки продаються і окремо, і багато моделі без цієї функції допускають установку покупних пристосувань; однак відразу придбати веломобіль з дугою в комплекті, зазвичай, простіше.

Діаметр переднього колеса (коліс) веломобіля. На практиці цей параметр важливий насамперед з урахуванням того, що для великих коліс характерна більш висока прохідність, ніж для дрібних. Крім того, дані про розміри передніх і задніх коліс дають змогу оцінити особливості зовнішнього вигляду (див. вище): наприклад, деяка «спецтехніка» може мати невеликі передні колеса і великі задні, як у справжніх тракторах.

Діаметр заднього колеса (коліс) веломобіля. Значення цього параметра таке ж, як і у діаметра переднього колеса (див. відповідний пункт).

Зовнішній вид описує не тільки загальний дизайн коліс, але і деяку специфіку їх функціоналу.

— Велосипедні. Велосипедні колеса мають два ключових відмітних ознаки: наявність окремих спиць, що з'єднує обід з центром колеса, а також відносно невелику ширину (за рахунок якої вони слабо підходять для бездоріжжя). Втім, ширина в різних моделях може бути різною; те ж стосується і розмірів, форми і кількості спиць.

— Автомобільні. Колеса, диск яких не має яскраво виражених спиць, а ширина, зазвичай, більше, ніж у вищеописаних велосипедних. При цьому диск може бути як суцільним, так і з прорізами. Подібні диски також використовуються у позашляхових і тракторних колесах (див. нижче), відмінною ж особливістю автомобільних різновидів є малюнок протектора — він або неглибокий (на «універсальних» шинах і деяких гоночних), або взагалі відсутня (цей варіант зустрічається в моделях початкового рівня). Таким чином, основним призначенням таких коліс є відносно рівні поверхні.

— Позашляхові. Колеса з суцільним (або майже суцільним) диском, що відрізняються від описаних вище автомобільних більш глибоким малюнком протектора, а іноді — і збільшеними розмірами. Така конструкція розрахована на те, щоб дати можливість успішно пересуватися не тільки по рівному асфальту, але і по пересіченій місцевості на зразок ґрунтових доріг або навіть бездоріжжя (хоча і без особливого фанатизму» — наприклад, для глибокої бруду такі колеса, заз...вичай, не призначені). Водночас варто враховувати, що в найпростіших веломобілях, розрахованих на дітей (див. «Призначення») позашляхові колеса можуть бути муляжем, призначеним виключно для того, щоб забезпечити зовнішню схожість з цим всюдиходом; по ходовим характеристикам вони в таких випадках не мають переваг перед автомобільними.

— Тракторні. Подальший розвиток ідеї позашляхових коліс (див. вище). Тракторні різновиди відрізняє глибокий малюнок протектора з потужними ґрунтозацепами, а також ще більш збільшений розмір. Завдяки цьому повноцінні тракторні колеса здатні успішно долати не тільки ґрунтові дороги, але і складні перешкоди на зразок калюж, в'язкої вологої землі і т. ін. Однак в дану категорію включена й інша різновид — колеса, які лише імітують тракторні і не призначаються для складних умов. Вони зустрічаються в дитячих моделях веломобілів (див. «Призначення»).

Відзначимо, що деякі моделі можуть поєднувати в конструкції велосипедні та автомобільні колеса (інші поєднання не зустрічаються з низки технічних причин. У таких випадках тип коліс вказується за принципом більшості — наприклад, для трайка з двома задніми колесами автомобільного типу і переднім велосипедним будуть вказані саме автомобільні.