Порівняння EMOS BEN 9016 vs X-Digital DIN 336

Штатний спосіб встановлення антени.

— Вулична. Моделі, розраховані на використання поза приміщеннями. Така установка не накладає особливих обмежень на розміри і дизайн, що дозволяє зробити основний упор на технічні характеристики. Завдяки цьому вуличні моделі загалом є більш прогресивними, ніж кімнатні, правильно встановлена зовнішня антена дозволяє досягнути впевненого прийому навіть в місцях з досить слабким сигналом. Ще одна відмінність від кімнатних полягає в покращеній захист від пилу, вологи та інших несприятливих факторів. Більшість вуличних антен оснащений кріпленнями для постійної установки на горизонтальну або вертикальну поверхню (наприклад, дах або стіну).

— Кімнатна. Антени, призначені для установки усередині приміщень. Зазвичай, мають відносно компактні розміри, досить елегантний, порівняно з вуличними аналогами, дизайн, та й у встановленні більш прості — достатньо лише встановити пристрій на будь-яку поверхню. Водночас характеристики подібних моделей помітно скромніше, вони підходять лише для місць з високим рівнем телесигналу (наприклад, верхніх поверхів при малоповерховій забудові і невеликій відстані від ретранслятора). І навіть у таких випадках для того, щоб досягти впевненого прийому, може знадобитися довгий і клопіткий пошук оптимального місця установки антени.

Ступінь посилення сигналу, забезпечувана антеною. Чим вище цей показник — тим більш впевнено антена буде працювати в умовах слабкого прийому, тим нижче рівень сигналу, при якому вона виявиться неефективною. Водночас варто враховувати, що високий коефіцієнт підсилення не є гарантією високої якості. По-перше, недобросовісні виробники та продавці можуть вказувати в характеристиках цифри, які не відповідають реальним показникам. По-друге, антеною посилюється не тільки корисний сигнал, але і різні перешкоди, і в окремих випадках переважніше як раз невисокий коефіцієнт посилення (наприклад, в умовах щільної багатоповерхової забудови, коли сигнал доходить до антени з різних напрямків і з різною затримкою). І по-третє, показників вище 40 дБ можна досягти тільки при використанні підсилювачів (див. нижче) — а підсилювачі теж є джерелом шумів, які в деяких ситуаціях можуть бути доволі помітні.

Частоти діапазону VHF (відомого в народі як «метровий діапазон»), на які розрахована антена. До VHF прийнято відносити частоти від 30 до 300 МГц; антени з повним охопленням цього діапазону зустрічаються досить рідко, проте цього й не потрібно, тому що частоти телемовлення займають лише частину VHF, і ця частина зазвичай цілком перекривається.

Продавці антен, зазвичай, вибирають для продажу моделі, сумісні з місцевими частотами. Тому загалом частотний діапазон є досить специфічним параметром, який звичайному користувачеві потрібно дуже рідко — хіба що при купівлі антени в іншій країні. Також відзначимо, що FM-мовлення в Європі та Америці використовує діапазон 87,5 – 108 МГц, і антени під таке мовлення (див. «Прийом сигналу»), за визначенням, мають охоплювати ці частоти.

Внутрішній опір антени змінному струму. Стандартним значенням для сучасних TV-антен є 75 Ом; саме таке опір повинен мати з'єднувальний кабель, який використовується для підключення антени до приймача — інакше про нормальному використанні не може бути й мови.

Можливість управління вбудованим підсилювачем дозволяє стабілізувати хвильовий опір між кабелем антени і приймачем. Завдяки цьому можна запобігти перевантаження, що зі свого боку впливає на якість сигналу. Нерідко телевізійні антени з опцією регулювання посилення оснащуються власним блоком живлення на 12 В.

Довжина з'єднувального кабелю, що входить в комплект поставки антени (часто — взагалі незнімного). Досить багато моделей поставляється з кабелем, що позбавляє від необхідності купувати його окремо. А знаючи довжину дроту, можна оцінити, чи вистачить його, щоб дотягнутися до телевізора без додаткових дротів.