Порівняння Yunteng YT-888 vs Yunteng YT-1288

Довжина монопода в складеному вигляді. Від цього параметра залежить насамперед зручність в транспортуванні, хоча повністю складена конструкція може використовуватися і під час зйомки. Також варто сказати, що менша довжина в складеному вигляді (при тій же максимальній довжині) може означати більшу кількість секцій, що ускладнює конструкцію, підвищує її вартість і трохи знижує надійність.

Найбільш компактні сучасні селфі-палиці в складеному вигляді займають менше 15 см, у найбільш великих мінімальна довжина може перевищувати 30 див (це є неминучим наслідком великої загальної довжини).

Найбільша довжина, на яку можна розкласти монопод.

Велика довжина дозволяє розмістити камеру далі від користувача і вмістити в кадр більший простір. Також вона може бути корисною під час зйомки у важкодоступних місцях, куди просто рукою не дотягнутись. Крім того, при тій же мінімальної довжини велика максимальна довжина означає більш широкий діапазон відстаней, доступний для даного штатива. З іншого боку, робочий розмір конструкції помітно впливає на її вагу та ціну.

Якщо говорити про конкретні цифри, то найбільш короткі сучасні селфі-палиці мають довжину до 50 см. Значення в 51 – 75 см вважається середнім, 76 – 100 см — більше середнього, а в найбільш довгі моделі здатні розкладатися на 1 м і більше.

Кількість окремих розсувних секцій, передбачене в конструкції штатива.

Чим більше секцій, при тій же довжині — тим коротше буде кожна окрема секція і тим компактніший виявиться штатив в складеному вигляді. З іншого боку, збільшення кількості окремих частин негативно позначається на міцності і надійності конструкції. При виборі кількості секцій виробники виходять з компромісу між цими моментами; тож у довгих штативів, зазвичай, секцій більше — це дозволяє зберегти компактність у складеному вигляді.

Варто також сказати, що крім багатосекційних розсувних селфі-палиць, випускаються і нерозсувні моделі, що складаються всього з однієї секції. Вони призначені не стільки для селфі, скільки для загальної зручності під час зйомки на смартфон або екшн-камеру.

Наявність секцій зі спеціальними фіксаторами в конструкції штатива.

Звичайну секцію для фіксації в одному положенні потрібно повністю висунути; це не завжди зручно. Фіксатори ж дають змогу закріплювати секції в будь-якому положенні, не обов'язково повністю висунутому. Таким чином, можна виставляти практично будь-яку довжину штанги (в межах від мінімальної до максимальної). Недоліки подібних моделей — висока ціна і дещо збільшений вага.

Зрозуміло, при цьому треба враховувати також вага чохла, боксу та інших встановлених на гаджет аксесуарів.

Більшість сучасних селфі-штативів мають допустиме навантаження до 0,5 кг — показник на зразок скромний, однак для більшості смартфонів і екшн-камер більшого і не потрібно. 0,5 – 1 кг — середнє значення, воно зустрічається переважно в моделях з можливістю установки екшн-камер. Зазначимо, що такий запас міцності дозволяє (за наявності потрібних кріплень) використовувати класичні фотоапарати — компакти, багато «бездзеркалки» і навіть деякі «дзеркалки» з порівняно скромною оптикою. А найбільш міцні моделі витримують більше більше 1 кг; така конструкція може стати в нагоді як для масивного пристрою, так і для порівняно легкого гаджета — якщо вимагається максимальний запас міцності.

Спосіб зв'язку кнопки спуску затвора, використовуваної в штативі, з встановленою в кріпленні камерою.

— Mini jack 3.5 mm. Дротове підключення через стандартний роз'єм mini-jack 3.5 мм. Цей варіант характерний переважно для моделей, сумісних зі смартфонами (див. «За призначенням» — mini-jack є майже у всіх подібних гаджетах і, зазвичай, при використанні камери він працює в якості керуючого роз'єму. Головною перевагою штативів зі штекером 3.5 мм є те, що вони не потребують окремого живлення; з недоліків можна відзначити хіба що сама наявність дроти, що не створює особливих незручностей, однак подобається не всім.

— Bluetooth. Підключення бездротового стандарту Bluetooth. Модулі Bluetooth зустрічаються як на смартфонах, так і в екшн-камерах; а відсутність дротів надає конструкції акуратний зовнішній вигляд. Крім того, даний варіант дозволяє застосовувати штатив в ролі пульта ДУ навіть при розміщенні камери поза кріплення — дальність з'єднання становить близько 10 м. Недоліком Bluetooth, порівняно з дротовим підключенням, є більш висока вартість, а також необхідність живлення, що обмежує термін автономної роботи штатива.

— Пульт ДК. Окремий пульт управління для камери, що поставляється в комплекті — зазвичай бездротовий, з підключенням по Bluetooth. Такий пульт зручний тим, що його можна тримати в зручному місці — наприклад, у вільній руці,...не відволікаючись від утримання самого монопода. При цьому на штанзі може передбачатися кріплення для пульта, а в деяких моделях він дублюється вбудованої кнопкою (на випадок втрати пульта або сіли батарейок). А найбільш прогресивні пульти дають доступ до різних додаткових функцій і можуть навіть мати власний дисплей. Недоліки цього варіанта — досить висока ціна й необхідність стежити за станом батареї ще й в пульті.

Основний матеріал, що використовується в конструкції штатива, точніше — штанги штатива (для ручки і головки можуть застосовуватись інші матеріали, наприклад, пластикова або шкіряна накладка на металеву штангу).

— Метал. Метал, зустрічається в селфі-штативах, може мати різний склад і властивості: наприклад, сталь коштує відносно небагато, однак має велику вагу, алюміній легкий, але дорогий, і т. ін. В будь-якому разі перевагою даного варіанта перед пластиком є висока міцність, що дозволяє створювати конструкції практично під будь-вага камери (аж до кількох кілограмів).

— Пластик. Недорогий і досить легкий матеріал, пластик має досить непогану міцність, однак помітно поступається металам по надійності. Тому даний варіант зустрічається дещо рідше, переважно в штативах з невеликою максимальним навантаженням.