Порівняння Vorskla PMZ 52/200 vs ADA Ground Drill 7 A00318

Передаточне число понижуючого редуктора, встановленого в мотобуре. Цей параметр вказує, у скільки разів редуктор знижує швидкість обертання шнека щодо вала двигуна. Знаючи передавальне число і максимальні обороти двигуна, можна точно визначити максимальну швидкість обертання шнека: наприклад, для двигуна на 8000 об/хв і редуктора з передаточним числом 40 найбільша швидкість обертання бура складе 8000/40=200 об/хв.

Загалом більш висока передавальне число (при тій же потужності і обертах двигуна) дозволяє добитися більшого крутного моменту (за рахунок зниження обертів привідного вала) і дає можливість використовувати більш великі шнеки. Водночас не варто забувати, що фактична здатність мотобури справлятися з важкими завданнями залежить і від інших характеристик — насамперед згаданих обертів і потужності двигуна. Це потрібно враховувати при виборі.

Робочий об'єм двигуна мотобури.

Більший об'єм (при тому ж типі ДВЗ, див. вище), з одного боку, підвищує потужність, з іншого — збільшує витрату палива. Втім, загалом цей параметр є довідковим, і звертати увагу при виборі стоїть на більш практично значимі показники — потужність, обороти, передавальне число і т. ін.

Потужність двигуна мотобури в кінських силах. Кінська сила традиційно застосовується для позначення потужності двигунів внутрішнього згоряння. 1 к. с. приблизно дорівнює 735 Вт.

Потужність є одним із ключових параметрів для будь-якого мотобури: чим вона вища — тим більш високого крутного моменту можна досягти на приводному валу, тим більш товсті шнеки можна використовувати з агрегатом і тим краще він підходить для складних робіт і важких ґрунтів. З іншого боку, висока потужність помітно позначається на ціні, габаритах і вазі двигуна. Тому цей параметр виробники вибирають, виходячи з цінової категорії і загального призначення інструменту.

Найбільш скромні двигуни, порядку 0,8 – 1,5 к.с., встановлюються в мотодрелях (див. «Тип») — для таких пристроїв висока потужність не потрібна, а ось невелика вага і компактність, навпаки, критичні. Для мотобурів показники в 1,6 – 3 к.с. відповідають початковому рівню, 3 – 5 к. с. — середнього, а в найбільш потужних моделях встановлюються мотори на 7 – 8 к.с., що дає можливість працювати зі шнеками діаметром до півметра і більше. Водночас варто враховувати, що агрегати однакової потужності можуть розрізнятися за діаметром шнека і іншим робочим характеристикам.

Потужність двигуна мотобури в кіловатах. Вати (кіловати) є загальною одиницею потужності, ця одиниця використовується і для бензинових двигунів поряд з кінськими силами (див. вище).

Потужність є одним із ключових параметрів для будь-якого мотобури: чим потужніший двигун — тим більш високого крутного моменту можна досягти на приводному валу, тим більш товсті шнеки можна використовувати з агрегатом і тим краще він підходить для складних робіт і важких ґрунтів. З іншого боку, висока потужність помітно позначається на ціні, габаритах і вазі двигуна. Тому цей параметр виробники вибирають, виходячи з цінової категорії і загального призначення інструменту.

Показники 0,6 – 1,2 кВт характерні для найбільш скромних двигунів, такими комплектуються переважно мотодрели (див. «Тип»). У мотобурів початкового рівня застосовуються агрегати потужніший, на 1,2 – 2,2 кВт, середнього класу відповідає показник у 2,3 – 3,7 кВт, а в найбільш солідних пристроях потужність може досягати 5,5 – 6 кВт. Варто враховувати, що агрегати однакової потужності можуть розрізнятися за діаметром шнека і іншим робочим характеристикам.

Обороти, що видаються двигуном мотобури на холостому ходу, з повністю відпущеним дроселем. В такому режимі приводний вал, зазвичай, не обертається (автоматичне зчеплення включає його тільки при збільшенні обертів), тому цей параметр прямого практичного значення не має. Водночас він дозволяє оцінити діапазон обертів двигунів і деякі його особливості; докладніше див. «Максимальні оберти».

Найбільші оберти, які здатний видати двигун мотобура, по суті — швидкість обертання вала при максимально витиснутому дроселі.

Різниця між холостими (див. вище) і максимальними обертами визначає робочий діапазон швидкостей двигуна. При цьому більш швидкий мотор буде мати менший крутний момент, ніж більш повільний агрегат з тією ж потужністю. Водночас на швидкість обертання приводного валу (і крутний момент на ньому) впливають не тільки оберти двигуна, але і передатне число редуктора (див. вище); це означає, що застосуванням відповідних редукторів можна прирівняти можливості різношвидкісних моторів. Тому порівнювати мотобури схожої потужності варто не за оборотами двигуна, а по швидкості обертання робочого валу.

Найбільший діаметр бура (шнека) або свердла, з якою здатен працювати інструмент, іншими словами — максимальний діаметр отворів, які можна виконувати за допомогою мотобури.

Чим товще бур — тим більше опору він зустрічає під час роботи і тим вище повинен бути крутний момент для подолання цього опору. Тому ставити на мотобур насадки більшого діаметра, ніж заявлено виробником, не можна: в кращому випадку бур просто не зможе провернутися, в гіршому — можлива серйозна перевантаження і аварія.

Найбільша швидкість обертання бура (шнека) або свердла, яку може забезпечити інструмент.

Швидкість обертання і крутний момент пов'язані в зворотній пропорції: більш високі обороти бура (при тій же потужності двигуна) відповідають меншому крутному моменту, і навпаки. Це означає, що з двох мотобурів однакової потужності більш повільний буде водночас і більш «тяговитим», здатним краще справлятися з важкими роботами і товстими шнеками (див. «Макс. діаметр»). З іншого боку, більш висока швидкість дозволяє швидше вибирати матеріал і менше часу витрачати на роботу, тому при невеликих навантаженнях переважно більш «швидкі» інструменти.

Наявність робочої насадки - бура (шнека) або свердла — у комплекті постачання інструмент.

Купівля такого набору позбавляє від необхідності шукати бур окремо, до того ж штатна насадка за визначенням відповідає діаметру приводного вала (див. вище). Характеристики комплектного бура потрібно обов'язково уточнити перед придбанням, тому що вони можуть не відповідати вимогам покупця. У світлі цього деякі інструменти випускаються в двох варіантах комплектації – з буром і без нього, що важливо враховувати при покупці.

– Для грунту. Робоча насадка шнекової конструкції для виконання земляних робіт — вирізання в грунті свердловин, лунок тощо. Шнек угвинчується в грунт за принципом саморіза і при кожному повороті навколо осі зрізає щільну масу грунту. У міру заглиблення інструменту утворюється яма з круглим перетином і рівними стінками. Її глибина залежить від максимальної довжини бура, ширина — від діаметра робочої насадки.

– Для льоду. Бури для льоду оснащені шнеком з більш гострими лезами, ніж у грунтових робочих насадок. Як результат, вони ефективно «вгризаються» в лід, проробляючи в ньому лунки необхідного діаметру і глибини. Льодові бури часто йдуть на додачу до легких мотобурів, які передбачається використовувати на зимовій риболовлі.