Джерело живлення
—
Мережа. Живлення від електричної мережі — найчастіше звичайної побутової на 230 В, проте зустрічаються і «автомобільні» моделі на 12 В, з підключенням до гнізда прикурювача. Цей варіант добре підходить для всіх типів паяльників (крім хіба що безконтактних), він дає змогу створювати інструмент практично будь-якої потужності з необмеженим часом роботи. Головними недоліками мережевих моделей є необхідність наявності поблизу розетки, а також наявність дроту, який обмежує рухливість і при недбалому поводженні може потрапити під жало.
–
USB-порт. Живлення від USB-порту реалізоване в компактних паяльниках відносно невисокої потужності, які використовуються для малих об'ємів нескладної пайки. Перевага таких моделей перед однолітками – можливість роботи в польових умовах завдяки забезпеченню енергетичного постачання від ноутбука чи повербанка.
—
Газовий. Паяльники, що працюють за рахунок згоряння газу, по суті — пальники з розширеними можливостями. Газ поступає в пальник з вбудованого резервуара, який у більшості моделей можна заправляти з найпростішого балончика (аналогічно запальничкам). Ключовими перевагами газового інструменту є висока потужність, можливість досягати високих робочих температур — понад 1000 °С — а також придатність для безконтактної пайки (див. «Тип»). Крім того, подібні паяльники автономні і абсолютно не залежать від електроживле
...ння. З їх недоліків можна відзначити складність у використанні і обслуговуванні, зумовлену, зокрема, наявністю відкритого полум'я і необхідністю дотримуватися відповідних правил безпеки.
— Акумулятор. Живлення від вбудованого акумулятора робить паяльник автономним і дає змогу застосовувати його незалежно від того, чи є поблизу розетки. Та й відсутність мережевого дроту позитивно позначається на зручності роботи. З іншого боку, акумуляторне живлення підходить тільки для найменш потужних моделей — зазвичай до 10 Вт, сам інструмент, за інших рівних умов, виходить помітно важче і дорожче мережевого, час його роботи обмежений, а при вичерпанні заряду розетка все одно знадобиться.
– Батарейки. Моделі з живленням від змінних батарейок «пальчикового» формату АА та деяких його похідних. З огляду на малу потужність такі пристрої не варто розглядати як основні інструменти для виконання паяльних робіт. Однак вони відмінно підходять на той випадок, коли необхідно щось спаяти далеко від стаціонарної мережі живлення.Потужність
Номінальна потужність паяльника; в моделях з регулюваннями (див. нижче) — максимальна номінальна потужність. Чим потужніший інструмент — тим інтенсивніше нагрівання, яке він забезпечує, тим краще він підходить для робіт з великими предметами, на зразок пайки товстих дротів, ремонту радіаторів тощо. Однак надлишкова потужність також небажана, як і недостатня: занадто «слабким» інструментом не вийде досягти нормальної якості пайки, а занадто «сильний» буде перегрівати деталі, що з'єднуються, і може призвести до їх пошкодження (не кажучи вже про надмірну витрату електроенергії). Тому вибирати паяльник за потужністю потрібно з урахуванням робіт, для яких його планується використовувати.
Так, малопотужні моделі до 10 Вт призначаються переважно для мініатюрних деталей і тонких робіт — на зразок пайки мікросхем. Оптимальним варіантом для побутового застосування вважається 25 – 35 Вт, для великих елементів можна використовувати і більш потужні моделі,
до 50 Вт; ці ж показники підійдуть більшості радіоаматорів. Паяльники на
50 – 100 Вт призначені переважно для товстих дротів, що зустрічаються, наприклад, в бортових мережах автомобілів; а велика потужність характерна для інструменту, розрахованого на великі конструкції: металеві ємності (каструлі, відра тощо), радіатори тих же авто тощо.
Окремий випадок являють собою моделі для зварювання пластикових труб (див. «Тип»): вони видають не ме
...нше 700 Вт, а в найбільш потужних моделях показники можуть перевищувати 2 кВт. Тут чим потужніше інструмент — тим крупніше труби, з якими він може працювати: так, 700 – 800 Вт вистачить на деталі діаметром 20 – 25 мм, а для труб 63 мм знадобиться не менше, ніж згадані 2 кВт.
Деякі паяльники мають регулятори потужності (див. нижче), що дає змогу підлаштовувати їх під ту чи іншу ситуацію і розширює можливості застосування.
Зазначимо, що сама по собі висока потужність не означає високої робочої температури — вона тільки полегшує і прискорює нагрівання.Макс. температура
Найбільша температура, до якої паяльник може розігріти оброблюваний матеріал. Ця температура повинна бути достатня для того, щоб розплавити припій або інший оброблюваний матеріал (наприклад, поліпропілен в споюваних трубах), однак не занадто висока, щоб не перегрівати місце з'єднання. Тому вибір за даним показником залежить від особливостей планованих робіт.
Зазначимо, що в більшості побутових паяльників на 20 – 60 Вт максимальна температура варіюється в межах 300 – 400 °С — цього достатньо для роботи з більшістю припоїв, які застосовуються в радіотехніці. У більш потужних контактних моделях, а також паяльних станціях (див. «Тип») зустрічаються показники порядку 700 – 800 °С — це дозволяє без проблем працювати з тугоплавкими припоями, температура плавлення яких починається від 450 °С. Для моделей, розрахованих на пластикові труби, стандартним показником є 300 °С — саме така температура (або трохи більш низька, близько 280 °С) вважається оптимальною для пайки поліпропілену. А найбільш високі температури — 1300 °С і більше — здатні забезпечити газові паяльники (див. «Живлення»)
