Порівняння Makita PM7651H vs Dnipro-M 3W-750

Номінальний об'єм резервуара обприскувача. Зазвичай, в даному випадку вказується робочий об'єм, а не повна ємність («під пробку»).

Чим об'ємніший обприскувач — тим більший об'єм робіт можна виконати з його допомогою без перезаправки. З іншого боку, великий об'єм відповідним чином позначається на ціні, габаритах, а головне — вазі агрегата (причому не тільки в заправленому, але і в «сухому» стані). Тому навіть при великих об'ємах робіт іноді буває раціональніше використовувати порівняно невеликий агрегат, перезаправляючи його кілька разів.

Детальні рекомендації по оптимальному об'єму бака для тієї чи іншої ситуації можна знайти в спеціальних джерелах. Що стосується конкретних значень, то в найкомпактніших розпилювачах ручної конструкції (див. вище) об'єм не перевищує 2 л. Резервуари на 2,1 – 5 л можна зустріти як в ручних пристроях, так і в помпових і акумуляторних моделях (див. «Тип») з наплічним перенесенням. Обприскувачі на 5,1 – 10 л практично всі робляться наплічними, об'єм бензинових агрегатів фактично починається з 10 л, а найбільш місткі сучасні розпилювачі мають баки більше ніж на 15 л.

Найбільша дальність, на яку обприскувач може ефективно розпорошити рідина або порошок. Зазвичай мається на увазі дальність по горизонталі, однак для «далекобійних» моделей можуть наводитися значення і при вертикальному розпиленні — у таких агрегатах різниця між горизонтальною і вертикальною дальністю буває досить помітна.

«Далекобійний» обприскувач (на 10 – 15 м і більше) зручний тим, що дозволяє обробляти велику площу, не рухаючись з місця, а також діставати до високих гілок, не використовуючи сходів. З іншого боку, велика дальність вимагає відповідної потужності, що позначається на ціні, вазі і габаритах агрегата — притому що потрібні такі можливості далеко не завжди: наприклад, для тісного оранжереї найкраще підійде розпилювач з невеликою дальністю (5 – 10 м, а нерідко і менше) Так що вибирати за цим показником варто з урахуванням особливостей планованих робіт.

Тип двигуна внутрішнього згоряння, встановленого в бензиновому обприскувачі (див. «Тип»). В даному випадку ДВЗ прийнято розділяти за циклом роботи:

— Двотактний. Двотактний цикл дозволяє створювати потужні двигуни з порівняно невеликими робочими об'ємами (і, відповідно, габаритами і вагою); при цьому такі агрегати значно простіше і дешевше чотиритактних. Правда, вони шумлять сильніше, витрачають дещо більше палива і вимагають приготування бензино-мастильній суміші для заправки, однак ці недоліки в разі обприскувачів не є критичними. Тому більшість сучасних бензинових агрегатів оснащується саме двотактними ДВЗ.

— Чотиритактний. Чотиритактні двигуни працюють менш шумно, ніж двотактні, економніше витрачають паливо і більш прості в заправці (бензин і масло заливається окремо, без необхідності точно дотримуватися пропорції). Водночас такі ДВЗ відрізняються складністю конструкції і досить високою вартістю, а тому вони використовуються рідко, переважно у висококласних професійних обприскувачах.

Об'єм одного циліндра в двигуні внутрішнього згоряння, встановленому в обприскувачі. Фактично мова йде про робочому об'ємі всього двигуна, оскільки в подібній техніці застосовуються тільки одноциліндрові ДВЗ.

Загалом великий об'єм циліндра дозволяє добитися великих потужностей, проте потужність залежить ще від деяких характеристик двигуна (насамперед типу ДВЗ, див. вище). Та й робочі характеристики самих обприскувачів при однаковій потужності моторів теж можуть бути різними. А ось що безпосередньо залежить від об'єму двигуна — так це витрата палива: більший об'єм, зазвичай, вимагає більше пального.

Потужність бензинового двигуна обприскувача (див. «Тип») в кінських силах.

Потужність безпосередньо впливає на дальність обприскування і продуктивність агрегата, за даним показником можна оцінити загальний рівень пристрої. Правда, варто враховувати, що виробники можуть вказувати цю характеристику по-різному: одні наводять номінальну потужність (під час роботи двигуна в нормальному режимі), інші — максимальну (на піковому навантаженні). Тому при виборі та порівнянні варто враховувати не тільки показник, але й інші базові характеристики.

Що ж до кінських сил, то ця одиниця традиційно застосовується для оцінки потужності ДВЗ. 1 к. с. приблизно дорівнює 735 Вт.

Потужність двигуна обприскувача в кіловатах. Ват (кіловат) є універсальною одиницею, яка застосовується для всіх типів двигунів, однак на практиці цей параметр вказується переважно для бензинових агрегатів (див. «Тип»). Пов'язано це з тим, що електричні розпилювачі — навіть найбільш потужні і важкі — споживають не більш як 1 кВт, що не створює ніяких проблем з підключенням до звичайної розетки; так що для подібних агрегатів уточнювати потужність двигуна особливо нема чого.

Потужність безпосередньо впливає на дальність обприскування і продуктивність агрегата, за даним показником можна оцінити загальний рівень пристрої. Правда, варто враховувати, що виробники можуть вказувати цю характеристику по-різному: одні наводять номінальну потужність (під час роботи двигуна в нормальному режимі), інші — максимальну (на піковому навантаженні). Тому при виборі та порівнянні варто враховувати не тільки показник, але й інші базові характеристики.

Що стосується конкретних цифр, то найбільш скромних моделях цей показник не перевищує 1 кВт; 1,1 – 2 кВт можна назвати середнім значенням; а багато бензинові розпилювачі оснащуються двигунами і більш ніж на 2 кВт.

Об'єм паливного бака в бензиновому обприскувачі (див. «Тип»).

Знаючи витрату палива (див. нижче), за об'ємом бака можна оцінити час безперервної роботи без дозаправки. Загалом більш об'ємний бак, з одного боку, дозволяє довше працювати між заправками, з іншого — позначається на габаритах і вазі всього агрегата. Крім того, потужність ДВЗ в обприскувачах порівняно невисока і палива для них потрібно небагато, а наповнювати основний резервуар все одно доводиться раз у кілька хвилин. У світлі всього цього виробники зазвичай встановлюють в обприскувачі баки об'ємом від 0,5 до 2 л — цього цілком достатньо як мінімум на пів години роботи (часто більше).

Пристосування, що дозволяє зафіксувати курок (вимикач) розпилювача в натиснутому положенні. Це особливо зручно при великих об'ємах робіт: довго утримувати курок вручну досить утомливо, а фіксатор безперервного поливу дозволяє уникнути зайвого навантаження на руки.

Відзначимо, що дана особливість може зустрічатися у всіх типах обприскувачів (див. вище), включаючи важільні — багато моделей з цим типом дії оснащуються як важелем для накачування, так і окремим курком, який потрібно тримати натиснутим під час роботи.

Середній рівень шуму, що видається розпилювачем під час роботи у штатному режимі.

«Гучність» роботи багато в чому залежить від типу обприскувача (див. вище): так, акумуляторні агрегати загалом значно тихіше бензинових. У будь-якому разі, чим нижче цей показник, тим комфортніше використання агрегата, особливо при тривалих роботах. Потрібно враховувати, що децибел — нелінійна величина, а тому оцінювати рівень шуму найкраще за спеціальним порівняльними таблицями.

Найбільш «тихими» моделями є ручні: рівень шуму в них настільки низький, що часто взагалі не вказується в характеристиках. Та й акумуляторні моделі малої потужності можуть працювати з гучністю 30 – 35 дБ, що можна порівняти з приглушеним розмовою. У більш прогресивних версіях шум може досягати 70 дБ — це вже можна порівняти з гучним розмовою. Для бензинових моделей ті ж 70 дБ є, по суті, мінімальним показником, максимальне значення перевищує 100 дБ (шум промислового цеху або тракторного двигуна).