Порівняння IKRAmogatec EGN 2500 vs VIKING GE 103

Найбільша товщина сміття, з яким може нормально впоратися подрібнювач. Цей параметр дасть змогу оцінити, наскільки той або інший пристрій підходить для певної ситуації.

Відзначимо, що максимальний діаметр подрібнюваного матеріалу важливий для моделей, що допускають роботу з гілками (див. «Подрібнення»). А ось в спеціалізованих агрегатах для листів він зазвичай взагалі не вказується: товщина переробляється в таких подрібнювачах сміття за визначенням невелика, і створити конструкцію, нормально працює з будь-якими м'якими матеріалами, зазвичай не становить проблем.

Швидкість обертання ріжучого інструменту подрібнювача (див. «Система подрібнення»). Для моделей з регулюванням швидкості (див. нижче) зазвичай вказується максимальне значення оборотів.

Загалом загальна закономірність така: при рівній потужності двигуна чим вище обороти, тим нижче крутний момент (див. нижче), і навпаки. Крім того, висока швидкість сприяє підвищенню продуктивності (див. «Пропускна здатність»). Водночас даний параметр здебільшого має швидше довідкове значення, ніж практично значуще: виробники підбирають швидкість обертання таким чином, щоб вона забезпечувала заявлену пропускну здатність і водночас зберігала крутний момент на достатньому рівні для ефективної обробки матеріалів, на які першопочатково розрахована конструкція. Тому в деяких моделях обороти можуть узагалі не вказуватися, а при виборі варто орієнтуватися на більш наближені до практики моменти.

Тип ємності для складання переробленої маси, передбаченого у конструкції чи в комплекті поставки подрібнювача.

— Жорсткий. Ємність у вигляді жорсткого контейнера. Такі збірки дуже надійні, вони без проблем переносять будь-які види сміття — від м'яких подрібнених листків до гострих твердих шматків деревини, які могли б проткнути м'яку тканину; крім того, їх зручніше розвантажувати, ніж м'які мішки. З іншого боку, жорсткі ящики громіздкі і займають досить багато місця; в деяких моделях цей недолік може частково компенсуватися різними технічними рішеннями (наприклад, застосуванням контейнера в якості транспортувального футляра для верхньої частини агрегата), проте суті проблеми це не скасовує.

— М'який. Ємність у вигляді м'якого мішка, тканинного або полімерного. Такі збірники надзвичайно зручні в зберіганні та транспортуванні — згорнутий мішок займає досить багато місця, до того ж він зазвичай легше жорсткого контейнера аналогічної місткості. З іншого боку, м'які ємності гірше переносять контакт з великими гострими частками, вони менш зручні при розвантаженні, до того ж у багатьох випадках замість багаторазових мішків зручніше використовувати одноразові пакети для сміття (детальніше див. нижче).

— Відсутня. Відсутність якого-небудь збірки конструкції/комплекті подрібнювача. Цей варіант передбачає застосування зовнішніх ємностей — найчастіше подібні моделі розраховані на пакети для сміття, проте деякі агрегати зручніше викори...стовувати з жорсткими ящиками, відрами і т. ін. З одного боку, відсутність збірника передбачає додаткові клопоти з його пошуку; з іншого — знайти підходящу ємність зазвичай не становить проблем, до того ж при цьому користувач може сам вибрати залежно від особливостей ситуації. Наприклад, для перероблених листя можна взяти недорогий сміттєвий пакет, а для трісок, які залишаються після товстих гілок, краще підійде ящик з твердого матеріалу; для великих об'ємів робіт зазвичай потрібні збірники відповідного об'єму; якщо подрібнений матеріал призначений до вивезення — можна відразу сипати його в упаковку для транспортування (наприклад, мішки), і т. ін.

Ємність збірника для сміття, передбаченого у конструкції чи в комплекті поставки подрібнювача.

Чим більше ємність, тим більше переробленого матеріалу може вмістити збірник і тим рідше доведеться його звільняти. З іншого боку, носити велику кількість матеріалу не завжди зручно, та і місця контейнер великого об'єму займає чимало — причому якщо для м'яких мішків (див. «Тип збірника») останнє актуально тільки при повному завантаженні, то жорсткі контейнери громіздкі за визначенням. Тому при виборі варто виходити з оптимального компромісу між місткістю і зручністю.

Наявність в конструкції подрібнювача покажчика, що дозволяє стежити за ступенем наповненості сміттєзбірника.

Дана функція в нашому каталозі вказана для всіх моделей, конструкція яких так чи інакше забезпечує можливість визначати рівень заповненості збірки, не відкриваючи його. Найпростіші варіанти «індикатора» — вузькі прорізи у верхній частині контейнера (через які користувач може побачити, що вміст піднявся майже на рівень країв) або напівпрозорий матеріал стінок. Є і більш прогресивні варіанти — наприклад, датчик зі світловою сигналізацією. Однак у будь-якому разі індикатор полегшує стеження за об'ємом вмісту в збірнику, знижуючи ризик переповнення і пов'язаних з цим неприємностей. Зустрічається він тільки в моделях з жорсткими контейнерами (див. «Тип збірника») — в мішках м'яких стежити за наповненістю можна без всякого індикатора, а за відсутності штатного збірника ця можливість залежить від обраного користувачем контейнера, а не від можливостей подрібнювача.

— Автоподача. Під автоподачей маються на увазі всі системи, які так чи інакше забезпечують «затягування» сміття в робочий механізм агрегата. Валкові системи подрібнення (див. вище) за визначенням мають цю функцію; в інших різновидах подрібнювачів можуть передбачатися додаткові механізми спеціально для автоподачі.

— Штовхач. Наявність штовхача у конструкції чи в комплекті агрегата. Штовхач — це пристосування, що дає змогу вручну проштовхувати сміття до робочого механізму подрібнювача; такі пристосування спеціально пристосовані під форму і конструкцію приймальної камери, тому при використанні вони ефективніші і водночас безпечніші, ніж різні підручні засоби. Штовхач може стати в нагоді як за відсутності автоподачі, так і за її наявності (див. вище): буває так, що сміття застрягає «по дорозі» до затягуючого механізму, що потребує від оператора додаткових заходів.

— Двокамерний приймач. Наявність в конструкції подрібнювача приймача, що має дві окремі камери. Кожна з таких камер розрахована на свій тип сміття; при цьому сам подрібнювач може бути як універсальним, так і спеціалізованим, для гілок (див. «Подрібнення»). У першому варіанті різні камери призначені для різних видів сміття, у другому — для гілок різної товщини. В будь-якому разі, двокамерний приймач спрощує роботу з універсальним агрегатом — він знижує ризик переплутати режими для різних...матеріалів.

— Воронка для листя. Наявність спеціальної воронки для збору листя в конструкції подрібнювача. Така воронка зазвичай має вигляд характерного широкого розтруба, який закріплений на поворотному кріпленні і укладається на землю при використанні. У такий розтруб, як в совок, можна змести зібране граблями або мітлою листя — це простіше і швидше, ніж завантажувати його в подрібнювач руками.

— Система реверса. Наявність функції реверса в конструкції подрібнювача. Дана функція дає змогу запускати робочу насадку в протилежному напрямку, а її застосування може відрізнятися залежно від моделі подрібнювача. Так, у моделях з валковими системами подрібнення (див. вище) реверс дає можливість «виплюнути» занадто товсту або тверду гілку і звільнити механізм, що заклинив, а в деяких універсальних пристроях (див. «Подрібнення») перемиканням напряму здійснюється вибір між режимами для різних типів сміття.

— Електростартер. Така система являє собою електромотор з живленням від окремого акумулятора. Вона значно спрощує процедуру пуску: не потрібно смикати за шнурок або обертати рукоятку - поворот валу, необхідний для запуску, забезпечується електромотором. По суті, від користувача потрібно тільки натиснути кнопку. З іншого боку, електростартери досить важкі, громіздкі і дорогі, а акумулятор при тривалому зберіганні може розрядитися.

Робоча потужність двигуна подрібнювача, виражена у ватах. Таке позначення використовується для всіх електричних моделей (див. «Тип двигуна»), проте може застосовуватися і для бензинових/дизельних.

Від потужності двигуна залежать насамперед продуктивність агрегата і його здатність справлятися з твердими і товстими гілками. Загалом чим могутніше подрібнювач — тим більш прогресивним він вважається. Однак тут варто враховувати, що ці моменти сильно залежать і від інших особливостей конструкції — специфіки конкретного двигуна, системи подрібнення (див. вище) і т. ін. Тому при виборі має сенс звертати увагу насамперед на безпосередні робочі характеристики, як-от тип оброблюваного матеріалу (див. «Подрібнення»), його товщина (див. «Макс. діаметр подрібнюваного матеріалу») і т. ін. А сама по собі потужність може стати в нагоді для загальної оцінки тієї чи іншої моделі. Так, подрібнювачі до 1,5 кВт включно належать в основному до початкового рівня, середній клас може нести двигун до 2,5 кВт, а більш високі показники характерні для агрегатів професійного призначення. Детальні рекомендації щодо оптимальної потужності для тієї чи іншої ситуації можна знайти в спеціальних джерелах.

Максимальний рівень шуму, вироблюваний подрібнювачем під час роботи у штатному режимі. Від цього показника залежить насамперед комфортність використання агрегата: сильний шум може бути вельми неприємна, а при високій гучності може навіть знадобитися застосування захисних навушників.

Подрібнювачі — досить «гучна» різновид сучасної техніки, навіть у найбільш тихих моделях рівень шуму складає близько 83 – 85 дБ — це можна порівняти зі звуковим фоном на міській вулиці зі жвавим рухом. Зазначимо, що децибел — нелінійна величина, тому для оцінки конкретних рівнів шуму краще всього користуватися порівняльними таблицями. Ось кілька орієнтовних значень:

• 90 дБ — товарний вагон на відстані 7 – 10 м;
• 95 дБ — вагон метро (всередині), перфоратор;
• 100 дБ — симфонічний оркестр, відбійний молоток;
• 105 дБ — домашній кінотеатр на максимальній гучності;
• 110 дБ — рок-концерт в закритому приміщенні.

Загальна вага подрібнювача. Зазвичай, в даному випадку вказується вага тільки самого агрегата — тобто при порожньому збірнику (для моделей, оснащених штатними ємностями, див. «Тип збірника»), без палива в баку (для ДВЗ, див. «Тип двигуна») і т. ін.