Діаметр монтажного отвору
Діаметр отворів, призначених для підключення повітроводів до вентиляційної установки. Чим продуктивніше установка — тим більше повітря повинні пропускати повітроводи і тим
крупніше, зазвичай, монтажні отвори. А для моделей з настінним монтажем (див. вище) даний параметр визначає розмір каналу, який потрібно просвердлити в стіні для розміщення агрегата.
Мін. продуктивність (вентиляція)
Найменша продуктивність, з якою може працювати проточно-витяжна установка.
Про продуктивності загалом див. «Максимальний протока». Тут же відзначимо, що мінімальний проток має сенс зазначати лише в тих випадках, коли кількість пропускається повітря може регулюватися (див. «Швидкостей вентилятора»). Та й то, на практиці навіть для таких моделей даний параметр наводиться далеко не завжди.
Макс. продуктивність (вентиляція)
Найбільша продуктивність припливно-витяжної установки; або, якщо регулювання протоки в конструкції не передбачена — штатна продуктивність агрегата.
Під продуктивністю в даному випадку мається на увазі кількість повітря, яке установка здатна пропустити через себе за годину. Оптимальне значення продуктивності для кожного приміщення обчислюється за формулою: «об'єм приміщення помножити на кратність повітрообміну»; протока повинен бути не нижче цього показника, інакше про ефективної вентиляції не можна говорити. Об'єм легко обчислити, помножившпи площа приміщення на висоту стель, а кратність позначає, скільки разів за годину повинен оновитися повітря у вентильованому просторі. Залежить вона від типу і призначення приміщення: наприклад, для житлової квартири досить кратності 1, а для басейну потрібно не менше 4 (існують спеціальні таблиці, за якими можна визначити кратність для кожного виду приміщення). Таким чином, наприклад, для квартири з житловою площею 70 м2, висотою стелі 2,5 м і кухня 9 м2 (кратність повітрообміну не нижче 2) потрібно протока не менш 70*2,5*1 + 9*2,5*2=220 м3 (без урахування ванної та туалету, для них свої вимоги по кратності).
Зазначимо, що деякий запас по протоку (порядку 10 – 15%) не буде зайвим, однак навряд чи має сенс гнатися за більш високими показниками — адже продуктивність вимагає відповідної потужності, що, зі свого боку, позначається на габаритах, ціною і енергоспоживанні установки.
Макс. рівень шуму
Рівень шуму, вироблюваний припливно-витяжною установкою в нормальному режимі роботи.
Цей параметр позначається в децибелах, при цьому децибел є нелінійною одиницею: наприклад, підвищення на 10 дБ дає зростання рівня звукового тиску в 100 разів. Тому оцінювати фактичну гучність найкраще за спеціальними таблицями.
Найбільш тихі сучасні установки для вентиляції видають близько
27 – 30 дБ — це порівнянно з тиканьем настінних годин і дозволяє без обмежень використовувати таку техніку навіть у житлових приміщеннях (цей шум не перевищує відповідних санітарних норм). 40 дБ — обмеження на шум в житлових приміщеннях в денний час, цей рівень можна порівняти з промовою середньої гучності. 55 – 60 дБ — норма для офісів, відповідає рівню гучної мови або звукового фону на другорядній міській вулиці без сильного руху. А в найбільш гучні видають 75 – 80 дБ, що це можна порівняти з гучним криком або шумом двигуна вантажівки. Існують і більш детальні порівняльні таблиці.
При виборі за рівнем шуму варто враховувати, що до «гучності» самої вентиляційної установки може додаватися шум від руху повітря по повітропроводам. Особливо це актуально для централізованих систем (див. «Тип»), де довжина повітроводів може бути досить значною.
ККД теплообмінника
Коефіцієнт корисної дії теплообмінника, використовуваного в рекуператорі припливно-витяжної системи (див. «Функції»).
ККД прийнято визначати як відношення корисної роботи до витраченої енергії. В даному випадку цей параметр вказує, яка кількість теплоти, відібраної з витяжного повітря, рекуператор передає припливному. Розраховується ККД за співвідношенням між різницями температур: потрібно визначити різницю між зовнішнім повітрям і припливним повітрям після рекуператора, різницю між зовнішнім і витяжним повітрям, і розділити перше число на друге. Наприклад, якщо при зовнішній температурі 0 °С температура в приміщенні становить 25 °С, а рекуператор видає повітря з температурою 20 °С, то ККД складе теплообмінника (25 – 0)/(20 – 0) = 25/20 = 80%. Відповідно, знаючи ККД можна оцінити температуру на виході теплообмінника: різницю температур всередині і зовні потрібно помножити на ККД і потім вийшло число додати до зовнішньої температури. Наприклад, для тих же 80% при зовнішній температурі -10 °С і внутрішньої 20 °С температура припливу після рекуператора буде становити (20 – -10)*0,8 + -10 = 30*0,8 – 10 = 24 – 10 = 14 °С.
Чим вище ККД — тим більше тепла буде повертатися в приміщення і тим більше вийде економія на опаленні. Водночас високоефективний теплообмінник зазвичай і коштує недешево. Також відзначимо, що ККД може дещо змінюватися для певних значень зовнішньої і внутрішньої температури, при цьому виробники схильні вказувати максимальне значення цього парам...етра — відповідно, на практиці він може надаватися нижче заявленого.
Мін. температура роботи
Найменша температура зовнішнього повітря, при якій вентиляційну установку можна безпечно застосовувати, точніше — мінімальна температура повітря на вході, при якій агрегат здатний нормально, без проблем, працювати протягом необмежено тривалого часу.
Вибирати за цим параметром варто з урахуванням клімату, в якому планується використовувати агрегат: бажано, щоб пристрій нормально переносило як мінімум середню зимову температуру, а краще всього мати деякий запас на випадок суворої зими. Втім, чимало сучасних моделей допускають роботу при -10 °С і нижче, а в найбільш холодостійких температурний мінімум може досягати -35 °С. Так що вибрати агрегат для помірного клімату зазвичай не становить проблем. Також відзначимо, що якщо установка, ідеально підходить по всім іншим параметрам, є надто «теплолюбною», ситуацію можна виправити застосуванням додаткового догрівачів на вході системи вентиляції.
Відзначимо, що якщо мінімальна температура в характеристиках не вказана — найкраще виходити з того, що дана модель вимагає температури не нижче 0 °С. Іншими словами, використовувати в морози варто лише ту техніку, для якої ця можливість прямо заявлена.
ЕС-вентилятор
Наявність
ЄС-вентилятора (вентиляторів) в конструкції припливно-витяжної установки.
Цим терміном позначають вентилятори з синхронними безколекторними електродвигунами, відомими також як електронно-комутовані. Такі двигуни більш прогресивні, ніж традиційні асинхронні: зокрема, вони забезпечують дуже рівномірне обертання, дають змогу точно регулювати швидкість роботи, мають високий ККД, майже не виділяють тепла (що вкрай важливо за наявності охолоджувача, див. «Функції»), а також ефективно працюють в досить великому діапазоні температур. Крім того, рівень шуму в таких моторів помітно нижче, а термін служби — більше. Головний недолік EC-вентиляторів традиційний — висока ціна.
Мін. товщина стіни
Найменша товщина стіни, на яку можна підвісити припливно-витяжну установку з можливістю настінного монтажу.
Даний параметр вказується для моделей, що монтуються прямо в отвір в стіні — докладніше див. «Монтаж». Монтажну довжину (довжину труби між накладками) зазвичай можна регулювати для підстроювання під конкретну товщину стін. Однак якщо ця товщина занадто маленька, то навіть максимально коротка труба буде стирчати з неї, не даючи змогу надійно закріпити всю конструкцію. Цим і зумовлено це обмеження. Теоретично ситуацію можна виправити — приміром, нарощуванням стіни в місці установки — однак на практиці навряд чи такі варіанти варто розглядати всерйоз. Втім, у більшості моделей це обмеження не перевищує 300 мм, а на більш тонкі стіни дуже рідко доводиться ставити вентиляційні установки.
Макс. товщина стіни
Найбільша товщина стіни, на яку можна підвісити припливно-витяжну установку з можливістю настінного монтажу (див. «Монтаж»).
Даний параметр вказується для моделей, що монтуються прямо в отвір в стіні — докладніше див. «Монтаж». Монтажну довжину (довжину труби між накладками) зазвичай можна регулювати для підстроювання під конкретну товщину стін. Однак при занадто великій товщині стіни труба просто не дістане до зовнішньої сторони, і установка виявиться неможливою. Тому на даний параметр потрібно звертати пильну увагу, особливо якщо мова йде про будівлях з товстими стінами, наприклад, старовинних будинках.