Монтаж
Штатний спосіб встановлення допоміжного резервуара. Незалежно від типу (див. вище), сучасні вироби можуть використовувати і
горизонтальний, і
вертикальний спосіб встановлення. На основний функціонал це не впливає, тому вибирати модель за цим показником стоїть на підставі того, який варіант найбільш зручний під передбачуване місце установки. Відзначимо лише два специфічних моменту. По-перше, якщо місце установки дозволяє, то для насосних станцій краще використовувати горизонтальні моделі, а для заглибних насосів — вертикальні. По-друге, по мірі використання в резервуарі накопичується повітря, неминуче надходить туди разом з водою; він накопичується у верхній частині резервуара, і при вертикальній установці його набагато простіше стравлювати, ніж при горизонтальною. Втім, це актуально лише для ємностей зі спеціальним клапаном; за відсутності такого клапана повітря можна видалити, лише повністю спорожнивши бак (незалежно від способу установки).
Максимальний робочий тиск
Найбільший робочий тиск, допустимий для резервуара.
Даний показник повинен бути не нижче, ніж постійний робочий тиск в системі опалення / водопостачання. А ось конкретні значення залежать від типу системи, і, відповідно, типу резервуара (див. вище). Так, для гідроакумулятора максимальний робочий тиск має бути вище, ніж тиск вимикання насоса. Загалом в системах водопостачання зустрічаються досить високі показники тиску, тому більшість сучасних гідроакумуляторів належать до однієї з наступних категорій:
6 бар,
8 бар,
10 бар і
понад 10 бар (хоча зустрічаються моделі з більше скромними показниками).
Зі свого боку, розширювальний бак повинен переносити тиск, при якому спрацьовує запобіжний клапан в системі опалення. Більшість таких ємностей розраховані на
3 бара,
4 бара або
5 бар — системи опалення рідко використовують більш високі тиски (хоча і тут можливі виключення).
Загалом при виборі за даним параметром цілком працює правило «чим більше — тим краще»: хороший запас по тиску дасть додаткову гарантію на випадок позаштатних ситуацій. Зворотною стороною цієї надійності можна назвати хіба що дещо підвищену ціну.
Матеріал мембрани
Матеріал, з якого виконана внутрішня еластична мембрана резервуара.
Нагадаємо, в гідроакумуляторах (див. «Тип») ця мембрана має вигляд своєрідного балона, який заповнюється водою так, що рідина не контактує з металевими стінками резервуара. Зі свого боку, в розширювальних баках встановлюються еластичні поперечні перегородки. Втім, і там, і там для мембрани зазвичай використовуваний один з трьох матеріалів:
EPDM (етиленпропілендієнова гума),
Butyl (спеціальна гума) або
SBR (стирол-бутадієнова гума). Ось більше детальний опис кожного з цих варіантів:
— EPDM (етиленпропілендієнова гума). Найбільш популярний у наш час матеріал для мембран — як в гідроакумуляторах, так і в розширювальних баках. Подібна поширеність зумовлена поєднанням надійності, практичності, безпеки і доступності. Так, EPDM має високу еластичність і широкий діапазон робочих температур, переносить в середньому до 100 тис. циклів розтягування / стиснення в допустимих межах, не вступає в реакцію з киснем і технічними спиртами і може застосовуватися в системах постачання питною водою. Правда, за загальною міцності і стійкості до дифузії цей матеріал дещо поступається бутиловій гумі (див. нижче) — однак і обходиться він помітно дешевше.
— Butyl (бутилова гума). Також відома як IIR. Висококласний матеріал, що використовується переважно в гідроакумуляторах для систе
...м холодного водопостачання. Однією з ключових переваг IIR є відмінна газонепроникність — в рази вище, ніж у EPDM; простіше кажучи, через таку мембрану проникає набагато менше повітря, що дає змогу резервуару довше працювати без спеціального обслуговування. Також цей матеріал характеризується високою міцністю, стійкістю до розчинників і гігієнічністю; останнє дає змогу застосовувати бутилову гуму навіть в системах подачі питної води. Головний недолік даного різновиду мембран — висока вартість.
— SBR (стирол-бутадієнова гума). Матеріал, що використовується переважно в мембранах розширювальних баків. Така спеціалізація пов'язана з тим, що SBR не дуже добре переносить часті розтягування-стиснення і краще підходить для статичних навантажень, які характерні для таких ємностей. Водночас цей матеріал надійний, еластичний, стійкий до гідроудару, а також дуже слабо проникний для повітря. До його однозначних недоліків можна віднести непридатність для систем з питною водою.
