Порівняння AL-KO BMP 14000 vs SADKO WP-40

Максимальний об'єм води, який пристрій здатний перекачати за певну кількість часу; також цей параметр іноді називають пропускною здатністю. Він є однією з ключових характеристик будь-якого насоса, оскільки характеризує об'єми води, з якими може працювати пристрій. Водночас далеко не завжди має сенс гнатися за максимальною продуктивністю — адже вона помітно позначається на габаритах, вазі і «ненажерливості» агрегата.

Існують формули, які дозволяють вивести оптимальні значення продуктивності для різних ситуацій. Так, якщо насос призначений для подачі води до водозабірних точок, його мінімально необхідна продуктивність повинна бути не нижче найбільшої сумарної витрати; при бажанні до цього значення можна додати запас у 20 – 30%. А для каналізаційних моделей (див. «Призначення») все буде залежати вже від об'ємів стічних вод. Більш детальні рекомендації по вибору насоса залежно від продуктивності можна знайти в спеціальних джерелах.

Максимальний напір, створюваний насосом. Цей параметр найчастіше позначають в метрах, по висоті водяного стовпа, який може створити агрегат — іншими словами, по висоті, на яку він здатний подати воду. Оцінити створюваний насосом тиск можна за простою формулою: кожен 10 м напору відповідають тиску в 1 бар.

Вибирати насос за цим параметром варто з урахуванням того, на яку висоту він повинен подавати воду, а також з поправкою на втрати і необхідність тиску у водопроводі. Для цього необхідно визначити різницю по висоті між рівнем води і найвищою точкою водозабору, до цієї цифри додати ще від 10 до 30 м (залежно від тиску, який потрібно отримати у водопроводі), і отриманий результат помножити на 1,1 — це і буде мінімально необхідний напір.

Найбільший розмір твердих частинок, з якими насос здатний без проблем впоратися. Цей розмір є основним показником, що визначає призначення пристрою (див. вище); та й загалом чим він більший — тим надійніше пристрій, тим нижче ризик його пошкодження при попаданні стороннього предмета в магістраль всмоктування. Якщо ж ризик появи занадто великих механічних домішок все ж великий, додатковий захист можна забезпечити за допомогою фільтрів або сіток на вході. Однак таку міру слід розглядати лише як захист на крайній випадок, оскільки від постійного впливу твердих частинок сітки забиваються і деформуються, що може призвести до закупорювання магістралі, та й до прориву фільтра.

Найбільша температура всмоктуваної рідини, при якій насос здатний нормально працювати. Як правило, в більшості моделей цей параметр становить 35 – 40 °C — при великих температурах складно забезпечити ефективне охолодження двигуна і рухомих частин, та й на практиці такі умови зустрічаються рідко.

Розмір різьблення, призначеної для підключення шланга або трубопроводу до вихідного отвору насоса. При наявності в конструкції патрубка із зовнішнім різьбленням розмір вказується для неї, при відсутності — для внутрішнього різьблення вхідного отвору.

У будь — якому випадку розміри виходу насоса і кріплення на підключається до нього шлангу/трубопроводі повинні збігатися-інакше доведеться шукати перехідники. Ці кріплення традиційно вказуються в дюймах і частках дюйма.

Даний параметр актуальний в першу чергу для поверхневих моделей.

Розмір різьблення, призначеної для підключення насоса до магістралі всмоктування. Цей параметр повністю аналогічний розміру вихідного отвору (див. вище) - зокрема, він може вказуватися як для патрубка, так і для вхідного отвору насоса.

Номінальна потужність двигуна насоса. Чим могутніше двигун — тим, як правило, вища продуктивність агрегату, тим більше натиск, висота всмоктування і т.п. зрозуміло, ці параметри багато в чому залежать від інших особливостей (в першу чергу принципу дії, див. вище); але схожі по влаштуванню моделі цілком можна в загальних рисах порівнювати по потужності.

Відзначимо, що висока потужність, як правило, збільшує габарити, вага і вартість насоса, а також передбачає великі витрати електрики або палива (див. Тому вибирати насос за даним показником варто з урахуванням конкретної ситуації; більш детальні рекомендації можна знайти в спеціальних джерелах.

Основные характеристики двигателя внутреннего сгорания (см. «Питание»), установленного в мотопомпе. В данном пункте могут указываться, в частности, такие моменты:

— Объём. Рабочий объём цилиндра (цилиндров) двигателя. Больший объём, как правило, обеспечивает большую мощность, однако и потребление топлива при этом растёт соотстветственно.

— Мощность. Мощность бензиновых и дизельных двигателей традиционно указывается в лошадиных силах. Смысл этого параметра тот же, что и у номинальной мощности (см. выше), указываемой в ваттах. А одни единицы можно с легкостью перевести в другие: 1 л.с. приблизительно равна 735 Вт. Однако обозначение в лошадиных силах бывает удобнее для оценки и сравнения именно двигателей внутреннего сгорания.

— Количество тактов. В современных агрегатах с ДВС, включая мотопомпы, могут применяться 2-тактные либо 4-тактные двигатели. Первый вариант отличается более высокой мощностью и меньшей стоимостью; его недостатками являются высокий уровень шума и необходимость заправки топливо-масляной смесью, что не очень удобно. 4-тактные ДВС довольно сложны по конструкции и дороги, однако они проще в эксплуатации, да и шумят меньше. Отметим, что большинство 2-тактных двигателей — бензиновые, дизели этого типа на сегодня практически не встречаются.

— Количество цилиндров. Наличие нескольких цилиндров способствует равномерности вращения вала двигателя. С другой стороны, эта особенность заметно сказывается на размерах и весе..., притом что равномерность для насосов некритична. Поэтому подавляющее большинство двигателей в современных мотопомпах — одноцилиндровые.

— Способ запуска. Двигатель может запускаться как вручную, так и электростартером. О первом способе см. выше; ручной же запуск труднее (обычно нужно со значительным усилием дёрнуть за специальный тросик, часто несколько раз), однако более надёжен, т.к. не зависит от аккумулятора.

— Тип охлаждения. В современных ДВС применяются два типа охлаждения — жидкостное (водяное) и воздушное. Конкретно же в мотопомпах подавляющее большинство устройств использует второй вариант, т.к. воздушные системы значительно проще и дешевле, а их эффективность хотя и ниже, чем у водяных, но всё же вполне достаточна.

Об'єм паливного бака в насосі з двигуном внутрішнього згоряння(див « Знаючи цей параметр і витрата палива, можна визначити максимальний час роботи агрегату на одній заправці. Зрозуміло, чим об'ємніше бак — тим довше насос може пропрацювати без дозаправки, при інших рівних; з іншого боку, велика ємність помітно позначається на габаритах і вазі пристрою.