Макс. продуктивність
Максимальний об'єм води, який пристрій здатний перекачати за певну кількість часу; також цей параметр іноді називають пропускною здатністю. Він є однією з ключових характеристик будь-якого насоса, оскільки характеризує об'єми води, з якими може працювати пристрій. Водночас далеко не завжди має сенс гнатися за максимальною продуктивністю — адже вона помітно позначається на габаритах, вазі і «ненажерливості» агрегата.
Існують формули, які дозволяють вивести оптимальні значення продуктивності для різних ситуацій. Так, якщо насос призначений для подачі води до водозабірних точок, його мінімально необхідна продуктивність повинна бути не нижче найбільшої сумарної витрати; при бажанні до цього значення можна додати запас у 20 – 30%. А для каналізаційних моделей (див. «Призначення») все буде залежати вже від об'ємів стічних вод. Більш детальні рекомендації по вибору насоса залежно від продуктивності можна знайти в спеціальних джерелах.
Макс. напір
Максимальний напір, створюваний насосом. Цей параметр найчастіше позначають в метрах, по висоті водяного стовпа, який може створити агрегат — іншими словами, по висоті, на яку він здатний подати воду. Оцінити створюваний насосом тиск можна за простою формулою: кожен 10 м напору відповідають тиску в 1 бар.
Вибирати насос за цим параметром варто з урахуванням того, на яку висоту він повинен подавати воду, а також з поправкою на втрати і необхідність тиску у водопроводі. Для цього необхідно визначити різницю по висоті між рівнем води і найвищою точкою водозабору, до цієї цифри додати ще від 10 до 30 м (залежно від тиску, який потрібно отримати у водопроводі), і отриманий результат помножити на 1,1 — це і буде мінімально необхідний напір.
Максимальний робочий тиск
Найбільший тиск, який насос здатний створити при роботі. Цей параметр безпосередньо пов'язаний з напором (див.вище), однак менш наочний, тому вказується рідко.
Тип пристрою
Основне поділ по даному параметру пов'язано з тим, чи може насос видалити повітря з всмоктуючої магістралі. Це, в свою чергу, визначає особливості запуску агрегату.
— Самовсмоктувальний. До самовсмоктуючим належать всі насоси, для яких при запуску не потрібно повна відсутність повітря у всмоктуючої магістралі — досить того, щоб водою був заповнений сам насос. Відповідно, такі моделі менш вимогливі і нормально переносять потрапляння повітря в магістраль. Однак це вимагає надійної конструкції, здатної нормально протистояти гідроударів, що відповідно позначається на вартості агрегату.
- Нормальновсмоктуючий. Насоси з цим пристроєм можуть нормально працювати лише в тому випадку, коли і корпус агрегату, і Магістраль всмоктування повністю наповнені водою. Якщо ж в магістраль потрапляє повітря-необхідно видалити його, інакше насос не зможе нормально запуститися. Подібні моделі не настільки зручні, як самовсмоктуючі; в той же час вони обходяться помітно дешевше, а при нормальній якості системи водопостачання істотної різниці між двома різновидами практично немає.
Макс. глибина занурення
Найбільша глибина, на якій можна помістити насос погружного типу без ризику збоїв або поломок. Зазвичай вказується в розрахунку на прісну воду, тому на практиці бажано не опускати насос до рівня максимальної глибини — адже щільність рідини може бути більше, що створить нерозраховані навантаження на конструкцію.
Максимальний розмір частинок
Найбільший розмір твердих частинок, з якими насос здатний без проблем впоратися. Цей розмір є основним показником, що визначає призначення пристрою (див. вище); та й загалом чим він більший — тим надійніше пристрій, тим нижче ризик його пошкодження при попаданні стороннього предмета в магістраль всмоктування. Якщо ж ризик появи занадто великих механічних домішок все ж великий, додатковий захист можна забезпечити за допомогою фільтрів або сіток на вході. Однак таку міру слід розглядати лише як захист на крайній випадок, оскільки від постійного впливу твердих частинок сітки забиваються і деформуються, що може призвести до закупорювання магістралі, та й до прориву фільтра.
Захист від сухого ходу
Система, що захищає агрегат від роботи «насуху» — тобто без води в магістралі.
Режим сухого ходу є нештатним для будь-якого насоса: в кращому разі механізм агрегата в такому режимі відчуває підвищені навантаження, а в гіршому можливий вихід пристрою з ладу і навіть серйозна аварія. Дана ж функція дає змогу запобігти подібним наслідкам. Конкретний спосіб захисту від сухого ходу може бути різним; один з найпопулярніших варіантів — поплавковий вимикач (див. нижче), однак, крім цього, можуть застосовуватися датчики протоку, реле тиску або рівня тощо. Ці подробиці залежать як від загального типу насоса, так і від конкретної моделі; їх в кожному разі варто уточнювати окремо.
Ступенів всмоктування
Кількість ступенів всмоктування.
Одноступеневі системи припускають наявність на борту одного робочого колеса або іншого аналогічного елемента, багатоступінчасті — декількох. Останні дають можливість отримати сильний напір води при загальних компактних розмірах.
Вих. отвір підключення/патрубок
Розмір різьблення, призначеної для підключення шланга або трубопроводу до вихідного отвору насоса. При наявності в конструкції патрубка із зовнішнім різьбленням розмір вказується для неї, при відсутності — для внутрішнього різьблення вхідного отвору.
У будь — якому випадку розміри виходу насоса і кріплення на підключається до нього шлангу/трубопроводі повинні збігатися-інакше доведеться шукати перехідники. Ці кріплення традиційно вказуються в дюймах і частках дюйма.
Даний параметр актуальний в першу чергу для поверхневих моделей.
