Макс. продуктивність
Максимальний об'єм води, який пристрій здатний перекачати за певну кількість часу; також цей параметр іноді називають пропускною здатністю. Він є однією з ключових характеристик будь-якого насоса, оскільки характеризує об'єми води, з якими може працювати пристрій. Водночас далеко не завжди має сенс гнатися за максимальною продуктивністю — адже вона помітно позначається на габаритах, вазі і «ненажерливості» агрегата.
Існують формули, які дозволяють вивести оптимальні значення продуктивності для різних ситуацій. Так, якщо насос призначений для подачі води до водозабірних точок, його мінімально необхідна продуктивність повинна бути не нижче найбільшої сумарної витрати; при бажанні до цього значення можна додати запас у 20 – 30%. А для каналізаційних моделей (див. «Призначення») все буде залежати вже від об'ємів стічних вод. Більш детальні рекомендації по вибору насоса залежно від продуктивності можна знайти в спеціальних джерелах.
Макс. напір
Максимальний напір, створюваний насосом. Цей параметр найчастіше позначають в метрах, по висоті водяного стовпа, який може створити агрегат — іншими словами, по висоті, на яку він здатний подати воду. Оцінити створюваний насосом тиск можна за простою формулою: кожен 10 м напору відповідають тиску в 1 бар.
Вибирати насос за цим параметром варто з урахуванням того, на яку висоту він повинен подавати воду, а також з поправкою на втрати і необхідність тиску у водопроводі. Для цього необхідно визначити різницю по висоті між рівнем води і найвищою точкою водозабору, до цієї цифри додати ще від 10 до 30 м (залежно від тиску, який потрібно отримати у водопроводі), і отриманий результат помножити на 1,1 — це і буде мінімально необхідний напір.
Максимальний розмір частинок
Найбільший розмір твердих частинок, з якими насос здатний без проблем впоратися. Цей розмір є основним показником, що визначає призначення пристрою (див. вище); та й загалом чим він більший — тим надійніше пристрій, тим нижче ризик його пошкодження при попаданні стороннього предмета в магістраль всмоктування. Якщо ж ризик появи занадто великих механічних домішок все ж великий, додатковий захист можна забезпечити за допомогою фільтрів або сіток на вході. Однак таку міру слід розглядати лише як захист на крайній випадок, оскільки від постійного впливу твердих частинок сітки забиваються і деформуються, що може призвести до закупорювання магістралі, та й до прориву фільтра.
Вміст механічних домішок
Максимальна кількість механічних домішок у воді, що всмоктується, при якій насос здатний нормально працювати (зрозуміло, якщо частки цих домішок не перевищують максимально можливого для даної моделі розміру; докладніше див. вище). Чистою вважається вода з вмістом домішок до 20 г на куб. м, а ось в каналізаційних стоках рахунок може йти вже на десятки кілограм на кубічний метр.
Макс. t рідини
Найбільша температура всмоктуваної рідини, при якій насос здатний нормально працювати. Як правило, в більшості моделей цей параметр становить 35 – 40 °C — при великих температурах складно забезпечити ефективне охолодження двигуна і рухомих частин, та й на практиці такі умови зустрічаються рідко.
Показник рН
Показник pH рідини, на який розрахований насос. Цей показник описує рівень кислотності середовища, грубо кажучи-наскільки вона хімічно активна в» кислотну «або» лужну " сторону: низькі значення pH відповідають кислому середовищі, високі — лужний. Кислота і луг по-різному впливають на матеріали, використовувані в конструкції різної техніки, включаючи насоси. Тому при конструюванні деталей, безпосередньо контактують з рідиною, необхідно враховувати рівень pH, а використовувати насос з невідповідними речовинами не рекомендується — це може привести до корозії, що впливає на склад рідини, що перекачується і знижує термін служби агрегату. Втім, цей показник критичний переважно для спеціалізованих моделей на кшталт насосів для хімічних рідин або каналізації (див. У звичайної ж води (навіть брудної) діапазон показників pH не настільки великий, щоб його не можна було перекрити цілком.
Захист від сухого ходу
Система, що захищає агрегат від роботи «насуху» — тобто без води в магістралі.
Режим сухого ходу є нештатним для будь-якого насоса: в кращому разі механізм агрегата в такому режимі відчуває підвищені навантаження, а в гіршому можливий вихід пристрою з ладу і навіть серйозна аварія. Дана ж функція дає змогу запобігти подібним наслідкам. Конкретний спосіб захисту від сухого ходу може бути різним; один з найпопулярніших варіантів — поплавковий вимикач (див. нижче), однак, крім цього, можуть застосовуватися датчики протоку, реле тиску або рівня тощо. Ці подробиці залежать як від загального типу насоса, так і від конкретної моделі; їх в кожному разі варто уточнювати окремо.
Подрібнювач
Пристосування для подрібнення великих механічних домішок, які містяться в рідини, що перекачується.
Подрібнювач встановлюється на вході насоса, перед основним механізмом. Його задача – захистити цей механізм від заклинювання і/або пошкодження: подрібнювач дробить забруднення, які містяться у воді, на дрібні частинки, з якими без проблем може впоратися вже сам насос.
Ця функція найбільш актуальна при роботі з сильно забрудненими рідинами; так що більшість агрегатів з подрібнювачами розраховані на брудну воду або каналізацію (див. «Призначення»). Водночас подібну функцію можна зустріти і в моделях для чистої води — вона підвищує загальну надійність і дає додаткову гарантію на випадок, якщо у воді все ж виявляться великі частинки.
Вих. отвір підключення/патрубок
Розмір різьблення, призначеної для підключення шланга або трубопроводу до вихідного отвору насоса. При наявності в конструкції патрубка із зовнішнім різьбленням розмір вказується для неї, при відсутності — для внутрішнього різьблення вхідного отвору.
У будь — якому випадку розміри виходу насоса і кріплення на підключається до нього шлангу/трубопроводі повинні збігатися-інакше доведеться шукати перехідники. Ці кріплення традиційно вказуються в дюймах і частках дюйма.
Даний параметр актуальний в першу чергу для поверхневих моделей.
