Вік
Рекомендації за віком є досить умовними, проте відступати від них все одно не рекомендується. Наприклад конструктори для дітей, що підросли, можуть містити дрібні деталі, які цікава маленька дитина може проковтнути. У той же час набори для маленьких прості у складання та нецікаві дорослим дітям. А конструктор, що не підходить за віком, може виявитися занадто складним і незручним, засмутити або навіть злякати малюка.
Зазначимо, що вікова категорія певною мірою характеризує і максимальний вік, у якому може стати в нагоді конструктор. Наприклад, набір на
1+ та
2+ навряд чи привабить
8-річного і навіть
7-річного учня молодших класів, а складна конструкція
14+,
16+ і навіть
18+ часто виявляється цікавою навіть для дорослих за 30 і навіть за 40. Втім, навіть у межах однієї вікової категорії багато залежить від особливостей конкретного набору, зокрема від типу ігри. А варіанти констукторів бувають на будь-який вік. Крім перерахованих вище, зустрічаються також
3+,
4+,
5+,
6+,
9+,
10+,
11+,
12+.
Кількість деталей
Загальна кількість деталей, що входить в комплект поставки конструктора. При цьому в підрахунку, зазвичай, враховуються і деталі, з яких складаються окремі персонажі (тулуб, руки-ноги-голова тощо) — незважаючи на те, що фігурки найчастіше постачаються зібраними і на розбирання при штатному застосуванні не розраховані. Також відзначимо, що комплект може включати і кілька запасних деталей, на випадок поломки або втрати якогось із основних елементів.
Кількість персонажів
Кількість персонажів, що входить в комплект поставки конструктора.
Під персонажем в даному випадку мається на увазі фігурка людини або людиноподібної істоти (наприклад, інопланетянина або робота). Тварини формально до персонажів не належать, тому вказуються окремо, у примітках до даного пункту; винятком є антропоморфні (людиноподібні) фігурки, що відрізняються від людей лише рисами обличчя, наявністю кігтів і хвостів і т. ін. Також відзначимо, що до цієї категорії не належать істоти, збірка яких є основним призначенням конструктора. Приміром, якщо конструктор призначений для складання людиноподібного робота, а механік робота виконаний у вигляді окремої фігурки, то персонажем буде вважатися тільки механік.
З'єднання
Основний спосіб з'єднання деталей, використовуваний в конструкторі.
— Блочне.
Блочне з'єднання засноване на поєднанні виступів і виїмок. Класичний приклад такого сполучення — відомі багатьом «цеглинки» Lego, однак подібний принцип використовується в багатьох інших сучасних конструкторів всіх вікових категорій. Блочне з'єднання не потребує особливо складної форми деталей, воно добре поєднується з самим популярним матеріалом дитячих конструкторів — пластиком (див. вище), і загалом досить надійно; при цьому при падінні зібраної іграшки блоки легко разьединяются, і виріб розпадається на окремі деталі (що знижує ризик пошкодження цих деталей). Також відзначимо, що даний варіант дуже універсальний і підходить для конструкторів різних вікових категорій і типів гри.
— Магнітне. Згідно з назвою, в
магнітних конструкторів деталі з'єднуються за рахунок постійних магнітів. Сучасні технології дають змогу створювати потужні і водночас мініатюрні магніти, завдяки чому деякі комплекти даного типу по надійності з'єднання деталей не поступаються блоковим (див. вище). А з'єднання і разьединение магнітів максимально просто — адже вони самі «прилипають» один до одного, завдяки чому таке з'єднання користується популярністю навіть у молодшій віковій категорії.
—
Гвинтове. З'єднання за допомогою гвинтів і гайок. Цей варіант був дуже популярний в конструктора
...х радянського часу; на сьогоднішній день його популярність дещо знизилася, однак гвинтові набори все ще дуже поширені. Гвинти — досить складний для дитини тип з'єднання, вони вимагають акуратності, ретельності і точності рухів. Це, з одного боку, може створити труднощі, з іншого — робить гвинтові комплекти вельми привабливими для дітей, які захоплюються механікою, конструюванням і т. ін., а також відмінно розвиває дрібну моторику.
— Шарнірне. Сполуки у вигляді поворотних кріплень. Зазвичай, одна половина такого кріплення має вигляд «рогача», схожого за формою на букву U, а друга половина являє собою поперечину, за яку чіпляється «рогач». Аналогічно описаним вище блоковим, шарнірні кріплення використовуються в основному в пластикових конструкторах. Вони прості у використанні, досить надійні і при цьому дають змогу створювати і поворотні, і нерухомі з'єднання (наприклад, з поперечиною квадратного перерізу і відповідним «рогачем»). З іншого боку, менш універсальні шарніри, тому вони зустрічаються відносно рідко, в основному в наборах деталей (див. «Тип гри») і оригінальних тематичних комплектах (наприклад, присвячених збірці роботів).
— Клейове. З'єднання за допомогою спеціального складу. Зазначимо, що, на відміну від традиційного клею, даний склад зазвичай робиться «багаторазовим». Висихаючи, він надійно схоплює з'єднання, а для того, щоб розібрати конструкцію, досить помістити її у воду, яка і розчинить шви між деталями. При цьому за способом приготування такої «клей» зазвичай схожий на цемент — він поставляється в сухому вигляді і готувати суміш потрібно самостійно. Даний спосіб з'єднання використовується в конструкторах з кераміки (див. «Матеріал»): він дає дитині можливість відчути себе справжнім будівельником, привчає до акуратності і водночас залишає простір для творчості і право на помилку.
Зазначимо, що існують конструктори, які не належать ні до одного типу сполук — це насамперед дерев'яні набори для найменших, де деталі просто ставляться один на одного, ніяк не скріплюється.
