Порівняння SK Panther vs Tempish Metropol

Розміри деки — власне, дошки для скейтборду — в довжину і ширину (по найбільшим габаритам).

І малі, і великі дошки мають свої переваги і недоліки. Так, коротка і вузька дека сприяє маневреності, однак висуває додаткові вимоги до навички їздця — впоратися з невеликим «вертким» скейтом буває непросто, особливо на високій швидкості. Довга і широка дошка, навпаки, більш стійка, але от робити різкі маневри на такому скейті важко. Крім того, оптимальна довжина для кожного типу скейта (див. вище) залежить ще й від вікової категорії катається: приміром, класичний скейтборд у «дорослій» версії мають дошки не коротше 600 мм, а все, що менше, відноситься до дитячих моделей. Ширина, зі свого боку, може визначатися і розміром ноги: людині з великим розміром (від 44) може бути просто некомфортно на вузькій деці.

Детальні рекомендації по оптимальним габаритами для кожного типу скейта і планованих особливостей їзди можна знайти в спеціальних джерелах.

Матеріал, з якого виконана дека скейтборда.

- Клен. Кленова деревина відома своєю міцністю та відносною легкістю, що робить її популярним вибором при виготовленні дошок для скейтбордів. Деки виготовляються із різних порід клена: американського, канадського, китайського, російського. Докладніше про них розказано у відповідних пунктах.

– Американський клен. Міцна та надійна основа для деки скейтборду з деревини кленів, що ростуть у північноамериканському регіоні. Дошки з цього матеріалу зазвичай мають щільну та тверду структуру, що робить їх придатними для виконання складних трюків.

— Канадський клен. Завдяки міцності і щільності в поєднанні з пружністю канадський клен вважається найбільш підходящим матеріалом для дек скейтборду, однак і коштують такі дошки недешево.

— Китайський клен. Різновид клена, дещо поступається канадській породі за експлуатаційними характеристиками і довговічності, однак і коштує помітно дешевше.

— Російський клен. Ще один відносно недорогий аналог канадського клена. За особливостями аналогічний китайському, проте з низки причин використовується значно рідше.

— Китайська береза. Бюджетний варіант, який застосовується нечасто, переважно в дитячих дошках. Коштує недорого, однак і особливих переваг не має....

— Бамбук. За своїми властивостями бамбук підходить насамперед для лонгбордів, а тому застосовується переважно в цьому різновиді дощок (див. «Тип»). Втім, бамбукових моделей випускається відносно небагато.

— Пластик. Пластик прийнято вважати бюджетним варіантом, однак цей стереотип не зовсім виправданий. Річ у тім, що існує безліч різновидів цього матеріалу: наприклад, у міні-круїзерах (див. «Тип») використовується висококласний пластик, здатний, за заявами деяких виробників, пережити навіть попадання під колесо машини. Так що правильніше буде сказати, що якість пластикового виробу безпосередньо залежить від його цінової категорії. Із загальних же особливостей всіх видів пластику варто відзначити абсолютну нечутливість до вологи і здатність приймати найскладніші форми і забарвлення; останнє полегшує створення скейтів в оригінальному дизайні і незвичайних конструкцій.

— Композит. Деки, що поєднують кілька різнорідних матеріалів — наприклад, дерево з прошарком скловолокна або пластик з шаром вуглепластику (карбону). Таке поєднання дозволяє об'єднати переваги окремих матеріалів і компенсувати (хоча б частково) їх недоліки. Конкретний склад і властивості композитів можуть бути різними; тут, як і у випадку з пластиком, має сенс орієнтуватися на цінову категорію скейта. Втім, переважно в сучасних скейтах використовуються висококласні композити, і така дошка найчастіше є ознакою прогресивної моделі.

— Алюміній. Алюміній (точніше, алюмінієвий сплав) відрізняється високою міцністю і довговічністю при відносно невеликій вазі, до того ж без проблем переносить вологу. З іншого боку, цей матеріал коштує недешево, а пружинить досить слабо і для стрибків придатний погано. Тому він використовується переважно в досить специфічних типах скейтбордів, таких як роздільні ролерсерфи і скейтоцикли (див. «Тип»).

Кількість окремих шарів матеріалу, з яких складена дека.

«Листкова» конструкція застосовується переважно в дерев'яних деках (див. «Матеріал деки»); пластик чи алюміній більш виправдано робити цільними. Використання декількох шарів дає змогу досягти необхідного для скейтів поєднання пружності з міцністю на вигин в будь-якому напрямку. Для цього кожен шар дерева укладається волокнами в свою сторону.

В теорії чим більше шарів — тим більше напрямків, в яких «покладені» волокна дерева, і тим нижче ймовірність, що навантаження піде по «слабкому», погано посиленому напрямку. Крім того, саме багатошарові деки найчастіше мають додаткові вставки, ще більше підсилюють конструкцію (наприклад, з карбону). З іншого боку, відмінності між різними моделями набагато більше залежать від особливостей матеріалу, ніж від кількості шарів. Тому при виборі має сенс звертати увагу не стільки на цей параметр, скільки на більш наближені до життя» характеристики — насамперед матеріал деки і цінову категорію вироби.

Зараз на ринку представлені деки, виготовлені з такої кількості шарів: 6 шарів, 7 шарів, 8 шарів, 9 шарів, 10 шарів.

Жорсткість штатних коліс скейтборда.

Цей параметр позначають числом і буквою А; чим вище число, тим жорсткіше матеріал. Більш висока жорсткість дозволяє колесу краще підтримувати швидкість, збільшує термін його служби, полегшує ковзання (наприклад, при дрифті) і дозволяє ефективніше виконувати трюки з стрибками. З іншого боку, м'які колеса краще відпрацьовують дрібні нерівності дороги, вони мають краще зчеплення і маневреність, а також менше шумлять. Відповідно, вибір жорсткості коліс залежить насамперед від того, за якими поверхнями і в яких місцях планується кататися.

Загалом колеса до 80А можна віднести до дуже м'яким, до 87А — до м'яким; такі рішення краще всього підходять для їзди по не дуже рівному, изношенному асфальту, тротуарної плитки з великою кількістю стиків і т. ін. Показники 88А – 95А відповідають середньої жорсткості, такі колеса розраховані переважно на якісні «міські» поверхні зразок нового тротуару. Жорсткі колеса мають маркування від 96А до 99А, вони розраховані насамперед на скейт-парки та інші спеціалізовані поверхні; а показники в 100А і більше відповідають рішенням професійного рівня.

Варто відзначити, що колеса зазвичай робляться знімними, і при необхідності їх можна замінити на інші, більш жорсткі або більш м'які. Однак потрібно враховувати і те, що вся конструкція скейта зазвичай розрахована на певну жорсткість коліс, і значні відхилення від цього параметра небажані. Та й про т...ип (див. вище) не варто забувати: приміром, навряд чи варто шукати особливо м'які колеса для традиційного трюкового скейта.

Товщина коліс, штатно встановлених на скейті.

Під завтовшки в даному випадку мається на увазі ширина колеса, грубо кажучи — ширина сліду, що залишається при русі. Загальні принципи в цьому випадку такі: вузькі колеса зручні при трюках, зокрема в грайндах (ковзаннях по трубах, перилах і т. ін. безпосередньо на підвісці), однак вимагають рівних поверхонь; широкі, зі свого боку, краще поводяться на нерівній дорозі, вони більш стійкі і ефективніше відпрацьовують дрібні огріхи поверхні. Відповідно, вузькі колеса характерні переважно для моделей трюкового призначення, розрахованих на скейт-парки та інші спеціалізовані локації з висококласним покриттям; широкі, зі свого боку, краще підійдуть для лонгбордів і «міських» круїзерів, яким нерідко доводиться їздити далеко не ідеальним дорогам.

Колеса в сучасних скейтах робляться знімними, їх при бажанні можна замінити на більш широкі або вузькі. Однак відхилятися від «рідного» значення ширини все ж не рекомендується — їзда може стати незручною, а то й небезпечною.

Жорсткість амортизаторів, використовуваних в підвісці скейтборда.

Значення цього параметра загалом аналогічно жорсткості коліс (див. вище). Так, жорсткі амортизатори краще тримають швидкість і зручні при стрибках, а м'які краще підходять для нерівних поверхонь і маневрів з енергійними поворотами. Загалом оптимальна жорсткість пов'язана з типом скейта (див. вище), стилем їзди, навичками райдера і особливостями поверхні, по якій планується кататися; більш детальні рекомендації для кожного конкретного випадку можна знайти в спеціальних джерелах.