Тип
—
Термос. Термоси класичної конструкції: досить вузькі і високі посудини циліндричної форми, з невеликим діаметром горловини. Призначаються в основному для відносно чистої рідини без домішок або з мінімумом домішок — чаю, кави і т. ін. Такі судини можуть герметично закриватися, завдяки чому вони зручні в тривалих походах і поїздках. Середня ємність класичного термоса — від 500 до 1000 мл, але взагалі асортимент подібних моделей досить різноманітний.
—
Глечик-термос. Різновид термосів, розрахована в основному на домашнє застосування і не припускає використання в подорожах. Відмітними особливостями подібних моделей є, по-перше, досить великі обсяги (зазвичай від літра і більше), по-друге, носик для зручності наливання вмісту. Також відзначимо, що саме серед глечиків найчастіше зустрічається помпа для рідини (див. «Відкривання/подача»), в інших видах термосів подібне пристосування практично не використовується. Термос-глечик може стати в нагоді, наприклад, для зберігання запасу гарячої води для чаювань протягом дня.
—
Кружка-термос.Горнятка з посиленою теплоізоляцією, що дозволяє довгий час зберігати температуру напою. Втім, такі судини розраховані насамперед на зручність вживання «на ходу», а не на тривале зберігання вмісту (цим термокружки відрізняються від описаних нижче фляг-термосів). У конструкції термокружок нерідко передбачаються клапани або
...кришки-поїлки (див. «Відкривання/подача»), що дозволяють пити, не відкриваючи кришку. Дещо рідше зустрічаються моделі з кришками-закрутками — вони надійніше зберігають тепло в закритому стані, проте швидше втрачають її при питті. Ємність всіх кухлів-термосів, закономірно, невелика — зазвичай до півлітра.
— Фляга-термос. Порівняно невеликі термоси, за формою нагадують «спортивні» пляшечки чи похідні фляги для води. Ключова відмінність таких моделей від звичайних термосів полягає в тому, що вміст фляги можна пити прямо з посудини, не наливаючи його в окрему ємність (тоді як з класичним термосом це важко, з ним краще використовувати чашку). При цьому фляги краще підходять для тривалого зберігання напоїв, ніж горнятка-термоси (див. вище), вони можуть використовуватися не тільки для вживання на ходу, але і для транспортування пиття в тривалій подорожі.
— Харчовий термос. Термоси, призначені для гарячої їжі — супів, каш і т. ін. Відмінною особливістю таких судин є широке горлечко, через яку може вільно проходити не тільки рідину, але й досить великі шматки твердої їжі. Крім того, велика ширина шийки полегшує очищення після використання. А деякі моделі навіть комплектуються контейнерами для додаткової зручності (див. нижче). Об'єм харчового термоса може становити до декількох літрів, хоча зустрічаються варіанти і на 400 – 500 мл
— Дитячий термос. Термоси, призначені для дітей, відрізняються від «дорослих» моделей в основному зменшеними розмірами і характерним яскравим оформленням. По функціоналу більшість таких моделей відповідають класичним термоса, однак зустрічаються й інші варіанти — зокрема, термоси-фляги і ємності для їжі (докладніше див. вище).
— Автокружка. Спеціалізовані горнятка-термоси, розраховані на використання в автомобілі. Ключовою відмінністю такого посуду від звичайних кухлів-термосів (див. вище) є наявність системи підігріву, що працює від автомобільного прикурювача. Автокружки можуть виявитися дуже корисними в далеких поїздках по дорогах, на яких рідко зустрічаються кафе, заправки та інші місця, де можна добути чай або каву.Об'єм
Номінальний обсяг термоса — максимальна кількість вмісту, який він може гарантовано вмістити.
Цей параметр безпосередньо пов'язаний з типом (див. вище). Так, ємність
до 500 мл є цілком нормальною для термокружки, фляги або дитячого термоса, проте вважається невеликий для класичного термоса і тим більше глечика або термос для їжі. У категорію
«від 500 до 1000 мл» відноситься більшість традиційних і харчових моделей; для кухлів, фляг і дитячих термосів це фактично максимальний об'єм. Серед глечиків чимало і стандартних варіантів —
від 1000 до 1500 мл. Об'єм в
від 1500 до 2000 мл вважається досить великим, а найбільш солідні моделі вміщують
більше 2 л.
У будь-якому разі великий об'єм дозволяє вмістити більше пиття або їжі, проте зворотною стороною цього є збільшення габаритів, ваги та ціни самого термоса. Тому при виборі не варто гнатися за максимальною місткістю, а виходити з реальних потреб. Наприклад, на дві чашки кави цілком вистачить моделі в 400 – 500 мл, а для чаювання на привалі на 3 – 4 чоловік бажано мати модель не менше ніж на 1000 мл. Більш детальні рекомендації по вибору можна знайти в спеціальних джерелах; особливо вони корисні тим, хто вибирає термос для дальніх туристичних походів.
Відкривання/подача
Тип основної кришки, передбаченої в термосі. Основна кришкою в даному випадку — це пристосування, яке безпосередньо закриває робочий об'єм посудини; поверх нього може встановлюватися додатковий ковпак, який нерідко грає ще й роль чашки. В сучасних термосах зустрічаються такі види основних кришок:
закручується (гвинтові),
клапан,
кришка,
відкидна кришка,
кришка-поїлка,
помпа (насос),
пробка. Ось особливості кожної з них.
— Закручується (гвинтове). Суцільна (без отворів) кришка-закрутка, закріплюється за допомогою різьби. Такі кришки дуже прості і водночас надійні, однак через класичну закрутку не можна пити або зливати вміст — її доводиться знімати повністю. Зустрічається і більш прогресивна конструкція, що дозволяє зливати вміст, не виймаючи закрутку — досить частково відкрутити; однак це досить специфічний варіант, який використовується нечасто. В будь-якому разі, закрутки зустрічаються в основному серед класичних і харчових термосів (див. «Тип»), для яких згадані нюанси не мають вирішального значення.
— Клапан. Кришка (найчастіше на різьбі), оснащена клапаном, через який може вільно виливатися рідкий вміст термоса. Такі кришки складніше і дорожче «глухих» закруток (див. вище), однак для доступу д
...о вмісту, не потрібно щоразу викручувати закрутку, досить відкрити клапан. Це не тільки забезпечує додаткову зручність, але і знижує втрати тепла. Завдяки цим перевагам клапани надзвичайно популярні в класичних термосах, також вони нерідко використовуються в термокружках (див. «Тип»). До недоліків даного варіанта можна віднести те, що пропускний отвір клапана зазвичай робиться досить вузьким і легко забивається домішками (наприклад, чайною заваркою або кавовою гущею). Тому використовувати клапан можна тільки для рідини без подібних домішок (це стосується і харчових термосів, які теж можуть оснащуватися клапанами). Втім зустрічаються моделі з двома різними клапанами в комплекті, для напоїв різної консистенції та ароматів.
— Кришка. Кришками в даному випадку називають пристосування, які не мають різьблення (на відміну від описаних вище закруток) і утримуються на місці виключно силою тертя або засувкою. Конструкція кришок може бути різною: одні охоплюють шийку зовні, інші при закриванні вдавлюються всередину; зустрічаються і більш специфічні варіанти. У будь-якому разі кришки легко знімаються і надягають назад, однак не дуже надійні — приміром, перевертати такі судини не рекомендується. Тому даний варіант зустрічається в основному в термокружках і термосах для їжі (див. «Тип»), для яких згадані недоліки не критичні.
— Відкидна кришка. Різновид описаних вище кришок, яка при відкриванні не знімається повністю, а відкидається в сторону на спеціальному кріпленні. Завдяки цьому знижується ймовірність втрати: по суті, втратити кришку можна тільки разом із самим термосом; а для утримання кришки у відкритому положенні зазвичай передбачається защіпка, пружина або інше подібне пристосування. З іншого боку, кріплення кілька позначається на ціні і габаритах судини. Цей недолік найменше критичний, для фляг і кухлів (див. «Тип»), і саме серед цих типів найчастіше зустрічаються відкидні кришки.
— Кришка-поїлка. Кришка (звичайна або на різьбі), доповнена спеціальним отвором для пиття. Така конструкція дозволяє пити з посудини, не знімаючи кришку; а у «вільний» час отвір прикривається заслінкою або іншим подібним пристроєм. Кришки-поїлки надзвичайно популярні в термокружках і автокружках (див. «Тип»): вони дають змогу з комфортом пити з кухля водночас зводять до мінімуму втрати тепла і ймовірність розлити вміст.
— Помпа (насос). Кришка (класична або на різьбі) з вбудованою помпою. Найчастіше ця помпа приводиться в дію спеціальною кнопкою: при натисканні на цю кнопку з носика надходить порція рідини, при цьому термос не потрібно нахиляти. Однак подібні пристосування досить складні і громіздкі, тому їх має сенс застосовувати тільки в термосах-глечиках (див. «Тип»): розмір і вага помпи виходить невеликим порівняно з габаритами самого глечика, а нахиляти такий термос буває непросто — легше скористатися насосом.
— Пробка. Класична пробка, яка щільно встановлюється в шийку термоса і утримується в ньому без різьби або інших подібних засобів. Від описаних вище кришок пробки відрізняються великою товщиною, а також тим, що вони вставляються в шийку зсередини (тоді як кришка може охоплювати посудину зовні). Пробки дуже прості у використанні, проте мають невисоку надійність, яка ще більше знижується по мірі зносу. Внаслідок цього даний варіант практично вийшов з ужитку.
