Тиск на розрив
Тиск радіатора на розрив — тиск теплоносія, при досягненні якого неминуче відбувається пошкодження виробу.
Основними практичними характеристиками радіатора є робоче і максимальний тиск (див. вище), саме на них насамперед варто орієнтуватися при виборі. Тиск на розрив наводиться в описі переважно з рекламними цілями: за інших рівних умов більш високий показник означає більшу надійність і стійкість до нештатних ситуацій.
Міжосьова відстань
Відстань між осями вхідного та вихідного колекторів радіатора чи його окремої секції.
Від цього показника напряму залежать габарити виробу та можливість монтажу опалювального приладу в конкретних умовах з урахуванням особливостей підведення труб. Параметр вказується переважно для моделей традиційної конструкції – з двома горизонтальними трубами зверху та знизу, між якими прокладені вертикальні канали теплоносія.
Міжосьова відстань визначає як мінімум загальну висоту виробу, а в радіаторах з боковим підключенням (див. відповідний пункт) – ще й особливості організації цього підключення.
Що стосується конкретних значень, то найбільшого поширення в наш час набули моделі на
250 мм,
350 мм,
450 мм,
550 мм та
850 мм. Помітно рідше зустрічаються рішення на
150 мм,
400 мм,
500 мм та
700 мм.
Діаметр підключення
Діаметр різьблення для підключення радіатора до системи теплопостачання. В сучасних радіаторах використовуються стандартні розміри — наприклад,
3/4" або
1/2", рідше
1" і
1 1/4". Цей показник повинен збігатися з розмірами патрубків, муфт і інших елементів, що безпосередньо використовуються для підключення — інакше в кращому випадку знадобиться установка перехідників, в гіршому ж радіатор взагалі виявиться непридатним для використання.
Зазвичай, чим більший діаметр різьби — тим потужніше радіатор (висока потужність вимагає інтенсивної циркуляції теплоносія і відповідної пропускної здатності на вході і виході).
Тепловіддача
Номінальна теплова потужність радіатора — кількість тепла, що віддається в повітря в штатному режимі роботи.
При виборі за даним параметром варто враховувати, що на практиці теплова потужність буде залежати від різниці температур на вході і на виході в радіатор, а також від температури навколишнього повітря. Чим більше різниця температур і чим холодніше навколо — тим інтенсивніше буде нагрівання. Тому в характеристиках прийнято вказувати тепловіддачу для певних стандартних умов. Зокрема, вельми популярне позначення за європейським стандартом EN 442, який передбачає температури теплоносія +75 °С і +65 °С на вході і виході відповідно, а також температуру повітря в +20 °С. Реальні умови та фактична потужність радіатора можуть відрізнятися як в ту, так і в іншу сторону; тому при виборі краще всього вибирати модель з певним запасом, а надлишки потужності компенсувати тими чи іншими регуляторами. Що стосується фактичних значень, то у найскромніших моделях тепловіддача
не перевищує 750 Вт, а то і
500 Вт, а в найбільших цей показник може досягати
3,5 – 4 кВт і
більше.
Вибір за даним показником залежить насамперед від розмірів і характеристик опалювального простору. Найпростіша формула розрахунків виглядає наступним чином: на 1 м2 площі потрібно як мінімум 100 Вт теплової потужності. Ця формула актуальна для стандартн
...их житлових/офісних приміщень з стелями 2,5 – 3 м, без проблем з теплоізоляцією; для більш специфічних умов існують більш детальні методики розрахунку, їх можна знайти в спеціальних джерелах.
