Порівняння Bark B-280NP vs Bark B-280

Максимальна вага вантажу, на який штатно розрахована човен. Вантаж у даному разі включає як пасажирів і їх багаж, так і мотор і різне додаткове оснащення.

Заявлену в характеристиках вантажопідйомність однозначно не можна перевищувати: хоча більшість надувних човнів здатні залишатися на плаву навіть при сильному перевантаженні, проте в таких умовах помітно погіршуються керованість і стійкість, посилюється знос і підвищується ймовірність пошкодження дна або балона. Також відзначимо, що між вантажопідйомністю та кількістю місць (див. вище) немає жорсткого зв'язку: моделі з одним і тим же числом місць можуть помітно відрізнятися за припустимому навантаженню. І брати човни з великою вантажопідйомністю актуально по потребі, адже це позначається на щільності матеріалів, загальній вазі і ціні.

Тип транцю — кріплення для установки мотора — встановленого на човні або того, що поставляється з ним в комплекті.

— Вбудований. Транець цього типу являє собою вертикальну дошку в кормовій частині судна; така дошка розташовується між кормовими виступами балона і фактично грає ще й роль заднього борта. Вбудовані транці міцні і надійні, вони можуть використовуватися навіть для досить потужних і важких двигунів, а тому моторні і моторно-гребні човни (див. «Тип») оснащуються виключно такими кріпленнями.

— Навісний. Транець у вигляді окремого пристосування, що встановлюється і знімається при необхідності. Транці цього типу зустрічаються виключно в гребних човнах: мотор для такого судна далеко не обов'язковий, і коли він не використовується, кріплення теж можна зняти для зменшення ваги. Зазвичай навісний транець відразу поставляється в комплекті, однак цей нюанс не завадить уточнити перед покупкою.

— Відсутній. Повна відсутність транцю зустрічається виключно у гребних човнах і байдарках (див. «Тип»). При цьому деякі з таких моделей взагалі не передбачають установки мотора, інші мають «посадкове місце» під транець і його можна докупити при необхідності; ці моменти для кожної моделі варто з'ясовувати окремо.

— Кермове управління. Ця особливість означає, що човен оснащений штурвалом і спеціальними тягами, які при русі штурвала повертають гвинт (гвинти) в потрібну для повороту сторону; поруч зі штурвалом зазвичай знаходиться також ручка дроселя. Кермове управління зустрічається виключно в RIB-човнах зі склопластиковими кілями (див. «Тип днища»); воно помітно позначається на вартості, проте це компенсується рядом практичних переваг. Так, штурвал зазвичай розташовується приблизно посередині кокпіта, звідки огляд значно кращий, ніж з корми (особливо на режимі глісування, коли ніс човна сильно піднятий); а керманич сидить за штурвалом прямо, обличчям вперед — це зручніше, ніж положення впівоберта при управлінні через румпель підвісного двигуна.

— Клапан спуску води. Наявність в конструкції човна окремого клапана для зливу води з кокпіта за борт. У багатьох моделях такий клапан можна використовувати як на березі, так і на ходу, і в будь-якому разі він значно спрощує видалення води, що потрапила всередину — інакше її довелося б вичерпувати, або навіть перевертати все судно.

— Ручки для перенесення. Наявність в конструкції човна спеціальних ручок для перенесення човна в надутому стані. Самі по собі балони, що використовуються в сучасних човнах, зазвичай мають гладку поверхню з мінімумом виступаючих частин, у результаті за них складно вхопитися. Тому дл...я додаткової зручності і передбачаються окремі ручки — вони помітно спрощують завдання на зразок витягування судна на берег.

— Кочети. Наявність в конструкції човна кочетів — спеціальних пристосувань на бортах, у які при веслуванні можуть встановлюватися весла. Кожне весло при цьому кріпиться приблизно посередині і може рухатися у вертикальній і горизонтальній площині. Таке встановлення забезпечує додаткову зручність і знижує навантаження на руки весляра — інакше довелося б працювати тільки одним веслом, причому постійно тримаючи його у повітрі і ризикуючи випустити у воду. Правда, веслування з використанням кочетів передбачає розташування весляра спиною вперед, до того ж погано підходить для деяких ситуацій (наприклад, для маневрування у плавнях); але ці пристосування зазвичай не заважають гребти іншими способами.

— Рим. Наявність в конструкції човна рима — спеціального кріплення для канатів, що встановлюється зазвичай в носовій частині. Таке кріплення може мати різну конструкцію і призначення. Так, класичний рим виконується у вигляді кільця і використовується як для якірного каната, так і для буксирувального троса; але є і «чисто якірні» варіанти — у вигляді підставки з пазом, через який пропускається мотузка (щоб вона була закріплена в потрібному місці і не терлась зайвий раз об борти).

— Фальшборт. Наявність в конструкції човна фальшборту — бар'єру, встановленого над основними балонами; зазвичай, такий бар'єр сам являє собою додатковий балон. Фальшборт виконує кілька функцій. Найочевидніша з них — підвищення місткості, комфорту і безпеки: завдяки збільшеній висоті бортів знижується ризик випадання предметів або людей з кокпіта, туди можна помістити більше габаритного вантажу, та й бризок через такі борти потрапляє менше. Також, фальшборт збільшує поздовжню жорсткість корпусу, до того ж його об'єм може бути відділений від основних балонів; все це позитивно позначається на загальній надійності. Дана функція зустрічається переважно серед висококласних моделей, розрахованих на складні умови і довге перебування далеко від берега.

– Привальний брус. Виконує функцію протиударного бампера. Брус наклеюється по периметру човна, по лінії контакту борта з перешкодами і служить відбійником при швартуванні човна до дерев'яних або бетонних пристаней. Може виготовлятися з гуми, ПВХ, пластику та інших матеріалів. Зрозуміло, його встановлення на човен несе в собі і деякі негативні моменти. Так, привальний брус робить човен дещо важчим і погіршує його скручуваність. Такий човен складніше транспортувати і зберігати.

— Водовідбійник. Водовідбійником називають частину привального бруса — смуги потовщеного матеріалу із зовнішньої сторони бортів. Ця смуга забезпечує захист при швартуванні до пристані, рух через водну рослинність тощо. А водовідбійник являє собою загнутий вниз «козирок» вздовж привального бруса; його призначення — запобігати попаданню води в кокпіт човна, особливо при русі з великою швидкістю.

— Леєрний трос. Леєрний трос встановлюється на кріплення із зовнішньої сторони бортів і «оперізує» їх, повністю або частково. Існує багато варіантів використання цієї функції. Приміром, людина, що знаходиться за бортом, може триматися за трос — це простіше, ніж чіплятися за самі балони або інші пристосування. Також трос може застосовуватися як заміна або доповнення до ручок для перенесення (див. «Додатково»), як місце для кріплення різного спорядження тощо.

Максимальна потужність мотора, допустима для даного човна.

Обмеження по потужності пов'язано насамперед з тим, що далеко не всякий човен нормально переносить високі швидкості. Крім того, потужні мотори і важать чимало, що висуває відповідні вимоги до міцності транцю. Так що перевищувати допустиму потужність вкрай небажано: навіть на малій тязі конструкція буде піддаватися нештатним навантаженням, а повна тяга може привести до перевороту або пошкодженню човна.

Загальна вага човна з веслами і настилом (якщо такий є в комплектації), але без урахування мотора і додаткового навісного обладнання. Чим легше човен — тим зручніше її переносити, однак невелика вага може позначитися на ціні, або на якості (порівняно з аналогами). Також вага впливає на швидкісні характеристики — більш легку човен простіше розігнати до високої швидкості при тій же потужності двигуна; однак не варто забувати, що ці характеристики також залежать від матеріалу, форми днища і безлічі інших параметрів.