Порівняння RS DVR-405F vs ParkCity DVR HD 900

Модель відеочипу або процесора, що використовується у відеореєстраторі.

Термін «відеочип» використовують переважно для пристроїв з класичними можливостями, «процесор» — для прогресивних моделей з великою кількістю нестандартних функцій. Однак у будь-якому разі мова йде про один і той же компонент — основний обчислювальний блок, від характеристик якого залежать можливості реєстратора загалом. Знаючи модель відеочипа/процесора, можна знайти детальні дані по ньому і оцінити, наскільки вас влаштує прилад на основі такої електроніки. З найбільш прогресивних сучасних чипів можна назвати, зокрема, Ambarella A7L, Ambarella A12, Novatek NTK96655, Novatek NTK96660 і HiSilicon Hi3516.

Максимальна роздільна здатність і частота кадрів відео, що знімається реєстратором в стандарті HD (720p).

Класичним вирішенням для даного стандарту вважається 1280х720, проте в відеореєстраторах зустрічаються й інші варіанти — зокрема, 1280х960 (співвідношення сторін 4:3). У будь-якому разі HD — це не видатний, але досить пристойний показник, що дозволяє отримати відео з непоганою деталізацією (наприклад, на ньому зазвичай цілком можна розібрати номери на машинах в безпосередній близькості до авто).

Що стосується частоти кадрів, то чим вона вища — тим більш плавним і менш змазаним буде відео, тим краще буде видно деталі на рухомих предметах, а також тим більше місця будуть займати відзняті матеріали. Тут варто відзначити, що в деяких недорогих моделях для зниження вартості використовується зйомка в HD на дуже невеликих швидкостях — 15 – 20 кадр/сек. Така швидкість зйомки дозволяє більш-менш нормально дивитися відео, але для нормального відображення рухомих предметів бажана все ж більш висока частота кадрів — хоча б 25 кадр/сек. Також варто сказати, що загалом для комфортного сприйняття людиною вважається цілком достатньою швидкість від 24 до 60 кадрів в секунду, однак серед реєстраторів зустрічаються моделі, здатні знімати HD і на 120 к/с. Сенс такої швидкості полягає в тому, щоб окремі деталі на рухомих предметах були максимально чітко видно при уповільненому або покадровому перегляді.

Кут огляду, який забезпечується основною камерою відеореєстратора. Зазвичай, вказується по діагоналі кадру, рідше — по горизонталі, через цієї моделі з однаковими цифрами в характеристиках можуть дещо відрізнятися за фактичним полю зору. Так що якщо у вас є сумніви з цього приводу — при виборі не завадить знайти і подивитися зразки відео з різних моделей.

За інших рівних умов більш широкий кут огляду дозволяє охопити більший простір, однак окремі деталі в кадрі виходять більш дрібними. Крім того, ширококутні об'єктиви дають геометричні спотворення картинки (втім, для їх усунення може передбачатися DEWARP, див. «Функції»). Що стосується конкретних цифр, то кути огляду до 120° включно вважаються для сучасних реєстраторів порівняно невеликими, значення 121 – 140° можна назвати середніми, 141 – 160° — вище середніх, а найбільш ширококутні моделі здатні охопити простір більш ніж в 160°.

Серед фото- та відеофункцій, що використовуються у відеореєстраторі, можна виділити G-сенсор, поворотний об'єктив, пряму трансляцію, HDR< /a>, WDR, поляризаційний фільтр, < a href="/list/355/pr-35668/">DEWARP та Time Lapse. Докладніше про них:

— G-сенсор (збереження відео). Датчик, що відслідковує удари і струси, що діють на відеореєстратор. Основне призначення цього датчика — забезпечити збереження відеоматеріалів у випадку ДТП: при сильному ударі, характерному для зіткнення або падіння, реєстратор з G-сенсор автоматично зберігає зняте перед цим відео в енергонезалежну пам'ять, захищену від перезапису. Таким чином, матеріали про надзвичайну подію не тільки гарантовано зберігаються, але з великою ймовірністю залишаються неушкодженими навіть при пошкодженні самого реєстратора. Крім того, G-сенсор використовується в режимі паркування — докладніше див. «Функції».

— Поворотний об'єктив. Можливість повертати об'єктив реєстратора по горизонталі або вертикалі, а в деяких варіантах – по обох площинах. Ця функція дає змогу підлаштовувати поле зору камери.

— Запис звуку. Можливість запису відеореєстратором звуку. Насамперед...мова йде про фіксації розмов в салоні, що може стати додатковим аргументом у спірних ситуаціях — наприклад, дасть змогу визначити, чи говорив водій по мобільному телефону в момент ДТП, чи зауважив ситуацію на дорозі, як оцінив її тощо.

— Пряма трансляція. Дає можливість віддалено підключитися до відеореєстратора і спостерігати за тим, що відбувається, з камери в реальному часі. Вельми актуально при наявності додаткової камери в салон, коли можна відстежити ситуацію, наприклад, в службах таксі, кур'єрської доставки тощо Важливою і корисною дана функція стане і при викраденні автомобіля, коли по відео з камери можна не тільки побачити викрадача, але і відстежити маршрут його переміщення.

— HDR (високий динамічний діапазон). Функція, що підвищує динамічний діапазон реєстратора. Динамічний діапазон — це найбільша різниця між найяскравішою і найтемнішою ділянкою, досяжна в межах одного кадру. Першопочатково у цифрових матриць цей діапазон невеликий, тому зображення з великими перепадами яскравості (наприклад, дорога на тлі західного неба) виходить або сильно засвіченим на яскравих ділянках, або дуже тьмяним на темних. HDR усуває цей недолік, а також покращує загальну якість передачі кольору. Реалізується це так: камера робить декілька кадрів з різними налаштуваннями і вже з них формує готове зображення. При цьому дана технологія простіше і дешевше в реалізації, ніж аналогічна за призначенням WDR (див. нижче). Головним недоліком HDR є те, що при такій зйомці дещо посилюється змазування об'єктів, що швидко рухаються в кадрі.

— WDR (широкий динамічний діапазон). Функція, аналогічна за призначенням описаній вище HDR: використовується для поліпшення якості «картинки», що має сильні перепади за яскравістю. Ключова різниця між цими технологіями полягає в тому, що WDR працює на апаратному рівні — за рахунок висококласних матриць. Це дає змогу досягти необхідного динамічного діапазону в межах одного кадру і обійтися без склеювання декількох кадрів — у результаті WDR, на відміну від HDR, не дає ефекту змазування і не погіршує деталізацію рухомих предметів у кадрі. Зворотною стороною такої якості є висока ціна.

— Поляризаційний фільтр. Наявність поляризаційного фільтру в основній камері відеореєстратора. Такий фільтр знижує яскравість відблисків, що виникають від яскравого світла на склі, воді та інших аналогічних поверхнях. Завдяки цьому помітно поліпшується якість зображення, особливо при зйомці в сонячну погоду.

— DEWARP. Технологія, застосовувана для виправлення «картинки», одержуваної з використанням ширококутного об'єктива. Подібні об'єктиви нерідко використовуються в відеореєстраторах; одним з їх недоліків є схильність до ефекту «риб'ячого ока» — характерних спотворень, коли прямі лінії в кадрі перетворюються в закруглені. Функція DEWARP дає змогу усунути цей недолік — вона «розгинає назад» криві лінії, виправляючи геометрію предметів у кадрі. Зазначимо, що таке виправлення не завжди працює на 100 % точно, однак картинка, оброблена DEWARP, в будь-якому разі виходить більш достовірною, ніж без цієї технології.

– Time Lapse. Спеціальний режим роботи, в якому відеозйомка здійснюється з уповільненою частотою, що на практиці переважно використовується для зйомки процесів, що повільно протікають. Таким чином, наприклад, багатогодинну подорож або тривалий захід сонця можна вмістити в 3-хвилинний ролик.

- Швидкість на відео. Можливість відображати на відео, що знімається, дані про поточну швидкість авто - зазвичай у вигляді цифр в одному з кутів кадру. Як правило, інформацію про швидкість пристрій отримує з вбудованого GPS-датчика (див. нижче). Ця функція може бути особливо корисною при розборі неоднозначних ситуацій, наприклад, як додатковий доказ того, що водій не порушував швидкісного режиму.

- GPS-модуль. Вбудований модуль супутникової GPS навігації, що дозволяє визначати поточні координати приладу. Конкретні способи застосування цієї інформації можуть бути різними, залежно від решти функціоналу реєстратора. Так, саме дані GPS використовуються для відображення швидкості на відео (див. вище), а також для роботи описаних нижче GPS-інформатора і GPS-навігатора. Зустрічаються й інші варіанти, іноді досить оригінальні – наприклад, за наявності 3G/4G-модему може передбачатися режим маячка ( GPS-трекер – див. нижче).

- GPS-інформатор. Функція, яка забезпечує водія різною корисною інформацією, пов'язаною з поточним місцезнаходженням. Відповідно до назви, саме місцезнаходження визначається за допомогою GPS. Один із найпопулярніших способів застосування інформатора — попередження про наближення до дорожніх камер, стаціонарних постів та сист...ем контролю швидкості, які не фіксуються традиційним радар-детектором. Крім цього, можуть передбачатися й інші аналогічні функції — наприклад, повідомлення про ділянку з підвищеною аварійністю або окрему велику яму на дорозі. Для роботи GPS-інформатора в пам'ять приладу заноситься база даних відповідних об'єктів; при покупці не завадить уточнити, що саме містить ця база, наскільки вона свіжа і чи дозволяє можливість оновлення та ручного додавання точок.

- GPS-навігатор. Можливість роботи приладу в режимі повноцінного навігатора GPS. Для цього, окрім власне модуля GPS, в конструкції передбачаються вбудовані карти, а також великий дисплей для їх відображення. Це дозволяє обійтися без купівлі та використання окремого навігатора, проте особливої популярності у сучасних відеореєстраторах дана функція не користується. По-перше, вона помітно позначається вартості приладу; по-друге, для навігації дорогами загального користування нерідко вистачає звичайного смартфона або планшета з GPS; по-третє, реєстратори найчастіше мають досить скромні можливості навігації і нерідко поступаються навіть смартфонам/планшетам, не кажучи вже про спеціалізовані пристрої.

- GPS-трекер. Ще одна функція, що зустрічається в реєстраторах GPS-модулем (див. вище). GPS-трекер дозволяє пристрою працювати в режимі маячка, який постійно передає дані про місцезнаходження машини тому чи іншому адресату - наприклад, диспетчерам служби таксі, замовнику перевезення вантажу тощо. Подібні маячки продаються і у вигляді окремих пристроїв, проте простіше (а іноді і дешевше) буває купити та встановити реєстратор із цією функцією. У будь-якому випадку варто враховувати, що для передачі даних зазвичай використовується модем 3G/4G (див. нижче) — так що для користування трекером доведеться купити SIM-карту і регулярно платити за мобільний зв'язок.

- ГЛОНАСС. Підтримка пристроєм навігаційної системи ГЛОНАСС - російського аналога описаної GPS. Найчастіше ця функція передбачається на додаток до GPS-модуля: одночасне використання двох систем покращує швидкість і точність позиціонування, а також дає додаткову гарантію на випадок збоїв в одній із них.

- Galileo. Європейська супутникова система навігації, створена як альтернатива американській GPS. Зазначимо, що вона перебуває під контролем цивільних відомств, а не військових. При повній флотилії з 24 активних супутників система дає точність до 1 м у публічному режимі та до 20 см із сервісом GHA. Працюючи спільно з GPS, система Galileo забезпечує більш точне вимірювання розташування, особливо у густонаселених районах.

Максимальна роздільна здатність відеозйомки, яка підтримується додатковою відеокамерою реєстратора. Залежно від конструкції та комплектації, мова може йти як про виносну камеру, так і про камеру для зйомки салону (про ту та іншу див. вище); цей нюанс варто уточнювати окремо.

Чим вище роздільна здатність, тим більш деталізованим буде зображення з камери, тим більше подробиць будуть на ньому нормально помітні. З іншого боку, висока деталізація позначається на об'ємах матеріалів, що знімаються, і вимоги до «начинки» реєстратора (і, відповідно, впливає на вартість).

Загалом додаткові камери сучасних реєстраторів можна розділити на такі категорії:

— SD. «Стандартна» роздільна здатність (на противагу HD — «високій роздільній здатності»). Досить скромний розмір кадру, що дає змогу водночас помітно економити пам'ять під запис відео і підходить навіть для бюджетних реєстраторів. Конкретні варіанти роздільних здатностей включають, зокрема, 628х582, 640х480 і 720х480.

— HD 720p. Традиційна, найпопулярніша роздільна здатність для даного стандарту відеозйомки — 1280х720. Крім нього, у реєстраторах зустрічається також 960х720 (співвідношення сторін 4:3) і зменшений у висоту 1280х480. HD — найскромніший з сучасних стандартів високої роздільної здатності, що забезпечує, тим не менш, досить пристойну деталізацію.

— Full HD 1080p. «Класикою жанру» для даного стандарту є роздільна здатність 1920х1080, однак у реєстраторах зустр...ічаються і інші значення, в тому числі дуже специфічні — як-от 1440х1080 (співвідношення сторін 4:3) і 1920х540 (зменшена вдвічі роздільна здатність по вертикалі). Це досить солідний показник навіть для основної камери реєстратора, а вже про додаткові і говорити не доводиться.

— Super HD. Не особливо популярний у відеотехніці стандарт, який знайшов, тим не менш, застосування в відеореєстраторах. Найчастіше передбачає роздільну здатність 2304x1296.

Максимальна частота кадрів при зйомки відео, підтримувана додаткової відеокамерою реєстратора. Залежно від конструкції та комплектації, мова може йти як про виносної камері, так і про камеру для зйомки салону (про тієї та іншої див. вище); цей нюанс варто уточнювати окремо. Хай там що, саме з цією частотою за замовчуванням ведеться зйомка.

Чим вище частота кадрів — тим більш чіткими будуть на відео рухомі об'єкти, тим менше вони будуть змазуватися і тим менше «смиканим» буде саме відео. Вважається, що найбільш комфортним для людського ока є швидкість від 24 до 60 кадрів в секунду; більш низька частота вже сприймається як «слайдшоу», а більш висока лише збільшує обсяги знімаються матеріалів, не даючи видимого підвищення якості. Водночас у камерах реєстраторів можуть передбачатися і більш високі швидкості зйомки, ніж 60 к/с — це забезпечує хорошу видимість окремих рухомих деталей на уповільненому або покадровому перегляді.

Діагональ дисплея, встановленого в відеореєстраторові.

Великий дисплей, з одного боку, дає додаткову зручність, з іншого — позначається на габаритах і ціною всього пристрою. Тому виробники вибирають діагональ з таким розрахунком, щоб приладом можна було нормально користуватися і водночас він не був занадто дорогим і громіздким. Так, класичним реєстратору, який не має додаткових функцій, досить і невеликого дисплея — на 2 – 2,5 дюйма, 1,5 – 2 дюйми, а то й менше: він цілком дозволяє керувати налаштуваннями і контролювати, що саме потрапляє в кадр, а для повноцінного перегляду відзнятих матеріалів все одно буде потрібно комп'ютер, телевізор або інший великий екран. Розмір в 2,5 – 3" за мірками таких пристроїв можна вже назвати середнім, а екрани 3" і більш характерні переважно для досить прогресивних моделей, нерідко з великою кількістю додаткових функцій.

Також зазначимо, що існують моделі, взагалі не мають дисплея. Для управління параметрами роботи і перевірки положення кадру такий реєстратор підключається до зовнішнього пристрою — наприклад, до смартфону по Wi-Fi.

Роздільна здатність дисплея, встановленого в реєстраторі.

Чим вище роздільна здатність (при тій же діагоналі) — тим більш чітким виходить зображення, однак тим дорожче сам екран. Водночас для установки камери в потрібне положення і для роботи з базовими налаштуваннями приладу високі роздільні здатності не потрібні. Так що звертати увагу на цей параметр варто лише в тому випадку, якщо ви плануєте використовувати додаткові функції, що вимагають якісної «картинки» — наприклад, GPS-навігатор (див. «Функції») або виносну камеру, що грає роль камери заднього виду.