Порівняння Phantom RM-50 DVR Full HD vs Falcon HD70-LCD

Модель відеочипу або процесора, що використовується у відеореєстраторі.

Термін «відеочип» використовують переважно для пристроїв з класичними можливостями, «процесор» — для прогресивних моделей з великою кількістю нестандартних функцій. Однак у будь-якому разі мова йде про один і той же компонент — основний обчислювальний блок, від характеристик якого залежать можливості реєстратора загалом. Знаючи модель відеочипа/процесора, можна знайти детальні дані по ньому і оцінити, наскільки вас влаштує прилад на основі такої електроніки. З найбільш прогресивних сучасних чипів можна назвати, зокрема, Ambarella A7L, Ambarella A12, Novatek NTK96655, Novatek NTK96660 і HiSilicon Hi3516.

Максимальна роздільна здатність і частота кадрів відео, що знімається реєстратором у стандарті VGA (480p).

Стандарт 480p охоплює кілька роздільних здатностей з розміром 480 пікс по вертикалі; серед відеореєстраторів зустрічаються варіанти 640х480, 720х480 і 848х480. Загалом всі ці роздільні здатності вважаються досить невисокими, в якості штатних вони використовуються тільки в бюджетних реєстраторах. Втім, можливість зйомки в 480p може передбачатися і в більш прогресивному пристрої — наприклад, для економії місця на накопичувачі.

Що стосується частоти кадрів, то чим вона вища — тим більш плавним і менш змазаним буде відео, тим краще буде видно деталі на рухомих предметах, а також тим більше місця будуть займати відзняті матеріали. Конкретно для людського ока цілком достатньою вважається швидкість від 24 до 60 к/с, проте серед реєстраторів зустрічаються моделі, здатні роздільна здатність 480p знімати відео на 120 чи навіть 240 кадрах в секунду. Така швидкість зйомки буде корисна при уповільненому або покадровому перегляді відзнятих матеріалів: вона дозволяє дуже чітко зафіксувати навіть швидко рухомі предмети, що буває важливо при розборі неоднозначних ситуацій.

Максимальна роздільна здатність і частота кадрів відео, що знімається реєстратором в стандарті HD (720p).

Класичним вирішенням для даного стандарту вважається 1280х720, проте в відеореєстраторах зустрічаються й інші варіанти — зокрема, 1280х960 (співвідношення сторін 4:3). У будь-якому разі HD — це не видатний, але досить пристойний показник, що дозволяє отримати відео з непоганою деталізацією (наприклад, на ньому зазвичай цілком можна розібрати номери на машинах в безпосередній близькості до авто).

Що стосується частоти кадрів, то чим вона вища — тим більш плавним і менш змазаним буде відео, тим краще буде видно деталі на рухомих предметах, а також тим більше місця будуть займати відзняті матеріали. Тут варто відзначити, що в деяких недорогих моделях для зниження вартості використовується зйомка в HD на дуже невеликих швидкостях — 15 – 20 кадр/сек. Така швидкість зйомки дозволяє більш-менш нормально дивитися відео, але для нормального відображення рухомих предметів бажана все ж більш висока частота кадрів — хоча б 25 кадр/сек. Також варто сказати, що загалом для комфортного сприйняття людиною вважається цілком достатньою швидкість від 24 до 60 кадрів в секунду, однак серед реєстраторів зустрічаються моделі, здатні знімати HD і на 120 к/с. Сенс такої швидкості полягає в тому, щоб окремі деталі на рухомих предметах були максимально чітко видно при уповільненому або покадровому перегляді.

Серед фото- та відеофункцій, що використовуються у відеореєстраторі, можна виділити G-сенсор, поворотний об'єктив, пряму трансляцію, HDR< /a>, WDR, поляризаційний фільтр, < a href="/list/355/pr-35668/">DEWARP та Time Lapse. Докладніше про них:

— G-сенсор (збереження відео). Датчик, що відслідковує удари і струси, що діють на відеореєстратор. Основне призначення цього датчика — забезпечити збереження відеоматеріалів у випадку ДТП: при сильному ударі, характерному для зіткнення або падіння, реєстратор з G-сенсор автоматично зберігає зняте перед цим відео в енергонезалежну пам'ять, захищену від перезапису. Таким чином, матеріали про надзвичайну подію не тільки гарантовано зберігаються, але з великою ймовірністю залишаються неушкодженими навіть при пошкодженні самого реєстратора. Крім того, G-сенсор використовується в режимі паркування — докладніше див. «Функції».

— Поворотний об'єктив. Можливість повертати об'єктив реєстратора по горизонталі або вертикалі, а в деяких варіантах – по обох площинах. Ця функція дає змогу підлаштовувати поле зору камери.

— Запис звуку. Можливість запису відеореєстратором звуку. Насамперед...мова йде про фіксації розмов в салоні, що може стати додатковим аргументом у спірних ситуаціях — наприклад, дасть змогу визначити, чи говорив водій по мобільному телефону в момент ДТП, чи зауважив ситуацію на дорозі, як оцінив її тощо.

— Пряма трансляція. Дає можливість віддалено підключитися до відеореєстратора і спостерігати за тим, що відбувається, з камери в реальному часі. Вельми актуально при наявності додаткової камери в салон, коли можна відстежити ситуацію, наприклад, в службах таксі, кур'єрської доставки тощо Важливою і корисною дана функція стане і при викраденні автомобіля, коли по відео з камери можна не тільки побачити викрадача, але і відстежити маршрут його переміщення.

— HDR (високий динамічний діапазон). Функція, що підвищує динамічний діапазон реєстратора. Динамічний діапазон — це найбільша різниця між найяскравішою і найтемнішою ділянкою, досяжна в межах одного кадру. Першопочатково у цифрових матриць цей діапазон невеликий, тому зображення з великими перепадами яскравості (наприклад, дорога на тлі західного неба) виходить або сильно засвіченим на яскравих ділянках, або дуже тьмяним на темних. HDR усуває цей недолік, а також покращує загальну якість передачі кольору. Реалізується це так: камера робить декілька кадрів з різними налаштуваннями і вже з них формує готове зображення. При цьому дана технологія простіше і дешевше в реалізації, ніж аналогічна за призначенням WDR (див. нижче). Головним недоліком HDR є те, що при такій зйомці дещо посилюється змазування об'єктів, що швидко рухаються в кадрі.

— WDR (широкий динамічний діапазон). Функція, аналогічна за призначенням описаній вище HDR: використовується для поліпшення якості «картинки», що має сильні перепади за яскравістю. Ключова різниця між цими технологіями полягає в тому, що WDR працює на апаратному рівні — за рахунок висококласних матриць. Це дає змогу досягти необхідного динамічного діапазону в межах одного кадру і обійтися без склеювання декількох кадрів — у результаті WDR, на відміну від HDR, не дає ефекту змазування і не погіршує деталізацію рухомих предметів у кадрі. Зворотною стороною такої якості є висока ціна.

— Поляризаційний фільтр. Наявність поляризаційного фільтру в основній камері відеореєстратора. Такий фільтр знижує яскравість відблисків, що виникають від яскравого світла на склі, воді та інших аналогічних поверхнях. Завдяки цьому помітно поліпшується якість зображення, особливо при зйомці в сонячну погоду.

— DEWARP. Технологія, застосовувана для виправлення «картинки», одержуваної з використанням ширококутного об'єктива. Подібні об'єктиви нерідко використовуються в відеореєстраторах; одним з їх недоліків є схильність до ефекту «риб'ячого ока» — характерних спотворень, коли прямі лінії в кадрі перетворюються в закруглені. Функція DEWARP дає змогу усунути цей недолік — вона «розгинає назад» криві лінії, виправляючи геометрію предметів у кадрі. Зазначимо, що таке виправлення не завжди працює на 100 % точно, однак картинка, оброблена DEWARP, в будь-якому разі виходить більш достовірною, ніж без цієї технології.

– Time Lapse. Спеціальний режим роботи, в якому відеозйомка здійснюється з уповільненою частотою, що на практиці переважно використовується для зйомки процесів, що повільно протікають. Таким чином, наприклад, багатогодинну подорож або тривалий захід сонця можна вмістити в 3-хвилинний ролик.

— Радар-детектор. Датчик, що реагує на випромінювання поліцейського радара й попереджує водія про те, що швидкість руху може фіксуватися приладом. Відеореєстратори із цією функцією належать до окремої категорії — комбо-приладів (див. «Тип»). Нагадаємо, що радар-детектори випускаються і у вигляді окремих приладів, однак комбо-прилад займає менше місця при встановленні. З іншого боку, «протирадарний» функціонал у комбінованих відеореєстраторах загалом дещо скромніший, ніж в окремо виготовлених радар-детекторах. Та й коштують комбо-прилади досить недешево (хоча, найчастіше — дешевше, ніж пара з окремого реєстратора і радар-детектора з аналогічними можливостями). Окремо підкреслимо, що наявність цієї функції не звільняє від обов'язку дотримуватись швидкості, визначеної правилами дорожнього руху.

— Сигнатурне розпізнавання. Функція описаного вище радар-детектора, яка поліпшує точність розпізнавання і знижує імовірність помилкових спрацьовувань. Для цього в пам'ять приладу вносяться зразки (сигнатури) випромінювань найпопулярніших моделей радарів, а при виявленні сигналу прилад порівнює його з даними в пам'яті. Таким чином, можна досить точно визначити, чи є отриманий сигнал випромінюванням радара (і якого саме), або ж це просто зайва перешкода. Недоліки детекторів із сигнатурним розпізнаванням — досить висока вартість, дещо збільшений час спрацьовування і неможливість «впізнавання» радарів, не зан...есених у пам'ять (утім, деякі моделі мають можливість оновлення бази сигнатур).

— Режим парковкування. Спеціальний режим, що дає змогу фіксувати на відео надзвичайні події під час стоянки автомобіля; для роботи використовується G-сенсор (див. «Функції зйомки»). У режимі парковки реєстратор знаходиться в «сплячому» режимі, а якщо G-сенсор фіксує удар, вмикається повноцінний запис. При цьому відео з буфера «приклеюється» до початку запису, що дає можливість зафіксувати не тільки сам момент події, але й кілька секунд до неї.

— Датчик руху. Функція реєстратора, заснована на виявленні руху в об'єктиві камери. Таким чином, якщо реєстратор «розуміє», що в кадрі відбувається рух, здійснюється автоматична зйомка. Це дає змогу налаштувати автовмикання відеореєстратора при початку руху, а також записати можливі ДТП, крадіжки, угони машин з парковок, які потрапили в полі зору вашого пристрою.

— Голосове управління. Можливість управляти відеореєстратором за допомогою голосових команд. Конкретний перелік таких команд (і мов, які підтримуються приладом) може бути різним, у залежності від моделі. Однак у будь-якому разі така функція сприяє безпеці руху: вона дає змогу не знімати руки з керма й не відволікатися від дороги на управління реєстратором.

— Управління жестами. Можливість управління приладом за допомогою жестів. Зазначимо, що можливості такого управління у відеореєстраторах сильно обмежені: зазвичай, для цього використовується датчик, що реагує на рух руки користувача перед приладом і здатний виконувати лише одну певну дію. Тим не менш, навіть така можливість забезпечує додаткову зручність і безпеку (у порівнянні з натисканням кнопок і тим більше роботою з меню): рух рукою займає долі секунди, при цьому водій практично не відволікається від дороги. Що стосується конкретних функцій, які реалізуються через жестове управління, то вони можуть включати захист записаного ролика від перезапису, збереження фотознімка, відключення звукового сигналу від радар-детектора (див. вище) тощо. У деяких моделях така функція жорстко прописана в налаштуваннях і не переналаштовується, в інших є можливість вибрати один з декількох варіантів.

— Wi-Fi-модуль. Технологія Wi-Fi відома переважно як засіб бездротового доступу до Інтернету, однак вона може застосовуватися і для прямого зв'язку з іншим пристроєм. Способи застосування цієї технології в реєстраторах можуть бути різними, залежно від функціоналу. Наприклад, одні моделі здатні через таке підключення оновлювати мітки на картах для GPS-навігатора й бази даних GPS-інформатора (див. вище); інші дають змогу завантажувати відзняте відео безпосередньо в Інтернет (наприклад, на YouTube); а найпрогресивніші прилади з цією функцією мають сенсорні екрани й при знятті з кріплення можуть застосовуватися навіть як повноцінні планшети з можливістю перегляду вебсторінок і встановлення різних додатків. Зустрічаються і досить специфічні можливості — наприклад, трансляція відзнятого відео чи такого, що знімається, на смартфон або планшет, роздача мобільного Інтернету на інші прилади (за наявності 3G/4G модуля) тощо. Зазначимо, що кількість громадських точок доступу Wi-Fi постійно збільшується, вони є на більшості великих заправок і нерідко передбачаються в певних зонах великих міст (парках, історичних і ділових кварталах тощо). Тому вийти у Світову мережу з реєстратора, не витягуючи його з авто, може виявитися набагато простіше, ніж це виглядає на перший погляд.

— 3G/4G-модем. Модуль мобільного зв'язку 3G або 4G. Призначений здебільшого для передачі даних — простіше кажучи, для користування мобільним Інтернетом; голосові дзвінки для відеореєстраторів вважаються надмірністю і, зазвичай, не підтримуються. Швидкість зв'язку в сучасних мобільних мережах нерідко порівнянна з підключенням через Wi-Fi; тому варіанти використання підключення 3G/4G можуть бути досить різноманітними, залежно від конкретної моделі. Утім, найчастіше зустрічаються три функції: завантаження інформації про пробки й інші актуальні дані (оновлення для GPS-інформатора, прогноз погоди тощо); робота в ролі GPS-трекера (за наявності цієї функції — див. вище); а також режим точки доступу Wi-Fi, з роздаванням мобільного Інтернету на інші пристрої (зрозуміло, що за наявності власного модуля Wi-Fi). Якщо ж порівнювати 3G/4G і Wi-Fi, то мобільний зв'язок є практично всюди, проте за користування ним доводиться платити.

— Bluetooth. Наявність у реєстраторі вбудованого модуля Bluetooth. Ця технологія використовується для прямого бездротового з'єднання з іншими пристроями; її застосування може бути різним, у залежності від функціоналу конкретного реєстратора. Один з найпопулярніших варіантів — трансляція звуку на магнітолу з підтримкою Bluetooth або на гарнітуру самого водія: це можуть бути різні повідомлення з навігатора, радар-детектора тощо, сигнали системи «Антисон» (див. вище), а в деяких моделях — навіть музика з вбудованого плеєра. Інший популярний формат використання — обмін файлами зі смартфоном, ноутбуком або іншим подібним пристроєм (насамперед копіювання відзнятих матеріалів). Крім цього, можуть передбачатися й інші, більш специфічні способи використання Bluetooth. І тут варто зазначити, що більшість реєстраторів з такою функцією працюють на Android (див. відповідний пункт), так що набір варіантів у них досить великий — фактично він обмежується асортиментом сумісних додатків.

— Динамік. Власний динамік, який установлений у корпусі відеореєстратора. Через такий динамік може відтворюватися, наприклад, звуковий супровід при перегляді знятого відео, голосові підказки з GPS-навігатора/інформатора, сигнали радар-детектора (див. вище) тощо. Щоправда, варто врахувати, що потужність звуку може бути досить невисокою, і в шумній ситуації з прослуховуванням динаміка можуть виникнути труднощі.

Одна або кілька виносних камер в штатній комплектації реєстратора, що застосовуються для відеозапису дорожньої обстановки позаду автомобіля. У переважній більшості ситуацій виносна камера додається до відеореєстратора в одному екземплярі. Вона прикриває задню «корму» автомобіля і паралельно використовується в якості асистента при парковці заднім ходом — картинку з камери можна вивести на екран відеореєстратора в режимі реального часу. Виносних камер може бути кілька, що забезпечує більш широке охоплення поля зору відеореєстратора.

Максимальна роздільна здатність відеозйомки, яка підтримується додатковою відеокамерою реєстратора. Залежно від конструкції та комплектації, мова може йти як про виносну камеру, так і про камеру для зйомки салону (про ту та іншу див. вище); цей нюанс варто уточнювати окремо.

Чим вище роздільна здатність, тим більш деталізованим буде зображення з камери, тим більше подробиць будуть на ньому нормально помітні. З іншого боку, висока деталізація позначається на об'ємах матеріалів, що знімаються, і вимоги до «начинки» реєстратора (і, відповідно, впливає на вартість).

Загалом додаткові камери сучасних реєстраторів можна розділити на такі категорії:

— SD. «Стандартна» роздільна здатність (на противагу HD — «високій роздільній здатності»). Досить скромний розмір кадру, що дає змогу водночас помітно економити пам'ять під запис відео і підходить навіть для бюджетних реєстраторів. Конкретні варіанти роздільних здатностей включають, зокрема, 628х582, 640х480 і 720х480.

— HD 720p. Традиційна, найпопулярніша роздільна здатність для даного стандарту відеозйомки — 1280х720. Крім нього, у реєстраторах зустрічається також 960х720 (співвідношення сторін 4:3) і зменшений у висоту 1280х480. HD — найскромніший з сучасних стандартів високої роздільної здатності, що забезпечує, тим не менш, досить пристойну деталізацію.

— Full HD 1080p. «Класикою жанру» для даного стандарту є роздільна здатність 1920х1080, однак у реєстраторах зустр...ічаються і інші значення, в тому числі дуже специфічні — як-от 1440х1080 (співвідношення сторін 4:3) і 1920х540 (зменшена вдвічі роздільна здатність по вертикалі). Це досить солідний показник навіть для основної камери реєстратора, а вже про додаткові і говорити не доводиться.

— Super HD. Не особливо популярний у відеотехніці стандарт, який знайшов, тим не менш, застосування в відеореєстраторах. Найчастіше передбачає роздільну здатність 2304x1296.

Максимальна частота кадрів при зйомки відео, підтримувана додаткової відеокамерою реєстратора. Залежно від конструкції та комплектації, мова може йти як про виносної камері, так і про камеру для зйомки салону (про тієї та іншої див. вище); цей нюанс варто уточнювати окремо. Хай там що, саме з цією частотою за замовчуванням ведеться зйомка.

Чим вище частота кадрів — тим більш чіткими будуть на відео рухомі об'єкти, тим менше вони будуть змазуватися і тим менше «смиканим» буде саме відео. Вважається, що найбільш комфортним для людського ока є швидкість від 24 до 60 кадрів в секунду; більш низька частота вже сприймається як «слайдшоу», а більш висока лише збільшує обсяги знімаються матеріалів, не даючи видимого підвищення якості. Водночас у камерах реєстраторів можуть передбачатися і більш високі швидкості зйомки, ніж 60 к/с — це забезпечує хорошу видимість окремих рухомих деталей на уповільненому або покадровому перегляді.

Діагональ дисплея, встановленого в відеореєстраторові.

Великий дисплей, з одного боку, дає додаткову зручність, з іншого — позначається на габаритах і ціною всього пристрою. Тому виробники вибирають діагональ з таким розрахунком, щоб приладом можна було нормально користуватися і водночас він не був занадто дорогим і громіздким. Так, класичним реєстратору, який не має додаткових функцій, досить і невеликого дисплея — на 2 – 2,5 дюйма, 1,5 – 2 дюйми, а то й менше: він цілком дозволяє керувати налаштуваннями і контролювати, що саме потрапляє в кадр, а для повноцінного перегляду відзнятих матеріалів все одно буде потрібно комп'ютер, телевізор або інший великий екран. Розмір в 2,5 – 3" за мірками таких пристроїв можна вже назвати середнім, а екрани 3" і більш характерні переважно для досить прогресивних моделей, нерідко з великою кількістю додаткових функцій.

Також зазначимо, що існують моделі, взагалі не мають дисплея. Для управління параметрами роботи і перевірки положення кадру такий реєстратор підключається до зовнішнього пристрою — наприклад, до смартфону по Wi-Fi.