Порівняння PlayMe P550 Tetra vs Neoline X-COP R700

— Відеореєстратор. Класичні відеореєстратори — записуючі пристрої, призначені для зйомки дорожньої обстановки, а іноді — також салону авто. Основне призначення матеріалів з реєстратора — забезпечити доказову базу на випадок ДТП чи нештатної ситуації. Зазначимо, що більшість таких пристроїв розраховані на установку в салоні авто, однак зустрічаються також моделі для мотоциклістів — з кріпленням на шолом чи кермо (див. «Установка») і підвищеною стійкістю до пилу і вологи.

— Штатний відеореєстратор. Відеореєстратори (див. вище), першопочатково розраховані на певну модель або моделі авто. Зазначимо, що можливості по установці такого приладу можуть бути досить обширними — див. «Штатний реєстратора». У будь-якому разі встановлення такого приладу «рідне» авто максимально проста, в «нерідне» — вкрай утруднена, а часто взагалі неможлива.

— Комбо-пристрій. Комбіновані прилади, що поєднують в собі функції відеореєстратора і радар-детектора, здатного виявляти поліцейські прилади для вимірювання швидкості. Про радар-детекторі докладніше див. «Функції», тут же відзначимо, що одне комбіноване пристрій зазвичай компактніше, простіше в установці, а нерідко — і дешевше, ніж два окремих спеціалізованих прилади.

Кріплення до скла, передбачене в моделі з відповідним типом установки (див. вище).

Відзначимо, що в багатьох моделях до скла кріпиться не сам реєстратор, а кронштейн, на який, зі свого боку, встановлюється прилад. Про способи фіксації реєстратора на кронштейні див. «Кріплення реєстратора». А варіанти кріплення до скла можуть бути такими:

— Присоска. Традиційна присоска, яка працює за рахунок зниженого тиску між кріпленням і склом — у результаті сила тиску зовнішнього повітря і утримує конструкцію на місці. Одне з головних переваг даного варіанта — «многоразовость»: присоску можна багаторазово прилеплять і від'єднувати за бажанням користувача, а після зняття вона практично не залишає слідів. Правда, цей тип кріплення вважається менш надійним, ніж наклейки; однак присоски, застосовувані в відеореєстраторах, зазвичай мають спеціальну конструкцію, яка забезпечує цілком достатню для практичного застосування надійність. Тому даний тип кріплень надзвичайно популярний в сучасних реєстраторах.

— Наклейка. Пластина з шаром спеціального клею, за рахунок якого вся конструкція і утримується на склі. Подібні кріплення вважаються більш надійними, ніж присоски, вони менш схильні до зносу і не втрачають ефективності навіть при дрібних пошкодженнях на зразок тріщин і сколів. З іншого боку, наклейка зазвичай встановлюється «раз і назавжди» і не передбачає можливості швидко зняти кронштейн. І...хоча сам по собі демонтаж можливий, проте використовувати наклейку повторно не вийде, а скло, швидше за все, доведеться чистити від залишків клею.Так що установка реєстратора з подібним кріплення вимагає особливої акуратності і уважності.

Зазначимо, що окремі моделі відеореєстраторів постачаються відразу з обома вищезгаданими типами кріплення в комплекті. Це дозволяє користувачеві вибрати варіант на свій розсуд — в тому числі поміняти присоску на наклейку, якщо виникне така необхідність.

Ця особливість означає, що живлення до відеореєстратора (зазвичай, від прикурювача) подається прямо через кріплення, на яку він встановлений, а не через окремий кабель. Саме кріплення зазвичай робиться швидкознімним.

Власне, кабель живлення в таких моделях теж є — проте він підведений до кріпленню, а не до самого реєстратора. Завдяки цьому такий дріт можна з легкістю зафіксувати в строго певному положенні; втім, навіть без спеціальної фіксації він особливо не рухається з місця. Ця особливість дає низку переваг перед більш традиційним форматом підключення. По-перше, дріт не бовтається по салону і не створює незручностей. По-друге, його не потрібно щоразу шукати і підключати заново при установці реєстратора — достатньо просто встановити пристрій на кріплення. Останнє особливо зручно, якщо реєстратор потрібно часто знімати і ставити назад — наприклад, якщо машину доводиться регулярно залишати на неохоронюваної стоянці, де є ризик крадіжки з салону.

Кабель зазвичай приєднується до кріплення за допомогою роз'єму з можливістю швидкого підключення і відключення — на випадок, якщо дріт потрібно прибрати з салону, не знімаючи кріплення. При цьому в багатьох моделях використовується стандартний роз'єм зразок miniUSB або microUSB, що дозволяє при необхідності використовувати і сторонній дріт живлення (наприклад, при втраті або пошкодженні штатного кабелю). Втім, для повної гарантії такі подробиці не завадить уточнити окремо.

Матриця є ключовим елементом будь-якої цифрової камери; саме від неї і від технологій оброблення сигналу насамперед залежить якість одержуваного зображення. В даному випадку під типом мається на увазі швидше марка або бренд матриці; він, як правило, вказується в тому випадку, якщо реєстратор оснащений високоякісним сенсором, що помітно перевершує більшість рішень на ринку.

Одним з найпопулярніших таких варіантів є Sony. Конкретні характеристики матриць (IMX179, IMX222, IMX291, IMX307, IMX317, IMX322, IMX323, IMX326, IMX335, IMX415) можуть різнитися, але в будь-якому випадку такий сенсор є ознакою висококласного відеореєстратора.

Крім того, зустрічаються моделі, оснащені матрицями від інших виробників — Aptina, OmniVision, Samsung (GalaxyCore), Sandvik. Подібні рішення в цілому вважаються більше простими і демократичними, ніж Sony — як за ціною, так і за функціоналом. Тим не менш, компанія Samsung має чимало на...працювань у сфері електроніки, і навіть такі порівняно «прості» сенсори зазвичай є більше прогресивними і якісними, ніж «ноу-нейми».

Ще один виробник, що випускає досить якісні матриці — Panasonic. Такі сенсори поширені не так широко, як описані вище, однак все одно зустрічаються в відеореєстраторах, в тому числі досить прогресивних.

Модель відеочипу або процесора, що використовується у відеореєстраторі.

Термін «відеочип» використовують переважно для пристроїв з класичними можливостями, «процесор» — для прогресивних моделей з великою кількістю нестандартних функцій. Однак у будь-якому разі мова йде про один і той же компонент — основний обчислювальний блок, від характеристик якого залежать можливості реєстратора загалом. Знаючи модель відеочипа/процесора, можна знайти детальні дані по ньому і оцінити, наскільки вас влаштує прилад на основі такої електроніки. З найбільш прогресивних сучасних чипів можна назвати, зокрема, Ambarella A7L, Ambarella A12, Novatek NTK96655, Novatek NTK96660 і HiSilicon Hi3516.

Максимальна роздільна здатність і частота кадрів відео, що знімається реєстратором у стандарті Super HD.

Super HD являє собою досить специфічний стандарт, що перевищує за роздільною здатністю Full HD, але не дотягує до Quad HD. Традиційним розміром кадру для цього формату вважається 2304х1296, але зустрічаються моделі і з меншою роздільною здатністю по горизонталі — 1728х1296. У будь-якому разі Super HD досить популярний серед відеореєстраторів: він забезпечує непогану деталізацію і не потребує особливо потужною «начинки».

Що стосується частоти кадрів, то чим вона вища — тим більш плавним і менш змазаним буде відео, тим краще буде видно деталі на рухомих предметах, а також тим більше місця будуть займати відзняті матеріали. Втім, в Super HD моделях цей показник зазвичай становить від 25 до 30 кадр/сек, і ця різниця навряд чи є принциповою.

Кут огляду, який забезпечується основною камерою відеореєстратора. Зазвичай, вказується по діагоналі кадру, рідше — по горизонталі, через цієї моделі з однаковими цифрами в характеристиках можуть дещо відрізнятися за фактичним полю зору. Так що якщо у вас є сумніви з цього приводу — при виборі не завадить знайти і подивитися зразки відео з різних моделей.

За інших рівних умов більш широкий кут огляду дозволяє охопити більший простір, однак окремі деталі в кадрі виходять більш дрібними. Крім того, ширококутні об'єктиви дають геометричні спотворення картинки (втім, для їх усунення може передбачатися DEWARP, див. «Функції»). Що стосується конкретних цифр, то кути огляду до 120° включно вважаються для сучасних реєстраторів порівняно невеликими, значення 121 – 140° можна назвати середніми, 141 – 160° — вище середніх, а найбільш ширококутні моделі здатні охопити простір більш ніж в 160°.

Серед фото- та відеофункцій, що використовуються у відеореєстраторі, можна виділити G-сенсор, поворотний об'єктив, пряму трансляцію, HDR< /a>, WDR, поляризаційний фільтр, < a href="/list/355/pr-35668/">DEWARP та Time Lapse. Докладніше про них:

— G-сенсор (збереження відео). Датчик, що відслідковує удари і струси, що діють на відеореєстратор. Основне призначення цього датчика — забезпечити збереження відеоматеріалів у випадку ДТП: при сильному ударі, характерному для зіткнення або падіння, реєстратор з G-сенсор автоматично зберігає зняте перед цим відео в енергонезалежну пам'ять, захищену від перезапису. Таким чином, матеріали про надзвичайну подію не тільки гарантовано зберігаються, але з великою ймовірністю залишаються неушкодженими навіть при пошкодженні самого реєстратора. Крім того, G-сенсор використовується в режимі паркування — докладніше див. «Функції».

— Поворотний об'єктив. Можливість повертати об'єктив реєстратора по горизонталі або вертикалі, а в деяких варіантах – по обох площинах. Ця функція дає змогу підлаштовувати поле зору камери.

— Запис звуку. Можливість запису відеореєстратором звуку. Насамперед...мова йде про фіксації розмов в салоні, що може стати додатковим аргументом у спірних ситуаціях — наприклад, дасть змогу визначити, чи говорив водій по мобільному телефону в момент ДТП, чи зауважив ситуацію на дорозі, як оцінив її тощо.

— Пряма трансляція. Дає можливість віддалено підключитися до відеореєстратора і спостерігати за тим, що відбувається, з камери в реальному часі. Вельми актуально при наявності додаткової камери в салон, коли можна відстежити ситуацію, наприклад, в службах таксі, кур'єрської доставки тощо Важливою і корисною дана функція стане і при викраденні автомобіля, коли по відео з камери можна не тільки побачити викрадача, але і відстежити маршрут його переміщення.

— HDR (високий динамічний діапазон). Функція, що підвищує динамічний діапазон реєстратора. Динамічний діапазон — це найбільша різниця між найяскравішою і найтемнішою ділянкою, досяжна в межах одного кадру. Першопочатково у цифрових матриць цей діапазон невеликий, тому зображення з великими перепадами яскравості (наприклад, дорога на тлі західного неба) виходить або сильно засвіченим на яскравих ділянках, або дуже тьмяним на темних. HDR усуває цей недолік, а також покращує загальну якість передачі кольору. Реалізується це так: камера робить декілька кадрів з різними налаштуваннями і вже з них формує готове зображення. При цьому дана технологія простіше і дешевше в реалізації, ніж аналогічна за призначенням WDR (див. нижче). Головним недоліком HDR є те, що при такій зйомці дещо посилюється змазування об'єктів, що швидко рухаються в кадрі.

— WDR (широкий динамічний діапазон). Функція, аналогічна за призначенням описаній вище HDR: використовується для поліпшення якості «картинки», що має сильні перепади за яскравістю. Ключова різниця між цими технологіями полягає в тому, що WDR працює на апаратному рівні — за рахунок висококласних матриць. Це дає змогу досягти необхідного динамічного діапазону в межах одного кадру і обійтися без склеювання декількох кадрів — у результаті WDR, на відміну від HDR, не дає ефекту змазування і не погіршує деталізацію рухомих предметів у кадрі. Зворотною стороною такої якості є висока ціна.

— Поляризаційний фільтр. Наявність поляризаційного фільтру в основній камері відеореєстратора. Такий фільтр знижує яскравість відблисків, що виникають від яскравого світла на склі, воді та інших аналогічних поверхнях. Завдяки цьому помітно поліпшується якість зображення, особливо при зйомці в сонячну погоду.

— DEWARP. Технологія, застосовувана для виправлення «картинки», одержуваної з використанням ширококутного об'єктива. Подібні об'єктиви нерідко використовуються в відеореєстраторах; одним з їх недоліків є схильність до ефекту «риб'ячого ока» — характерних спотворень, коли прямі лінії в кадрі перетворюються в закруглені. Функція DEWARP дає змогу усунути цей недолік — вона «розгинає назад» криві лінії, виправляючи геометрію предметів у кадрі. Зазначимо, що таке виправлення не завжди працює на 100 % точно, однак картинка, оброблена DEWARP, в будь-якому разі виходить більш достовірною, ніж без цієї технології.

– Time Lapse. Спеціальний режим роботи, в якому відеозйомка здійснюється з уповільненою частотою, що на практиці переважно використовується для зйомки процесів, що повільно протікають. Таким чином, наприклад, багатогодинну подорож або тривалий захід сонця можна вмістити в 3-хвилинний ролик.

- Швидкість на відео. Можливість відображати на відео, що знімається, дані про поточну швидкість авто - зазвичай у вигляді цифр в одному з кутів кадру. Як правило, інформацію про швидкість пристрій отримує з вбудованого GPS-датчика (див. нижче). Ця функція може бути особливо корисною при розборі неоднозначних ситуацій, наприклад, як додатковий доказ того, що водій не порушував швидкісного режиму.

- GPS-модуль. Вбудований модуль супутникової GPS навігації, що дозволяє визначати поточні координати приладу. Конкретні способи застосування цієї інформації можуть бути різними, залежно від решти функціоналу реєстратора. Так, саме дані GPS використовуються для відображення швидкості на відео (див. вище), а також для роботи описаних нижче GPS-інформатора і GPS-навігатора. Зустрічаються й інші варіанти, іноді досить оригінальні – наприклад, за наявності 3G/4G-модему може передбачатися режим маячка ( GPS-трекер – див. нижче).

- GPS-інформатор. Функція, яка забезпечує водія різною корисною інформацією, пов'язаною з поточним місцезнаходженням. Відповідно до назви, саме місцезнаходження визначається за допомогою GPS. Один із найпопулярніших способів застосування інформатора — попередження про наближення до дорожніх камер, стаціонарних постів та сист...ем контролю швидкості, які не фіксуються традиційним радар-детектором. Крім цього, можуть передбачатися й інші аналогічні функції — наприклад, повідомлення про ділянку з підвищеною аварійністю або окрему велику яму на дорозі. Для роботи GPS-інформатора в пам'ять приладу заноситься база даних відповідних об'єктів; при покупці не завадить уточнити, що саме містить ця база, наскільки вона свіжа і чи дозволяє можливість оновлення та ручного додавання точок.

- GPS-навігатор. Можливість роботи приладу в режимі повноцінного навігатора GPS. Для цього, окрім власне модуля GPS, в конструкції передбачаються вбудовані карти, а також великий дисплей для їх відображення. Це дозволяє обійтися без купівлі та використання окремого навігатора, проте особливої популярності у сучасних відеореєстраторах дана функція не користується. По-перше, вона помітно позначається вартості приладу; по-друге, для навігації дорогами загального користування нерідко вистачає звичайного смартфона або планшета з GPS; по-третє, реєстратори найчастіше мають досить скромні можливості навігації і нерідко поступаються навіть смартфонам/планшетам, не кажучи вже про спеціалізовані пристрої.

- GPS-трекер. Ще одна функція, що зустрічається в реєстраторах GPS-модулем (див. вище). GPS-трекер дозволяє пристрою працювати в режимі маячка, який постійно передає дані про місцезнаходження машини тому чи іншому адресату - наприклад, диспетчерам служби таксі, замовнику перевезення вантажу тощо. Подібні маячки продаються і у вигляді окремих пристроїв, проте простіше (а іноді і дешевше) буває купити та встановити реєстратор із цією функцією. У будь-якому випадку варто враховувати, що для передачі даних зазвичай використовується модем 3G/4G (див. нижче) — так що для користування трекером доведеться купити SIM-карту і регулярно платити за мобільний зв'язок.

- ГЛОНАСС. Підтримка пристроєм навігаційної системи ГЛОНАСС - російського аналога описаної GPS. Найчастіше ця функція передбачається на додаток до GPS-модуля: одночасне використання двох систем покращує швидкість і точність позиціонування, а також дає додаткову гарантію на випадок збоїв в одній із них.

- Galileo. Європейська супутникова система навігації, створена як альтернатива американській GPS. Зазначимо, що вона перебуває під контролем цивільних відомств, а не військових. При повній флотилії з 24 активних супутників система дає точність до 1 м у публічному режимі та до 20 см із сервісом GHA. Працюючи спільно з GPS, система Galileo забезпечує більш точне вимірювання розташування, особливо у густонаселених районах.