Порівняння Prime-X 108 Android vs Inspector Inch

Способи установки, штатно передбачені конструкцією і комплектацією реєстратора.

— На лобове скло. Кріплення зсередини на верхню частину лобового скла за допомогою присоски або наклейки (див. «Кріплення до скла»). Найбільш популярний спосіб встановлення відеореєстраторів в автомобілях: місце розміщення дає хороший огляд, а саме кріплення цілком можна зробити універсальним, придатним практично під будь лобове скло. Втім, зустрічаються і штатні реєстратори (див. «Тип») з даними способом установки — вони розраховані на геометрію скла в певних моделях авто.

— На дзеркало заднього виду. Установка прямо на стандартне дзеркало заднього виду (в салоні) або взагалі замість нього. При цьому такі реєстратори самі мають поверхню, що відбиває, замінюючу зняте або закрите дзеркало. Частина цієї поверхні зазвичай займає екран, але це не створює незручностей — тим більше, що деякі моделі передбачають навіть підключення камери заднього виду, яка є ще більш зручною, ніж звичайне дзеркало.

— На шолом. Кріплення на мотоциклетний або інший аналогічний шолом — найчастіше за допомогою характерною платформи, зігнутої під форму шкаралупи шолома. Вважається, що такі реєстратори призначені насамперед для мотоциклістів, однак вони можуть стати в нагоді і іншим користувачам, що носять шоломи — наприклад, професійним автогонщикам, лижникам/сноубордистам та іншим шануваль...никам екстремальних видів спорту. Пристрій з подібним кріпленням може стати непоганою альтернативою екшн-камері — тим більше що об'єктив постійно за поворотом голови користувача. З іншого боку, екшн-камери зазвичай краще захищені від бруду, вологи та інших несприятливих факторів.

— На кермо (мото). Кріплення на кермо мотоцикла, велосипеда або іншого подібного транспортного засобу (наприклад, снігоходи). В основі такого кріплення зазвичай лежить кільце-затиск, надівається на трубу керма і щільно фіксується на ній. Нерідко подібний пристрій поставляється в одному комплекті з кріпленням на шолом (див. вище).

Зазначимо, що наведений вище список не є вичерпним — в сучасних відеореєстраторах можуть передбачатися й інші способи кріплення, наприклад, на сонцезахисний козирок або на одяг/спорядження за допомогою спеціального затиску.

Модель відеочипу або процесора, що використовується у відеореєстраторі.

Термін «відеочип» використовують переважно для пристроїв з класичними можливостями, «процесор» — для прогресивних моделей з великою кількістю нестандартних функцій. Однак у будь-якому разі мова йде про один і той же компонент — основний обчислювальний блок, від характеристик якого залежать можливості реєстратора загалом. Знаючи модель відеочипа/процесора, можна знайти детальні дані по ньому і оцінити, наскільки вас влаштує прилад на основі такої електроніки. З найбільш прогресивних сучасних чипів можна назвати, зокрема, Ambarella A7L, Ambarella A12, Novatek NTK96655, Novatek NTK96660 і HiSilicon Hi3516.

Максимальна роздільна здатність і частота кадрів відео, що знімається реєстратором в стандарті Full HD (1080p).

Термін Full HD у багатьох асоціюється з роздільною здатністю 1920х1080 і справді, це роздільна здатність вельми популярно, в тому числі серед відеореєстраторів. Однак цей стандарт охоплює й інші варіанти — зокрема, 1440х1080 (співвідношення сторін 4:3) і 1920х540 (зменшений вдвічі розмір по вертикалі). Загалом підтримка даного роздільної здатності є непоганим показником для сучасного реєстратора, що говорить про те, що пристрій належить як мінімум до середнього рівня.

Що стосується частоти кадрів, то чим вона вища — тим більш плавним і менш змазаним буде відео, тим краще буде видно деталі на рухомих предметах, а також тим більше місця будуть займати відзняті матеріали. Тут варто зазначити, що в бюджетних Full HD реєстраторах зйомка може здійснюватися на дуже невеликих швидкостях — 15 кадр/сек або навіть 10 кадр/сек. Така швидкість зйомки дозволяє більш-менш нормально дивитися відео, але для нормального відображення рухомих предметів бажана все ж більш висока частота кадрів — хоча б 25 кадр/сек.

Кут огляду, який забезпечується основною камерою відеореєстратора. Зазвичай, вказується по діагоналі кадру, рідше — по горизонталі, через цієї моделі з однаковими цифрами в характеристиках можуть дещо відрізнятися за фактичним полю зору. Так що якщо у вас є сумніви з цього приводу — при виборі не завадить знайти і подивитися зразки відео з різних моделей.

За інших рівних умов більш широкий кут огляду дозволяє охопити більший простір, однак окремі деталі в кадрі виходять більш дрібними. Крім того, ширококутні об'єктиви дають геометричні спотворення картинки (втім, для їх усунення може передбачатися DEWARP, див. «Функції»). Що стосується конкретних цифр, то кути огляду до 120° включно вважаються для сучасних реєстраторів порівняно невеликими, значення 121 – 140° можна назвати середніми, 141 – 160° — вище середніх, а найбільш ширококутні моделі здатні охопити простір більш ніж в 160°.

- Швидкість на відео. Можливість відображати на відео, що знімається, дані про поточну швидкість авто - зазвичай у вигляді цифр в одному з кутів кадру. Як правило, інформацію про швидкість пристрій отримує з вбудованого GPS-датчика (див. нижче). Ця функція може бути особливо корисною при розборі неоднозначних ситуацій, наприклад, як додатковий доказ того, що водій не порушував швидкісного режиму.

- GPS-модуль. Вбудований модуль супутникової GPS навігації, що дозволяє визначати поточні координати приладу. Конкретні способи застосування цієї інформації можуть бути різними, залежно від решти функціоналу реєстратора. Так, саме дані GPS використовуються для відображення швидкості на відео (див. вище), а також для роботи описаних нижче GPS-інформатора і GPS-навігатора. Зустрічаються й інші варіанти, іноді досить оригінальні – наприклад, за наявності 3G/4G-модему може передбачатися режим маячка ( GPS-трекер – див. нижче).

- GPS-інформатор. Функція, яка забезпечує водія різною корисною інформацією, пов'язаною з поточним місцезнаходженням. Відповідно до назви, саме місцезнаходження визначається за допомогою GPS. Один із найпопулярніших способів застосування інформатора — попередження про наближення до дорожніх камер, стаціонарних постів та сист...ем контролю швидкості, які не фіксуються традиційним радар-детектором. Крім цього, можуть передбачатися й інші аналогічні функції — наприклад, повідомлення про ділянку з підвищеною аварійністю або окрему велику яму на дорозі. Для роботи GPS-інформатора в пам'ять приладу заноситься база даних відповідних об'єктів; при покупці не завадить уточнити, що саме містить ця база, наскільки вона свіжа і чи дозволяє можливість оновлення та ручного додавання точок.

- GPS-навігатор. Можливість роботи приладу в режимі повноцінного навігатора GPS. Для цього, окрім власне модуля GPS, в конструкції передбачаються вбудовані карти, а також великий дисплей для їх відображення. Це дозволяє обійтися без купівлі та використання окремого навігатора, проте особливої популярності у сучасних відеореєстраторах дана функція не користується. По-перше, вона помітно позначається вартості приладу; по-друге, для навігації дорогами загального користування нерідко вистачає звичайного смартфона або планшета з GPS; по-третє, реєстратори найчастіше мають досить скромні можливості навігації і нерідко поступаються навіть смартфонам/планшетам, не кажучи вже про спеціалізовані пристрої.

- GPS-трекер. Ще одна функція, що зустрічається в реєстраторах GPS-модулем (див. вище). GPS-трекер дозволяє пристрою працювати в режимі маячка, який постійно передає дані про місцезнаходження машини тому чи іншому адресату - наприклад, диспетчерам служби таксі, замовнику перевезення вантажу тощо. Подібні маячки продаються і у вигляді окремих пристроїв, проте простіше (а іноді і дешевше) буває купити та встановити реєстратор із цією функцією. У будь-якому випадку варто враховувати, що для передачі даних зазвичай використовується модем 3G/4G (див. нижче) — так що для користування трекером доведеться купити SIM-карту і регулярно платити за мобільний зв'язок.

- ГЛОНАСС. Підтримка пристроєм навігаційної системи ГЛОНАСС - російського аналога описаної GPS. Найчастіше ця функція передбачається на додаток до GPS-модуля: одночасне використання двох систем покращує швидкість і точність позиціонування, а також дає додаткову гарантію на випадок збоїв в одній із них.

- Galileo. Європейська супутникова система навігації, створена як альтернатива американській GPS. Зазначимо, що вона перебуває під контролем цивільних відомств, а не військових. При повній флотилії з 24 активних супутників система дає точність до 1 м у публічному режимі та до 20 см із сервісом GHA. Працюючи спільно з GPS, система Galileo забезпечує більш точне вимірювання розташування, особливо у густонаселених районах.

— Радар-детектор. Датчик, що реагує на випромінювання поліцейського радара й попереджує водія про те, що швидкість руху може фіксуватися приладом. Відеореєстратори із цією функцією належать до окремої категорії — комбо-приладів (див. «Тип»). Нагадаємо, що радар-детектори випускаються і у вигляді окремих приладів, однак комбо-прилад займає менше місця при встановленні. З іншого боку, «протирадарний» функціонал у комбінованих відеореєстраторах загалом дещо скромніший, ніж в окремо виготовлених радар-детекторах. Та й коштують комбо-прилади досить недешево (хоча, найчастіше — дешевше, ніж пара з окремого реєстратора і радар-детектора з аналогічними можливостями). Окремо підкреслимо, що наявність цієї функції не звільняє від обов'язку дотримуватись швидкості, визначеної правилами дорожнього руху.

— Сигнатурне розпізнавання. Функція описаного вище радар-детектора, яка поліпшує точність розпізнавання і знижує імовірність помилкових спрацьовувань. Для цього в пам'ять приладу вносяться зразки (сигнатури) випромінювань найпопулярніших моделей радарів, а при виявленні сигналу прилад порівнює його з даними в пам'яті. Таким чином, можна досить точно визначити, чи є отриманий сигнал випромінюванням радара (і якого саме), або ж це просто зайва перешкода. Недоліки детекторів із сигнатурним розпізнаванням — досить висока вартість, дещо збільшений час спрацьовування і неможливість «впізнавання» радарів, не зан...есених у пам'ять (утім, деякі моделі мають можливість оновлення бази сигнатур).

— Режим парковкування. Спеціальний режим, що дає змогу фіксувати на відео надзвичайні події під час стоянки автомобіля; для роботи використовується G-сенсор (див. «Функції зйомки»). У режимі парковки реєстратор знаходиться в «сплячому» режимі, а якщо G-сенсор фіксує удар, вмикається повноцінний запис. При цьому відео з буфера «приклеюється» до початку запису, що дає можливість зафіксувати не тільки сам момент події, але й кілька секунд до неї.

— Датчик руху. Функція реєстратора, заснована на виявленні руху в об'єктиві камери. Таким чином, якщо реєстратор «розуміє», що в кадрі відбувається рух, здійснюється автоматична зйомка. Це дає змогу налаштувати автовмикання відеореєстратора при початку руху, а також записати можливі ДТП, крадіжки, угони машин з парковок, які потрапили в полі зору вашого пристрою.

— Голосове управління. Можливість управляти відеореєстратором за допомогою голосових команд. Конкретний перелік таких команд (і мов, які підтримуються приладом) може бути різним, у залежності від моделі. Однак у будь-якому разі така функція сприяє безпеці руху: вона дає змогу не знімати руки з керма й не відволікатися від дороги на управління реєстратором.

— Управління жестами. Можливість управління приладом за допомогою жестів. Зазначимо, що можливості такого управління у відеореєстраторах сильно обмежені: зазвичай, для цього використовується датчик, що реагує на рух руки користувача перед приладом і здатний виконувати лише одну певну дію. Тим не менш, навіть така можливість забезпечує додаткову зручність і безпеку (у порівнянні з натисканням кнопок і тим більше роботою з меню): рух рукою займає долі секунди, при цьому водій практично не відволікається від дороги. Що стосується конкретних функцій, які реалізуються через жестове управління, то вони можуть включати захист записаного ролика від перезапису, збереження фотознімка, відключення звукового сигналу від радар-детектора (див. вище) тощо. У деяких моделях така функція жорстко прописана в налаштуваннях і не переналаштовується, в інших є можливість вибрати один з декількох варіантів.

— Wi-Fi-модуль. Технологія Wi-Fi відома переважно як засіб бездротового доступу до Інтернету, однак вона може застосовуватися і для прямого зв'язку з іншим пристроєм. Способи застосування цієї технології в реєстраторах можуть бути різними, залежно від функціоналу. Наприклад, одні моделі здатні через таке підключення оновлювати мітки на картах для GPS-навігатора й бази даних GPS-інформатора (див. вище); інші дають змогу завантажувати відзняте відео безпосередньо в Інтернет (наприклад, на YouTube); а найпрогресивніші прилади з цією функцією мають сенсорні екрани й при знятті з кріплення можуть застосовуватися навіть як повноцінні планшети з можливістю перегляду вебсторінок і встановлення різних додатків. Зустрічаються і досить специфічні можливості — наприклад, трансляція відзнятого відео чи такого, що знімається, на смартфон або планшет, роздача мобільного Інтернету на інші прилади (за наявності 3G/4G модуля) тощо. Зазначимо, що кількість громадських точок доступу Wi-Fi постійно збільшується, вони є на більшості великих заправок і нерідко передбачаються в певних зонах великих міст (парках, історичних і ділових кварталах тощо). Тому вийти у Світову мережу з реєстратора, не витягуючи його з авто, може виявитися набагато простіше, ніж це виглядає на перший погляд.

— 3G/4G-модем. Модуль мобільного зв'язку 3G або 4G. Призначений здебільшого для передачі даних — простіше кажучи, для користування мобільним Інтернетом; голосові дзвінки для відеореєстраторів вважаються надмірністю і, зазвичай, не підтримуються. Швидкість зв'язку в сучасних мобільних мережах нерідко порівнянна з підключенням через Wi-Fi; тому варіанти використання підключення 3G/4G можуть бути досить різноманітними, залежно від конкретної моделі. Утім, найчастіше зустрічаються три функції: завантаження інформації про пробки й інші актуальні дані (оновлення для GPS-інформатора, прогноз погоди тощо); робота в ролі GPS-трекера (за наявності цієї функції — див. вище); а також режим точки доступу Wi-Fi, з роздаванням мобільного Інтернету на інші пристрої (зрозуміло, що за наявності власного модуля Wi-Fi). Якщо ж порівнювати 3G/4G і Wi-Fi, то мобільний зв'язок є практично всюди, проте за користування ним доводиться платити.

— Bluetooth. Наявність у реєстраторі вбудованого модуля Bluetooth. Ця технологія використовується для прямого бездротового з'єднання з іншими пристроями; її застосування може бути різним, у залежності від функціоналу конкретного реєстратора. Один з найпопулярніших варіантів — трансляція звуку на магнітолу з підтримкою Bluetooth або на гарнітуру самого водія: це можуть бути різні повідомлення з навігатора, радар-детектора тощо, сигнали системи «Антисон» (див. вище), а в деяких моделях — навіть музика з вбудованого плеєра. Інший популярний формат використання — обмін файлами зі смартфоном, ноутбуком або іншим подібним пристроєм (насамперед копіювання відзнятих матеріалів). Крім цього, можуть передбачатися й інші, більш специфічні способи використання Bluetooth. І тут варто зазначити, що більшість реєстраторів з такою функцією працюють на Android (див. відповідний пункт), так що набір варіантів у них досить великий — фактично він обмежується асортиментом сумісних додатків.

— Динамік. Власний динамік, який установлений у корпусі відеореєстратора. Через такий динамік може відтворюватися, наприклад, звуковий супровід при перегляді знятого відео, голосові підказки з GPS-навігатора/інформатора, сигнали радар-детектора (див. вище) тощо. Щоправда, варто врахувати, що потужність звуку може бути досить невисокою, і в шумній ситуації з прослуховуванням динаміка можуть виникнути труднощі.

Одна або кілька виносних камер в штатній комплектації реєстратора, що застосовуються для відеозапису дорожньої обстановки позаду автомобіля. У переважній більшості ситуацій виносна камера додається до відеореєстратора в одному екземплярі. Вона прикриває задню «корму» автомобіля і паралельно використовується в якості асистента при парковці заднім ходом — картинку з камери можна вивести на екран відеореєстратора в режимі реального часу. Виносних камер може бути кілька, що забезпечує більш широке охоплення поля зору відеореєстратора.

Максимальна роздільна здатність відеозйомки, яка підтримується додатковою відеокамерою реєстратора. Залежно від конструкції та комплектації, мова може йти як про виносну камеру, так і про камеру для зйомки салону (про ту та іншу див. вище); цей нюанс варто уточнювати окремо.

Чим вище роздільна здатність, тим більш деталізованим буде зображення з камери, тим більше подробиць будуть на ньому нормально помітні. З іншого боку, висока деталізація позначається на об'ємах матеріалів, що знімаються, і вимоги до «начинки» реєстратора (і, відповідно, впливає на вартість).

Загалом додаткові камери сучасних реєстраторів можна розділити на такі категорії:

— SD. «Стандартна» роздільна здатність (на противагу HD — «високій роздільній здатності»). Досить скромний розмір кадру, що дає змогу водночас помітно економити пам'ять під запис відео і підходить навіть для бюджетних реєстраторів. Конкретні варіанти роздільних здатностей включають, зокрема, 628х582, 640х480 і 720х480.

— HD 720p. Традиційна, найпопулярніша роздільна здатність для даного стандарту відеозйомки — 1280х720. Крім нього, у реєстраторах зустрічається також 960х720 (співвідношення сторін 4:3) і зменшений у висоту 1280х480. HD — найскромніший з сучасних стандартів високої роздільної здатності, що забезпечує, тим не менш, досить пристойну деталізацію.

— Full HD 1080p. «Класикою жанру» для даного стандарту є роздільна здатність 1920х1080, однак у реєстраторах зустр...ічаються і інші значення, в тому числі дуже специфічні — як-от 1440х1080 (співвідношення сторін 4:3) і 1920х540 (зменшена вдвічі роздільна здатність по вертикалі). Це досить солідний показник навіть для основної камери реєстратора, а вже про додаткові і говорити не доводиться.

— Super HD. Не особливо популярний у відеотехніці стандарт, який знайшов, тим не менш, застосування в відеореєстраторах. Найчастіше передбачає роздільну здатність 2304x1296.

Максимальна частота кадрів при зйомки відео, підтримувана додаткової відеокамерою реєстратора. Залежно від конструкції та комплектації, мова може йти як про виносної камері, так і про камеру для зйомки салону (про тієї та іншої див. вище); цей нюанс варто уточнювати окремо. Хай там що, саме з цією частотою за замовчуванням ведеться зйомка.

Чим вище частота кадрів — тим більш чіткими будуть на відео рухомі об'єкти, тим менше вони будуть змазуватися і тим менше «смиканим» буде саме відео. Вважається, що найбільш комфортним для людського ока є швидкість від 24 до 60 кадрів в секунду; більш низька частота вже сприймається як «слайдшоу», а більш висока лише збільшує обсяги знімаються матеріалів, не даючи видимого підвищення якості. Водночас у камерах реєстраторів можуть передбачатися і більш високі швидкості зйомки, ніж 60 к/с — це забезпечує хорошу видимість окремих рухомих деталей на уповільненому або покадровому перегляді.