Ємність
Номінальна ємність елемента живлення – кількість енергії, яку він може накопичити.
Від даного параметра безпосередньо залежить, як довго джерело живлення зможе пропрацювати з тим чи іншим навантаженням. Однак оцінюючи ємність, потрібно враховувати два моменти. По-перше, номінальне значення ємності зазвичай вказується для певного струму розрядки. Так, для сольових і лужних повнорозмірних батарейок (див. «Технологія») такий струм вимірюється десятками міліампер. А ось при його значному перевищенні (близько сотень міліампер) реальна ємність батарейки може в рази зменшитися в порівнянні із заявленою. Тому, наприклад, не рекомендується використовувати одноразові батарейки в цифрових камерах — споживаний струм в такій техніці може перевищувати 1000 мАгод, і з подібним навантаженням найкраще справляються NiMh-акумулятори. А мініатюрні срібно-цинкові батарейки серії «300» (SR) випускаються в двох версіях — під високий і низький струм розряду; аналогічно низькотокову версію можуть мати батарейки-таблетки серії CR (докладніше про ті і інші див. «Типорозмір»). Більш детальну інформацію з приводу струмів розрядки для різних видів і типорозмірів батарей/акумуляторів можна знайти в спеціальних джерелах; а в деяких варіантах (в основному для літій-іонних акумуляторів) вона прямо уточнюється в характеристиках (див. «Номінальний струм розряду», «Максимальний струм розряду»).
Другий нюанс полягає в тому, що фактичний запас енергії залежить не тільки від числа заявлених м...іліампер-годин, але і від робочої напруги; так що порівнювати за цифрами в мАгод можна лише батарейки/акумулятори з однаковою напругою (в крайньому випадку — зі схожим, наприклад, 3 В і 3,6 В). Втім, інші порівняння на практиці потрібні вкрай рідко.
Напруга
Робоча напруга елемента живлення. Вказується для повністю зарядженого акумулятора або «свіжої батарейки». У міру розряду напруга неминуче знижується, проте його зниження від рівня заряду може бути різним: в одних елементах кількість вольт зменшується швидко, в інших — плавно, у третіх це значення помітно падає лише при сильному розряді тощо (докладніше див. «Технологія»).
Також підкреслимо, що номінальна, стандартна напруга прямо визначається типорозміром (див. вище). В даному ж пункті вказується саме фактична, реальна напруга — а вона може дещо відрізнятися від номінальної, що визначається типорозміром (див. вище). Наприклад, в 1,5-вольтових елементах АА і ААА реальна напруга становить 1,5 В тільки в сольових і лужних батарейках; для акумуляторів вона може варіюватися від 1,2 В (в NiMh і Li-Ion версіях) до 1,6 В (Ni-Zn елементи). Більшість приладів під джерела живлення того чи іншого типорозміру враховує цю різницю, так що найчастіше вона не є принциповою, і сумісність батарейки/акумулятора з тим чи іншим пристроєм цілком можна оцінювати за загальним типорозміром. Однак дані про точну напругу бувають необхідні для окремих видів електроніки і деяких специфічних завдань (наприклад, підбору живлення під електросхему власної розробки).
Максимальний струм розряду
Максимальним струмом розряду називають найбільший струм, який елемент живлення здатний видавати протягом короткого часу — як правило, декількох секунд або декількох десятків секунд.
Багато типорозмірів батарейок і акумуляторів (див. вище) першопочатково передбачають певний максимальний струм розряду. Тому даний параметр уточнюється переважно для Li-Ion акумуляторів (див. «Технологія») — саме такі джерела енергії при тому ж типорозмірі можуть помітно відрізнятися за допустимим числом ампер на виході. В цілому ж звертати увагу на даний параметр має сенс в тому разі, якщо акумулятор планується використовувати в пристрої з короткочасними, але значними стрибками енергоспоживання — наприклад, компактному електроінструменті, де пусковий струм двигуна може в рази перевищувати номінальний.
Циклів заряду
Кількість циклів заряду, що акумулятор здатний перенести без помітного погіршення робочих характеристик.
Під циклом заряду мається на увазі проміжок часу від однієї повної розрядки батареї до іншої, коли акумулятор спочатку повністю заряджається, а потім розряджається «в нуль». На практиці такий спосіб роботи зустрічається порівняно рідко, набагато частіше батареї ставлять на зарядку недоразрядженими, та й припиняти процес іноді доводиться до поповнення заряду на 100%. Крім того, кількість циклів заряду прийнято вказувати для ідеальних умов експлуатації: «рідного» зарядного пристрою, порівняно невисокого навантаження під час роботи, відповідності навколишньої температури робочим параметрам і т. ін. Тому число циклів, зазначене в характеристиках, є досить приблизними, і на практиці навряд чи варто чекати на 100% точну відповідність. Тим не менш, за цим параметром цілком можна оцінювати довговічність батареї і порівнювати її з аналогами.
Плата захисту
Вбудована електронна схема, що забезпечує захист акумулятора від порушень режиму експлуатації.
Ця функція зустрічається переважно в літій-іонних батареях (див. «Технологія»). Це пов'язано з тим, що подібні батареї мають досить строгі правила зарядки і розрядки; порушення цих правил (перш за все перезаряд і перерозряд, а також перевантаження за струмом) може привести не тільки до виходу батареї з ладу, але і до загоряння і навіть вибуху. Щоб уникнути подібних неприємностей і застосовуються
плати захисту: вони контролюють перш за все рівень заряду, а також струм зарядки і розрядки.
Наявність даної функції вкрай рекомендується, якщо акумулятор планується використовувати в пристрої, не оснащеному власним контролером батареї. Яскравий приклад – електронні сигарети з механічними батарейними модами, в яких спіраль атомайзера підключається до акумулятора фактично напряму. Без плати захисту користувач повинен сам ретельно контролювати режим роботи – а це не так просто, враховуючи відсутність в тому ж «мехмоді» будь-яких додаткових індикаторів.
З іншого боку, варто враховувати, що дана функція позначається не тільки на вартості, але нерідко також і на габаритах акумулятора — вона може збільшити його довжину на кілька міліметрів понад номінальний розмір . Наприклад, елементи 18650 з платою захисту мають довжину не 65 мм, а близько 68 мм. У деяких ситуаціях це може створити проблеми зі встановленням, а то і взагалі зро
...бити його неможливим. Так що якщо пристрій, для якого купується акумулятор, має власні схеми захисту — оптимальним вибором для такого навантаження буде звичайне, «незахищене» джерело живлення.