Порівняння прожекторів та світильників

Тип визначає загальні принципи та особливості конструкції світильника і його призначення.

— Світильник. В даному випадку під світильником мається на увазі порівняно компактне освітлювальне обладнання, призначене для освітлення невеликого простору — наприклад, тераси або вхідних дверей. При цьому світло, зазвичай, ненаправленої (180°), хоча випускаються моделі, схожі на невеликі прожектори і мають більш вузьку спрямованість світлового потоку (див. «Кут освітлення»). Зазвичай, світильники розраховане на одну, рідше дві лампи не особливо високої потужності — максимальна потужність (див. нижче) рідко перевищує 150 Вт. Встановлюватися вони можуть практично будь-яким способом, проте найбільш популярні настінні, стельові, підвісні й вбудовані моделі (див. «Установка»).

— Прожектор. Прожекторами називають досить потужні джерела освітлення, які забезпечують переважно спрямований світло (хоча в деяких моделях кути освітлення можуть досягати 180°) з порівняно високим світловим потоком. Втім, ключовою відмінністю подібних пристроїв від світильників є загальне призначення: прожектори призначені не для загального освітлення, а переважно для спрямованої підсвічування. Причому оптимальним варіантом використання подібних пристроїв можна назвати ситуацію, коли спостерігач стоїть в тіні: навіть у відносно малопотужних моделях світло може бути різким і дуже некомфортним для очей.

— Садови...й стовпчик. Освітлювальний прилад у вигляді стовпчика невеликої висоти (до 1,2 м), що встановлюється окремо. Такі стовпчики можуть мати різне оформлення і конструкцію, проте джерела світла в них, зазвичай, знаходяться зверху, а світловий потік зазвичай спрямований переважно вниз — щоб висвітлювати землю і не бити в очі, що знаходиться поруч людині. Згідно з назвою, подібні моделі призначені переважно для освітлення садових і паркових доріжок, галявин і т. ін., причому з таким розрахунком, щоб людина могла насамперед бачити поверхню, по якій йде.

— Ліхтарний стовп. Особливості даного типу світильників багато в чому очевидні вже з назви: це високі (зазвичай, понад 2 м) стовпи з встановленими нагорі лампами. Самих ламп (і окремих світильників під них) в конструкції нерідко передбачається декілька (2 або 3). Ліхтарні стовпи захоплюють обширний простір, причому не тільки на землі, але і вище; такі пристрої зручні для загального освітлення на сільських вулицях, в парках і т. ін. А ось для застосування в приватному будинку вони підходять слабо через громіздкість і високої вартості; придбання ліхтарного стовпа може бути виправдане хіба що при великих розмірах ділянки і бажання мати оригінально оформлене освітлення.

Загальний стиль оформлення світильника. На даний функціонал пристрою показник, зазвичай, не впливає, зате полегшує вибір моделі під стиль навколишнього оточення і власні побажання до зовнішнього вигляду.

— Класичний. Фактично — друга назва для стилю «ретро». Класичний стиль зазвичай передбачає оформлення під старовину, з характерним химерним оформленням, завитками, декоративними елементами і т. ін. Втім, більшість таких світильників непогано виглядає і в сучасній обстановці.

— Хай-тек. Світильники, оформлені в стилі «високих технологій». Зазвичай, це оформлення досить стримано, воно передбачає гладкі металеві поверхні, мінімум декоративних надмірностей і натякає на те, що акцент в конструкції зроблено насамперед на функціональність. Втім, такий мінімалізм нерідко є плодом копіткої роботи дизайнерів, і хай-тек моделі теж можуть виглядати дуже стильно.

— Модерн. Щодо стриманий стиль, який по суті являє собою щось середнє між класикою і футуристичним хай-теком (див. вище). Іншими словами, у цю категорію включені світильники, які не вписуються ні в «ретро», ні в хай-тек; при цьому деякі моделі мають дизайн, близьке до одного з цих напрямів, інші ж цілком нейтральні. Загалом дана стилістика, з одного боку, не дуже яскрава, з іншого — досить універсальна.

— Садова фігурка. Освітлювальні прилади, оформлені у вигляді садових ску...льптур. Хрестоматійний варіант такої скульптури — «садовий гномик з ліхтарем», проте існує безліч інших варіантів: дерево з сяючими кольорами, казковий птах з сяючим оперенням і т. ін. Це, мабуть, найбільш оригінальний і незвичайний стиль для зовнішніх світильників; з іншого боку, і стоять садові фігурки набагато дорожче аналогічних моделей в більш традиційному оформленні.

— Настінний. Кріплення до стіни або іншої підходящої вертикальної поверхні. При цьому сам світильник може бути спрямований як вгору, так і вниз.

— Стельовий. Кріплення світильника безпосередньо до стелі (або іншої аналогічної поверхні — наприклад, поперечини в дверному отворі).

— Підвісний. Подібні моделі також монтуються на стелю, однак до неї кріпиться не корпус світильника, а спеціальна пластина-основа; з цієї пластини і звисає світильник, причому роль підвісу може грати як окремий тросик, ланцюжок тощо, так і дріт живлення. Цей варіант особливо хороший при високих стелях — він дає змогу трохи знизити розташування джерела світла для ефективнішого освітлення.

— Переносний. Світильники, першопочатково розраховані на можливість швидкого перенесення з місця на місце. Для цього в конструкції передбачаються відповідні пристосування — на зразок ручки для перенесення і підставки, що дає можливість ставити пристрій на будь-яку горизонтальну поверхню. Втім, необхідність в такому застосуванні виникає порівняно рідко, тому і переносні світильники особливого поширення не отримали, таке встановлення зустрічається лише в одиничних моделях прожекторів.

— Трековий (такий, що направляється). Специфічний різновид світильників, призначений для встановленн...я на спеціальну струмопровідну шину (трек). Пристрій можна пересувати по цій шині, як по рейках, що дає змогу вибирати його оптимальне місце розташування. Крім того, трекові моделі традиційно мають рухому конструкцію: світильник можна повертати відносно закріпленої в шині основи, вибираючи оптимальний напрям світлового потоку. Самі шини можуть мати різну довжину, при необхідності їх можна з'єднувати між собою (прямо або під кутом). Все це дає дуже широкі можливості з налаштування системи освітлення. Трекові світильники популярні насамперед у торговельних приміщеннях: вони дають змогу з легкістю підсвітити потрібні товари або вітрини і легко переналаштовуються при зміні планування приміщення.

— Консольний (на стовп). Моделі LED світильників для забезпечення вуличного освітлення. Такі пристрої встановлюються уздовж доріг, на парковках, заправках, в парках і на інших площах, які потребують освітлення. Основним критерієм для таких світильників є прямокутний витягнутий корпус з декількома світлодіодами і встановлення на ліхтарний стовп.

— Вбудований в підлогу. Світильники, які монтуються в нішу в підлозі; також можуть встановлюватися у вертикальну частину сходинки, підсвічуючи нижню сходинку. Також сюди включені і ґрунтові моделі, розраховані на вкопування в землю. У будь-якому разі, способи застосування подібних пристроїв можуть бути різними, залежно від конструкції і потужності: так, одні підійдуть для підсвічування високих стін у нічний час, інші розраховані на освітлення сходів, треті призначені скоріше для того, щоб позначити на землі певну зону (межі садової доріжки, паркувальні місця тощо). Крім можливостей застосування, недоступних для традиційних моделей, ще однією перевагою вбудованих світильників є те, що вони практично не виступають над поверхнею, в яку вмонтовані (хіба що на кілька міліметрів). Скло же в подібних моделях зазвичай робиться досить міцним, щоб по ньому можна було без побоювання ходити, а для багатьох пристроїв заявлені і більш солідні характеристики міцності.

— Вбудований в стіну. Світильники, розраховані на монтаж в стінну нішу. На відміну від моделей, що вбудовуються в підлогу (див. вище), нерідко мають традиційніше застосування: фактично є аналогом настінних світильників, тільки встановлюються не на стіні, а в ній, практично не виступаючи назовні. Втім, є рішення і для специфічних задач — наприклад, бокового підсвічування сходинок. У будь-якому разі компактність є головною перевагою вбудованих рішень, вони особливо корисні в обмежених умовах, коли світильник, який виступає зі стіни, може створювати незручності. З іншого боку, саме встановлення помітно складніше через необхідність готувати нішу в стіні.

— Окремостоячий. Світильники, що встановлюються на будь-яку поверхню і не залежать від стін, стелі тощо. Зазначимо, що конкретний спосіб встановлення може змінюватися: одні моделі здатні нормально стояти на будь-якій рівній поверхні, інші мають ніжку, яка занурюється в м'яку землю. Даний спосіб встановлення може зустрічатися в будь-яких типах світильників (див. вище), проте в садових стовпчиках і ліхтарних стовпах він використовується за визначенням.

Джерело світла, штатно використовуваний у світильнику, іншими словами — тип лампи, на який він розрахований. Багато моделі штатно комплектуються відповідними джерелами світла (у разі LED це взагалі обов'язково, як і для моделей з розумними лампами).

— Лампа розжарювання. Традиційна лампа розжарювання являє собою герметичну колбу з інертним газом, в якій знаходиться тонка спіраль з тугоплавкого сплаву, раскаляющаяся під час роботи. Такі лампи недорогі і невибагливі, проте вважаються застарілими і поступово замінюються більш прогресивними джерелами світла — галогенні, люмінесцентні (вони ж «денного світла» і «енергозберігальні») і світлодіодними (LED). Тому в даному випадку маються на увазі не ті світильники, що розраховані тільки на лампи розжарювання, а універсальні моделі, здатні використовувати будь-які джерела світла, відповідні за розміром, типом цоколя і робочій напрузі. Особливості галогенних і LED-ламп описані нижче; що ж до світильників, то вони дійсно мають дуже низьке енергоспоживання при гарній яскравості. Правда, ККД таких ламп нижче, ніж у LED, вони несумісні з регуляторами яскравості і деякими іншими специфічними функціями, до того ж екологічно небезпечні, оскільки часто використовують пари ртуті. Однак і коштують «енергозберігальні» моделі дешевше світлодіодних.

— Галогенна лампа. Покращена...і допрацьована модифікація описаних вище ламп розжарювання: газ в колбі містить пари брому або йоду, які запобігають випаровування молекул з поверхні нитки розжарювання (точніше, «повертають» улетевшие молекули). За рахунок цього галогенні лампи, маючи той самий приємний спектр світіння, працюють значно довше, та й загалом більш ефективні. Ще однією перевагою цієї технології є можливість створювати невеликі і в той самий час яскраві джерела світла. З точки зору принципу роботи такі лампи та звичайні лампи розжарювання є цілком взаємозамінними. Однак «галогенки» можуть оснащуватися специфічними типами цоколів, застосовуються тільки для цього різновиду ламп; а деякі виробники першопочатково комплектують свої світильники галогенними джерелами світла і прямо заявляють про це як про одну із особливостей. У цю категорію включені моделі, що належать до однієї з двох категорій.

— LED. Джерела світла на основі світлодіодів (LED). Цей варіант вважається найбільш прогресивним на сьогоднішній день, перш за все тому, що при мініатюрних розмірах світлодіоди мають надзвичайно високий ККД — 8 – 12 разів вище ламп розжарювання. Приміром, світлодіодний аналог 40-ватної лампи буде споживати близько 5 Вт, 100-ватної — близько 9 Вт. Це дозволяє створювати яскраві і в той самий час економічні джерела світла. Однак і коштують LED-світильники досить недешево. Також відзначимо, що блоки LED часто робляться незнімними і змінюються тільки при розбиранні світильника. І навіть в тих моделях, де використовуються змінні LED-лампи зі стандартними цоколями, такі лампи можна міняти тільки на інші світлодіодні (в кращому випадку — також люмінесцентні) джерела світла. Це пов'язано з тим, що лампи розжарювання (включаючи галогенні) мають більш високу споживану потужність і сильно гріються в процесі роботи; ні на те, ні на інші світлодіодний світильник не розрахований.

— Розумна лампочка. Джерелом світла виступає smart-лампочка. Розумні освітлювачі дають змогу на досить тонкому рівні налаштовувати робочі параметри. Так, залежно від типу, smart-лампочка дозволяє регулювати: колірний відтінок, яскравість, час включення і відключення. Серед розумних лампочок чимало моделей з вбудованим акумулятором. Самою роботою smart-лампочки можна керувати за допомогою смартфона, планшета, ноутбука або ПК, для чого користувачеві доведеться встановити спеціальне ПЗ. Взаємодія з освітлювачем найчастіше реалізується за допомогою вбудованого модуля Wi-Fi.

Кількість джерел світла може характеризуватися як посадковими місцями під лампи, так і безпосередньо LED модулями.

В сучасних світильниках може використовуватися як одна, так і кілька ламп. Останнє нерідко зустрічається в моделях, яким потрібна велика яскравість і дальність освітлення, зокрема, вуличних ліхтарях. Втім, навіть у малопотужних світильниках часто буває зручніше використовувати не одну лампу на всю необхідну потужність, а багато більш слабких джерел світла: вони компактніше, їх простіше знайти в продажу, а при виході з ладу однієї лампи світильник, зазвичай, залишається працездатним (нехай лише частково). Втім, є й інші причини використання декількох ламп — наприклад, для освітлення в різні сторони застосовуються 2 лампи, 3 лампи і більше.

Для LED пристроїв наявність другого модуля передбачає не другий світлодіод (оскільки таких може бути навіть кілька десятків), а саме додаткове джерело світіння, яке візуально може обрамлятися окремо, а в роботі явно видно, що джерел світла два.

Найбільша потужність джерела світла (лампи), з яким може нормально працювати світильник. Для моделей, що не використовують змінні лампи (зазвичай LED, див. «Джерело світла»), в даному пункті зазначається штатна потужність джерела світла; для пристроїв на кілька ламп або світлодіодів — загальна максимальна потужність (наприклад, для трьох лампочок по 60 Вт цей показник буде становити 180 Вт).

Дане обмеження пов'язано з тим, що більш потужні лампи виділяють більше тепла (за винятком LED, де тепловиділення мінімально) і споживають більше електрики; це висуває відповідні вимоги до термостійкості корпусу світильника і надійності проводки. Тому рекомендації по потужності перевищувати не можна — це може призвести до виходу з ладу і навіть займання світильника.

Загалом чим вище максимальна потужність — тим більш яскравим світильник і тим вищою буде його енергоспоживання. Проте порівнювати яскравість за даним показником можна тільки моделі з однотипними, у крайньому випадку — подібними джерелами світла (див. вище). Крім того, варто враховувати інші особливості конструкції — зокрема, кут освітлення (вузькоспрямовані моделі зазвичай використовують відбивачі, що підвищують видиму яскравість світла порівняно з ненаправленими).

Світловий потік, штатно видається світильником (в моделях зі змінними лампочками — при використанні ламп максимальної потужності).

Чим вище значення світлового потоку — тим яскравіше буде світіння, тим дальнобойнее виявиться світильник і тим простіше йому буде охопити великий простір (при тих же кутах освітлення). Однак кількість люменів є досить специфічним параметром саме по собі, на практиці потрібно рідко, переважно в спеціальних цілях. Оцінювати ж можливості лампи багатьом простіше за спеціальними таблицями, в яких світловий потік пов'язаний із загальною яскравістю світла, дальністю освітлення і т. ін. Ось одна з найпростіших таблиць — значення світлового потоку для найбільш популярних ламп розжарювання:

— лампа 40 Вт видає приблизно 370 лм;
— 60 Вт — 550 лм;
— 75 Вт — 800 лм;
— 100 Вт — 1200 лм;
— 150 Вт — 1900 лм;
— 200 Вт 2700 лм.

Тобто, наприклад, якщо LED-світильник видає 1800 лм — його можливості приблизно відповідають 150-ватної лампочки. У побуті часто буває простіше оцінювати яскравість світильників саме подібним чином.

Потрібно враховувати, що принцип «чим більше, тим краще» у випадку з яскравістю застосуємо далеко не завжди. І справа тут не тільки в енергоспоживанні: занадто яскраве світло може виявитися некомфортний, а то і шкідливий для очей.

Напруга живлення, що використовується для енергетичного постачання прожектора або світильника.

Більша частина освітлювального обладнання працює від стандартної побутової електромережі 230 В. Також зустрічаються світильники, розраховані на меншу напругу: 3.7 В, 12 В, 24 В. Низьковольтні вбудовані точкові світильники розміщуються в меблях, стінах, на стелі, в підлозі або грунті (декоративні вироби). Для живлення електричних світильників в приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних допускається напруга не більше 50 В, а при ймовірності ураження електричним струмом — не вище 12 В. Проводка для мереж з малою напругою живлення менш вимоглива по відношенню до себе на тлі розгортання ланцюгів 230 В.

Основний матеріал, що використовується в конструкції світильника.

— Пластик. Порівняно недорогий матеріал, що відрізняється легкістю в обробці і здатністю приймати будь-які кольори і форми, включаючи напівпрозорі і прозорі плафони, а також складні об'єкти (наприклад, садові скульптури — див. «Стиль»). Крім того, перевагами пластику є невелика вага і нечутливість до вологи. З іншого боку, цей матеріал менш міцний, ніж метал, легко дряпається, не дуже стійкий до ультрафіолету, перепадів температур і погодних катаклізмів загалом, як наслідок — не дуже довговічний. У світлі цього пластик зустрічається відносно рідко — переважно в недорогих світильниках, багато з яких розраховані радше на використання в приміщеннях і інших нескладних умовах. Відзначимо, що моделі з цього матеріалу можуть являти собою імітацію більш дорогих металевих світильників, нерідко — досить якісну.

— Метал. Назва «метал» є досить загальним, під ним можуть матися на увазі різні метали та їх сплави, що розрізняються за зовнішнім виглядом, ваги, міцності і т. ін. Тим не менш, для всіх металевих виробів характерна досить висока надійність і довговічність; теоретично цей матеріал може бути чутливий до корозії, однак на практиці цей момент компенсується за рахунок водостійких сплавів, або за рахунок застосування спеціальних покриттів. Металеві корпуси використовуються повсюдно, проте вони найбільш популярні, мабуть, у світильниках класичного стилю (див. вище).

— Алюміній. Корпу...су з алюмінію (точніше, з сплавів алюмінію) виділено з усіх інших металевих виробів внаслідок низки специфічних особливостей. Зокрема, цей матеріал поєднує легкість з високою міцністю і абсолютною стійкістю до корозії. Крім того, завдяки характерному зовнішньому вигляду він добре підходить для корпусів в стилі хай-тек (див. вище), хоча цим, зрозуміло, справа не обмежується. З недоліків алюмінію можна відзначити досить високу вартість у порівнянні з більшістю інших металів, що застосовуються в світильниках.

— Скло. Скляний корпус надає світильника досить оригінальний зовнішній вигляд; до того ж, потрібним чином підібравши прозорість, забарвлення і форму скла, можна досягти різних світлових ефектів. Власне, більшість таких моделей належать саме до дизайнерським і застосовуються не тільки як світильники, але і як характерна деталь багатого інтер'єру. Відповідно, і коштують такі рішення недешево. Зазначимо, що скло прийнято вважати досить крихким матеріалом, проте в даному випадку нерідко буває інакше: багато скляні світильники створюються в розрахунку на вбудовані в підлогу (див. «Установка») і виконуються зі спеціального високоміцного скла, здатного переносити досить солідні навантаження.