Порівняння Ecotronic C21-LFPM vs HotFrost V127

Різновиди води, які може видавати пристрій. Більшість моделей мають декілька варіантів подачі, для різних ситуацій.

— Гаряча. Вода, нагріта до високої температури — зазвичай близько 90 – 95 °С. Така температура вважається оптимальною для заварювання більшості видів чаю, та й для розчинних напоїв та інших продуктів (наприклад, «швидких» супів) її більш ніж достатньо. Правда, для меленої кави вода з кулера підходить слабо — ефективне заварювання такого напою відбувається при більш високих температурах, близько 100 °С. З іншого боку, для заварної кави існує спеціалізована побутова техніка.

— Холодна. Вода, охолоджена до температури помітно нижче кімнатної — близько 8 – 10 °С, а іноді і нижче. Така вода може стати в нагоді для розведення інших напоїв (соків, чаю тощо) і зниження їх температури, а також як самостійний напій в жарку погоду. Правда, в останньому випадку варто дотримуватися обережності: рясне холодне питво загрожує застудою.

— Кімнатна. В даному випадку зазвичай мається на увазі подача води безпосередньо, без будь-яких охолодження або нагрівання. Таким чином, температура води на виході буде такою ж, як і в бутлі або водопроводі. Крім того, що даний варіант дозволяє економити електроенергію, він нерідко виявляється зручний і з суто практичної точки зору — наприклад, чисту воду багатьом комфортніше пити не охолодженої, а сам...е при кімнатній температурі, та й для приготування деяких розчинних напоїв, розведення ліків і т. ін. оптимальним є саме цей варіант. Зазначимо, що в деяких моделях може передбачатися можливість нагріву або охолодження води, що надходить до кімнатної температури, якщо її початкова температура сильно відрізняється від цього показника.

Можливість регулювати температуру води, що видається пристроєм. Таке регулювання може передбачатися і для гарячої і холодної води (зрозуміло, на практиці все залежить ще й від того, яку воду фактично здатний подавати кулер).

Варто зазначити, що дана функція вказується лише в тому випадку, якщо регулювання температури доступна для звичайного користувача і може здійснюватися «на ходу», прямо в процесі використання пристрою. Зручність даної функції очевидно: вона дозволяє налаштувати температуру води під особливості тієї чи іншої ситуації. Наприклад, для деяких сортів чаю бажана більш низька температура, ніж штатно видається кулером — близько 80 °С; а надто холодна вода може бути некомфортна у вживанні, для неї може знадобитися невелике підвищення температури.

Крім цього, існують моделі, де підстроювання температури здійснюється в рамках загального обслуговування приладу, а відповідає за неї перемикач на задній панелі або в іншому аналогічному місці. Однак подібні пристрої в цю категорію не входять, для них регулювання температури не вказується.

Наявність дисплея на корпусі пристрою дозволяє більш чітко і комфортніше проводити налаштування і бачити результат на екрані, а не покладатися на можливі індикатори. На екран виводиться інформація про температуру охолодження та/або нагріву води, попередження при виникненні системних помилок, необхідність планового сервісу та інше — конкретний перелік функцій вже залежить від моделі кулера або пурифайера. Діагональ дисплея середньостатистичного кулера/пурифайера становить 1-2". Екран може бути як монохромних, так і кольорових.

Обсяг бака для холодної води, передбаченого в пристрої.

У цьому разі мається на увазі резервуар для води, спеціально охолодженої пристроєм (див. «Подача води»). По суті, об'єм бака — це максимальна кількість холодної води, що кулер може видати «за один захід», без перерви чи з мінімальними перервами. При вичерпанні цього запасу доведеться чекати, поки вода в баку знову охолоне до достатньою мірою; час очікування залежить від продуктивності охолодження (див. нижче). Водночас об'єм баків для холодної води у сучасних пристроях зазвичай становить кілька літрів, а зливати цей об'єм цілком доводиться вкрай рідко, зазвичай потрібні невеликі порції в 200 – 300 мл Тому даний резервуар, по суті, відіграє роль буфера — коли користувач зливає чергову порцію води, бак додається вода з пляшки або водопроводу; така домішка не особливо впливає на температуру в баку, однак для додаткової гарантії відразу ж включається система охолодження. Таким чином, якщо споживання не перевищує продуктивності з фтором

Обсяг бака для гарячої води, передбаченого в пристрої.

По суті, даний параметр описує максимальна кількість гарячої води, яке кулер може видати «за один захід», без перерви чи з мінімальними перервами. При вичерпанні цього запасу доведеться чекати, поки вода в баку знову нагріється до достатньою мірою; час очікування залежить від продуктивності нагріву (див. нижче). Водночас об'єм баків для холодної води у сучасних пристроях зазвичай становить кілька літрів, а зливати цей об'єм цілком доводиться вкрай рідко, зазвичай потрібні невеликі порції в 200 – 300 мл Тому даний резервуар, по суті, відіграє роль буфера — коли користувач зливає чергову порцію води, бак додається вода з пляшки або водопроводу; така домішка не особливо впливає на температуру в баку, однак для додаткової гарантії відразу ж включається система нагріву. Таким чином, якщо споживання не перевищує продуктивність нагрівання, температура вмісту залишається практично незмінною.

Продуктивність системи охолодження, встановленої в пристрої, простіше кажучи — кількість води, яку можна охолодити за годину. В кулерах зазвичай вказується для води кімнатної температури — близько 20 °С, в моделях з підключенням до водопроводу (див. «Завантаження води») — 15 °С (саме така середня температура холодної води). Відповідно, при відхиленні від цих показників фактична продуктивність може бути трохи більше або менше (втім, такі відхилення повинні бути досить значними, щоб це стало помітно).

Даний параметр визначає два основних моменти. Насамперед він характеризує максимальний витрата холодної води, з яким може впоратися пристрій, і рекомендовані перерви між використанням. Приміром, якщо користувачеві потрібно набрати 2 стандартних 200-грамових стаканчика, а в характеристиках кулера заявлена продуктивність охолодження 2 л/год — це означає, що 400 г (0,4 л) води, що надійшла в резервуар натомість вилитої, кулер охолодить за 0,4/2 = 0,2 год, тобто близько 12 хвилин. Втім, на практиці необхідність у таких розрахунках постає переважно при високому споживанні води, яке впритул наближається до заявленої продуктивності.

Також, знаючи швидкість охолодження та обсяг бака для холодної води (див. вище), можна визначити, скільки часу піде на охолодження бака, повністю залита водою кімнатної температури. Такі ситуації виникають при першому використанні пристрою, а також при зливі всього об'єму «холодного» резервуара. Так, якщо в наведеному вище прикладі об&...#39;єм бака-3 л, то на його охолодження буде витрачено 3/2 = 1,5 години. Втім, користуватися водою можна і раніше, якщо дещо підвищена температура не є критичною.

Потужність, споживана пристроєм в режимі нагріву води. По суті, це робоча потужність нагрівального елемента.

Цей параметр безпосередньо пов'язаний з продуктивністю нагріву (див. вище): висока швидкість нагріву неминуче вимагає відповідної потужності. Також від цього показника залежить енергоспоживання пристрою. Втім, тут варто відзначити, що після закінчення нагрівання апарат перемикається на режим підтримки температури, а він вимагає значно меншої кількості енергії. Іншими словами, нагрівач споживає вказану потужність не постійно, а епізодично, у разі потреби.

Також варто сказати, що в моделях, що працюють тільки на нагрів, даний показник описує ще й максимальну споживану потужність всього пристрою. А за наявності двох режимів (нагрівання та охолодження) загальне максимальне енергоспоживання відповідає сумі потужностей обох режимів.

Спосіб керування подачею води, передбачений у пристрої; іншими словами — конструкція вимикача, що відповідає за включення і зупинку подачі.

— Натиск склянкою. Система, що включає воду при піднесенні склянки або іншої ємності до крану. Керуючим органом в таких системах зазвичай є особливий підпружинений важіль, що охоплює носик з боків і знизу на зразок рамки. Коли користувач підносить ємність до носика, її край натискає на цей важіль, включаючи подачу води; для припинення подачі достатньо трохи зрушити ємність «на себе», повернувши важіль у нейтральне положення. Подібний спосіб надзвичайно простий і інтуїтивно зрозумілий, завдяки чому зручний у використанні. Недоліком таких систем можна назвати хіба що незручність при наливанні великих об'ємів води — довго тримати рамку притиснутою буває втомлює. Водночас у багатьох моделях цей недолік усунений за рахунок наявності альтернативного режиму, коли вода включається за рахунок підняття важеля на себе: в такому положенні важіль залишається до тих пір, поки користувач не опустить, що позбавляє від необхідності тримати ємність щільно притиснутою.

— Кнопки. Управління подачею води за рахунок кнопок або клавіш на корпусі пристрою. Такі органи управління можуть мати різну конструкцію і спосіб роботи: наприклад, в одних моделях вода ллється до тих пір, поки кнопка залишається притиснутою, в інших її можна зафіксувати у включеному стані. Також ві...дзначимо, що кнопки, на відміну від описаних вище систем натиску склянкою, не пов'язані безпосередньо з краниками. Це дозволяє створювати багаторежимні пристрою (див. «Подача води»), в яких і гаряча, і холодна вода надходить через один носик — залежно від того, яка кнопка натиснута. За рахунок цього можна дещо зменшити габарити корпусу. Втім, більшість пристроїв даного типу мають окремі краники під кожен тип води.

— Важелі. Управління подачею води за допомогою важеля, встановленого зазвичай прямо на крані, зверху. Таке управління багато в чому схоже на описане вище натискання склянкою, з поправкою на те, що натискати на «вимикач» потрібно краєм склянки, а рукою. У деяких випадках така схема роботи буває більш зручною — наприклад, якщо воду потрібно набрати в ємність з вузьким горлечком, якій незручно було б натискати на важіль під краном.