Порівняння Asus VivoBook S14 S406UA [S406UA-BM151T] vs Acer Swift 3 SF314-52 [SF314-52-59VR]

— Глянцеве. Глянцева поверхня покращує загальну якість зображення: за інших рівних умов картинка на такому екрані виглядає більше яскравою і барвистою, ніж на матовому. З іншого боку, на подібній поверхні сильно помітні забруднення, а при яскравому зовнішньому освітленні на ній виникає безліч відблисків, здатних сильно перешкодити перегляду. Тому замість класичного глянцю в ноутбуках все частіше застосовується антивідблисковий різновид такого покриття (див. нижче). Тим не менш, цей варіант все ще не втрачає популярності: він обходиться трохи дешевше «антивідблиску», а при м'якому, відносно неяскравому освітленні — навіть може забезпечити більше приємне оку зображення.

— Матове. Матове покриття обходиться недорого і не утворює відблисків навіть від досить яскравого освітлення. З іншого боку, картинка на такому екрані виходить помітно тьмяніше, ніж на аналогічному глянцевому дисплеї. Втім, цей момент можна компенсувати різними конструктивними рішеннями (насамперед хорошим запасом яскравості); так що цей варіант можна зустріти у всіх категоріях сучасних ноутбуків — від бюджетних моделей для роботи з документами до топових ігрових конфігурацій.

— Глянцеве (антивідблискове). Різновид описаного вище глянцевого покриття, розроблений з таким розрахунком, щоб знизити кількість відблисків від зовнішніх джерел освітлення. Такі екрани дійсно відблискують помі...тно менше традиційних глянцевих (а то і зовсім не дають відблисків); при цьому за якістю зображення вони як мінімум перевершують матові. Так що саме цей тип покриття в наш час користується найбільшою популярністю.

Максимальна яскравість, яку здатен забезпечити екран ноутбука.

Чим яскравіше навколишнє освітлення — тим яскравіше повинен бути і екран ноутбука, інакше зображення на ньому може виявитися складним для читання. І навпаки: при поганому зовнішньому освітленні висока яскравість зайва — вона сильно навантажує очі (втім, на цей випадок сучасні ноутбуки передбачають регулюванням яскравості). У світлі цього чим вище цей показник — тим більше універсальним є екран, тим ширше діапазон умов, в якому його можна ефективно застосовувати. Зворотною стороною цих переваг є збільшення ціни і енергоспоживання.

Що стосується конкретних значень, то чимало сучасних ноутбуків мають яскравість 250 – 300 ніт і навіть нижче. Цього цілком достатньо для роботи під штучним освітленням середньої інтенсивності, але от при яскравому природному світлі з видимістю вже можуть виникнути проблеми. Для використання в сонячну погоду (особливо поза приміщеннями) бажано мати запас по яскравості хоча б в межах 300 – 350 ніт. А в найбільш прогресивних моделях цей параметр може становити 350 – 400 ніт, 401 – 500 ніт< /a> і навіть більше 500 ніт.

Контрастність екрана, встановленого в ноутбуці.

Контрастність — це найбільша різниця в яскравості між найбільш світлим білим кольором і найбільш темним чорним, яку можна досягти на одному екрані. Записується вона дробом, наприклад, 560:1; при цьому чим більше перше число — тим вище контрастність, тим більше прогресивним є екран і тим кращої якості зображення на ньому можна досягти. Особливо це помітно при великих перепадах яскравості в межах одного кадру: при невисокій контрастності окремі деталі, розташовані на найтемніших або найсвітліших ділянках зображення, можуть губитися, збільшення контрастності дає змогу до певної міри усунути це явище. Зворотна сторона цих переваг — збільшення вартості.

Окремо підкреслимо, що в даному випадку вказується виключно статична контрастність — різниця, що забезпечується в межах одного кадру в звичайному режимі роботи, на постійній яскравості і без використання спеціальних технологій. У рекламних цілях деякі виробники можуть призводити також дані з так званої динамічної контрастності — вона може вимірюватися досить значними цифрами (семизначними і більше). Однак варто орієнтуватися насамперед на статичну контрастність — це базова характеристика будь-якого дисплея.

Що стосується конкретних значень, то навіть у найпрогресивніших екранах даний показник не перевищує 2000:1. А в цілому сучасні ноутбуки мають досить невисоку контрастність — передбачається, що для задач, що вимагають більше досконалих характеристик...зображення, розумніше використовувати зовнішній екран (монітор або телевізор).

Наявність скла Gorilla Glass у конструкції дисплея ноутбука, також у цьому пункті може уточнюватись конкретна версія такого матеріалу.

Під маркою Gorilla Glass випускається особливе загартоване скло, яке при невеликій товщині має відмінні характеристики міцності, прозорості та стійкості до подряпин. В цілому таке покриття є більше просунутим, ніж традиційні матеріали, що застосовуються в ноутбуках (такі, як матовий або глянсовий пластик), однак і коштує дорожче; тому зустрічається воно переважно у досить дорогих моделях з висококласними дисплеями, зокрема сенсорними.

Що стосується різних версій такого покриття, то вони відрізняються як за захисними властивостями, наприклад і за іншими характеристиками. Ось основні варіанти, актуальні на сьогодні:

- Gorilla Glass v3. Найстаріша з актуальних версій — випущена у 2013 році. Тим не менш, навіть таке покриття помітно перевершує традиційне скло (не кажучи вже про пластик) за прозорістю та стійкістю до подряпин.

- Gorilla Glass NBT. Однолітка описаної вище версії v3, випущена у 2013 році. Основною особливістю є те, що покриття NBT спочатку розроблялося саме для ноутбуків із сенсорними екранами (тоді як v3 створювалася здебільшого з прицілом на смартфони). Виробником заявлена, зокрема, у 8 – 10 разів більша стійкість до подряпин, ніж у звичайного скла (включаючи збереження міцності при появі подряпин та знижену видимість таких пошкоджень), а також удар...остійкість та низька чутливість до появи відбитків пальців. Втім, даних про принципові відмінності такого скла від звичайного v3 немає.

- Gorilla Glass v4. Версія, що вийшла у 2014 році. Ключовою особливістю стало те, що при розробці цього покриття основна увага була приділена стійкості до ударів (тоді як попередні покоління наголошували переважно на опір подряпинам). У результаті скло вийшло вдвічі міцніше, ніж у версії 3, притому, що його товщина склала всього 0.4 мм.

- Gorilla Glass v5. Удосконалення «горили», випущене у 2016 році та спрямоване на подальше підвищення стійкості до ударів. За даними розробників, скло версії v5 вийшло в 1.8 рази міцніше за попередника, воно залишалося цілим в 80% падінь з висоти в 1.6 м «обличчям вниз» на шорстку поверхню.

- Gorilla Glass v6. Версія, представлена у 2018 році. Для цього покриття заявлено підвищення міцності у 2 рази порівняно з попередниками, а також здатність переносити багаторазові падіння на жорстку поверхню (при випробуваннях скло v6 успішно витримало 15 падінь із висоти 1 м).

- Gorilla Glass v7. Скло Gorilla Glass v7 забезпечує надійний захист екрана ноутбука від ударних впливів, падінь та подряпин. У цьому поколінні обіцяється приріст стійкості до падінь приблизно на 150%, а стійкості до подряпин на цілих 200%.

- Gorilla Glass DX. Версія, спочатку створена для смартгодинників та інших компактних гаджетів; серед ноутбуків зустрічається дуже рідко - в окремих моделях типу "2 в 1". Була представлена у 2018 році разом із Gorilla Glass v6. З ключових поліпшень у цій версії заявлено, зокрема, підвищені антирефлексивні властивості та збільшення рівня контрастності видимого зображення на 50%; останнє, крім іншого, дає змогу знизити фактичну яскравість і, відповідно, енергоспоживання екранів без шкоди якості зображення.

Конкретна модель процесора, встановленого в ноутбуці, а точніше – Індекс процесора в межах своєї серії (див. вище). Знаючи повну назву процесора (серію і модель), можна знайти докладні дані по ньому (аж до практичних оглядів) і уточнити його можливості.

Кількість ядер у процесорі ноутбука.

Ядро є частиною процесора, розрахованою на обробку одного потоку команд (а іноді — і більше, для таких моделей див. «Кількість потоків»). У наш час у ноутбуках можна зустріти двоядерні, чотириядерні, шестиядерні, восьмиядерні, десятиядерні, 12-ядерні, 14-ядерні процесори. Також відзначимо, що останнім часом набирають популярності конфігурації з різними типами ядер у складі одного процесора. Такі чипи будуються на гібридній архітектурі, що передбачає поєднання високопродуктивних та енергоефективних ядер. Вони працюють на різних тактових частотах, мають різні об'єми попередньо встановленої кеш-пам'яті і призначаються для вирішення різних задач. Зокрема, подібні рішення зустрічаються в процесорах Intel (від 12-го покоління) та Apple.

Теоретично більше ядер означає вищу продуктивність — особливо у задачах з паралельними обчисленнями чи при одночасній обробці кількох ресурсоємних задач. Однак на практиці це справедливо лише «за інших рівних» — тобто при схожій мікроархітектурі, тактовій частоті, об'ємах кешу та інших ключових параметрах. Сучасні CPU можуть сильно відрізнятися за цими пунктами – сама по собі більша кількість ядер ще не означає переваги. Особливо це хара...ктерно для двох- і чотириядерних чипів: процесор мобільного рівня (наприклад, Snapdragon, див. «Серія процесора»), що має 4 ядра, цілком може поступатися за можливостями двоядерному чипа десктопної серії (на кшталт Core i3 або i5, які нерідко застосовуються в універсальних ноутбуках із «оптимальним» набором характеристик для різних задач). Оцінюючи процесори на два чи чотири ядра, необхідно дивитися, передусім, на загальний набір характеристик. А ось наявність шести, восьми та більше ядер практично однозначно є ознакою потужного CPU. Подібне оснащення характерне переважно для сучасних ноутбуків геймерського та професійного призначення.

Тактова частота процесора, встановленого в ноутбуці (для багатоядерних процесорів — частота кожного окремого ядра).

Теоретично більш висока тактова частота позитивно впливає на продуктивність, оскільки дає змогу процесору здійснювати більше операцій за одиницю часу. Однак на практиці можливості CPU залежать від цілого ряду інших характеристик — насамперед від серії, до якої він належить (див. вище). Буває навіть так, що з двох чипів більш продуктивним в загальному підсумку виявляється більш «повільний». З урахуванням цього, порівнювати за тактовою частотою має сенс тільки процесори однієї серії, а в ідеалі — ще й одного покоління; а ноутбук загалом варто оцінювати за комплексними характеристиками системи, а також за результатами тестів (див. нижче).

Тактова частота процесора, що досягається в режимі «розгону» TurboBoost або TurboCore.

Технології Turbo Boost і Turbo Core використовуються різними виробниками (Intel і AMD відповідно), однак принцип дії у них один: розподіл навантаження з більш завантажених ядер процесора на менш завантажені для поліпшення продуктивності. Режим «розгону» характеризується підвищеною тактовою частотою, вона і вказується в даному разі.

Детальніше про тактову частоту загалом див. відповідний пункт вище.

Результат, показаний процесором ноутбука в тесті 3DMark06.

Цей тест орієнтований насамперед на перевірку продуктивності в іграх, зокрема, здатності процесора обробляти прогресивну графіку і елементи штучного інтелекту. Результати тесту вказуються у вигляді кількості балів; чим більше це число – тим вища продуктивність перевіреного чипа. Високі результати 3DMark06 особливо важливі для ігрових ноутбуків.