Площа опалення
Дуже умовний параметр, який трохи характеризує призначення за розміром приміщення. А залежно від висоти стель, планування, конструкції будови та оснащення реальні значення можуть значно відрізнятися. Проте цей пункт є максимально рекомендованою площею приміщення, яку здатний ефективно обігріти котел. Однак варто врахувати, що різні будови мають різні теплоізоляційні властивості і сучасні споруди куди «тепліші», ніж 30-річні і тим більше 50-річні будинки. Відповідно даний пункт носить скоріше довідковий характер і не дає змогу в повній мірі оцінити реальну опалювальну площу. Існує формула, за якою можна вивести максимальну площу обігрівання, знаючи корисну потужність котла і кліматичні умови, в яких він буде застосовуватися; докладніше про це див. «Корисна потужність». У нашому ж разі площа опалення розраховується за формулою «потужність котла помножена на 8», що орієнтовно рівноцінно використанню в будинках, яким не один десяток років.
Конденсаційний
Котли, які виробляють додаткове тепло за рахунок конденсації водяної пари з продуктів згорання. В таких агрегатах продукти згоряння перед тим, як потрапляти в димохід, пропускаються через додатковий теплообмінник, в якому вони остуджувати, а водяна пара конденсується і передає теплову енергію теплоносія. Це дозволяє підвищити ККД на 10 – 15 % в порівнянні з котлами класичної конструкції — аж до того, що в багатьох подібних моделях ККД перевищує 100 % (докладніше див. «ККД»).
Конденсаційний принцип роботи найчастіше зустрічається в газових моделях (див. «Джерело енергії»); однак випускаються також твердо - та рідкопаливні котли з цією особливістю.
Вбудований бойлер
Наявність в котлі вбудованого бойлера — накопичувальної ємності для води, застосовуваної в системі гарячого водопостачання. З очевидних причин дана особливість зустрічається виключно у двоконтурних котлах (див. «Тип»). Вона дає низку переваг перед проточною конструкцією (коли котел гріє воду прямо в процесі руху через теплообмінник). По-перше, в бойлері можна постійно тримати напоготові запас гарячої води, і користуватися нею навіть при перебої у водопостачанні. По-друге, температура видається води виходить постійною, тоді як у проточних пристроях можливі коливання при зміні швидкості потоку води. По-третє, ефективність роботи не залежить від тиску у водопроводі (проточні нагрівачі можуть «не бачити» потоку води при слабкому натиску і не включатися). З іншого боку, дана особливість помітно позначається на габаритах, вазі і ціною котла.
Об'єм бойлера (бака)
Об'єм бойлера, передбаченого в котлі.
В даному випадку мова може йти як про вбудованому бойлері (див. вище), так і про окремому пристрої, що постачається в комплекті. Перший варіант зустрічається у двоконтурних котлах, другий — в одноконтурних (див. «Тип»). У будь-якому разі чим більше бак, тим більше води можна тримати в ньому про запас, однак тим більш великим і важким виходить весь котел або окремий бойлер. Існують спеціальні методики, що дозволяють розрахувати оптимальну ємність бака залежно від кількості та типу точок водорозбору, числа користувачів і т. ін. Такі методики докладно описані в спеціальних джерелах, тут же відзначимо, що середнім значенням вважається близько 80 – 100 л, цього вистачає для регулярного використання родиною з 3 – 4 чоловік.
Виносний блок управління
Блок дистанційного керування, що дозволяє керувати котлом з іншого приміщення. Може підключатися як провідним, так і бездротовим способом, часто забезпечується електронним дисплеєм для індикації режимів роботи, встановленої температури, надзвичайних ситуацій і т. ін. Багато такі блоки представляють із себе досить прогресивні пристрої з можливостями програмування роботи котла, наприклад, на тиждень; деякі моделі можуть оснащуватися датчиками температури, які автоматично регулюють інтенсивність роботи котла залежно від температури в приміщенні.
Корисна потужність
Корисна потужність котла — а саме потужність нагріву, яку він забезпечує на максимальному режимі.
Від цього параметра безпосередньо залежить здатність пристрою обігріти приміщення тієї чи іншої площі; по потужності можна приблизно визначити площу обігріву, якщо цей параметр не вказаний в характеристиках. Загальне правило говорить, що для житлового приміщення з висотою стелі 2,5 – 3 м на обігрів 1 м2 площі потрібно не менше 100 Вт теплової потужності. Існують і детальніші методики розрахунку, що враховують специфічні фактори: кліматичну зону, теплопритоків зовні, конструктивні особливості системи опалення і т. ін.; вони докладно описані в спеціальних джерелах. Також відзначимо, що в двоконтурних котлах (див. «Тип») частину вироблюваного тепла йде на нагрів води для ГВП; це потрібно враховувати при оцінці корисної потужності.
Вважається, що котли потужністю понад 30 кВт необхідно встановлювати в окремих приміщеннях (котелень).
Мін. потужність
Мінімальна теплова потужність на якій може працювати опалювальний котел в постійному режимі. Робота на мінімальній потужності дозволяє зменшити кількість циклів включення і вимикання, які несприятливо позначаються на довговічності опалювальних котлів.
Споживана потужність
Максимальна електрична потужність, споживана котлом під час роботи. У неелектричних моделей (див. «Джерело енергії») ця потужність зазвичай невелика, оскільки потрібна переважно для керуючих схем, і на неї можна не звертати особливої уваги. Щодо електричних котлів варто відзначити, що споживана потужність у них переважно декілька вище корисною, оскільки частина енергії неминуче розсіюється і не використовується на нагрів. Відповідно, по співвідношенню корисною і споживаної потужності можна оцінити ККД такого котла.
Мін. t теплоносія
Мінімальна температура теплоносія, забезпечувана котлом при вмиканні його в режимі опалення.
