Площа опалення
Дуже умовний параметр, який трохи характеризує призначення за розміром приміщення. А залежно від висоти стель, планування, конструкції будови та оснащення реальні значення можуть значно відрізнятися. Проте цей пункт є максимально рекомендованою площею приміщення, яку здатний ефективно обігріти котел. Однак варто врахувати, що різні будови мають різні теплоізоляційні властивості і сучасні споруди куди «тепліші», ніж 30-річні і тим більше 50-річні будинки. Відповідно даний пункт носить скоріше довідковий характер і не дає змогу в повній мірі оцінити реальну опалювальну площу. Існує формула, за якою можна вивести максимальну площу обігрівання, знаючи корисну потужність котла і кліматичні умови, в яких він буде застосовуватися; докладніше про це див. «Корисна потужність». У нашому ж разі площа опалення розраховується за формулою «потужність котла помножена на 8», що орієнтовно рівноцінно використанню в будинках, яким не один десяток років.
Корисна потужність
Корисна потужність котла — а саме потужність нагріву, яку він забезпечує на максимальному режимі.
Від цього параметра безпосередньо залежить здатність пристрою обігріти приміщення тієї чи іншої площі; по потужності можна приблизно визначити площу обігріву, якщо цей параметр не вказаний в характеристиках. Загальне правило говорить, що для житлового приміщення з висотою стелі 2,5 – 3 м на обігрів 1 м2 площі потрібно не менше 100 Вт теплової потужності. Існують і детальніші методики розрахунку, що враховують специфічні фактори: кліматичну зону, теплопритоків зовні, конструктивні особливості системи опалення і т. ін.; вони докладно описані в спеціальних джерелах. Також відзначимо, що в двоконтурних котлах (див. «Тип») частину вироблюваного тепла йде на нагрів води для ГВП; це потрібно враховувати при оцінці корисної потужності.
Вважається, що котли потужністю понад 30 кВт необхідно встановлювати в окремих приміщеннях (котелень).
Мін. потужність
Мінімальна теплова потужність на якій може працювати опалювальний котел в постійному режимі. Робота на мінімальній потужності дозволяє зменшити кількість циклів включення і вимикання, які несприятливо позначаються на довговічності опалювальних котлів.
Споживана потужність
Максимальна електрична потужність, споживана котлом під час роботи. У неелектричних моделей (див. «Джерело енергії») ця потужність зазвичай невелика, оскільки потрібна переважно для керуючих схем, і на неї можна не звертати особливої уваги. Щодо електричних котлів варто відзначити, що споживана потужність у них переважно декілька вище корисною, оскільки частина енергії неминуче розсіюється і не використовується на нагрів. Відповідно, по співвідношенню корисною і споживаної потужності можна оцінити ККД такого котла.
Номінальний струм
Сила струму в амперах, споживаного електричним котлом (див. «Джерело живлення») при штатному режимі роботи.
Цей параметр безпосередньо залежить від потужності. Він потрібний насамперед для організації підключення: проводка і автоматика повинні нормально переносити споживаний агрегатом струм.
Мін. t теплоносія
Мінімальна температура теплоносія, забезпечувана котлом при вмиканні його в режимі опалення.
Макс. t теплоносія
Максимальна робоча температура теплоносія в системі котла під час роботи в режимі опалення.
Мін. t гарячої води
Мінімальна температура гарячої води, що видається двоконтурним котлом в режимі гарячого водопостачання (ГВП). Для порівняння відзначимо, що вода починає сприйматися як тепла, починаючи з 40 °С, а в централізованих системах гарячого водопостачання температура гарячої води зазвичай становить близько 60 °С (і не повинна перевищувати 75 °С). Водночас в деяких котлах мінімальна температура нагрівання може становити всього 10 °С, а то і 5 °С. Подібний режим роботи використовується для захисту труб від промерзання в холодну пору року: циркуляція води з плюсовою температурою запобігає утворенню всередині льоду і пошкодженню контурів.
Також варто мати на увазі, що при нагріванні до даної температури різниця температур («Δt») може бути різною — залежно від вихідної температури холодної води. А від Δt прямо залежить продуктивність котла в режимі ГВП; докладніше про продуктивність див. нижче.
Шина управління
Шина управління, з якою сумісний котел.
Шина управління являє собою канал зв'язку, по якому керуючі і керовані пристрої можуть обмінюватися даними. Підтримка подібного каналу помітно спрощує підключення терморегуляторів і іншої управляючої автоматики – достатньо, щоб такі пристрої були сумісні з тією ж шиною, що і котел. Крім того, багато видів шин дають змогу створювати досить великі системи контролю і управління і без проблем інтегрувати в них різні пристрої, в тому числі опалювальні котли.
У сучасній опалювальній техніці найбільшою популярністю користуються шини
OpenTherm,
eBus,
Bus BridgeNet і
EMS. Ось їх ключові особливості:
— OpenTherm. Досить простий стандарт зі скромним функціоналом: допускає тільки пряме з'єднання керуючого і керованого пристрою, не розрахований на створення великих систем. З іншого боку, ця шина має досить прогресивні можливості з управління опалювальними приладами: зокрема, вона дає змогу регулювати температуру не просто вмиканням/вимиканням котла, а зміною потужності газового пальника. Подібний режим роботи сприяє економії палива/енергії, а також знижує знос і збільшує ресурс нагрівача; а в багатьох випадках системи з двох пристроїв (котла і терморегулятора) цілком достатньо для ефективного управління опаленням. При цьому стандарт OpenTherm простий і недорогий в реаліза
...ції, завдяки чому в сучасних котлах він надзвичайно популярний. З низки причин застосовується він переважно в моделях на газу.
— eBUS. Шина управління, що має досить вражаючі практичні можливості. Дає змогу об'єднувати в одній системі до 25 керуючих і 228 керованих пристроїв, з дальністю передачі даних між окремими компонентами до 1 км. При цьому eBUS є відкритим стандартом, його реалізація (принаймні, в рамках основних функцій) безкоштовно доступна для всіх бажаючих. І хоча в наш час підтримку eBUS можна зустріти переважно в техніці Protherm і Vaillant, проте в цілому в котлах це другий за популярністю тип шини управління, після OpenTherm. Таке відставання обумовлене переважно дещо більшою вартістю, притому що прогресивні можливості eBUS реально необхідні не так часто.
— Bus BridgeNet. Фірмова розробка Hotpoint-Ariston, що застосовується виключно в котлах цього бренду. Однією з переваг заявлений високий ступінь автоматизації: від користувача потрібно лише задати параметри температури (причому для різних зон можна вибрати свої варіанти) і, при бажанні, програму на тиждень, інші необхідні розрахунки і регулювання здійснить система. Втім, такі можливості доступні тільки в спеціальних управляючих пристроях на зразок терморегуляторів; в котлах же підтримка Bus BridgeNet зазвичай означає лише сумісність з подібною автоматикою.
— EMS. Шина управління, використовувана переважно в обладнанні Bosch і Buderus. В цілому характеризується широким функціоналом, високим ступенем автоматизації і можливістю створення великих систем управління. Однак варто враховувати, що в наш час можна зустріти як оригінальну EMS, так і модифіковану EMS Plus, і ці стандарти першопочатково не сумісні між собою (хоча підтримка їх обох цілком може передбачатися в окремих пристроях). Так що конкретну версію шини EMS варто уточнювати окремо; тут відзначимо, що в техніці Bosch зустрічається переважно оригінальний варіант, а в пристроях Buderus — EMS Plus (хоча і там, і там можливі винятки).
