Порівняння Protherm Medved 30 KLOM 26.5 кВт vs Protherm Medved 30 TLO 27 кВт

Максимальна площа приміщення, яку здатний ефективно обігріти котел. Однак варто врахувати, що різні будови мають різні теплоізоляційні властивості і сучасні споруди куди «тепліші», ніж 30-річні і тим більше 50-річні будинки. Відповідно даний пункт носить скоріше довідковий характер і не дає змогу в повній мірі оцінити реальну опалювальну площу. Існує формула, за якою можна вивести максимальну площу обігрівання, знаючи корисну потужність котла і кліматичні умови, в яких він буде застосовуватися; докладніше про це див. «Корисна потужність». У нашому ж разі площа опалення розраховується за формулою «потужність котла помножена на 8», що орієнтовно рівноцінно використанню в будинках, яким не один десяток років.

Корисна потужність котла — а саме потужність нагріву, яку він забезпечує на максимальному режимі.

Від цього параметра безпосередньо залежить здатність пристрою обігріти приміщення тієї чи іншої площі; по потужності можна приблизно визначити площу обігріву, якщо цей параметр не вказаний в характеристиках. Загальне правило говорить, що для житлового приміщення з висотою стелі 2,5 – 3 м на обігрів 1 м2 площі потрібно не менше 100 Вт теплової потужності. Існують і детальніші методики розрахунку, що враховують специфічні фактори: кліматичну зону, теплопритоків зовні, конструктивні особливості системи опалення і т. ін.; вони докладно описані в спеціальних джерелах. Також відзначимо, що в двоконтурних котлах (див. «Тип») частину вироблюваного тепла йде на нагрів води для ГВП; це потрібно враховувати при оцінці корисної потужності.

Вважається, що котли потужністю понад 30 кВт необхідно встановлювати в окремих приміщеннях (котелень).

Тип електричного живлення необхідного для нормальної роботи котла. Електроживлення може знадобитися не тільки для електричних моделей, а й для інших видів котлів (див. «Джерело живлення») — зокрема, для роботи автоматики, що управляє. Варіанти підключення можуть бути такими:

- 230 В. Робота від звичайної побутової мережі напругою 230 В. При цьому моделі зі споживаною потужністю до 3,5 кВт можуть підключатися до звичайної розетки, а ось для більше «ненажерливих» пристроїв потрібне підключення безпосередньо до щитка. Багато електричних котлів з подібним підключенням допускають також роботу від 400 В (див. нижче).

- 400 В. Робота від трифазної мережі напругою 400 В. Таке живлення підходить для котлів з будь-якою споживаною потужністю, проте зустрічається не наприклад часто, як 230 В: зокрема, у житловому приміщенні з ним можуть виникнути складнощі. Тому даний варіант передбачається в основному в пристроях високої потужності, для яких живлення від 230 не підходить в принципі.

- Автономна робота. Робота в автономному режимі, без підключення електрики. Такій формат роботи зустрічається у всіх котлах, які не використовують електричного нагріву (див. «Джерело енергії»), за винятком чисто рідкопаливних - в них електрика необхідна для роботи систем подачі палива.

Максимальна електрична потужність, споживана котлом під час роботи. У неелектричних моделей (див. «Джерело енергії») ця потужність зазвичай невелика, оскільки потрібна в основному для керуючих схем, і на неї можна не звертати особливої уваги. Щодо електричних котлів варто відзначити, що споживана потужність у них переважно декілька вище корисною, оскільки частина енергії неминуче розсіюється і не використовується на нагрів. Відповідно, по співвідношенню корисною і споживаної потужності можна оцінити ККД такого котла.

Максимальна робоча температура теплоносія в системі котла під час роботи в режимі опалення.

Максимально допустимий тиск у контурі опалення котла, при якому він зберігає працездатність та відсутній ризик фізичного пошкодження конструкції. Для системи опалення максимальний тиск становить приблизно 3 бар, для системи гарячого водопостачання до 10 бар. При перевищенні максимального тиску спрацьовує захист (запобіжний клапан) і частина води скидається із системи до досягнення нормального рівня тиску.

Наявність в котлі власного циркуляційного насоса.

Такий насос забезпечує рух теплоносія по контуру опалення, завдяки чому тепло рівномірно і ефективно розподіляється по радіаторам. Подібні пристосування випускаються і у вигляді окремих пристроїв; однак купівля котла з циркуляційним насосом позбавляє від необхідності купувати додаткове обладнання і спрощує систему опалення. До недоліків подібних моделей можна віднести проблематичність в усуненні неполадок: якщо окремий насос вийде з ладу, досить замінити тільки його, а для вбудованого в котел модуля може знадобитися складний і дорогий ремонт, причому на цей час система опалення стає недоступною.

Також відзначимо, що теоретично можна побудувати систему опалення і без насоса, на основі природної циркуляції; однак такі системи мають ряд недоліків, так що на практиці краще все ж використовувати примусову циркуляцію.

Шина управління, з якою сумісний котел.

Шина управління являє собою канал зв'язку, по якому керуючі і керовані пристрої можуть обмінюватися даними. Підтримка подібного каналу помітно спрощує підключення терморегуляторів і іншої управляючої автоматики – достатньо, щоб такі пристрої були сумісні з тією ж шиною, що і котел. Крім того, багато видів шин дають змогу створювати досить великі системи контролю і управління і без проблем інтегрувати в них різні пристрої, в тому числі опалювальні котли.

У сучасній опалювальній техніці найбільшою популярністю користуються шини OpenTherm, eBus, Bus BridgeNet і EMS. Ось їх ключові особливості:

— OpenTherm. Досить простий стандарт зі скромним функціоналом: допускає тільки пряме з'єднання керуючого і керованого пристрою, не розрахований на створення великих систем. З іншого боку, ця шина має досить прогресивні можливості з управління опалювальними приладами: зокрема, вона дає змогу регулювати температуру не просто вмиканням/вимиканням котла, а зміною потужності газового пальника. Подібний режим роботи сприяє економії палива/енергії, а також знижує знос і збільшує ресурс нагрівача; а в багатьох випадках системи з двох пристроїв (котла і терморегулятора) цілком достатньо для ефективного управління опаленням. При цьому стандарт OpenTherm простий і недорогий в реаліза...ції, завдяки чому в сучасних котлах він надзвичайно популярний. З низки причин застосовується він в основному в моделях на газу.

— eBUS. Шина управління, що має досить вражаючі практичні можливості. Дає змогу об'єднувати в одній системі до 25 керуючих і 228 керованих пристроїв, з дальністю передачі даних між окремими компонентами до 1 км. При цьому eBUS є відкритим стандартом, його реалізація (принаймні, в рамках основних функцій) безкоштовно доступна для всіх бажаючих. І хоча в наш час підтримку eBUS можна зустріти в основному в техніці Protherm і Vaillant, проте в цілому в котлах це другий за популярністю тип шини управління, після OpenTherm. Таке відставання обумовлене в основному дещо більшою вартістю, притому що прогресивні можливості eBUS реально необхідні не так часто.

— Bus BridgeNet. Фірмова розробка Hotpoint-Ariston, що застосовується виключно в котлах цього бренду. Однією з переваг заявлений високий ступінь автоматизації: від користувача потрібно лише задати параметри температури (причому для різних зон можна вибрати свої варіанти) і, при бажанні, програму на тиждень, інші необхідні розрахунки і регулювання здійснить система. Втім, такі можливості доступні тільки в спеціальних управляючих пристроях на зразок терморегуляторів; в котлах же підтримка Bus BridgeNet зазвичай означає лише сумісність з подібною автоматикою.

— EMS. Шина управління, використовувана в основному в обладнанні Bosch і Buderus. В цілому характеризується широким функціоналом, високим ступенем автоматизації і можливістю створення великих систем управління. Однак варто враховувати, що в наш час можна зустріти як оригінальну EMS, так і модифіковану EMS Plus, і ці стандарти першопочатково не сумісні між собою (хоча підтримка їх обох цілком може передбачатися в окремих пристроях). Так що конкретну версію шини EMS варто уточнювати окремо; тут відзначимо, що в техніці Bosch зустрічається переважно оригінальний варіант, а в пристроях Buderus — EMS Plus (хоча і там, і там можливі винятки).

Коефіцієнт корисної дії котла — основний показник, що характеризує ефективність його роботи.

Для електричних моделей (див. «Джерело енергії») цей показник обчислюють як відношення корисної потужності до споживаної; в таких моделях не рідкістю є показники в 98 – 99 %. Для котлів на сгораемом паливі ККД — це співвідношення кількості тепла, безпосередньо передається теплоносію, до загальної кількості тепла, що його виділяє при згорянні. У таких пристроях ефективність нижче, ніж в електричних, для них хорошим вважається показник більш ніж в 90 %. Виняток становлять собою конденсаційні котли (див. відповідний пункт), у яких ККД може бути навіть вище 100 %. Ніякого порушення законів фізики тут не відбувається, це свого роду рекламна хитрість: при підрахунках ККД використовується не зовсім коректна методика не враховує енергії, витраченої на утворення водяної пари. Тим не менш, формально все правильно: котел видає на теплоносій більше теплової енергії, що виділяється при згорянні палива, так як до енергії згоряння додається енергія конденсації.