Джерело живлення
Тип електричного живлення необхідного для нормальної роботи котла. Електроживлення може знадобитися не тільки для електричних моделей, а й для інших видів котлів (див. «Джерело живлення») — зокрема, для роботи автоматики, що управляє. Варіанти підключення можуть бути такими:
-
230 В. Робота від звичайної побутової мережі напругою 230 В. При цьому моделі зі споживаною потужністю до 3,5 кВт можуть підключатися до звичайної розетки, а ось для більше «ненажерливих» пристроїв потрібне підключення безпосередньо до щитка. Багато електричних котлів з подібним підключенням допускають також роботу від 400 В (див. нижче).
-
400 В. Робота від трифазної мережі напругою 400 В. Таке живлення підходить для котлів з будь-якою споживаною потужністю, проте зустрічається не наприклад часто, як 230 В: зокрема, у житловому приміщенні з ним можуть виникнути складнощі. Тому даний варіант передбачається переважно в пристроях високої потужності, для яких живлення від 230 не підходить в принципі.
- Автономна робота. Робота в автономному режимі, без підключення електрики. Такій формат роботи зустрічається у всіх котлах, які не використовують електричного нагріву (див. «Джерело енергії»), за винятком чисто рідкопаливних - в них електрика необхідна для роботи систем подачі палива.
Споживана потужність
Максимальна електрична потужність, споживана котлом під час роботи. У неелектричних моделей (див. «Джерело енергії») ця потужність зазвичай невелика, оскільки потрібна переважно для керуючих схем, і на неї можна не звертати особливої уваги. Щодо електричних котлів варто відзначити, що споживана потужність у них переважно декілька вище корисною, оскільки частина енергії неминуче розсіюється і не використовується на нагрів. Відповідно, по співвідношенню корисною і споживаної потужності можна оцінити ККД такого котла.
Макс. t теплоносія
Максимальна робоча температура теплоносія в системі котла під час роботи в режимі опалення.
Циркуляційний насос
Наявність в котлі власного
циркуляційного насоса.
Такий насос забезпечує рух теплоносія по контуру опалення, завдяки чому тепло рівномірно і ефективно розподіляється по радіаторам. Подібні пристосування випускаються і у вигляді окремих пристроїв; однак купівля котла з циркуляційним насосом позбавляє від необхідності купувати додаткове обладнання і спрощує систему опалення. До недоліків подібних моделей можна віднести проблематичність в усуненні неполадок: якщо окремий насос вийде з ладу, досить замінити тільки його, а для вбудованого в котел модуля може знадобитися складний і дорогий ремонт, причому на цей час система опалення стає недоступною.
Також відзначимо, що теоретично можна побудувати систему опалення і без насоса, на основі природної циркуляції; однак такі системи мають ряд недоліків, так що на практиці краще все ж використовувати примусову циркуляцію.
ККД
Коефіцієнт корисної дії котла — основний показник, що характеризує ефективність його роботи.
Для електричних моделей (див. «Джерело енергії») цей показник обчислюють як відношення корисної потужності до споживаної; в таких моделях не рідкістю є показники в 98 – 99 %. Для котлів на сгораемом паливі ККД — це співвідношення кількості тепла, безпосередньо передається теплоносію, до загальної кількості тепла, що його виділяє при згорянні. У таких пристроях ефективність нижче, ніж в електричних, для них хорошим вважається показник більш ніж в 90 %. Виняток становлять собою конденсаційні котли (див. відповідний пункт), у яких ККД може бути навіть вище 100 %. Ніякого порушення законів фізики тут не відбувається, це свого роду рекламна хитрість: при підрахунках ККД використовується не зовсім коректна методика не враховує енергії, витраченої на утворення водяної пари. Тим не менш, формально все правильно: котел видає на теплоносій більше теплової енергії, що виділяється при згорянні палива, так як до енергії згоряння додається енергія конденсації.
Діаметр димаря
Діаметр труби, по якій з камери згоряння відводяться продукти згоряння.
У котлах із закритою камерою згоряння часто використовується так званий коаксіальний димар, що складається з двох труб, вкладених одна в іншу. При цьому по внутрішній трубі з камери згоряння відводяться продукти згоряння, а по проміжку між внутрішньою і зовнішньою подається повітря. Для таких димарів діаметр зазвичай вказується у вигляді двох цифр — діаметра внутрішньої і зовнішньої труби відповідно. Найпопулярнішими значеннями вважаються
60/100,
80/80 і
80/125. Класично ж димар (не коаксіальний) може бути
100,
110,
125,
130,
140,
150,
160,
180 і
200 мм.
Подача води в систему
Діаметр патрубка для підключення труби, по якій в котел подається холодна вода для нагрівання і використання в системі гарячого водопостачання.
Діаметри традиційно позначаються в дюймах. У деяких ситуаціях допускається підключення труби іншого діаметру, через перехідник, проте оптимальним варіантом є все ж збіг за розмірами. Зустрічаються варіанти підключення
1/2",
3/4",
1" і
1 1/2".
Подача гарячої води
Діаметр патрубка для підключення труби, по якій з котла виходить гаряча вода для системи ГВП.
Діаметри традиційно позначаються в дюймах. В деяких випадках допускається підключення труби іншого діаметра, через перехідник, проте оптимальним варіантом є все ж збіг за розмірами.
Вхід в систему опалення
Діаметр патрубка для підключення труби, по якій з котла в систему опалення надходить нагрітий теплоносій.
Діаметри традиційно позначаються в дюймах. У деяких ситуаціях допускається підключення труби іншого діаметру, через перехідник, проте оптимальним варіантом є все ж збіг за розмірами. Серед яких виділяються моделі на
3/4",
1",
1 1/4" і
1 1/2".