Порівняння радіоприймачів і годинників

— Радіоприймач. В даному разі маються на увазі класичні приймачі, розраховані на прослуховування музики через зовнішній динамік. Такі пристрої можуть бути різної форми – від стаціонарної до кишенькової. Характерною рисою більшості приймачів є телескопічна антена. А ось функції від моделі до моделі можуть відрізнятися.

— Кишеньковий приймач. Приймачі невеликого розміру з автономним живленням. Такі пристрої в силу своїх габаритів мають невелику потужністю вбудованого динаміка і часто оснащуються виходом на навушники. Портативні рішення цього форм-фактора в більшій мірі передбачені для індивідуального використання, а не для масового прослуховування. Список функцій відповідних моделей обмежений базовими можливостями.

— Радіогодинник. Як випливає з назви, фактично являють собою електронний годинник з вбудованим тюнером. В обов'язковому порядку оснащуються дисплеями і функцією будильника, також можуть мати найрізноманітніші додаткові можливості. Радіогодинники розраховані зазвичай на домашнє використання в межах міст, недалеко від передавальних станцій, і слабо підходять в якості портативних пристроїв — хоча вони часто мають досить невеликі розміри, автономним живленням оснащуються лише деякі моделі. Можливості їх акустики також досить скромні: динаміки радіогодинників, в порівнянні зі звичайними приймачами, мають невелику потужність і невисоку якість...звучання.

— Настільний годинник. Суть настільного годинника – показувати час. Також він служить декоративним елементом прикраси інтер'єру, нерідко має вбудований календар, функції будильника і вимірювання температури в приміщенні. Годинники настільного форм-фактора представлені у версіях як з електронними, так і зі стрілочними циферблатами, в цю ж категорію віднесені пісочні годинники.

Тип циферблата — поля, на якому, власне і відображається час (а також інші дані, якщо така можливість передбачена).

— Цифровий. Назва таких циферблатів обумовлено тим, що час на них виводиться на РК-екран безпосередньо у вигляді цифр — наприклад, «03:12» або «14:45». Годинники з такими циферблатами часто називають «електронними»: за базовим принципом роботи механізму вони не відрізняються від кварцових годинників зі стрілками (див. «Тип механізму»), але за роботу циферблата відповідають електронні схеми, а не механіка. Головною перевагою РК-екранів є велика кількість можливостей: крім цифр, на них можуть відображатися практично будь-які допоміжні дані, та й основний блок цифр можна використовувати в різних режимах — наприклад, перемикати з годинника на календар або інший часовий пояс (докладніше див. «Функції/можливості»), змінювати формат відображення часу (див. нижче) і т. ін. Тому цей варіант вважається оптимальним для годинника з великим додатковим функціоналом. Також варто відзначити, що цифровий циферблат дозволяє навіть простій моделі виглядати як прогресивний електронний пристрій. Глобальних практичних недоліків даний варіант, по суті, не має, хіба що деякі користувачі можуть вважати його менш естетичним і стильним, ніж стрілочний циферблат.

— Стрілочний. Традиційний циферблат...зі стрілками, які і відповідають за відображення часу; набір стрілок включає як мінімум годинну і хвилинну, проте часто передбачається ще й секундна. Стрілочні циферблати зустрічаються як серед механічних, та й серед кварцових годинників (див. «Тип механізму»). Вони не настільки універсальні, як описані вище цифрові: сам по собі циферблат здатний відображати тільки час, і для реалізації додаткових функцій потрібно допоміжне оснащення (наприклад, календар найчастіше виконується у вигляді характерного віконечка з відображенням дати). Крім того, деякі функції в подібних годинниках реалізуються не настільки якісно, як в цифрових — наприклад, будильник можна виставити з точністю до хвилини; а деякі взагалі недоступні (наприклад, перемикання формату часу, див. нижче). З іншого боку, стрілочні циферблати високо цінуються любителями «годинникової класики».

— Перекидний. Циферблати даного типу мають схожість з перекидними календарями: їхньою основою є набори з окремих «сторінок», які і відповідають за відображення часу (тільки в даному випадку «сторінки» робляться не з паперу, а з жорсткого матеріалу, наприклад, пластику). Час відображається цифрами, як у цифрових варіантах (див. вище); а при зміні чисел відповідна пластина падає вниз, відкриваючи наступне число. Годинники з таким оснащенням мають оригінальний зовнішній вигляд і помітно виділяються серед більшості сучасних моделей, однак з практичної точки зору вони не мають переваг навіть перед стрілочними моделями (не кажучи вже про цифрові). Крім того, кожна зміна цифр, зазвичай, супроводжується характерним клацанням; і якщо до рівномірного цокання звичайного годинника досить легко звикнути, то з щохвилинним клацаннями можуть виникнути проблеми. При всьому цьому конструкція циферблата виходить досить складною і дорогою. Як наслідок, цей варіант одержав поширення переважно серед іміджевих моделей елітного класу.

— Змішаний. Циферблат, що поєднує цифровий РК-дисплей і традиційні стрілки. Докладніше кожен з цих варіантів окремо описано вище, а їхня комбінація дозволяє забезпечити велику кількість можливостей, максимально зберігши класичний зовнішній вигляд годинника. З іншого боку, з низки причин цей варіант не користується особливою популярністю серед настільних моделей — здебільшого зручніше передбачити один варіант циферблата і зробити акцент на чомусь одному (на функціоналі або дизайні), а не поєднувати два типи.

Форма циферблата годинника. Цей параметр впливає виключно на зовнішній вигляд пристрою і практично не пов'язаний з функціоналом. Тому вибирати годинник за формою циферблата можна виключно з естетичних міркувань.

Відзначимо, що, хоча традиційною формою для стрілочного циферблата (див. «Тип циферблата) є кругла або закруглена (овальна), цим справа не обмежується — зустрічаються і квадратні/прямокутні варіанти. З цифровими аналогічна ситуація: крім класики у вигляді прямокутника, застосовуються й інші форми.

Тип тюнера, який використовується в радіоприймачах.

— Аналоговий. Налаштування на потрібну частоту в таких тюнерах здійснюється за допомогою коліщатка. Така схема вважається більш зручною, ніж цифрова підлаштування (див. нижче), проте точність аналогових регуляторів нижче. Це може ускладнити використання приймача при великій кількості станцій в малому діапазоні частот (що особливо стосується FM-мовлення у великих містах). Крім того, аналоговий тюнер «не вміє» запам'ятовувати станції.

— Цифровий. Безпосереднє налаштування тюнера в таких приймачах виконує електронна схема; користувач лише задає необхідну частоту за допомогою кнопок збільшення/зменшення або, в прогресивних моделях, з цифрової клавіатури. Такі тюнери дещо менш зручні при ручному налаштуванні, проте вони добре справляються з тонким підлаштуванням. Також багато приймачів з цифровими тюнерами мають функцію запам'ятовування станцій (див. «Пам'ять станцій»), автоматичного пошуку всіх доступних станцій тощо.

— FM. Найбільш популярний серед радіослухачів на сьогоднішній день діапазон мовлення – в першу чергу за рахунок того, що абсолютна більшість музичних станцій ведуть мовлення саме в ньому. Це пов'язано з його особливостями: FM використовує частотну модуляцію, що дає можливість транслювати звук з досить високою якістю звучання, та ще й у форматі стерео. У смузі частот терміном «FM» зазвичай позначають частину УКХ-діапазону від 87,5 МГц до 108 МГц, хоча діапазон окремих приймачів може відрізнятися. Недоліком FM є обмежений радіус дії – в межах прямої видимості (до декількох десятків кілометрів), що закріпило за FM-станціями репутацію «міських».

— AM. Формально це позначення не діапазону, а типу модуляції: «amplitude modulation» — амплітудна модуляція. У радіоприймачах споживчого сегмента під AM найчастіше мають на увазі середньохвильовий діапазон близько 520-1610 кГц. Такі хвилі мають дальність поширення в сотні кілометрів, проте якість звуку в даному разі дещо гірше, ніж у FM, а тому AM-діапазон використовують в основному радіостанції «розмовного» жанру (наприклад, новинні або публіцистичні).

— SW. Мовлення на коротких хвилях (short wave) в загальному діапазоні від 2,5 МГц до 26,1 МГц з поділом на ряд окремих піддіапазонів. Якість звучання – середня. Короткі хвилі здатні досягти протилежного боку Землі, проте відразу за межами прямої видимості передавача утворюється «мертва зона» шириною в кілька десятків кілометрів....Як наслідок, SW зазвичай використовується для зарубіжних трансляцій.

— DAB. Абревіатура від Digital Audio Broadcasting, тобто «Цифрове радіомовлення». Цей термін описує ключову відмінність даного діапазону від описаних вище: мовлення в ньому здійснюється не в аналоговому, а в цифровому форматі, для передачі застосовується кодек MP2. Це дає ряд переваг над традиційними передавачами – зокрема, більшу дальність при меншій потужності і високу якість трансльованого звуку. Крім того, цей звук практично не схильний до спотворень: слабкі перешкоди на його якість не впливають, а при критичному зниженні потужності передавача сигнал не спотворюється, а пропадає цілком. Останнє, правда, можна записати в недоліки; але дійсно значущим недоліком даного варіанту є хіба що його слабка поширеність (поки) в країнах СНД. Технічно таке мовлення може здійснюватися в будь-якому діапазоні вище 30 МГц, проте на практиці використовується кілька варіантів (залежно від країни), що належать до УКХ-діапазону.

— DAB+. Оновлена і вдосконалена версія описаного вище стандарту DAB. Має всі характерні риси цифрового мовлення, а від попередника відрізняється більш високою якістю звуку при тих же бітрейтах — як за рахунок застосування іншого кодека (HE-AAC v2), так і завдяки використанню більш прогресивних алгоритмів для корекції перешкод. Мовлення DAB+ не можна приймати на приймачах під DAB: в кращому разі для цього знадобиться оновлення прошивки, а в гіршому — Вам доведеться міняти сам приймач.

Кількість станцій, тобто певних фіксованих частот, якe можна записати в пам'ять приймача. Це значно полегшує налаштування: точно підлаштувавши частоту один раз, надалі Ви зможете увімкнути потрібну станцію, просто вибравши її зі списку (а в деяких моделях достатньо один раз натиснути окрему кнопку). Пам'ять зазвичай мають приймачі з цифровим тюнером (див. «Тип тюнера»).

Роз'єм для підключення навушників в радіоприймачах, найчастіше стандартний mini-jack 3.5 мм. Навушники можуть стати в нагоді тоді, коли звук з основного динаміка може заважати оточуючим, або в галасливій обстановці, де зовнішній динамік справляється погано.

Формат, в якому відображається час на циферблаті годинника.

— 12-годинний. Формат, який передбачає нумерацію окремих годин (проміжків часу) цифрами 1 до 12. Оскільки в добі 24 години, така нумерація охоплює лише половину доби. Цей варіант є традиційним для стрілочних циферблатів (див. «Тип циферблата») — історично склалося так, що повний коло годинникової стрілки відповідає саме 12 години, і саме з цього принципу на сьогоднішній день виходять і годинникарі, і користувачі годин у всьому світі. Однак він може зустрічатися і в інших видах циферблатів. Теоретично даний варіант може вимагати уточнень — грубо кажучи, «7 годин ранку або вечора?» — проте в абсолютній більшості випадків відповідь на це питання зрозуміла відразу, з контексту ситуації. А ось при користуванні будильником (див. «Функції/можливості») в таких годинах доводиться бути особливо уважним: якщо, наприклад, в 6 годин вечора виставити час сигналу на 8 ранку, будильник спрацює в 8 вечора, оскільки самі годинник «не розрізняють» ранок і вечір.

— 24-годинний. Повноцінний 24-годинний формат, забезпечує нумерацію годин від 1 до 24 (точніше, від 0 до 23, оскільки рівно 24 години вважаються нулем наступних діб). Таким чином, при погляді на годинник в принципі не виникає питання, чи йдеться про час «ранку» або «вечори»: наприклад, 7.00 будуть відповідати ранку, а «7 вечора» будуть позначені як 19.00. Водночас відзначимо, що подібне уточнення може забезпечуватися і іншими способами, а саме 12-годинною шк...алою, що має додаткові індикатори AM (ante meridiem, «до полудня») і PM (post meridiem, «після полудня»). Тому моделі з такими модифікованими 12-часовими шкалами також віднесені в нашому каталозі до 24-годинним. Цей формат використовується у всіх типах циферблатів, крім стрілочних.

— 12/24-годинний. У цю категорію включені годинник, в яких передбачена можливість перемикання між повним 24-годинним форматом і 12-годинною шкалою з уточненнями «AM/PM. Формально обидва ці типи шкал ставляться до 24-годинними (і детально описані у відповідному пункті вище); ця ж позначення застосовується для того, щоб підкреслити можливість перемикання форматів.

Способи живлення, передбачені в конструкції радіоприймачів і настільних годинників.

— Батарейка. Живлення від стандартних змінних батарейок (AA, AAA, тип С, LR44, Крона тощо). Головних переваг у такого живлення дві. По-перше, елемент, що сів, можна швидко замінити; для цього, звичайно, потрібно мати в запасі свіжі батарейки, але заздалегідь потурбуватися про це нескладно. По-друге, пристрої-споживачі незалежні від розеток; це дає змогу встановлювати їх практично на будь-якій відповідній поверхні, з легкістю переміщати з місця на місце, не переживаючи про довжину і розміщення мережевого дроту. Батарейки, зрозуміло, потрібно купувати окремо, що дещо збільшує витрати. Однак багато змінних елементів живлення випускаються і у вигляді акумуляторів, що перезаряджаються. Завдяки всьому цьому моделі на батарейках вельми популярні на сьогоднішній день.

— Мережа. Живлення від стандартної мережі 230 В. З одного боку, даний варіант позбавляє від клопоту з батарейками, а з іншого — підключення до мережі пов'язане з рядом незручностей: шнур живлення обмежує можливості з встановлення радіоприймача або годинника місцями, де поблизу є розетки, до того ж пристрій може заважати або просто не вписуватися в загальну обс...тановку. Живлення від мережі в годиннику досить рідко зустрічається в чистому вигляді — набагато частіше воно використовується як запасний варіант для моделей з живленням від батарейок: якщо обстановка дає змогу, можна підключити годинник до розетки і не витрачати заряд.

— Акумулятор. Живлення від оригінального акумулятора, що не належить до стандартних типорозмірів. Як і описані вище батарейки, даний варіант забезпечує пристрою автономність. Однак ключовою відмінністю є те, що акумулятор, як правило, не передбачає швидкої заміни: нестандартний формат ускладнює придбання запасної батареї, до того ж найчастіше вона взагалі робиться незнімною. Тому основним, а то і єдиним варіантом дій при розрядці є зарядка, яка потребує підключення до мережі і займає досить тривалий час. У зв'язку з цим акумулятори вважаються менш підходящим варіантом живлення, ніж змінні батарейки, і використовуються рідко.