Дальність виявлення
Найбільшу відстань, на якому прилад нічного бачення здатний виявляти окремі предмети.
Методики, за якими виробники визначають цей параметр, можуть відрізнятися в деталях, проте загальний принцип один. Зазвичай, вказується відстань, на якому можна при освітленості 0,05 люкс (чверть Місяця) і среднеконтрастном тлі побачити досить великий об'єкт — для прикладу найчастіше береться людська фігура заввишки близько 170 см. При цьому мова йде не про те, щоб розібрати подробиці цього об'єкта, а про те, щоб лише зауважити сам факт його наявності. Простіше кажучи, дальність виявлення, скажімо, в 200 м означає, що подібний пристрій на дистанції 200 м можна побачити «щось, схоже на людину», проте окремі деталі (голову, руки) розібрати не можна.
Також варто відзначити, що на практиці цей параметр сильно залежить від особливостей обстановки. Наприклад, темний предмет на дуже світлому фоні буде видно далі, а на темному він може бути непомітний навіть поблизу; аналогічне явище спостерігається і для тепловізорів (див. «Тип»), тільки щодо різниці у температурі, а не в кольорах.
Кутове поле зору
Кут огляду, забезпечуваний приладом нічного бачення — тобто кут між лініями, що з'єднують очей спостерігача з двома крайніми точками видимого простору. Широкі кути огляду дають змогу охоплювати великий простір, однак кратність збільшення (див. вище) при цьому виходить невисокою; зі свого боку, підвищення кратності веде до зменшення поля зору.
Мін. дистанція фокусування
Найменша дистанція до спостережуваного предмета, при якій він буде чітко видно через ПНБ. Для нормального використання ПНБ потрібно, щоб ця дистанція не перевищувала мінімального передбачуваного відстані до розглянутих предметів; у світлі цього потрібно враховувати, що чим вище кратність збільшення (див. вище) — тим, зазвичай, більше дистанція фокусування.
Діаметр вихідної зіниці
Діаметр вихідної зіниці, створюваного оптичною системою приладу нічного бачення. Вихідною зіницею називають проєкцію передньої лінзи об'єктива, побудовану оптикою і електронікою в районі окуляра; це зображення можна спостерігати у вигляді характерного світлого гуртка, якщо дивитися в окуляр не впритул, а з відстані в 30 – 40 см.
Практичне значення даного параметра полягає в тому, що для нормальної видимості він повинен бути не меншим, ніж розмір зіниці людини, що дивиться в окуляр. Діаметр людського зіниці може варіюватися від 2-3 мм на яскравому світлі до 7-8 мм в темряві. Тому чим більше розмір вихідної зіниці ПНБ — тим, зазвичай, краще видимість; особливо це актуально при мінімальній кількості світла, коли яскравість зображення невелика навіть при перегляді через прилад. З іншого боку, дана особливість помітно позначається на вартості пристрою.
Винос вихідної зіниці
Виносом називають відстань між лінзою окуляра і вихідною зіницею оптичного приладу (див. «Діаметр вихідного вічка»). Оптимальна якість зображення досягається в тому випадку, коли вихідний зіницю проєктується прямо на око спостерігача; так що з практичної точки зору винос — це така відстань від ока до лінзи окуляра, на якому забезпечується найкраща видимість і відсутня затемнення країв (віньєтки). Великий винос особливо важливий у тому випадку, якщо прилад нічного бачення передбачається використовувати одночасно з окулярами — адже в таких випадках немає можливості піднести окуляр впритул до ока. Також він актуальний для пристроїв, що допускають установку на зброю: чим більше відстань до ока — тим менше вірогідність отримати травму через віддачі.
Додатково
—
Відеовихід. Наявність в конструкції ПНБ виходу, що дозволяє транслювати зображення з приладу на зовнішнє пристрій, наприклад, ноутбук. Таким чином можна розглядати «картинку» на великому дисплеї і записувати відео навіть за відсутності в ПНБ власного відеорекордера (див. нижче); а за його наявності можна транслювати не тільки зображення у реальному часі, але і зняті матеріали. Конкретний інтерфейс відеовиходу може бути різним, але найчастіше сигнал передається в аналоговому форматі.
—
Вбудований відеорекордер. Наявність власного відеорекордера в конструкції ПНБ. Це дозволяє застосовувати пристрій в ролі відеокамери, фіксуючи на відео все, що потрапляє в поле зору; при цьому для такого запису не потрібно додаткового обладнання, на відміну від роботи з описаним вище відеовиходом. Відео, зазвичай, зберігається на карту пам'яті, а в багатьох моделях передбачається можливість перегляду запису прямо на самому приладі.
—
Перемикання режимів спостереження. Під можливістю перемикання режимів спостереження мається на увазі зміна колірних особливостей у видимій користувачеві «картинці». Так, тепловізори (див. «Тип») з даною функцією підтримують як мінімум два класичних режиму «white hot» (чим тепліше об'єкт, тим він світліше) і «black hot» (чим тепліше, тим темніше); крім цього, можуть передбачатися і додаткові формати, такі як виділення червоним особливо
...теплих об'єктів. У класичних ж ПНБ перемикання режимів зазвичай передбачає зміну колірного відтінку видимого зображення — наприклад, з класичного зеленого на червоний або чорно-білий. А додаткові можливості можуть включати, наприклад, режим підвищеної контрастності.
— Заповнення газом. Ця особливість передбачає наявність у корпусі наповнювача у вигляді інертного газу — наприклад, азоту — містить мінімум водяних парів. Таке середовище не окисляє контактують з нею деталі, а «сухість» наповнювача ще й запобігає запотівання оптики зсередини при перепадах температур. Зазначимо, що своєрідним «побічним ефектом» заповнення газом є пило - та вологозахист (див. нижче), оскільки корпусу подібних приладів за визначенням повинні бути герметичні.
— Пило-,вологозахист. Наявність в конструкції ПНБ захисту від пилу і вологи, що запобігає попаданню забруднень на чутливі компоненти. Ця функція є практично обов'язковою, якщо Ви плануєте активно використовувати пристрій на свіжому повітрі, наприклад, на полюванні. Варто враховувати, що рівень захищеності може бути різним, а високий ступінь захисту зазвичай означає високу ціну. Тому при виборі має сенс уточнювати параметри, заявлені для кожної конкретної моделі, і співвідносити їх з Вашими реальними викликів.
— Ударозахист. Дана функція передбачає застосування різних засобів — міцних пружних матеріалів корпусу, систем амортизації і т. ін. — які запобігають пошкодження чутливих компонентів пристрою при ударах і струси. Ступінь і особливості ударозахисту можуть помітно різнитися: зазвичай подібні моделі витримують падіння щонайменше 1,5 м, але в деяких випадках цей показник може бути більше. Зазначимо, що для установки на вогнепальну зброю потрібна спеціальна захист від віддачі, яку мають не всі ударостійкі пристрою.
— Скошені наочник. Наявність скошених наглазников (або одного наглазника, у разі монокулярів — див. «Тип») в конструкції ПНБ. Подовжена частина наглазника під час роботи з приладом розташовується із зовнішнього боку ока, практично на скроні; за рахунок цього вона забезпечує додатковий захист для ока — насамперед від сторонніх «засвіток», що заважають нормально бачити зображення в окулярі. Водночас подібні моделі погано поєднуються з окулярами: в кращому разі наглазник доведеться підвернути, звівши нанівець всі його переваги, а в деяких пристроях навіть така можливість відсутня.Шолом-маска в комплекті
Наявність
шолома-маски в комплекті поставки приладу нічного бачення.
Шолом-маска являє собою обруч з системою ременів і кріпленням для приладу. Така конструкція дозволяє носити ПНБ на голові, за рахунок чого руки під час роботи з пристроєм залишаються вільними. При цьому товщина обруча і ременів зазвичай невелика, що дозволяє надягати їх під головний убір.
Зазначимо, що можливість установки на шолом-маску зустрічається в багатьох моделях ПНБ, однак сама шолом-маска далеко не завжди поставляється в комплекті. Купити ж її разом з пристроєм значно простіше, ніж підбирати окремо.
Джерело живлення
Тип елементів живлення, що використовуються приладом нічного бачення для роботи. Технічно це можуть бути як змінні елементи стандартного типорозміру, так і вбудовані акумулятори. Однак на практиці другий варіант практично не зустрічається, оскільки він не дає можливість швидко замінити батарейку, яка сіла, на свіжу — а така можливість є критичною для більшості випадків застосування ПНБ.
Що ж до конкретних типів батарей, то найчастіше зустрічаються такі варіанти:
— CR123. Елемент, що отримав найбільше поширення серед сучасних ПНБ. За формою ці батарейки схожі на популярні АА (див. нижче), однак їх діаметр більше, а довжина — помітно менше: 17 і 35 мм відповідно. Робоча напруга становить 3,7 В, що забезпечує непогану потужність, достатню для нормальної роботи ПНБ. Це і зумовило популярність CR123.
— АА. Класичні «пальчикові» батарейки на 1,5 В. Потужність такого живлення нижчі, ніж у CR123, через що елементів потрібно більше; з іншого боку, такі батарейки простіше знайти в продажу.
— ААА. «Мініпальчикові» або «мізинчикові» батарейки, зменшена версія елементів АА. Через невеликих розмірів такі елементи не відрізняються потужністю і ємністю, а тому застосовуються лише у відносно простих приладах, для яких важливі компактні розміри.
Час безперервної роботи
Найбільший час, яке прилад здатний безперервно пропрацювати від свіжих елементів живлення без їх заміни/підзарядки. Варто враховувати, що виробники зазвичай вказують це час для ідеальних умов: якісні батарейки, невисока яскравість видимого зображення, робота без застосування ІЧ-підсвічування, відеовиходи і відеорекордера (при їх наявності, див. «Додатково»), оптимальна робоча температура (див. нижче) і т. ін. Тому на практиці час безперервної роботи цілком може виявитися нижче заявленого. Тим не менш, цей параметр дозволяє як оцінювати автономність окремих пристроїв, так і порівнювати їх між собою.