Порівняння Yukon 20-50x50 WA vs Celestron Ultima 80

Кратність збільшення зображення, забезпечувана підзорною трубою. Грубо кажучи, даний параметр описує, у скільки разів видимий в окулярі труби об'єкт буде більше, ніж при розгляданні його з того ж відстані неозброєним оком.

Кратність — перше число (числа) в цифровий маркуванні оптичних приладів: наприклад, позначення 25-75х50 відповідає кратності від 25х до 75х. Зазначимо, що більшість сучасних підзорних труб має саме змінну (налаштовується) кратність. Це дозволяє вибирати режим роботи залежно від ситуації: для пошуку потрібного предмету зручніше знизити ступінь збільшення, забезпечивши широке поле зору, а знайшовши його — підвищити кратність і розглянути докладно. Правда, в деяких моделях для зміни кратності потрібно замінити окуляр (див. «Змінний окуляр»).

Висока кратність, з одного боку, робить трубу «далекобійної» і дозволяє з легкістю розглядати невеликі предмети на значних відстанях. З іншого боку, кут зору при цьому зменшується, що ускладнює спостереження за рухомими предметами і навіть наведення оптики на ціль. Крім того, при збільшенні кратності зменшується ще й діаметр вихідної зіниці (див. нижче) і світлосила труби; компенсувати цей момент можна за рахунок збільшення об'єктива, однак це відповідним чином позначається на ціні. Так що спеціально шукати потужну оптику з високою ступенем збільшення має сенс тільки тоді, коли такі можливості принципово важливі.

Тип оптичної системи, яка використовується в підзорній трубі.

Оптична система — це набір лінз та інших елементів, що відповідають за обробку зображення, яке потрапляє в окуляр. Типи таких систем можуть бути такими:

— Лінзова. Вона ж рефракторна. Оптичні системи, побудовані виключно на основі лінз. Такі системи відносно прості, недорогі і водночас цілком функціональні. Якість зображення, щоправда, виходить дещо нижчою, ніж в дзеркально-лінзових системах, а при кратності збільшення більше ніж 60х вона ще більше погіршується; тому лінзові системи зазвичай мають відносно невисоку кратність. Крім того, вони є більш довгими і важкими. З іншого боку, оптичні прилади такої конструкції досить невибагливі в обігу і стійкі до ударів і струсів (хоча цього все одно краще уникати); а згадана висока кратність на практиці потрібна нечасто. У світлі цього більшість сучасних підзорних труб використовують саме цей тип оптики.

— Дзеркально-лінзова. У дану категорію входять оптичні системи, побудовані на основі увігнутих дзеркал (які й забезпечують основне збільшення) і коригувальних лінз, які покликані усунути спотворення, які неминуче виникають при використанні дзеркал. Однією з ключових переваг таких систем перед лінзовими є більш чітке зображення, причому навіть на високих ступенях збільшення — кратність підзорних труб даного типу може досягати 200х без шкоди для якості зображення....Крім того, при тій же фокусній відстані корпус приладу можна зробити значно коротшим, компактнішим і легшим. Водночас дзеркально-лінзові системи коштують недешево і є досить крихкими (втім, останнє частково можна компенсувати за рахунок прогумованого корпусу та інших способів ударозахисту). Підзорні труби даного типу зустрічаються відносно рідко, вважається, що вони краще підходять для спостережень на високій кратності (у т. ч. для застосування в ролі імпровізованого телескопа).

Поле зору підзорної труби при відстані до розглянутих об'єктів в 1 км, т. зв. «лінійне поле зору». По суті, це ширина (діаметр) простору, що потрапляє в поле зору при спостереженні з відстані в 1 км.

Даний параметр широко використовується в характеристиках підзорних труб поряд з кутовим полем зору (див. нижче): дані про лінійне поле зору більш наочні і наближені до практики, вони дають змогу оцінити можливості підзорної труби, не вдаючись до спеціальних обчислень.

Для моделей змінної кратності (а таких більшість) лінійне поле зору вказується у вигляді двох чисел — для мінімального і для максимального збільшення.

Кут огляду, забезпечуваний підзорною трубою.

Якщо провести дві лінії від центра об'єктива до двох протилежних точок по краях поля зору труби — кут між цими лініями і буде відповідати кутового поля зору. Відповідно, чим більше кут, тим ширше поле зору; проте окремі предмети в ньому будуть виглядати більш дрібними. І навпаки, підвищення кратності збільшення неминуче пов'язано з зменшенням кута огляду. А оскільки більшість сучасних підзорних труб мають змінну кратність збільшення, то і кутове поле зору є змінним, і в характеристиках даний показник вказується у вигляді двох чисел — для мінімального і для максимального збільшення.

Найменша відстань до розглянутого предмета, при якому підзорна труба здатна на ньому повноцінно сфокусуватися — тобто мінімальну відстань, на якому зображення в окулярі буде залишатися ясним.

Підзорні труби першопочатково створені для розглядання віддалених об'єктів, тому при занадто малій дистанції з наведенням на різкість можуть виникнути проблеми. У світлі цього виробники і вказують в характеристиках даний параметр. Втім, навіть в самих потужних і «далекобійних» моделях мінімальна дистанція фокусування складає близько 25 м — на такій відстані нерідко буває достатньо і неозброєного ока. Тому на даний параметр варто звертати увагу лише в тих випадках, коли можливість нормально працювати поблизу має принципове значення — наприклад, якщо труба використовується на стрільбище, де відстань до мішеней може бути різним, в т. ч. досить невеликим.

Наявність діоптрійною корекції в конструкції підзорної труби (зазвичай — в окулярі труби).

Дана функція призначена для тих, хто має проблеми із зором і носить коригувальні окуляри з «плюсовими» або «мінусовими» лінзами. Дивитися в окуляр в окулярах не дуже зручно — зокрема, відстань до ока може виявитися більше, ніж винос зіниці (див. нижче), що погіршує якість видимого зображення. Альтернативою цьому можуть бути контактні лінзи, однак вони підходять не всім. Інший, більш зручний варіант — це як раз диоптрическая корекція: вона дозволяє виставити потрібну кількість діоптрій (на «плюс» або «мінус») прямо в окулярі приладу і дивитися в нього неозброєним оком, бачачи чітке зображення. Правда, діапазон регулювання (див. нижче) найчастіше відносно невеликий, і при серйозних проблемах із зором дана функція може не забезпечити потрібної міри корекції. Тим не менш, навіть в таких випадках людині, що потребує окулярах, буде набагато зручніше дивитися в «скоригований» окуляр; зображення буде хоч і не ідеальним, проте більш чітким, ніж при налаштуваннях оптики на зір.

Діапазон, в якому підзорна труба може здійснювати діоптричну корекцію (див. вище). Якщо характеристики окулярів потрапляють в цей діапазон, людина, що носить окуляри, зможе бачити в окулярі (правильно подстроенном) чітку картинку навіть без окулярів. Якщо ж окуляри сильніше — доведеться дивитися в них, або потурбуватися контактними лінзами, або змиритися з тим, що видиме зображення може бути не дуже чітким.

Діаметр об'єктива — передньої лінзи підзорної труби. Також для цієї характеристики використовується термін «апертура».

Діаметр об'єктива — одна з найважливіших характеристик оптичної системи: від апертури безпосередньо залежить кількість світла, що потрапляє в об'єктив, і, відповідно, якість зображення (особливо при слабкій освітленості). З точки зору оптичних характеристик однозначно можна сказати, що чим крупніше об'єктив — тим краще, особливо при високій кратності збільшення (докладніше див. «Діаметр вихідного вічка»). З іншого боку, великі лінзи помітно впливають на розміри, вага, а головне — вартість підзорних труб. Тому виробники зазвичай вибирають розмір об'єктива з урахуванням кратності, цінової категорії і специфіки застосування підзорної труби — тим більше що при малих кратностях і хорошому освітленні навіть порівняно невелика апертура цілком може забезпечити якісне зображення. Детальніше про ці закономірності див. «Діаметр вихідного зіниці». Крім того, варто відзначити, що на особливості «картинки» впливають не лише математичні характеристики оптики, але і загальну якість її компонентів.

Діаметр вихідної зіниці підзорної труби.

Вихідна зіниця — це проєкція «видимого» трубою зображення, що виникає відразу за окуляром. Людина бачить зображення в підзорної труби саме за рахунок того, що вихідний зіницю проєктується на око.

Діаметр вихідної зіниці відповідає розміру об'єктива, поделенному на кратність (і про те, і про інше див. вище). Наприклад, для труби з апертурою в 50 мм, що працює на кратності 25х, цей розмір буде складати 50/25 = 2 мм. При цьому вважається, що для забезпечення максимально яскравого і комфортного зображення вихідний зіницю повинен бути не менше, ніж зіницю ока спостерігача — а це 2 – 3 мм на світлі і до 8 мм (у літніх людей — до 5 – 6 мм) в сутінках. Саме цим зумовлено те, що для комфортної роботи на високих кратностях та/або в умовах слабкого освітлення підзорна труба повинна мати досить великий об'єктив. Втім, більшість подібних оптичних приладів розраховані на денне застосування, а для цього достатньо вихідного вічка розміром від 1,33 мм.

Для більшості сучасних підзорних труб діаметр вихідного зіниці вказується двома числами — для мінімального і для максимального збільшення.