Порівняння Yukon Scout 30x50 WA vs Yukon 20-50x50 WA

Кратність збільшення зображення, забезпечувана підзорною трубою. Грубо кажучи, даний параметр описує, у скільки разів видимий в окулярі труби об'єкт буде більше, ніж при розгляданні його з того ж відстані неозброєним оком.

Кратність — перше число (числа) в цифровий маркуванні оптичних приладів: наприклад, позначення 25-75х50 відповідає кратності від 25х до 75х. Зазначимо, що більшість сучасних підзорних труб має саме змінну (налаштовується) кратність. Це дозволяє вибирати режим роботи залежно від ситуації: для пошуку потрібного предмету зручніше знизити ступінь збільшення, забезпечивши широке поле зору, а знайшовши його — підвищити кратність і розглянути докладно. Правда, в деяких моделях для зміни кратності потрібно замінити окуляр (див. «Змінний окуляр»).

Висока кратність, з одного боку, робить трубу «далекобійної» і дозволяє з легкістю розглядати невеликі предмети на значних відстанях. З іншого боку, кут зору при цьому зменшується, що ускладнює спостереження за рухомими предметами і навіть наведення оптики на ціль. Крім того, при збільшенні кратності зменшується ще й діаметр вихідної зіниці (див. нижче) і світлосила труби; компенсувати цей момент можна за рахунок збільшення об'єктива, однак це відповідним чином позначається на ціні. Так що спеціально шукати потужну оптику з високою ступенем збільшення має сенс тільки тоді, коли такі можливості принципово важливі.

Тип оптичної системи, яка використовується в підзорній трубі.

Оптична система — це набір лінз та інших елементів, що відповідають за обробку зображення, яке потрапляє в окуляр. Типи таких систем можуть бути такими:

— Лінзова. Вона ж рефракторна. Оптичні системи, побудовані виключно на основі лінз. Такі системи відносно прості, недорогі і водночас цілком функціональні. Якість зображення, щоправда, виходить дещо нижчою, ніж в дзеркально-лінзових системах, а при кратності збільшення більше ніж 60х вона ще більше погіршується; тому лінзові системи зазвичай мають відносно невисоку кратність. Крім того, вони є більш довгими і важкими. З іншого боку, оптичні прилади такої конструкції досить невибагливі в обігу і стійкі до ударів і струсів (хоча цього все одно краще уникати); а згадана висока кратність на практиці потрібна нечасто. У світлі цього більшість сучасних підзорних труб використовують саме цей тип оптики.

— Дзеркально-лінзова. У дану категорію входять оптичні системи, побудовані на основі увігнутих дзеркал (які й забезпечують основне збільшення) і коригувальних лінз, які покликані усунути спотворення, які неминуче виникають при використанні дзеркал. Однією з ключових переваг таких систем перед лінзовими є більш чітке зображення, причому навіть на високих ступенях збільшення — кратність підзорних труб даного типу може досягати 200х без шкоди для якості зображення....Крім того, при тій же фокусній відстані корпус приладу можна зробити значно коротшим, компактнішим і легшим. Водночас дзеркально-лінзові системи коштують недешево і є досить крихкими (втім, останнє частково можна компенсувати за рахунок прогумованого корпусу та інших способів ударозахисту). Підзорні труби даного типу зустрічаються відносно рідко, вважається, що вони краще підходять для спостережень на високій кратності (у т. ч. для застосування в ролі імпровізованого телескопа).

Поле зору підзорної труби при відстані до розглянутих об'єктів в 1 км, т. зв. «лінійне поле зору». По суті, це ширина (діаметр) простору, що потрапляє в поле зору при спостереженні з відстані в 1 км.

Даний параметр широко використовується в характеристиках підзорних труб поряд з кутовим полем зору (див. нижче): дані про лінійне поле зору більш наочні і наближені до практики, вони дають змогу оцінити можливості підзорної труби, не вдаючись до спеціальних обчислень.

Для моделей змінної кратності (а таких більшість) лінійне поле зору вказується у вигляді двох чисел — для мінімального і для максимального збільшення.

Кут огляду, забезпечуваний підзорною трубою.

Якщо провести дві лінії від центра об'єктива до двох протилежних точок по краях поля зору труби — кут між цими лініями і буде відповідати кутового поля зору. Відповідно, чим більше кут, тим ширше поле зору; проте окремі предмети в ньому будуть виглядати більш дрібними. І навпаки, підвищення кратності збільшення неминуче пов'язано з зменшенням кута огляду. А оскільки більшість сучасних підзорних труб мають змінну кратність збільшення, то і кутове поле зору є змінним, і в характеристиках даний показник вказується у вигляді двох чисел — для мінімального і для максимального збільшення.

Найменша відстань до розглянутого предмета, при якому підзорна труба здатна на ньому повноцінно сфокусуватися — тобто мінімальну відстань, на якому зображення в окулярі буде залишатися ясним.

Підзорні труби першопочатково створені для розглядання віддалених об'єктів, тому при занадто малій дистанції з наведенням на різкість можуть виникнути проблеми. У світлі цього виробники і вказують в характеристиках даний параметр. Втім, навіть в самих потужних і «далекобійних» моделях мінімальна дистанція фокусування складає близько 25 м — на такій відстані нерідко буває достатньо і неозброєного ока. Тому на даний параметр варто звертати увагу лише в тих випадках, коли можливість нормально працювати поблизу має принципове значення — наприклад, якщо труба використовується на стрільбище, де відстань до мішеней може бути різним, в т. ч. досить невеликим.

Діаметр вихідної зіниці підзорної труби.

Вихідна зіниця — це проєкція «видимого» трубою зображення, що виникає відразу за окуляром. Людина бачить зображення в підзорної труби саме за рахунок того, що вихідний зіницю проєктується на око.

Діаметр вихідної зіниці відповідає розміру об'єктива, поделенному на кратність (і про те, і про інше див. вище). Наприклад, для труби з апертурою в 50 мм, що працює на кратності 25х, цей розмір буде складати 50/25 = 2 мм. При цьому вважається, що для забезпечення максимально яскравого і комфортного зображення вихідний зіницю повинен бути не менше, ніж зіницю ока спостерігача — а це 2 – 3 мм на світлі і до 8 мм (у літніх людей — до 5 – 6 мм) в сутінках. Саме цим зумовлено те, що для комфортної роботи на високих кратностях та/або в умовах слабкого освітлення підзорна труба повинна мати досить великий об'єктив. Втім, більшість подібних оптичних приладів розраховані на денне застосування, а для цього достатньо вихідного вічка розміром від 1,33 мм.

Для більшості сучасних підзорних труб діаметр вихідного зіниці вказується двома числами — для мінімального і для максимального збільшення.

Винос вихідної зіниці підзорної труби.

Про самому вихідному зіниці докладніше див. вище. Тут же відзначимо, що називається виносом таку відстань від лінзи окуляра до ока спостерігача, на якому розмір видимого зображення з об'єктива відповідає мабуть розміром лінзи окуляра. Іншими словами, спостерігається «картинка» в цьому разі займає весь простір окуляра, без віньєтування (затемнення по краях) і без «розповзання» за краї окуляра. В цьому разі і загальну якість зображення буде найкращим.

Якщо дивитися в трубу неозброєним оком, у спостерігача зазвичай не виникає проблем з тим, щоб розміститися на відстані виносу, і на даний параметр можна не звертати особливої уваги. Проблеми можуть виникнути, якщо користувач носить окуляри, а діоптрійною корекції (див. вище) недостатньо, щоб комфортно спостерігати без окулярів. У таких випадках бажано використовувати моделі з виносом зіниці хоча б в 15 мм: таку відстань хоч і не забезпечить найвищої якості зображення при перегляді в окулярах, однак дасть змогу без особливих труднощів користуватися приладом. Втім, в сучасних підзорних трубах даний параметр може досягати 18 мм і навіть більше.

Також відзначимо, що винос зіниці може дещо зменшуватися при збільшенні кратності; в таких випадках в характеристиках зазначаються два числа, відповідні виносу на мінімальному і максимальному збільшенні.

Тип призм, використовуваних в конструкції підзорної труби (якщо призми взагалі в ній передбачено).

— Roof. Призма типу Roof не змінює напрямку світла, що потрапляє в неї — промінь світла проходить декілька внутрішніх віддзеркалень і виходить в тому ж напрямку і на тому ж рівні, на якому увійшов. Такі призми застосовуються в моделях з прямим розташуванням окуляра; вони дають змогу збільшити фокусну відстань підзорної труби і досягти високої кратності без значного збільшення довжини самого приладу.

— Porro. Класична призма цього типу забезпечує «розворот», що входить в неї світла на 180°; через це Porro використовуються як мінімум попарно. Вони застосовуються майже у всіх підзорних трубах з окулярами, розташованими під 45°, а також в «прямих» моделях, в яких окуляр зміщений відносно оптичної осі об'єктива (зазвичай догори). Про переваги першого варіанта див. «Розташування окуляра»; а розміщення окуляра вище об'єктива зменшує довжину підзорної труби, до того ж в деяких ситуаціях таке компонування виявляється найбільш зручною. Як і Roof, призми Porro забезпечують збільшення фокусної відстані; при цьому вважаються, що вони дають більш широке поле зору і хорошу глибину зображення. Недолік цього варіанта — збільшення габаритів труби у висоту.

Матеріал, який використовується для призм, встановлених в підзорній трубі (див. «Тип призм»).

— BK-7. Різновид боросилікатного оптичного скла (крона), порівняно недорогий і водночас досить функціональний матеріал, що забезпечує хоч і не видатну, але цілком прийнятну якість зображення. Застосовується в моделях початкового і середнього рівня.

— BaK-4. Барієве оптичне скло, помітно перевершує BK7 за яскравістю і чіткістю зображення, але являється й більш дорогим. Зустрічається в основному в підзорних трубах преміумрівня.