Порівняння Yukon Sentinel 3x60 vs Yukon Sentinel 2.5x50

Кратність збільшення, забезпечувана прицілом. Цей параметр визначає, у скільки разів зображення будь-якого об'єкта в полі зору буде більше, ніж видиме неозброєним оком. Для моделей з можливістю зміни кратності (див. нижче) вказується весь доступний діапазон регулювання.

Сучасні приціли можуть випускатися у великому розмаїтті кратностей, винятком є лише коліматори (див. «Тип») — вони зазвичай дають збільшення 1х, тобто, по суті, ніяк не змінюють видиме зображення; більш високі значення зустрічаються вкрай рідко і зазвичай не перевищують 5х. В інших типах прицілів максимальна кратність від 2х до 5x означає, що дана модель розрахована на дуже невеликі дистанції застосування. Зі свого боку найбільш далекозорі» прилади можуть забезпечувати збільшення в 17 – 20х і навіть більше.

Варто враховувати, що висока кратність не тільки дозволяє краще розглянути віддалені і невеликі об'єкти, але і звужує поле зору. З урахуванням цього основні критерії вибору прицілу по кратності — це передбачувані дистанції застосування, а також розмір та тип цілей. Детальні рекомендації з цього приводу під різні ситуації можна знайти в спеціальних джерелах. А тут зазначимо, що ступінь збільшення помітно позначається на вартості прицілу — як сама по собі, так і через те, що для «далекобійної» оптики бажані більш великі (і, відповідно, більш до...рогі) об'єктиви. Водночас невисока кратність не обов'язково є ознакою дешевого пристрою — сама по собі вона означає лише те, що приціл розрахований на невеликі дистанції і великий кут огляду.

Що стосується моделей зі змінною кратністю, то чим ширше діапазон регулювання — тим більш сучасним і універсальним є прилад, тим нижче ймовірність, що для певної ситуації не знайдеться відповідної установки. З іншого боку, розширення діапазону ускладнює конструкцію, роблячи її більш дорогою і менш надійною.

Діаметр об'єктива — передньої лінзи прицілу. Також цей параметр називають «апертура».

Цей параметр важливий насамперед для оптичних прицілів і їх спеціалізованих різновидів — «нічників» і тепловізорів (див. «Тип»). Чим більше об'єктив — тим більше світла в нього потрапляє, тим вище якість зображення і тим ефективніше пристрій буде працювати при слабкому освітленні, проте тим дорожче обійдеться така оптика. Тут варто зазначити, що вимоги до апертурі залежать ще й від ступеня збільшення: простіше кажучи, для невисоких кратностей особливо великі об'єктиви не потрібні. Тому відносно невеликі вхідні лінзи, діаметром у 25 – 35 мм і навіть менше, зустрічаються у всіх цінових категоріях класичної оптики — від бюджетної до топової. А порівнювати по апертурі можна лише моделі з однаковим максимальним збільшенням, та й то дуже приблизно — варто пам'ятати, що якість зображення сильно залежить ще й від загального якості компонентів прицілу.

Зі свого боку, для нічних прицілів, особливо на основі ЕОП (див. «Принцип роботи ПНБ»), велика апертура принципово важлива. Так що діаметр від 36 до 45 мм считаtтся для таких пристроїв дуже невеликим і зустрічається лише в деяких цифрових моделях, більшість же «нічників» оснащується об'єктивами на 46 мм і більше.

Що стосується коліматорів, то в них від апертури залежить переваж...но розмір простору, що потрапляє в приціл. Причому фактично видимий розмір можна змінювати, встановлюючи приціл ближче або далі до оці — принцип роботи коліматорів дає таку можливість. Відзначимо також, що для моделей з лінзами прямокутної або схожої з нею форми розмір об'єктива зазвичай вказується по діагоналі.

Виносом називають відстань між лінзою окуляра і вихідною зіницею оптичного приладу (див. «Діаметр вихідного вічка»). Оптимальна якість зображення досягається в тому випадку, коли вихідний зіницю проєктується прямо на око спостерігача; так що з практичної точки зору винос — це така відстань від ока до лінзи окуляра, на якому забезпечується найкраща видимість і відсутня затемнення країв (віньєтки). Великий винос особливо важливий у тому випадку, якщо приціл планується використовувати одночасно з окулярами — адже в таких випадках немає можливості піднести окуляр впритул до ока, та й від окулярів він повинен знаходитися на деякій відстані, щоб не вдарити по склу за рахунок віддачі.

Діаметр області, видимої в приціл з відстані 100 м — іншими словами, найбільша відстань між двома точками, при якому їх можна одночасно побачити з цієї відстані. Також його називають «лінійним полем зору». Цей показник для багатьох користувачів зручніше, ніж кутове поле зору (кут між лініями, що з'єднують об'єктив і крайні точки видимого зображення) — він дуже наочно описує можливості приладу.

В прицілах з регулюванням кратності (див. вище) може зазначатися як весь діапазон ширини — від максимальної до мінімальної — так і тільки одне значення цього параметра. В останньому випадку зазвичай береться найбільша ширина поля зору, на мінімальної кратності.

— Пило-,вологозахист. Захищений корпус, що запобігає потраплянню пилу і вологи на делікатні компоненти прицілу. Дана особливість вкрай бажана, якщо приціл планується використовувати в несприятливих умовах, наприклад, при тривалому виїзді на полювання, де є ймовірність зіткнутися з негодою. Правда, варто врахувати, що конкретна ступінь захисту може бути різною, її варто уточнити щодо документації до прицілу. Втім практично всі «захищені» моделі здатні як мінімум без проблем перенести дощ.

— Ударозахист. Спеціальний захист, що запобігає пошкодженню прицілу при ударах і струси — наприклад, при випадковому падінні або контакті зі стороннім предметом. Ефективність захисту у різних моделей може відрізнятися, однак здебільшого вона, як мінімум, дозволяє перенести падіння на тверду поверхню з висоти до 1 – 1,5 м. Однак варто враховувати, що при падінні зброї «прицілом вниз» навіть ударостійкий корпус з великою вірогідністю виявиться марним — сила удару буде значно більше, ніж та, на яку прилад розрахований. Крім того, після будь-якого сильного удару приціл доведеться повторно вивіряти. Тим не менш, додатковий захист в будь-якому разі покращує загальну міцність і надійність пристрою.

— Заповнення газом. Особливість, що зустрічається виключно у прицілах з закритими корпусами (див. «Конструкція»). Подібні корпусу робляться герметичними, а внутрішній простір...в них заповнюється інертним газом, наприклад, азотом — з мінімальним вмістом водяної пари. Завдяки цьому оптичні елементи прицілу не запотівають зсередини, а металеві деталі не окислюються через контакту з вологою. Крім того, такий непроникний для повітря корпус за визначенням є ще й пиловологозахищеним (див. вище).

— Далекомір. Пристосування, що дозволяє заміряти дистанції до видимих в приціл об'єктів. Не варто плутати цю функцію з далекомірною розміткою та іншими аналогічними сітками (див. «Тип сітки»): у цьому разі мова йде про окремому пристрої, зазвичай у вигляді лазерного далекоміра. Таке оснащення максимально спрощує заміри: не потрібно морочитися зі спеціальними розрахунками з кутовим розмірам видимих предметів, достатньо буквально одного натискання кнопки, а точність лазерних приладів дуже високою — порядку кількох сантиметрів на відстані в сотні метрів. Головний недолік цієї функції — висока вартість; крім того, додаткове оснащення збільшує вагу і габарити прицілу. Тому вбудовані далекоміри зустрічаються виключно в професійних моделях, призначених для високоточної стрільби.

— Рівень. Пристрій, що дозволяє контролювати відхилення прицілу (і, відповідно, зброї) від горизонтального положення, а саме нахили вправо/вліво. Така необхідність виникає насамперед при високоточної стрільби: навіть невеликий нахил, непомітний для людини, може дати значне відхилення, особливо на великій дистанції. Рівні можуть мати різну конструкцію і принцип роботи, однак вони завжди встановлюються так, щоб стрілець міг бачити такий покажчик одночасно з прицеливанием. Наприклад, в оптиці (див. «Тип») бульбашкова колба розміщується над об'єктивом або збоку від нього, а в «каганцях» і тепловізорах дані з електронного датчика проєктуються прямо в окуляр.

— Ліхтар. Ліхтар, встановлений прямо в корпус або на корпус прицілу. Досить специфічна функція, що зустрічається рідко: на дистанціях, де в основному застосовується оптика, потрібен швидше прожектор, для «нічників» актуальне ІК-освітлювач (див. нижче), коліматори ж зручніше використовувати з окремим підствольним або ручним «тактичним» ліхтарем. Втім, вбудований світильник можна назвати і повністю даремним. Так, в оптичних прицілах він звичайно поєднується з лазерним цілевказівником (див. нижче), даючи змогу ефективно застосовувати ЛЦУ в умовах слабкого освітлення. А в разі коліматора світлодіоди, вбудовані в рамку, більш компактні, ніж окремий підствольний ліхтар (який до того ж можна встановити не всяке зброю, сумісний з коліматором).

— Лазерний целеуказатель (ЛЦУ). Пристосування для швидкого прицілювання на малих дистанціях. Ідея такого пристосування максимально проста: промінь лазера показує, куди націлена зброя, створюючи в точці попадання добре видиму мітку. Це дозволяє точно стріляти, навіть не дивлячись в основний приціл — у тому числі «від стегна» і з інших нештатних положень, що особливо корисно в ситуаціях, що вимагають максимальної швидкості реакції. ЛЦУ актуальний лише на мінімальних відстанях, однак це не недолік, а особливість, яка може виявитися і однозначним перевагою. Приміром, «лазер» може стати відмінним доповненням до оптичного прицілу, який сам по собі марний на коротких дистанціях.

— Сумісність з приладами нічного бачення. Можливість застосування прицілу з окремими приладами нічного бачення. Найчастіше така особливість зустрічається в коліматорних прицілах (див. «Тип») — вона означає, що яскравість і колір мітки коліматора дають змогу чітко бачити її навіть через ПНБ. А ось оптичні моделі з подібною сумісністю зустрічається вкрай рідко: по-перше, її технічно складно реалізувати, по-друге, для снайперської стрілянини в темряві існують спеціалізовані нічні і тепловізійні приціли — більш зручні та ефективні, ніж поєднання ПНБ з класичної оптикою.

Діапазон температур навколишнього повітря, в межах якого приціл зберігає нормальну працездатність. Зазначимо, що вихід за межі цього діапазону далеко не завжди означає відмову і вихід з ладу; однак коректна робота і належну точність у таких випадках однозначно не гарантуються.

Що стосується конкретних цифр, то у більшості сучасних прицілів діапазон температур достатньо широкий для того, щоб нормально переносити не лише використання всередині приміщень (наприклад, в тире), але і перебування на вулиці при помірному кліматі в теплу пору року — з середини весни до середини осені. А ось можливості застосування в більш екстремальних умовах — як на морозі, так і в сильну спеку на рівні +40 °С і вище — варто уточнювати окремо.

Також підкреслимо, що навіть найбільш «жаростійкі» моделі не можна піддавати тривалому перебуванню на сонці: під прямим сонячним світлом корпус приладу може сильно нагрітися навіть у дуже холодну погоду.

Загальна довжина прицілу.

Цей параметр важливий насамперед для оптичних прицілів (див. «Тип»). Такі пристрої можуть мати досить великі розміри — від 20 – 30 см у самих компактних моделях до 40 см і більше; а відстань від окуляра до ока при прицілюванні повинно бути строго визначеним. Так що перед покупкою не завадить дізнатися, чи вийде правильно розмістити обрану модель на зброю. А ось коліматори, навіть найбільші, дуже компактні, з їх установкою проблем зазвичай не виникає, тому що в подібних моделях довжина не грає особливої ролі.