Порівняння Barska Blackhawk 6-24x50 AO IR vs Konus KonusPro Plus 6X-24X50

Діаметр вихідної зіниці, створюваного оптичною системою прицілу.

Вихідною зіницею називають проєкцію передньої лінзи об'єктива, побудовану оптикою в районі окуляра; це зображення можна спостерігати у вигляді характерного світлого гуртка, якщо дивитися в окуляр не впритул, а з відстані в 30 – 40 см. Діаметр цього гуртка можна обчислити, поділивши діаметр об'єктива на кратність (див. вище). Наприклад, модель 8х40 буде мати діаметр зіниці 40/8=5 мм. Даний показник визначає загальну світлосилу приладу і, відповідно, якість зображення при слабкій освітленості: чим більше діаметр зіниці, тим світліше буде «картинка» (зрозуміло, при однаковій якості лінз, т. до. воно теж впливає на яскравість).

Крім того, вважається, що діаметр вихідного зіниці повинен бути не менше, ніж у зіниці ока — а розмір останнього може змінюватися. Так, при денному світлі зіницю в оці має розмір в 2 – 3 мм, а в темряві — 7-8 мм у підлітків і дорослих і близько 5 мм у літніх людей. Цей момент варто врахувати при виборі моделі під конкретні умови: адже світлосильна оптика коштує дорого, і навряд чи має сенс переплачувати за великий зіницю, якщо приціл Вам потрібен виключно для денного застосування.

Виносом називають відстань між лінзою окуляра і вихідною зіницею оптичного приладу (див. «Діаметр вихідного вічка»). Оптимальна якість зображення досягається в тому випадку, коли вихідний зіницю проєктується прямо на око спостерігача; так що з практичної точки зору винос — це така відстань від ока до лінзи окуляра, на якому забезпечується найкраща видимість і відсутня затемнення країв (віньєтки). Великий винос особливо важливий у тому випадку, якщо приціл планується використовувати одночасно з окулярами — адже в таких випадках немає можливості піднести окуляр впритул до ока, та й від окулярів він повинен знаходитися на деякій відстані, щоб не вдарити по склу за рахунок віддачі.

Діаметр області, видимої в приціл з відстані 100 м — іншими словами, найбільша відстань між двома точками, при якому їх можна одночасно побачити з цієї відстані. Також його називають «лінійним полем зору». Цей показник для багатьох користувачів зручніше, ніж кутове поле зору (кут між лініями, що з'єднують об'єктив і крайні точки видимого зображення) — він дуже наочно описує можливості приладу.

В прицілах з регулюванням кратності (див. вище) може зазначатися як весь діапазон ширини — від максимальної до мінімальної — так і тільки одне значення цього параметра. В останньому випадку зазвичай береться найбільша ширина поля зору, на мінімальної кратності.

Ціна поділки барабанчиков, використовуваних в прицілі для введення поправок.

Ціна поділки для барабанчика поправок — це кут, на який зміщується точка влучення при повороті на 1 клацання («клік»). В даному випадку цей кут позначається в MOA — кутових хвилинах. Докладніше про цю одиниці див. «Вимірювальні одиниці прицілу»; а чим нижча ціна ділення — тим точніше можна налаштувати приціл першопочатково і вводити поправки в подальшому. Приміром, якщо цей показник становить 0,5 MOA — кожен клік буде зміщати точку попадання десь на 1,46 см на кожні 100 м дистанції (тобто на 2,91 см при дистанції 200 м, 4,4 см при 300 м і так далі); а 0,25 MOA вже буде давати лише 7,3 мм на клік на кожні 100 м.

Чим менше крок і точніше система регулювання — тим дорожче вона коштує. Тому при виборі варто брати до уваги особливості планованого застосування — насамперед розміри цілей і дистанцію до них; детальні рекомендації з цього приводу є в різних настановах із стрілецької справи. Якщо ж говорити про конкретних значеннях, то згадані 0,5 (1/2) МОА характерні в основному для недорогих і середніх прицілів, 0,25 (1/4) МОА є досить непоганим показником, а сама прогресивна оптика допускає регулювання з кроком в 0,125 (1/8) МОА.

Наявність у прицілу функції настроювання нуля. Дана функція застосовується при первинній пристрілці оптичних прицілів (див. «Тип») під конкретну гвинтівку і боєприпас, а в подальшому вона значно спрощує роботу з вертикальними і горизонтальними поправками. Суть її полягає в наступному

Сам процес пристрілки оптики, грубо кажучи, являє собою підбір такого положення барабанчиков, при якому на дистанції 100 м приціл забезпечує попадання чітко в точку прицілювання (з урахуванням розкиду зброї, зрозуміло). Такі налаштування і приймаються за нульові, саме від них ведеться відлік усіх подальших поправок. Однак шкали барабанчиков до моменту приведення до цього положення вже показують певні значення — через це при подальшому введенні поправок можна заплутатися в кількості кліків, помилитися при поверненні прицілу до вихідних налаштувань і т. ін. Настроювання нуля дозволяє вирішити проблему: з її допомогою після пристрілки можна переставити шкали барабанчиков в нульове положення, не збиваючи при цьому налаштувань пристрелянного прицілу. Таким чином, всі наступні поправки стрілок зможе рахувати від нульових значень на шкалі, а для повернення до вихідних налаштувань досить повернути барабанчики до тих же нулях.

Конкретний спосіб і особливості подібної установки можуть бути різними, зазвичай, вони докладно описані в керівництві з експлуатації. Тут же відзначимо, що дана функція вкрай бажана для прицілів, які використовуються в високот...очної (снайперської) стрільбі, де з поправками доводиться працювати багато і часто.

Тип прицільної марки (сітки), передбачений у приладі. Зустрічаються моделі, котрим зазначено відразу кілька варіантів: це передбачає можливість перемикання з-поміж них.

Щодо конкретних різновидів, то в коліматорах усі марки мають загальну специфіку — вони мають забезпечувати зручність швидкого прицілювання на порівняно невеликих дистанціях. А ось сітки оптичних та інших аналогічних прицілів можна умовно поділити на мисливські та тактичні (снайперські). Перші відносно прості і мають мінімум додаткових елементів, оскільки розраховані на невеликі відстані та порівняно великі цілі; а другі призначені для високоточної стрілянини, військового та поліцейського застосування, а тому обов'язково доповнюються різними елементами для вимірювання кутів та взяття поправок «на ходу», у тому числі між пострілами.

Серед конкретних видів сіток, найбільш популярних у наш час - хрест з поділами, BDC, дуплекс, хрест, напівхрест, хрест з точкою, хрест з колом, ялинка, далекомір, точка, коло з точкою і коло з двома точками. Ось основні особ...ливості кожної з них:

— Хрест із розподілами. Один з найбільш популярних різновидів «тактичних» сіток, які застосовуються в оптичних прицілах. Ключовим елементом є перехрестя, лініями якого нанесені додаткові точки. Відстань між точками відповідає строго певному кутовому розміру; спочатку воно становило 1 MRAD (1 "mil", звідси і назва), проте в сучасних прицілах можуть зустрічатися й інші значення, їх варто уточнювати за інструкцією. Крім того, подібні сітки можуть відрізнятися за кількістю точок, по наявності потовщень на лініях (як в описаних нижче дуплексах) і т. п. Як би там не було, така сітка дуже зручна для оцінки відстаней та внесення поправок на льоту, багато професійні стрілки вважають її чи не ідеалом для високоточної стрілянини, у тому числі на далекі дистанції, до того ж оригінальний хрест із поділами (Mil-Dot) широко використовується військовими та поліцейськими снайперами по всьому світу.
Відзначимо також, що існує і коліматорний різновид "мільдотів" - в даному випадку сітка має вигляд кола з точкою посередині і декількома точками під нею, з інтервалом в той же 1 MRAD. Однак при використанні коліматорів реальна необхідність у внесенні вертикальних поправок виникає рідко, і даний варіант не набув широкого поширення.

- Дуплекс. Сітки для оптичних та нічних прицілів (див. «Тип»), що мають вигляд класичного перехрестя з різною товщиною ліній: у центрі вони тонкі, а біля країв — помітно товщі. Сенс такого поєднання полягає в тому, що тонкі лінії не «загрозять» поле зору у точки прицілювання, а товсті залишаються видимими навіть за несприятливих умов (наприклад, у сутінках) і дають змогу прицілитися хоча б приблизно. Крім того, товщина великих ліній і відстань між їх краями може відповідати чітко визначеним кутам, що дає змогу застосовувати деякі з таких прицілів ще і як найпростіші кутомірні інструменти. Втім, ці можливості дуже обмежені, і в цілому «дуплекси» є класичними сітками мисливського типу.

- Напівхрест. Сітка мисливського призначення, основні елементи якої мають Т-подібну форму. Один із різновидів різновид напівхрестів — «німецька сітка», вона ж «пеньок» — складається з вертикальної лінії від краю до центру прицілу та двох горизонтальних ліній, що не доходять до неї; точка прицілювання відповідає верхній точці центрального «пенька», а по товщина ліній та відстані між ними можуть уточнюватися в документації – це дає змогу проводити найпростіші виміри кутів. Більше сучасний різновид напівхреста — перехрестя, в якому одна лінія (від центру до верхнього краю) значно тонша за інші, а то й відсутня взагалі.

- Крапка. У чистому вигляді точка застосовується виключно в прицілах коліматорних (див. «Тип»). Це надзвичайно зручний для таких приладів варіант: у полі зору стрілка немає жодних зайвих деталей, тільки мітка, що чітко показує, куди саме наведено зброю — більшого при застосуванні коліматорів часто й не потрібно. До недоліків точки порівняно з іншими мітками в прицілах цього можна віднести меншу помітність, особливо при яскравому зовнішньому освітленні. Втім, багато прицілів дають змогу виставити досить високу яскравість мітки, а іноді ще й збільшувати її розмір, підвищуючи помітність. Також зазначимо, що для точки може уточнюватися кутовий розмір, що може стати в нагоді для швидкої оцінки дистанцій.
Крім цього, точка може застосовуватися також в оптичних та нічних прицілах, однак у таких випадках вона зазвичай застосовується як доповнення до іншої шкали – наприклад, додатково виділяє перетин ліній у напівхресті.

- Коло з точкою. Ще один різновид марок, що використовується в коліматорах як основний, а в інших типах прицілів - як доповнення до перехрестя або іншої більш традиційної сітки. Втім, останнє зустрічається рідко, тому зупинимося на першому варіанті. Порівняно з іншою популярною «коліматорною» міткою — точкою — коло перекриває більше видимого простору, проте воно дуже добре помітне і нерідко виявляється зручнішим при стрільбі навскидку або різкому повороті зброї убік. Крім того, і для кола, і для точки в ньому нерідко вказується точний кутовий розмір, що дає розширені (порівняно зі звичайною точкою) можливості застосування прицільної марки в якості найпростішої кутомірної (далекомірної) шкали.

- Коло з 2 точками. Різновид описаного вище кола з точкою, що має другу, додаткову точку зазвичай нижче першої, на строго певному кутовому відстані від неї. Це розширює можливості застосування прицілу в ролі імпровізованого далекоміра, а також дає змогу «з ходу» брати поправку при стрільбі на далекі дистанції — достатньо прицілитися по другій, нижній точці. Втім, подібні можливості для коліматорів потрібні вкрай рідко, тож і цей варіант особливого поширення не набув.

- Хрест. Особливості марки цього залежать від того, про який тип прицілів йдеться - оптичному/нічному або коліматорному (див. «Тип»). У класичній оптиці хрест — це найпростіше перехрестя тонких ліній однакової товщини. Звичайно, за загальною спеціалізацією такі сітки належать до мисливських, проте вони зустрічаються також у досить просунутому різновиді прицілів - спортивних моделях для бенчреста (стрільби зі верстата на максимальну дальність і точність). Зручність хреста при такому застосуванні полягає в тому, що лінії мають мінімальну товщину та практично не закривають огляд. У «нічниках» цей тип сітки — зазвичай одне із кількох доступних вибір варіантів. А ось у коліматорах хрест багато в чому аналогічний колу з точкою — він передбачається як одна з великих, добре помітних міток із чітко визначеним кутовим розміром.

— Хрест із крапкою. Сітка у вигляді перехрестя двох ліній (як правило, досить тонких), у місці перетину яких нанесена добре видима точка. Саме в такому вигляді зазвичай використовується і в коліматорних, і в інших типах прицілів. У першому випадку подібна марка фактично є трохи модифікованою версією звичайного хреста (див. вище). А в оптиці наявність точки дає змогу додатково виділити перехрестя, що буває зручним у деяких ситуаціях; загальне призначення таких прицілів, зрозуміло, мисливське.

— Хрест із колом. Марка у вигляді хреста, доповненого колом. Також може застосовуватися в різних типах прицілів і має свою спеціалізацію. У класичній оптиці подібна сітка має мисливське призначення, хоча зустрічаються і різновиди з додатковими мітками, що розширюють «тактичні» функції. І навіть за відсутності таких міток у характеристиках зазвичай уточнюється кутовий розмір кола, що дає додаткові можливості за імпровізованим виміром дистанцій. Також відзначимо, що сам хрест може бути як звичайним, і дуплексним (див. вище). Аналогічна ситуація і в нічних прицілах, проте там хрест із колом зазвичай є лише одним з доступних варіантів мітки. Що стосується коліматорів, то в них може застосовуватися як повноцінне перехрестя в колі, наприклад і кільце з променями, що виступають з нього; у будь-якому разі така марка буває більш помітною, ніж звичайний хрест.

- BDC. Ця прицільна сітка отримала назву від англійського словосполучення Bullet Drop Compensation, що перекладається як компенсація падіння кулі. Балістична сітка BDC дає змогу коригувати на дальність з урахуванням траєкторії падіння кулі. Калібрується під конкретний боєприпас і заточена під швидке прицілювання на різні відстані з використанням одного типу куль. Маркерами відстаней у балістичній сітці служать хеш-мітки, кола чи точки. Головна ознака їх розміщення - розмітка по вертикалі має різні проміжки, що збільшуються донизу. Додаткова дистанційна шкала нерідко розміщується в таких сітках на шестигодинному плечі. Також зазвичай вказується боєприпас, під який сітка відкалібрована (калібр, маса кулі, навішування).

- Ялинка. Інформативна прицільна сітка, що нагадує за своєю структурою ялинку. Власне, звідси й походить назва цього типу сітки. Кожен масив крапок на її «шістьгодинному» плечі довший за попередній — мітки збільшуються по ширині, якщо дивитися на них зверху-вниз від центрального перехрестя. Ці маркери служать для внесення поправок на вітровий знесення, що дуже важливо під час прицільного вогню на далеких відстанях. Найчастіше сітка типу «ялинка» зустрічається у мисливських гібридах, тактичних прицільних пристосуваннях та прицілах для військових гвинтівок.

- Далекомірна. До цього типу віднесені всі сітки, які не належать до жодного з описаних вище типів і передбачають спеціальну розмітку для вимірювання кутів та відстаней. Конкретний дизайн такої розмітки може бути різним, проте загальний принцип роботи скрізь однаковий: далекомірні мітки дають змогу визначити кутовий розмір видимого предмета, а якщо лінійний розмір цього предмета відомий, можна без особливих зусиль оцінити відстань до нього (хоч би приблизно). Для кожного різновиду далекомірної сітки існують свої правила використання.

Одиниці вимірювання, що застосовуються в розмітці кутомірних елементів прицільної сітки. В наш час зустрічаються дві основні одиниці: - MOA. Абревіатура, що означає кутову хвилину - 1/60 частина градуса. Спочатку ця одиниця пов'язана з англійською системою заходів і зручна насамперед при розрахунках у ярдах і дюймах: на дистанції в 100 ярдів кут в 1 MOA відповідає лінійному розміру приблизно 1 дюйм. У більш звичній для нас метричній системі це дає 2.91 см на дистанції в 100 м. Також зазначимо, що ця одиниця є своєрідним стандартом точності: вважається, що повноцінна гвинтівка снайперської повинна давати розкид не більше 1 МОА.

- MRAD. Умовне позначення мілірадіану - кута в одну тисячну радіана (приблизно 0.06 °). Також на жаргоні снайперів цю одиницю називають «тисячною», або «милою». Вона прив'язана вже до метричної системи: на відстані 100 м кут 1 MRAD відповідає лінійному розміру 10 см (приблизно в 3.5 рази більше, ніж 1 MOA).

Вибір за цим показником багато в чому залежить від особистих переваг стрільця. Також зазначимо, що у бюджетних прицілах часто зустрічаються нестикування: їх барабани розмічені за шкалою MOA, а сітка — в одиницях виміру MRAD.

Конструкція барабана (барабанів) для введення поправок, передбачена в прицілі.

— Закритий. Барабани, закриті ковпачками на різьбленні або іншими захисними пристроями. Така конструкція не дозволяє швидко, на ходу, вносити поправки, зате регулятори виходять максимально захищеними від сторонніх предметів, і ймовірність збити настройки при випадковому контакті з таким предметом зводиться практично до нуля. Завдяки цьому закриті барабани ідеально підходять для прицілів, які налаштовуються один раз при первісній пристрілку, а потім використовуються на фіксованих параметрах; в якості прикладу можна навести коліматори та мисливську оптику для порівняно невеликі відстані (до 300 м).

— Відкритий. Барабани, що не мають спеціального захисту — таким чином, повернути такий барабан можна відразу, лише простягнувши до нього руку. Подібні регулятори дають змогу вносити поправки «на ходу», буквально після кожного пострілу, завдяки чому вони дуже зручні для високоточної стрільби, особливо при постійно змінних умовах; зокрема, саме відкриту конструкцію використовують професійні снайпери. Що стосується недоліків, то можна зустріти твердження, що при випадковому контакті зі стороннім предметом барабанчик може провернутися, збивши налаштування. Проте в сучасних прицілах виробники враховують таку ймовірність і запобігають подібні випадки — наприклад, за рахунок тугого механізму повороту або спеціальних систем фіксації барабанчиков.

Тип кріплення, що поставляється в комплекті з прицілом.

Для нормального монтажу на зброю це кріплення повинно відповідати типу посадкового місця під приціл. Найпопулярніші види кріплень в наш час — на планку Вівера/Пікатінні і на «ластівчин хвіст»; помітно рідше зустрічаються фірмові фіксатори, а деякі приціли постачаються взагалі без кріплень — це дозволяє вибрати варіант на свій розсуд. Ось докладний опис конкретних варіантів:

— На планку Вівера/Пікатінні. Кріплення на стандартну планку («рейки») Вівера або Пікатінні. Вважається західним стандартом установки збройового обважування, однак у наш час широко застосовується по всьому світу. Варто зазначити, що ці типи планок хоч і схожі за конструкцією, але не однакові. Вони обидві мають Т-подібний профіль і поперечні прорізи, які дають змогу надійно фіксувати встановлений аксесуар в обраному місці, але розрізняються за розмірами і розташуванням цих прорізів: у планки Пікатінні вони ширше і мають стандартне відстань між центрами. На практиці це призводить до того, що аксесуари для планок Вівера без проблем стають і на «рейки» Пікатінні, але не навпаки. Крім того, Пікатінні вважається більше військовим стандартом, а цивільна зброя оснащується переважно планками Вівера. У світлі цього більшість комплектних кріплень на «рейки», зустрічаються серед сучасних прицілів,...розраховані саме на планку Вівера, як більш поширену і універсальну. Втім, можливі й винятки, так що цей нюанс не завадить уточнити окремо.

— «Ластівчин хвіст». Посадкове місце цього типу має в розрізі вигляд перевернутої трапеції, а кріплення передбачає виступи з двох сторін, які при установці прицілу «охоплюють» цю трапецію. Даний вид кріплення зустрічається переважно в пневматичних і спортивні гвинтівки, а також мисливську зброю класичного дизайну. В останньому випадку такий вибір обумовлений ще й естетичними міркуваннями — дані кріплення виглядають акуратніше, ніж зубчасті «рейки» Вівера і Пікатінні.

— Фірмове. Різні специфічні кріплення, що не належать до описаних вище стандартів. Нерідко робляться не просто під продукцію конкретного бренду, але ще й під строго певні моделі зброї; один з характерних прикладів — оригінальне посадкове місце на висококласної «снайперке» Blaser R93. Фірмові пристосування можуть мати досить оригінальну конструкцію — так, у деяких коліматорах для дробовиків використовується пластина, що фіксується між прикладом і ствольною коробкою. Загалом через обмежень у застосуванні подібні кріплення зазвичай передбачаються не як єдиний варіант, а як одна з опцій, на додаток до планки та/або «ласточкіну хвоста».

Окремо варто торкнутися ситуацій, коли в характеристиках прицілу зазначено відразу кілька типів кріплень. Найчастіше це означає, що дана модель доступна в різних варіантах комплектації, проте зустрічаються і інші, більш специфічні варіанти — наявність в комплекті відразу декількох типів кріплень, перехідники з одного типу на інший або навіть універсального фіксатора, сумісного і з планками Вівера/Пікатінні, і з «ласточкиним хвостом». Подібні подробиці у кожному разі варто уточнювати окремо.