Порівняння Canon 10x42 L IS WP vs Bushnell H2O 10x42 Roof

Наявність в конструкції приладу системи оптичної стабілізації зображення — на зразок тих, що застосовуються в об'єктивах для фото - та відеотехніки. Дія такої стабілізації засноване на використанні рухливих лінз і гіроскопів, які відстежують дрібні тремтіння приладу і вносять необхідні корективи в роботу оптики, щоб видима «картинка» залишалася нерухомою. Ця функція особливо корисна при високих кратностях збільшення, а також при утриманні приладу в руках; водночас вона помітно ускладнює конструкцію і збільшує вартість, а також вимагає джерела живлення (зазвичай у вигляді батарейок).

Діаметр області, видимої в бінокль/монокуляр з відстані в 1 км — іншими словами, найбільша відстань між двома точками, при яких їх можна одночасно побачити з цієї відстані. Також його називають «лінійним полем зору». Поряд з кутовим полем зору (див. нижче) цей параметр характеризує охоплюється оптикою простір, водночас він наочно описує можливості тієї чи іншої моделі, ніж дані про кутах огляду. У моделях з регулюванням кратності (див. вище) зазвичай вказується максимальне поле зору — при найменшому збільшення і найбільш широкому куті огляду. Ця інформація часто доповнюється даними про мінімальному значенні.

Кут огляду, забезпечуваний біноклем/монокуляром і доступний погляду спостерігача. Цей параметр можна описати як кут між лініями, що з'єднують дві крайні точки видимого зображення в окулярі з оком спостерігача; іншими словами — це сектор, фактично спостерігається в бінокль (на відміну від описаного нижче реального кутового поля зору). Чим більше значення цього параметра, тим більшу частину контрольованого простору можна бачити без повороту приладу. З іншого боку, широке поле зору знижує кратність збільшення (див. вище) — або значно збільшує вартість пристрою в порівнянні з більш вузькоспрямованими.

Найменша дистанція до спостережуваного предмета, при якій він буде чітко видно через бінокль/монокуляр. Всі подібні оптичні прилади першопочатково створюються для спостережень за віддаленими об'єктами, тому на невеликих відстанях здатні працювати далеко не всі з них. При виборі моделі за цим параметром варто виходити з передбачуваних умов спостереження: в ідеалі мінімальна дистанція фокусування не повинна бути більше, ніж найменша можлива відстань до спостережуваного предмета.

Діаметр вихідної зіниці, створюваного оптичною системою бінокля/монокуляра. Вихідною зіницею називають проєкцію передньої лінзи об'єктива, побудовану оптикою в районі окуляра; це зображення можна спостерігати у вигляді характерного світлого гуртка, якщо дивитися в окуляр не впритул, а з відстані в 30 – 40 см. Діаметр цього гуртка вимірюють по особливій формулі — діленням діаметра об'єктива на кратність (див. вище). Наприклад, модель 8х40 буде мати діаметр зіниці 40/8=5 мм. Даний показник визначає загальну світлосилу приладу і, відповідно, якість зображення при слабкій освітленості: чим більше діаметр зіниці, тим світліше буде «картинка» (зрозуміло, при однаковій якості призм і стекол, оскільки вони теж впливають на яскравість). Крім того, вважається, що діаметр вихідного зіниці повинен бути не менше, ніж у зіниці ока — а розмір останнього може змінюватися. Так, при денному світлі зіницю в оці має розмір в 2 – 3 мм, а в темряві — 7-8 мм у підлітків і дорослих і близько 5 мм у літніх людей. Цей момент варто врахувати при виборі моделі під конкретні умови: адже світлосильні моделі коштують дорого, і навряд чи має сенс переплачувати за великий зіницю, якщо бінокль Вам потрібен виключно для денного застосування.

Виносом називають відстань між лінзою окуляра і вихідною зіницею оптичного приладу (див. «Діаметр вихідного вічка»). Оптимальна якість зображення досягається в тому випадку, коли вихідний зіницю проєктується прямо на око спостерігача; так що з практичної точки зору винос — це така відстань від ока до лінзи окуляра, на якому забезпечується найкраща видимість і відсутня затемнення країв (віньєтки). Великий винос особливо важливий у тому випадку, якщо бінокль/монокуляр планується використовувати одночасно з окулярами — адже в таких випадках немає можливості піднести окуляр впритул до ока.

Просвітленням називають спеціальне покриття, що наноситься на поверхню лінзи. Призначено таке покриття для того, щоб знизити втрати світла на межі повітря-скло. Такі втрати виникають неминуче через відбиття світла, а покриття, що просвітлює, «розгортає» відбиті промені назад, підвищуючи таким чином світлопропускання лінзи. Крім того, дана функція знижує кількість відблисків на видимих в бінокль / монокуляр предметах. Розрізняють одношарове, повне одношарове, багатошарове, повне багатошарове. Докладніше про них:

— Одношарове. Дане маркування означає, що на одній або декількох поверхнях лінз (але не на всіх) нанесено одношарове антивідбиваюче покриття. Подібне обходиться недорого і може використовуватися навіть в оптичних приладах початкового рівня. З іншого боку, воно відсіває певний спектр світла, через що спотворюється кольоропередача у видимому зображенні — іноді досить помітно. До того ж в даному разі на деяких поверхнях лінз покриття взагалі відсутнє, що неминуче призводить до появи відблисків в полі зору. Таким чином, одношарове просвітлення є найпростішим різновидом і застосовується вкрай рідко, переважно в бюджетних моделях.

– Повне одношарове. Різновид описаного вище одношарового просвітлення, при якому антивідбиваюче покриття є на всіх поверхнях лінз (на кожній межі «повітря – скло»). Хоча для даного в...аріанту теж характерне спотворення кольорів, він позбавлений іншого, найбільш ключового недоліку «неповних» просвітлень — відблисків в полі зору. А згадане спотворення кольоропередачі найчастіше не критично. При всьому цьому і обходиться повне одношарове просвітлення порівняно недорого, завдяки чому воно дуже популярне в моделях початкового і початково-середнього рівнів.

— Багатошарове. Тип просвітлення, при якому багатошарове відбиваюче покриття наноситься на одну або кілька поверхонь лінз (але не на все). Перевагою такого покриття перед одношаровим є те, що воно рівномірно пропускає практично весь видимий спектр і не створює помітних спотворень кольору. Відсутність же покриття на окремих поверхнях знижує вартість приладу (в порівнянні з повним багатошаровим просвітленням), проте повністю позбутися від відблисків в такій системі неможливо.

– Повне багатошарове. Найбільш прогресивний і ефективний з сучасних типів просвітлення: багатошарове покриття нанесене на всі поверхні лінз. Таким чином досягається висока яскравість і чіткість «картинки», з природною кольоропередачею і відсутністю відблисків. Недолік даного варіанту класичний – висока вартість; відповідно, повне багатошарове просвітлення характерне переважно для висококласних моделей.

Тип призми, яка використовується в конструкції бінокля/монокуляра. Призма є одним з ключових елементів оптичної системи: це скляний багатогранник, через який світло проходить на шляху від об'єктива до окуляра. Необхідність застосування таких многогранників пов'язана з особливостями створення оптичних приладів високої кратності. В інших моделях зустрічається два основних варіанти:

— Porro. Відмінною рисою біноклів з подібними призмами є те, що оптичні осі окулярів зміщені відносно об'єктивів — простіше кажучи, відстань між окулярами відрізняється від відстані між вихідними лінзами. Це робить конструкцію більш громіздкою, ніж у випадку з призмами Roof; з іншого боку, об'єктиви можна рознести на значну відстань, що забезпечує найкраще відчуття об'ємності спостережуваної картини — особливо на великих дистанціях. Крім того, біноклі з призмами Porro простіше оснастити регулювання міжзінична відстані (див. нижче).

— Roof. У моделях з призмами даного типу окуляр та об'єктив знаходяться на одній оптичній осі — бінокль виглядає так, ніби світло в ньому йде від «входу» до «виходу» безпосередньо, без будь-якої призми взагалі (хоча насправді це, зрозуміло, не так). Подібні пристрої компактніше і легше систем Porro, однак складніше і дорожче.

Матеріал, який використовується для призм, встановлених в біноклях і монокулярах.

— BK-7. Різновид боросилікатного оптичного скла (крона), порівняно недорогий і водночас досить функціональний матеріал, що забезпечує хоча і не видатну, але цілком прийнятну якість зображення. Застосовується в моделях початкового і середнього рівня.

— BaK-4. Барієве оптичне скло, що помітно перевершує BK-7 за яскравістю і чіткістю зображення, однак і більш дороге. Відповідно і зустрічається переважно в преміумсегменті.