Порівняння A-Data UV128 16 ГБ vs Kingston DataTraveler SE9 16 ГБ

Метод підключення флешки до ПК (ноутбука) передбачає як роз'єм (тип штекера) так і інтерфейс (швидкість). Серед таких зустрічаються: USB 2.0, USB 3.2 gen1, USB-C, microUSB і Lightning. Більше докладно про кожен з них:

— USB 2.0. Універсальний інтерфейс, що застосовується в комп'ютерній техніці для підключення великої кількості різноманітних пристроїв, у тому числі і зовнішніх накопичувачів. Версія 2.0 забезпечує швидкість передачі даних до 480 Мбіт/с і є найпоширенішою на сьогоднішній день, таким портом (часто — не одним) оснащені практично всі моделі комп'ютерів та ноутбуків, і навіть деякі планшети. Зазначимо, що під терміном «USB 2.0» в даному випадку мається на увазі інтерфейс, який використовує класичний роз'єм USB; моделі зі штекером Type-С відокремлені в окрему категорію (див. нижче).

— USB 3.2 gen1. Покращена версія стандарту USB. Забезпечує збільшену в 10 разів (до 4.8 Гб/с) швидкість передачі даних у порівнянні з версією USB 2.0, а також більш високу потужність живлення, що спрощує підключення декількох пристроїв до одного порту через розгалужувач (хаб). Як і у випадку з USB 2.0 (див. вище), в дану категорію виділені пристрої з класичним роз'ємом USB. Стандарти USB 2.0 і 3.2 gen1 взаємно с...умісні — тобто до порту USB 3.2 gen1 можна без проблем підключити пристрій другої версії і навпаки. Швидкість при цьому, природно, буде обмежена можливостями найповільнішого інтерфейсу, тобто USB 2.0. При цьому виробники можуть маркувати свою флешку 3.1 (попередня назва сучасного інтерфейсу 3.2 gen2), проте швидкості показують, що це ніяк не друге покоління, а перше, тобто 3.0 за попередньою назвою. Зі зміною назв інтерфейсів можна ще більше заплутатись, тому дивіться на показники швидкості, які точніше опишуть працездатність моделі.

— microUSB. Свого роду «мобільна версія стандарту USB, що використовується в портативних пристроях на зразок смартфонів і планшетів. Відповідно, флешки з таким інтерфейсом підключення розраховані якраз на мобільні гаджети, а точніше на техніку з підтримкою функції USB OTG (див. «Функції/можливості»). Для підключення по USB OTG периферії зі звичайним USB-штекером довелося б використовувати перехідник, а microUSB-флешку можна увіткнути напряму. При цьому в конструкції таких флешок може передбачатися і класичний повнорозмірний штекер, що робить їх досить універсальними.

— USB С. Формально USB С є не окремим інтерфейсом підключення, а типом рох'єма, через який може бути реалізовано підключення по одній з описаних вище версій USB . Сам же роз'єм значно відрізняється від класичного USB-конектора. По-перше, він має менший розмір і може з однаковою легкістю застосовуватися і в стаціонарній і в портативній техніці. По-друге, він зроблений двостороннім, що значно полегшує підключення: штекер можна вставити з першого разу навіть наосліп, не переживаючи, яким боком повернути флешку. Цей штекер не сумісний з більш ранніми USB-портами, тому у флешках USB С найчастіше використовується паралельно зі звичайними повнорозмірним штекером.

— Lightning. Також відомий як 8-pin. Фірмовий роз'єм компанії Apple, застосовуваний в портативній техніці (насамперед iPhone і iPad), починаючи з 2012 року. Відповідно, конектором Lightning оснащуються флешки, створені в розрахунку на використання з «яблучними» гаджетами. При цьому даний інтерфейс, як правило, не є єдиним — зазвичай він доповнює стандартний USB-конектор.

Максимальна швидкість зчитування даних з накопичувача. Ніж ця швидкість вище , тим швидше можна переписати інформацію з флешки на диск комп'ютера, що особливо важливо під час роботи з великими об'ємами даних. На практиці швидкість читання залежить від цілого ряду факторів, серед яких пропускна здатність інтерфейсу (див. Інтерфейс підключення), конструктивні особливості накопичувача і комп'ютера, що застосовується програмне забезпечення, завантаженість системи і т. ін.

Максимальна швидкість запису даних на диск. Чим вища швидкість запису , тим менше часу займає перенесення інформації з комп'ютера на флешку, що особливо критично для великих обсягів даних. Так само, як і швидкість читання, на практиці швидкість запису визначається рядом факторів, зокрема інтерфейсом підключення (див. Інтерфейс підключення), особливостями конструкції накопичувача, завантаженістю системи і т. ін.

Наявність флешки USB-штекера, здатного висуватися з корпусу при використанні і ховатися в ньому при зберіганні. Це зручно насамперед тим, що для таких накопичувачів не потрібен захисний ковпачок, який може легко загубитися; проте, з іншого боку, висувні роз'єми вважаються менш надійними, ніж фіксовані.

— Пластик. Недорогий і водночас досить практичний матеріал. Пластик дозволяє створювати корпусу практично будь-яких форм і забарвлень — від класичних до вельми оригінальних; при цьому він досить міцний і надійний, щоб захистити флешку при звичайному побутовому використанні і навіть в деяких несприятливих ситуаціях. Водночас міцність і ударостійкість пластику відносно невисокі, і при серйозних неприємностях» — падінні з великої висоти, наступанні на флешку і т. ін. — такий корпус з високою часткою ймовірності виявиться пошкоджений. Втім, такі ситуації виникають рідко, а сортів пластику існує досить багато, деякі з них — дуже міцні. Тому даний матеріал в сучасних флешках надзвичайно популярний.

— Метал. Метал поєднує високу міцність і надійність зі стильним зовнішнім виглядом, флешки з цього матеріалу виглядають солідно і здатні перенести досить сильні впливи, які пошкодили б пластикове виріб. Такі корпуси можуть бути більш важкими, ніж пластикові, однак це не можна назвати недоліком: вага сучасних флешок не настільки великий, щоб це створювало незручності, а масивність вироби підсилює враження солідності. А ось з однозначних недоліків металу можна назвати більш високу вартість, ніж у пластику.

— Гума. Гума досить проста в обробці і придатна для створення корпусів складної форми; багато флешки, виконані з такого матеріалу, належать до оригінального д...изайну. Головною ж особливістю практичної гуми є пружність. Це робить корпус досить ударостійким і дозволяє без наслідків переносити сильний короткочасний тиск (наприклад, якщо на виріб наступити). Водночас гума трохи дорожче пластику, а згадані переваги здебільшого не мають ключового значення. Тому даний матеріал зустрічається помітно рідше.

— Шкіра. Шкіра сама по собі не підходить в якості матеріалу для корпусу; тому в даному випадку мова звичайно йде про шкіряному покритті на твердій основі — металевої або пластиковою. Докладніше про цих матеріалах див. вище; що ж стосується шкірі, то цей матеріал надає флешці багатий і солідний зовнішній вигляд, однак обходиться недешево, а з практичної точки зору не дає особливих переваг. Тому корпуси з шкіряними вставками є прерогативою іміджевих моделей, для яких важлива не тільки функціональність, але і дорогий представницький дизайн.

— Дерево. З практичної точки зору дерево не має переваг перед пластиком, при цьому воно помітно дорожче і складніше у виробництві — зокрема тому, що для вологостійкості і міцності потрібна спеціальна обробка. Перевагою даного матеріалу можна назвати привабливий зовнішній вигляд; крім того, деякі користувачі вважають дерев'яні корпуси найбільш «екологічними» або приємними на дотик. Внаслідок цього подібні корпусу зустрічаються рідко — виключно в дизайнерських моделях «флешок», створених у розрахунку на те, щоб виділятися серед пластикових і металевих виробів.