Порівняння Kentavr MB-2013B-4 vs Iron Angel DT1100AE

— Бензиновий. Двигун внутрішнього згоряння на бензині. Такі двигуни мають непогану потужність, прості в експлуатації і не обмежені довжиною мережевого шнура (як електричні). Їх недоліками є значний рівень шуму, викид вихлопних газів і необхідність придбання пально-мастильних матеріалів, як наслідок — досить висока вартість експлуатації. Тим не менше, більшість мотоблоків та культиваторів мають саме бензинові двигуни.

— Дизель. Двигун внутрішнього згоряння, за конструкцією подібний бензиновому, проте має ряд відмінностей в принципі роботи і, як наслідок, в експлуатації. Так, заправляється він дизельним паливом, яке коштує трохи дешевше бензину. Дизельні двигуни мають високий обертаючий момент при низьких обертах, за рахунок чого добре підходять для важкої роботи (орання, перевезення вантажів). З іншого боку, вони не позбавлені недоліків — дорожнеча в ремонті і високі вимоги до чистоти палива. Внаслідок цього, дизельні мотоблоки та культиватори зустрічаються рідше.

— Електричний (мережа). Електродвигуни з живленням від електричної мережі, найчастіше — звичайної побутової на 230 В. Перевагами всіх електричних двигунів перед бензиновими/дизельними є, зокрема, невисока вартість (зокрема в експлуатації), менші габарити і вага, простота в обслуговуванні (воно практично не потрібне), невисокий рівень шуму і відсутність вихлопних газів. З іншого боку, потуж...ність їх порівняно невисока — навіть у моделей з живленням від мережі вона не перевищує 3 кВт. Тому електричними робляться переважно агрегати для невеликих обсягів робіт, що являють собою швидше культиватори, ніж повноцінні мотоблоки. Тут також варто відзначити, що при живленні від мережі рухливість агрегата обмежується довжиною мережевого шнура. З іншого боку, моделі з таким живленням загалом потужніше акумуляторних, при аналогічної потужності — легше і дешевше, а час роботи виходить практично необмеженим.

— Електричний (акумулятор). Електродвигуни, що працюють від акумуляторів. Основні особливості електродвигунів загалом описані вище, а акумуляторне живлення робить агрегат максимально автономним, не залежним від розеток і довжини мережевого шнура. Водночас моделі з таким живленням ще менш потужні, ніж пристрої з підключенням до мережі, більшість з них не дотягує навіть до 1,5 кВт. Крім того, акумулятор позначається на вазі і вартості агрегата, а час роботи виходить обмеженим; зарядка ж батареї займає чимало часу і все одно потребує джерела живлення. Так що застосовувати культиватори даного типу має сенс лише тоді, коли обсяги роботи невеликі і поблизу немає розеток; такі ситуації виникають вкрай рідко, так що і цей варіант не отримав поширення.

Максимальна ширина смуги землі, що обробляється агрегатом за один прохід.

Велика ширина полегшує роботу на великих відкритих площах, даючи змогу швидше справлятися з ними. Водночас з вузькими місцями і важкодоступними закутками простіше впоратися при невеликій ширині захвату — великий агрегат може просто не поміститися там, де більше мініатюрний пройде без проблем. Так що вибирати за цим показником варто з урахуванням особливостей планованих робіт. Якщо говорити про конкретні цифри, то в найбільш мініатюрних моделях ширина захвату не перевищує 50 см, в найбільших може становити 1 м і більше, значення від 50 до 75 см можна назвати середнім, а від 75 см до 1 м — вище середнього.

Зазначимо також, що деякі моделі дають змогу розширити ширину обробки за рахунок установки додаткових фрез. Однак варто враховувати, що чим ширше смуга — тим більша потужність потрібна для ефективної роботи. Вважається, що для повноцінного використання мотоблока він повинен видавати не менше 1 к.с. на кожні 20 см ширини; втім, для пухких ґрунтів і невеликої глибини достатньо і менших значень.

Кількість фрез, яким штатно укомплектований мотоблок. Зазначимо, що для моделей з підтримкою активних грунтофрез (див. нижче) даний параметр не вказується: такі насадки є знімними, і на один агрегат можна встановлювати активні грунтофрез з різними робочими характеристиками.

Говорячи про кількість, під фрезою увазі окрему «зірочку» з декількох загнутих ножів, встановлену на робочої осі агрегата. Кількість таких «зірочок» підбирається залежно від ширини обробки, яку хоче забезпечити виробник: одна фреза захоплює смугу в середньому від 12 до 18 см, і для більш-менш пристойної ширини захвату їх потрібно декілька.

Модель двигуна, встановленого у мотоблоки/культиваторі. Основні робочі характеристики двигуна зазвичай вказуються в загальних даних по агрегату. Однак, знаючи точну назву мотора, можна знайти за нього більш детальну інформацію — починаючи від специфічних даних зразок обертаючого моменту або оборотів і закінчуючи відгуками і оглядами. Також дані про модель двигуна можуть стати в нагоді при пошуку запчастин або матеріалів.

Робочий об'єм бензинового або дизельного двигуна культиватора/мотоблока. Для ДВЗ одного типу (див. «Тип ДВЗ») від об'єму зазвичай безпосередньо залежить потужність і споживання палива. Також від об'єму двигуна може залежати класифікація мотоблока як транспортного засобу з ПДР тієї чи іншої країни; на це варто звернути увагу, якщо Ви плануєте використовувати агрегат в ролі тягача і їздити по дорогах.

Потужність двигуна культиватора/мотоблока в кінських силах. Основною одиницею потужності в наш час є ват, однак для бензинових і дизельних двигунів (див. «Тип двигуна») нерідко використовується більш традиційне позначення в кінських силах. 1 л. з приблизно дорівнює 735 Вт.

Більш потужний двигун дозволяє досягати більш високої продуктивності, ширини і глибини обробки. З іншого боку, висока потужність помітно позначається на ціні, вазі і габаритах агрегата, а також на споживанні електрики/палива. У світлі цього характеристики двигуна підбираються виробником з урахуванням того, до якої «ваговій категорії» відноситься мотоблок. Найскромніші сучасні агрегати мають потужність до 2 к.с., в найбільш важких і прогресивних цей показник може перевищувати 13 к.с.; 4 – 7 к.с. можна назвати середнім показником, а 2 – 4 к.с. і 7 – 13 к.с. — відповідно нижче і вище середнього.

Детальні рекомендації з оптимальної потужності для тієї чи іншої ситуації можна знайти в спеціальних джерелах.

Потужність двигуна мотоблока/культиватора в ватах. Таке позначення стандартно застосовується для електричних двигунів, але може використовуватися також і для бензинових/дизельних, поряд з кінськими силами (про них див. п. «Потужність двигуна» вище).

Більш потужний двигун дозволяє досягати більш високої продуктивності, ширини і глибини обробки. З іншого боку, висока потужність помітно позначається на ціні, вазі і габаритах агрегата, а також на споживанні електрики/палива. У світлі цього потужність двигуна підбирається виробником з урахуванням того, до якої «ваговій категорії» відноситься мотоблок, які характеристики він повинен показати. Так, найбільш легкі моделі мають потужність до 1,5 кВт, саме такий апарат краще всього підійде для невеликої ділянки в 6 – 8 соток. Мотоблоки до 3 кВт здатні впоратися вже з 10 – 15 сотками, потужність 3.5 – 5 кВт підійде для ділянки від 50 соток до двох гектарів. Агрегати на 5 – 10 кВт належать вже до професійного рівня, їм «по зубах» простори в 7 – 10 га; а найбільш важкі і потужні сучасні мотоблоки мають потужність більше ніж в 10 кВт.

Спосіб запуску бензинового або дизельного двигуна (див. «Тип двигуна»), передбачений в агрегаті.

— Ручний. Запуск за рахунок мускульної сили людини: оператор смикає за спеціальний трос або крутить ручку, за рахунок чого вал провертається і двигун отримує необхідний для роботи початковий імпульс. Системи ручного запуску недорогі, легкі й компактні, до того ж не залежать від акумуляторів, які можуть сісти в найневдаліший момент. З іншого боку, сам процес пуску може вимагати значних зусиль, особливо у важкому потужному двигуні. Тому цей варіант використовується переважно в порівняно малопотужних моделях.

— Електростартер. Запуск за рахунок стартера — невеликого електромотора з живленням від акумулятора. Такі системи значно зручніше ручних — від оператора фактично потрібно лише натиснути кнопку або повернути ключ; при цьому вони підходять навіть для самих потужних моторів. З іншого боку, стартер з акумулятором помітно збільшують вагу, габарити і вартість всього агрегата, а при тривалому простої батарея може сісти, і система стане марною (втім, на цей випадок може передбачатися запасний ручний «пускач»). Тому даний спосіб запуску використовується виключно у важкій техніці, для якої можливість обійтися без ручного запуску важливіше описаних недоліків.

Середня кількість палива, споживане бензиновим або дизельним двигуном (див. «Тип двигуна») культиватора/мотоблока за годину роботи. Ця величина досить умовна, оскільки залежно від режиму роботи витрата палива може змінюватися в ту або іншу сторону; однак загалом вона дозволяє оцінити приблизну кількість палива, необхідний для певного часу роботи.