Порівняння JBL GT-X1200 vs Swat SW-M10

Розмір (діаметр) основного динаміка сабвуфера. У всіх типах сабвуферів цей параметр впливає насамперед на силу і глибину звучання: чим більше динамік — тим голосніше і тим більш глибокий бас здатний забезпечити (за інших рівних умов). Правда, при збільшенні типорозміру і габарити зростають відповідно, що визначає можливості установки. Останнє особливо актуально в сабвуферах Free Air (див. «Виконання»): деякі автомобілі першопочатково оснащуються «посадковими місцями» під певний типорозмір, і встановити туди моделі з іншими габаритами важко.

Зараз на ринку представлені сабвуфери з такими популярними типорозмірами: 5" (13 см), 6" (15.25 см), 6.3" (16 см), 6.5" (16.5 см), 6.75" (17 см), 8" (20 см), 8.25" (21 см), 9" (23 см), 10" (25 см), 11" (27см), 12" (30 см), 13" (33см), 15" (38 см), 16" (40 см), 18" (46 см).

Середня (середньоквадратична — RMS-потужність вхідного сигналу, при якому сабвуфер здатний безперервно пропрацювати без негативних наслідків (пошкоджень, виходу з ладу) упродовж як мінімум години. Номінальна потужність сабвуфера повинна бути більше потужності підключеного до нього підсилювача — щоб уникнути перевантажень.

Максимальна потужність сигналу, яку сабвуфер здатний протягом короткого часу (до декількох секунд) витримати без будь-яких негативних наслідків. При підборі пари підсилювач-сабвуфер рекомендується брати сабвуфер з максимальною потужністю як мінімум вдвічі більше максимальної потужності підсилювача. Загалом чим вище максимальна потужність — тим більше сабвуфер стійок до перевантажень.

Діапазон звукових частот, відтворюваних сабвуфером. Вважається, що людське вухо здатне сприймати діапазон частот близько 16 – 20 000 Гц, проте в даному випадку слід враховувати, що сабвуфер розрахований на відтворення нижньої смуги частот (до 200 Гц). Відповідно, у випадку з нижньою межею діапазону все просто: «чим нижче — тим краще»; верхня ж повинна бути не нижче, ніж нижня межа основної автоакустики — інакше виникнуть «прогалини» в частотах, що позначиться на якості звуку.

Власна частота коливань дифузора в динаміці сабвуфера, а саме частота, з якої буде коливатися дифузор, якщо підвісити динамік вільно в повітрі і передати дифузору одиночний імпульс (наприклад, клацнути по ньому пальцем). У сабвуферах цей параметр визначає, зокрема, нижню межу частотного діапазону (див. вище): на частотах нижче резонансної потужність звуку різко падає. Відповідно, для глибокого насиченого баса резонансна частота повинна бути як можна нижче. Також цей параметр використовується для розрахунків розміру корпусу під сабвуфер.

Матеріал, з якого виготовлений дифузор динаміка у сабвуфері. Визначає якість звучання і, в деякій мірі, вартість пристрою.

— Целюлоза/папір. Історично перший матеріал для дифузорів. Його перевагами є легкість (що забезпечує високу чутливість динаміка), а також гладка АЧХ (амплітудно-частотна характеристика), що позитивно впливає на якість звучання. З недоліків — невисока міцність, що обмежує потужність таких сабвуферів, а також м'якість, яка дещо «змазує» звучання в складних моментах. Крім того, паперові дифузори чутливі до вологи.

— Поліпропілен. Синтетичний полімер, в деяких моментах аналогічний паперу, однак відрізняється від нього більш високою міцністю і стійкістю до вологи. Також має гладку АЧХ. Дещо більш жорсткий, проте все одно належить до м'яких.

— Поліуретан. Ще один полімерний матеріал. При невисокій вартості дещо жорсткіше поліпропілену, а також досить стійкий до механічних навантажень, що дозволяє створювати потужні динаміки.

— Кевлар. Кевларовое волокно відрізняється високою міцністю (вище, ніж у сталі); також воно має хорошу жорсткість, що позитивно позначається на точності відтворення в складних моментах. Однак і коштують такі дифузори недешево.

— Вуглецеве волокно. Належить до матеріалів преміумкласу: має високу міцність при дуже малій вазі, а у випадку з сабвуферами варто також згадати і хорошу жорсткість, що забезпечує чітке звучання. З недоліків — трохи нерівна АЧХ та зна...чна вартість.

— Карбон. Ще одна назва, що використовується для вуглеволокна — переважно в рекламних цілях, для стислості і «солідності» звучання. Детальніше про вуглеволокно див. вище.

— Скловолокно. Такий матеріал складається із звичайного скла, витягнутого в нитки; на відміну від класичної форми скла, такі нитки не б'ються і не ламаються. Він легкий (відповідно чутливий), відносно дешевий, стійкий до вологи і перепадів температури, при цьому забезпечує гарну (хоча і не видатну) якість звучання.

— Композитні матеріали. Композитним називають матеріал, що складається з двох і більше матеріалів з чітким поділом між ними. В дифузорах сабвуферів найчастіше застосовують вуглепластикові композити (на основі вуглецевого волокна, див. вище). Такі дифузори мають всі переваги вуглеволоконних і здатні забезпечити хорошу якість звучання — проте через особливості АЧХ матеріалу для досягнення цієї якості доводиться застосовувати досить складні електронні схеми, що позначається, зокрема, на ціні сабвуферів.

— Алюміній. Алюмінієві дифузори мають найбільшу жорсткість з усіх, що забезпечує високу точність передачі звуку навіть в складних моментах. «Зворотною стороною медалі» при цьому є власні сторонні «дзвони», що виникають в дифузорі. Для їх усунення доводиться використовувати різні хитрощі, які значно ускладнюють конструкцію і підвищують ціну сабвуфера.

Зазначимо, що кожен матеріал має свої особливості і відтінки звучання, на що варто звернути увагу при виборі — більш дорогий і якісний матеріал не обов'язково дасть звук, який найбільше сподобається особисто Вам.

Розмір основного динаміка сабвуфера. Діаметр НЧ-динаміка визначає типорозмір пристрою (див. вище).

Розмір основного динаміка сабвуфера від передньої частини (зазвичай рамки, яка виступає за дифузор) до заднього краю (де зазвичай розташовується магніт). На практиці має значення при підборі корпусів для модульних моделей, а також монтажі Free Air (див. «Виконання»): саме на таку глибину динамік буде «втоплений» в корпус або в багажник. І не завжди плоский сабвуфер буде видавати менше баса, ніж його більш об'ємний побратим.