Порівняння Pro-Ject RPM 3 Carbon vs Pioneer PL-990

Наявність звукознімача в конструкції плеєра, який не знамається

Звукознімач (картридж) є ключовою деталлю для будь-якого програвача вінілу; поломка цієї деталі призводить усі пристрій в непридатність. Тому незнімні (тобто непридатними до заміни без розбирання в умовах майстерні) звукознімачі робляться в основному в бюджетних програвачах, де виробник намагається максимально спростити і, відповідно, здешевити конструкцію. Проте навіть в таких моделях, зазвичай, передбачається можливість заміни самої делікатної деталі звукознімача — голки.

Модель звукознімача (картриджа), що поставляється в комплекті з плеєром. Звукознімач є однією з найбільш важливих деталей будь-якого вінілового програвача, саме від його якості багато в чому залежить якість вихідного звуку. Знаючи назву моделі, можна знайти детальні дані по ній та визначити, наскільки Вас влаштовує конкретно цей картридж.

Тип звукознімача (картриджа), що поставляється в комплекті з плеєром.

— MM (з рухомим магнітом). Найпоширеніша в наш час різновид картриджів. Електричний сигнал в таких пристроях створюється за рахунок коливання рухомого магніту, пов'язаного з голкою звукознімача, між спеціальними котушками. Такі картриджі дають хороший рівень вихідного сигналу, завдяки чому сумісні з найпростішими фонокорректорами, вони прості в налаштуванні, а голки у багатьох моделях допускають заміну силами самого користувача.

— MC (з рухомою котушкою). Звукознімачі, у яких магніти зроблені нерухомими, а створення сигналу забезпечує рухома котушка, яка коливається від коливань голки. Подібна конструкція дозволяє зменшити масу рухомих частин (порівняно з MM), що позитивно позначається на точності та достовірності звукопередачі: MC-картриджі здатні передавати практично всі нюанси звучання. З іншого боку, рівень вихідного сигналу у них невеликий, що висуває підвищені вимоги до якості фонокорректоров і помітно позначається на вартості. Так що звукознімачі цього типу характерні в основному для висококласної техніки.

— MI (з рухомим залізним елементом). Досить екзотичний тип звукознімачів: котушки і магніти в них зроблені нерухомими, а вібрація голки приводить в рух мініатюрний шматочок магнітного матеріалу (наприклад, заліза), який рухається між котушок і змінює їх індуктивність. В теорії такі картриджі здат...ні змагатися з MC по загальній якості і деталізації звуку, при цьому технологія MI дає змогу досягти високого рівня сигналу на виході, завдяки чому не потребує дорогих фонокоррекоров. Однак на практиці подібні звукознімачі з низки причин зустрічаються рідко.

У будь-якому разі для нормальної роботи програвача необхідний фонокоректор під відповідний тип звукознімача; фонокоректор може бути і вбудованим (див. «Можливості»), однак якщо використовується зовнішнє обладнання, для його підбору необхідно знати тип звукознімача.

Форма голки в звукознімачі (картриджі), яким укомплектований програвач.

— Конічна. Ще може мати назвати сферична. Найпростіший різновид голок для вінілових програвачів. Такі голки коштують недорого, проте і якість звуку при їх використанні відносно невисока — за рахунок того, що форма голки досить слабко збігається з формою канавки на платівці.

— Еліптична. Еліптичні голки мають більш вузьку форму порівняно з конічними (сферичними), що покращує контакт і дозволяє, зокрема, точніше відтворювати високі частоти, а також знижує знос пластинки. Завдяки непоганому співвідношенням вартості і якості даний варіант дуже популярний.

— Лінійна. Найбільш прогресивний різновид: гостро заточені голки складної форми, максимально точно повторюють контури борозенок на платівці і мають найбільшу серед усіх типів площа контакту. Зворотною стороною цього є складність у виробництві і, відповідно, висока вартість.

Сила натиску голки на пластинку, на яку розрахований комплектний звукознімач (картридж).

Ця сила залежить від жорсткості (податливості) голки: чим більше притискна сила, тим, відповідно, жорсткіше картридж, тим менше він податливий. Також вважається, що менша сила натиску менше зношує запис, однак не можна сказати, що «легкі» картриджі однозначно краще — існує безліч інших нюансів. Так що на практиці інформація про силу натиску комплектного звукознімача необхідна в основному на випадок його заміни. Зазвичай, в цих же межах регулюється сила натиску, забезпечувана тонармом програвача, так що новий картридж повинен також бути розрахований на ті ж значення притискної сили — інакше є ймовірність, що програвач не вдасться правильно отьюстировать.

Модель тонарма — рухомого важеля, на якому кріпиться звукознімач — поставляється в комплекті з плеєром. Тонарм відповідає за правильне положення голки і точність її руху по канавкам, що є критичним для якості звуку. Тому багато меломанів намагаються уточнювати не тільки загальні дані по тонарму, але і його специфічні особливості в кожній конкретній «вертушці»; для того, щоб можна було знайти цю інформацію, в характеристиках і наводиться назва тонарма.

Форма комплектного тонарма (при вигляді зверху). В сучасних програвачах можуть зустрічатися як прямі, так і S-подібні або J-подібні тонарми. Не можна однозначно сказати, який з них краще: перевагою першого варіанта вважається невелика вага, другого і третього — велика довжина і низька резонансна частота, що знижує ймовірність виникнення перешкод. А тому на практиці вибір залежить від конкретної ситуації і особистих вподобань.

Основний матеріал, що використовується в конструкції комплектного тонарма.

— Метал. Зазвичай, в даному випадку мова йде про алюмінієвому сплаві. Це досить легкий і міцний матеріал, що володіє середніми характеристиками з точки зору якості звуку: він не так добре гасить сторонні вібрації, як карбон, однак для «вертушок» початкового і середнього рівня цього цілком достатньо, у дорогих моделях можна використовувати інші способи усунення перешкод, а варто алюміній помітно дешевше.

— Карбон. Висококласний матеріал, що відрізняється меншою вагою і більш прогресивними антирезонансних властивостями, ніж описаний вище метал. Головний недолік карбону — досить висока вартість.

— Пластик. Пластик відрізняється невисокою ціною, однак це, мабуть, єдине його ключова перевага: робочі характеристики даного матеріалу виходять досить скромними. А тому і застосовується вкрай рідко — в основному в програвачах стилю «ретро», де пластиковий тонарм є необхідною деталлю з точки зору дизайну.

Ефективна довжина комплектного тонарма – відстань від точки кріплення (осі обертання) до голки.

Даний показник важливий в першу чергу для поворотних тонармів: чим більша довжина — тим нижча кутова похибка, тим менша розбіжність між напрямком руху доріжки та поздовжною віссю звукознімача (докладніше див. «Тип») і тим нижчий рівень відповідних спотворень. Крім того, велика довжина знижує резонансну частоту та зменшує ймовірність появи спотворень. З іншого боку, довший тонарм виходить важчим, що потребує певних технічних хитрощів і може негативно вплинути на чистоту звуку. Тому велика довжина далеко не завжди є гарантією високої якості – варто звертати увагу ще й на вагу (див. нижче).