Темна версія
Польща
Каталог   /   Інструмент і садова техніка   /   Обладнання і верстати   /   Зварювальні апарати

Порівняння Atom I-180 MIG/MAG vs Kaiser MAG-195R

Додати до порівняння
Atom I-180 MIG/MAG
Kaiser MAG-195R
Atom I-180 MIG/MAGKaiser MAG-195R
від 1 404 zł
Товар застарів
від 751 zł
Товар застарів
ТОП продавці
Типнапівавтомат-інверторнапівавтомат
Вид зварювання
ручне дугове (ММА)
напівавтоматичне (MIG/MAG)
аргонно-дугове (TIG)
 
напівавтоматичне (MIG/MAG)
 
Характеристики
Струм зварюванняпостійнийпостійний
Вхідна напруга230 В230 В
Споживана потужність6 кВт7.4 кВт
Напруга холостого ходу55 В
Мін. струм зварювання10 А60 А
Макс. струм зварювання180 А180 А
Макс. струм зварювання (ПВ 100%)140 А
Періодичність ввімкнення60 %30 %
Макс. діаметр електрода4 мм
Мін. діаметр дроту0.6 мм0.6 мм
Макс. діаметр дроту1 мм1 мм
Додатково
гарячий старт (Hot Start)
захист від залипання (Anti-Stick)
2/4-тактний режим
цифровий дисплей
 
 
 
 
 
транспортувальні колеса
Розташування котушкивнутрішнєвнутрішнє
Рукав (MIG/MAG)знімнийнезнімний
Загальне
Клас захисту (IP)2121
Клас ізоляціїBH
Кабель електродотримача3 м
Кабель маси2 м1.5 м
Габарити (ВхШхГ)280x240x440 мм380x240x400 мм
Вага8.4 кг37 кг
Дата додавання на E-Katalogлистопад 2016травень 2014
Порівняння цін

Тип

Тип зварювального апарата визначає особливості його конструкції і призначення.

Трансформатор. Найпростіший різновид зварювальних агрегатів. Принцип роботи в даному випадку наступний: надходить на вхід напруга мережі подається прямо на обмотку трансформатора, який знижує його до напруги холостого ходу (див. нижче). Крім змінного, трансформатори можуть варити і на постійному струмі — в таких моделях зазвичай використовується найпростіший випрямляч зі стабілізатором; при використанні змінного струму-його частота залишається тією ж, що і в мережі. Головними перевагами трансформаторів є висока надійність у поєднанні з невеликою вартістю і простотою конструкції. Водночас функціонал таких пристроїв досить обмежений — зокрема, з видів зварювання рідко зустрічаються якісь інші, крім ручного дугового (див. «Вид зварювання»); а якість роботи відносно невисоко через нестабільності подається на електрод струму. Та й вага трансформаторів, порівняно з інверторами, досить високий. Загалом цей тип зварювальних апаратів призначений переважно для нескладних робіт, що не вимагають високої точності.

Інвертор. Тип зварювальних апаратів, розроблений з метою усунення деяких істотних недоліків трасформаторов — зокрема, великої ваги і нерівного шва. Ключовою відмінністю інверторів є те, що струм на обмотку понижуючого трансформатора подається не прямо від мережі, а через спеціальні керуючі схеми (які,...власне, і є інвертором у вузькому сенсі слова). При проходженні через ці схеми струм спершу перетворюється в постійний, а потім назад в змінний, але з підвищеною частотою — близько десятків кілогерц (для порівняння, частота побутового змінного струму складає 50 Гц), і вже цей високочастотний струм надходить на обмотку. Це дало змогу значно зменшити габарити котушок трансформатора і знизити таким чином вага і габарити всього пристрою — багато інвертори можна спокійно носити на плечовому ремені. Висока частота забезпечує набагато більш стабільну дугу і якісний шов при зварці змінним струмом, та й при використанні постійного (обидва варіанти докладніше див. п. «Струм зварювання»). Крім того, дана схема дозволяє застосовувати практично всі сучасні види зварювання (див. нижче). З недоліків інверторних апаратів можна відзначити високу вартість, обумовлену складністю конструкції. Однак якщо Вам потрібно пристрій для якісної професійної зварювання, без інвертора не обійтися.

Напівавтомат. Під цим терміном розуміється різновид зварювальних трансформаторів (див. вище), в яких процес зварювання частково автоматизований. Електрод для напівавтомата має вигляд тонкого дроту (зазвичай не більше 1,2 мм), намотаної на котушку; у процесі роботи ця дріт подається на сопло автоматично, по мірі витрачання. Це значно зручніше, ніж при звичайній зварюванні — адже оператору не доводиться самому контролювати довжину електрода і регулювати її вручну, змінювати сам електрод доводиться набагато рідше, та й деякі інші переваги у напівавтоматичного зварювання також є (докладніше див. «Вид зварювання»). В іншому напівавтомати повністю аналогічні звичайним трансформаторів.

Напівавтомат-інвертор. Як випливає з назви, у цю категорію включені апарати інверторного типу з системою подачі електрода, характерною для напівавтоматів. Детальніше див. відповідні пункти вище, тут же відзначимо, що даний варіант можна назвати самим прогресивним серед сучасних зварювальних агрегатів загального призначення.

Вид зварювання

Серед основних видів зварювання можна назвати ручне дугове (MMA), напівавтоматичне (MIG/MAG), аргонно-дугове (TIG), точкове (SPOT), точкове (STUD) і зварювання плазмового різання (PLASMA).

— Ручне дугове (ММА). Зварювання з використанням електричної дуги і плавкого електрода зі спеціальним покриттям. Подача і переміщення електрода здійснюються зварювальником вручну. Подачі захисного газу не передбачається, захист зварювальної ванни від повітря може здійснюватися за рахунок згоряння покриття, нанесеного на електрод. Подібна технологія зварювання дає змогу використовувати найпростіше обладнання, вона невимоглива до якості струму і конструкції зварювального апарата. З іншого боку, якість отриманого шва сильно залежить від навичок зварювальника, продуктивність процесу порівняно невисока, а для кольорових металів дана технологія підходить слабо — основним її призначенням є зварювання сталі та чавуну.

— Напівавтоматичне (MIG/MAG). Частково автоматизоване зварювання в середовищі інертного (MIG) або активного (MAG) газу. Газ надходить безпосередньо до місця зварювання через пальник і при горінні дуги утворює захисну оболонку, яка прикриває зварювальну ванну від впливу повітря. А термін «напівавтоматичне» означає, що до місця роботи автоматично подає...ться також присадочний матеріал у вигляді тонкого дроту (але переміщати пальник потрібно вручну). Вибір між інертним і активним газом здійснюється залежно від зварюваних матеріалів — наприклад, перший варіант зазвичай використовується з кольоровими металами, другий — зі сталлю. Подібне зварювання забезпечує значно кращу якість шва, ніж ручне, а також підвищує зручність і швидкість роботи.

— Аргонно-дугове (TIG). Ручне зварювання неплавким електродом в середовищі інертного газу. При такому зварюванні електрична дуга розплавляє тільки краї деталей, що з'єднуються, і кінцевий шов формується з них, без використання матеріалу електрода (в окремих випадках можуть використовуватися присадки у вигляді шматочків металу відповідної форми). Для захисту шва від впливу повітря до місця нагрівання подається захисний газ, зазвичай аргон. Зварювання TIG добре підходить для нержавіючої сталі, а також мідних та алюмінієвих сплавів. Воно дає можливість створювати більш акуратний шов, ніж той же MMA, і точніше контролювати процес. З іншого боку, дана технологія досить вимоглива до навичок зварювальника, а швидкість роботи виходить порівняно невисокою.

— Точкове (SPOT). Електрозварювання, що здійснюється за рахунок точкового впливу струмами великої сили. Застосовується для з'єднання між собою тонких листів металу (переважно до 3 мм), а також для прикріплення штирів та шпильок до плоскої основи. При з'єднанні листів металу два електроди з відносно невеликим діаметром щільно притискають заготівлі одна до іншої, після що через них пропускається струм силою близько декількох кілоампер; метал в точці контакту розігрівається до температури плавлення, що і забезпечує з'єднання. При кріпленні штирів і шпильок роль одного з електродів грає сам штир, роль другого — плоска основа. Зварювання типу SPOT дуже популярне у виробництві автомобілів та автосервісі: саме таким способом з'єднують деякі елементи автомобільних кузовів, також він може стати в нагоді при рихтуванні. Зустрічаються однобічне та двобічне. Перше використовує один електрод, який з силою притискається до деталі, що обробляється. Головною перевагою даного варіанту є можливість роботи з поверхнями, доступними тільки з одного боку, наприклад, дверима автомобілів. Власне, однією з основних сфер застосування однобічного SPOT-зварювання є автосервіс, зокрема рихтування кузовів та інших поверхонь авто. Друге зварювання (двобічне) передбачає використання пари електродів, що стискають місце з'єднання з двох боків, на зразок лещат. Цей варіант краще підходить для роботи з товстими деталями або там, де потрібна висока надійність з'єднання – за рахунок стиснення легше забезпечити потрібну глибину зварювальної ванни. З іншого боку, для його використання потрібний доступ до обох сторін заготівлі. Зазначимо, деякі моделі зварювальних апаратів здатні працювати і за тією, і за іншою схемою; це робить пристрій дуже універсальним, але може позначитися на його вартості.

— Точкове (STUD). Технологія точкового зварювання, що використовує підйомну (таку, що витягується) дугу. Застосовується переважно для з'єднань типу «плоска основа плюс шпилька». Сам процес зварювання відбувається наступним способом: шпилька притискається до основи; вмикається струм; шпилька піднімається; між нею і основою запалюється дуга, яка розплавляє поверхню основи; шпилька опускається в розплав; струм відключається, метал застигає. Зварювання STUD передбачає використання механізованих зварювальних пальників з пружинною або гідравлічною системою, що забезпечує підйом і опускання шпильки, а для захисту місця з'єднання від атмосферного повітря застосовується інертний газ або флюс.

— Плазмове різання (PLASMA). Різання металу за допомогою потоку розігрітої плазми — сильно іонізованого газу. Для цього до місця роботи подається газ (інертний або активний), який за рахунок впливу електричної дуги іонізується, розігрівається і розганяється. Температура плазми може перевищувати 10 000 °С, а швидкість — 1000 м/с, що дає змогу працювати практично з будь-якими металами і сплавами, в тому числі тугоплавкими. При цьому різання здійснюється швидко, розріз виходить чистим і акуратним, а глибина різання може досягати 200 мм. Головний недолік плазмого різання — висока вартість обладнання.

Споживана потужність

Максимальна потужність, споживана зварювальним апаратом під час роботи, виражена в кіловатах (кВт), тобто тисячах ват. Крім цього, може застосовуватися позначення в кіловольт-амперах (кВА), про нього див. нижче.

Чим вище потужність, тим більш потужний струм здатний видавати апарат і тим краще він підходить для роботи з товстими деталями. Для різних матеріалів різної товщини існують свої рекомендації по силі струму, їх можна уточнити в спеціалізованих джерелах. Знаючи ж ці рекомендації і напруга холостого ходу (див. нижче) для вибраного типу зварювання, можна за спеціальними формулами порахувати мінімальну необхідну потужність зварювального апарата. Також варто враховувати, що висока потужність створює відповідні навантаження на проводку і може вимагати підключення безпосередньо до щитка.

Що стосується різниці між ватами і вольт-ампер, то фізичний сенс обох одиниць один і той самий — струм, помножений на напругу. Однак вони позначають різні параметри. У вольт-амперах вказують загальну споживану потужність — як активну (йде на вчинення роботи і на нагрів окремих деталей), так і реактивну (йде на втрати в котушках і конденсаторах). Це значення зручніше застосовувати для розрахунку навантаження на електромережу. У ватах записують тільки активну потужність, що за цим числам зручно розраховувати практичні можливості зварювального апарата.

Напруга холостого ходу

Напруга, що видається зварювальним апаратом на електроди. Як випливає з назви, вона вимірюється без навантаження — тобто коли електроди роз'єднані і струм між ними не йде. Пов'язано це з тим, що при великій силі струму, характерній для електрозварювання, фактична напруга на електродах сильно падає, і це не дає можливості адекватно оцінювати характеристики зварювального апарата.

Залежно від особливостей апарата (див. «Тип») і виду робіт (див. «Вид зварювання») використовується різна напруга холостого ходу. Наприклад, для зварювальних трансформаторів цей параметр становить близько 45 – 55 В (хоча є і більш високовольтні моделі), у інверторів він може досягати 90 В, а для напівавтоматичного зварювання MIG/MAG зазвичай не потрібно напруги вище 40 В. Також оптимальні значення залежать від типу електродів, що використовуються. Більш детальну інформацію Ви можете знайти в спеціальних джерелах; тут же відзначимо, що чим вища напруга холостого ходу — тим зазвичай легше запалювання дуги і тим стабільніший сам розряд.

Відзначимо також, що для апаратів з функцією VRD (див. «Додатково») в даному параметрі вказується стандартна напруга без зниження через VRD.

Мін. струм зварювання

Найменший струм, який апарат здатний подати через електроди під час роботи. Для різних матеріалів, різної товщини зварюваних деталей і різних видів зварювання самої оптимальний зварювальний струм буде різним; є спеціальні таблиці, що дозволяють визначити це значення. Загальне ж правило таке, що високий струм далеко не завжди корисний: він дає більш грубий шов, під час роботи з тонкими матеріалами є ймовірність проплавити місце стику наскрізь замість того, щоб з'єднати деталі, не кажучи вже про надмірному споживанні енергії. Тому, якщо Вам доведеться працювати з деталями невеликої товщини (2-3 мм), перед вибором зварювального апарата має сенс переконатися, що він здатний видати потрібний струм без «перебору».

Макс. струм зварювання (ПВ 100%)

Найбільший струм зварювання, при якому апарат здатний працювати з періодичністю вмикання 100 %.

Детальніше про періодичність вмикання (ПВ) див. нижче. Тут же нагадаємо, що «ПВ 100 %» означає безперервну роботу, без відключень на охолодження. Таким чином, максимальний струм зварювання при ПВ 100 % — це найбільший струм, при якому апарат можна використовувати без перерв. Як правило, цей струм значно нижче максимального.

Періодичність ввімкнення

Періодичність включення, допустима для зварювального апарата.

Практично всі сучасні зварювальні апарати вимагають перерв у роботі — для охолодження і загального «відновлення». Періодичність включення вказує, який процент від загального робочого циклу допускається використовувати безпосередньо для роботи. При цьому за стандартний цикл зазвичай береться 10 хвилин. Таким чином, наприклад, пристрій з періодичністю включення до 30 % зможе безперервно працювати не більше 3 хвилин, після чого йому буде потрібно мінімум 7 хвилин перерви. Втім, для деяких моделей використовується цикл в 5 хвилин; ці нюанси варто уточнювати по інструкції.

Загалом висока періодичність потрібна переважно для професійних робіт великого об'єму; при порівняно нескладній застосуванні цей параметр не грає вирішальної ролі, тим більше, що під час роботи і так доводиться робити перерви. Що стосується конкретних значень, то згадані 30% є дуже скромним показником, характерним здебільшого для пристроїв початкового рівня. Значення у 30 – 50 % також є невисоким; в діапазоні 50 – 70 % знаходиться більшість сучасних апаратів, а найбільш «витривалі» моделі забезпечують періодичність більш ніж в 70 %.

Макс. діаметр електрода

Найбільший діаметр електрода, який може бути встановлений в зварювальний апарат. Залежно від товщини деталей, матеріалу, з якого вони зроблені, виду зварювання (див. вище) тощо оптимальний діаметр електрода буде різним; існують спеціальні таблиці, що дають змогу визначити це значення. Великий діаметр може знадобитися для товстих матеріалів. Відповідно, перед придбанням варто переконатися, що обрана модель здатна буде працювати з усіма необхідними діаметрами електродів.

В сучасних зварювальних апаратах діаметр електрода в 1 мм і менше вважається дуже малим, в 2 мм — невеликим, в 3 мм і 4 мм — середнім, а в потужних продуктивних моделях використовуються електроди на 5 мм і більше..

Додатково

Гарячий старт (Hot Start). Функція, що полегшує запалювання дуги: при дотику електрода до місця зварювання зварювальний струм на короткий час підвищується, а при виході апарату на режим — повертається до стандартних параметрів.

Форсування дуги (Arc Force). Апарати з цією функцією здатні збільшувати зварювальний струм при критичному скороченні відстані між електродом і деталями, які зварюються. Завдяки цьому підвищується швидкість плавлення електрода і глибина зварювальної ванни, що дає змогу уникнути залипання.

Захист від залипання (Anti-Stick). В даному разі мається на увазі захисна міра на той випадок, якщо залипання електрода уникнути все ж не вдалося: автоматика зварювального апарату значно знижує зварювальний струм (або взагалі відключає його), що дає змогу з легкістю від'єднати електрод, а крім того — уникнути зайвих витрат енергії і перегрівання пристрою.

Зниження напруги х. х. (VRD). Ця функція використовується для того, щоб помітно знизити напругу холостого ходу апарату. При включенні VRD на розімкнуті електроди надходить не стандартна напруга в кілька десятків або навіть сотень вольт, а всього 9 – 12 В.При цьому робочі параметри відновлюються автоматично — при дотику електрода до заготівлі і виникненні високого струму; а при згасанні дуги напруга знову падає до мінімальних значень.... Подібний формат роботи дає дві основні переваги. По-перше, він забезпечує додаткову безпеку: зокрема, замикання контактів рукою або іншою частиною тіла не призводить до серйозного ураження електрострумом, до того ж знижується ризик такого ураження при підвищеній вологості. По-друге, знижена напруга сприяє економії енергії.

Імпульсне зварювання. Як правило, тут мається на увазі дугове зварювання в середовищі захисних газів (MIG/MAG або TIG), здійснюване в так званому імпульсному режимі. При такому форматі роботи основний зварювальний струм, порівняно невисокий, доповнюється імпульсами високої сили (в 7 – 10 разів вище фонового струму), які слідують з частотою кілька десятків в секунду. Існують також різні модифікації імпульсного режиму, з більш складним управлінням струмами; однак базовий принцип залишається тим же. У будь-якому разі перевагами імпульсного зварювання є рівномірність як самої дуги, так і отриманого шва, а також поліпшення загальної якості з'єднання: імпульси сприяють перемішуванню металу в зварювальній ванні і усуненню пір, оксидів та інших дефектів. Недолік даної функції традиційний – збільшення вартості зварювальних апаратів.

2/4-тактний режим. Можливість вибирати режим управління апаратом – двотактний або чотиритактний. Це дає змогу додатково підлаштувати управління під особливості ситуації. Нагадаємо, в двотактному режимі апарат працює, поки натиснута кнопка, і відключається при її відпусканні; це зручно насамперед для коротких швів і інших аналогічних завдань, коли зварювання не потрібно тримати включеним довго. Зі свого боку, при чотиритактному форматі управління перше натискання-відпускання вмикає зварювання, друге — вимикає. Такий спосіб буває незамінний при тривалих роботах, коли постійно тримати кнопку натиснутою було б утомливо.

Синергетичне управління. Функція, що застосовується переважно при роботі в описаному вище імпульсному режимі. Синергетичне управління також можна назвати «інтелектуальним»: воно здійснюється за допомогою вбудованих електронних мікроконтролерів, які управляють більшістю налаштувань і автоматично змінюють їх при необхідності. На практиці це виглядає наступним чином: зварнику досить задати ряд ввідних (тип і товщина матеріалу, склад захисного газу, товщина дроту тощо), і на підставі цього апарат автоматично підбере оптимальні робочі параметри (вихідна напруга, конфігурацію імпульсів, швидкість подачі дроту тощо). При цьому якщо по ходу роботи одна з ввідних змінюється — відповідно змінюються і інші параметри роботи.
Синергетичне управління помітно спрощує роботу з апаратом і водночас підвищує її якість, знижуючи ймовірність прожогов і інших серйозних помилок. Це особливо зручно для малодосвідчених зварювальників, які не звикли мати справу з повністю ручним налаштуванням параметрів; однак навіть професіонали цінують простоту і швидкість регулювання, характерну для синергетичних моделей. Головний недолік цієї функції полягає в тому, що вона помітно впливає на вартість.

Цифровий дисплей. Наявність власного дисплея в конструкції зварювального апарату. Це, як правило, найпростіший сегментний екран, розрахований на відображення 2 – 3 цифр і деяких спецсимволів. Однак навіть такі екрани є більш інформативними, ніж світлові та інші аналогічні сигнали: на них можуть виводитися найрізноманітніші дані (вхідна і робоча напруга, час до відключення «на відпочинок», коди неполадок тощо). А переваги перед стрілочними індикаторами полягають в невеликих розмірах і універсальності — дисплей може відображати різні види інформації. В результаті дана функція здатна значно спростити роботу зі зварювальним апаратом.

Роз'єм для пульта ДУ. Роз'єм для підключення до апарату пульта дистанційного управління. Залежно від моделі, мова може йти як про традиційні ручні пульти, так і про педалі, що натискаються ногою. У будь-якому разі подібний аксесуар забезпечує додаткову зручність в деяких ситуаціях – зокрема, він дає змогу вмикати і вимикати живлення, а то і міняти окремі параметри роботи, не підходячи щоразу до пристрою. Правда, найчастіше зварювальні апарати постачаються без пульта – однак це дає певні переваги: таку приналежність можна вибрати на свій розсуд (головне — переконатися в сумісності).

Рідинне охолодження. Наявність в комплектації зварювального апарату системи рідинного охолодження. Таке охолодження є більше ефективним, ніж повітряне, воно інтенсивно відводить тепло від «начинки» апарату, пальника і дає змогу досягати дуже високої періодичності вмикання (див. вище) — до 100%, причому при струмах 200 А і більше. Його недоліками є складність, висока вартість, громіздкість і значна вага. У світлі останнього рідинні блоки охолодження нерідко виконуються окремо від самих зварювальних апаратів і можуть підключатися/відключатися залежно від того, що в даний момент важливіше — ефективне охолодження або портативність. Також відзначимо, що для багатьох моделей виробником рекомендується використовувати спеціалізовані охолоджувальні рідини, і ось вони якраз до комплекту постачання найчастіше не включаються.

Вбудований компресор. Компресор для подачі повітря, вбудований прямо в апарат. Дана особливість зустрічається виключно в моделях, що працюють в режимі PLASMA. Нагадаємо, такий режим передбачає різання металу за допомогою потужного струменя сильно нагрітого і іонізованого повітря; для створення потрібного тиску і необхідний компресор. Він може бути і зовнішнім; однак вбудований компресор дає змогу не тільки постійно мати при собі все необхідне обладнання, але ще і зменшити загальні габарити цього обладнання. Крім того, з таким оснащенням не потрібно переживати про сумісності апарату і системи подачі повітря. До недоліків моделей з вбудованими компресорами можна віднести збільшену вартість, а також габарити і вагу всього корпусу.

Запуск двигуна авто. Можливість використовувати апарат для запуску двигуна авто, а саме для живлення стартера. Іншими словами, моделі з цією функцією здатні працювати ще й в режимі пускового пристрою. Подібна можливість буде корисна, якщо штатний акумулятор автомобіля сів, вийшов з ладу або відсутній, проте поруч є джерело живлення (мережа або генератор), від якого можна живити зварювальний апарат. Відзначимо, що найчастіше в даному разі мається на увазі запуск автомобілів з 12-вольтовими бортовими мережами — легковиків, легких вантажівок і бусів; однак технічно ніщо не заважає передбачити сумісності і з важкою технікою (фури, автобуси), що працює на 24 вольтах. Ці подробиці варто уточнювати окремо.

Транспортувальні колеса. Наявність в конструкції зварювального апарату спеціальних коліс, що полегшують транспортування. Вага деяких сучасних моделей може досягати декількох десятків кілограм, і переносити подібний пристрій вручну важко навіть кільком людям. Наявність же коліс дає змогу обійтися силами однієї людини навіть при значній вазі агрегата.
Atom I-180 MIG/MAG часто порівнюють
Kaiser MAG-195R часто порівнюють