Порівняння MAXIMA Eco midi 20L vs Ecosoft FK 1018 CAB CE

Кількість води, яка фільтр здатний пропустити через себе за одиницю часу (зрозуміло, ефективно очистивши в процесі); зазвичай вказується в літрах за хвилину. Цей параметр багато в чому пов'язаний з типом (див. вище): наприклад, в глечиках швидкість фільтрації зазвичай не перевищує 0,5 л за хвилину, тоді як для магістральних пристроїв, що забезпечують цілі квартири, потрібно пропускна здатність в десятки, а то і сотні літрів.

Зазначимо, що далеко не завжди має сенс гнатися за високою швидкістю фільтрації. Адже за інших рівних умов більш тонке очищення займає більше часу; відповідно, чим швидше працює фільтр — тим вище ймовірність, що якість такої очистки буде відносно невисоким. А пристрої, які очищають воду ефективно і швидко, зазвичай, і мають відповідну ціну. Тому при виборі варто враховувати призначення фільтра і на основі цього визначати баланс між швидкістю фільтрації та її якістю. Також варто мати на увазі і умови застосування: наприклад, якщо потрібно фільтрувати для пиття водопровідну воду низької якості, краще пожертвувати швидкістю на користь ефективності.

Ресурс можна описати як загальна кількість води (в тисячах літрів), яке фільтр здатний очистити, перш ніж знадобиться заміна картриджа. Зазвичай, вказується для стандартного елементу (див. «Змінні картриджі»).

Різні типи фільтрів (див. вище) можуть мати помітну різницю у ресурсі, залежно від особливостей їх застосування. Однак для всіх моделей діє правило: у жодному разі не можна застосовувати картридж, що вичерпав свій ресурс. Це пов'язано не тільки з падінням ефективності фільтрації — «переповнений» фільтр може почати виділяти накопичене вміст у воду, ще більше погіршуючи її якість. Оскільки відслідковувати конкретну кількість обробленої води буває досить складно, багато виробників на додаток до ресурсу вказують приблизний час, за яке він буде вичерпаний при середній інтенсивності використання. Зазвичай це кілька місяців, проте є і винятки. Крім того, для зручності користувача в конструкції фільтра можуть передбачатися різні індикатори (див. «Індикатор заміни картриджів»).

У моделях з багатоступеневою конструкцією (див. «Ступенів очищення»), де картриджів кілька, їх ресурс зазвичай різниться, і загальний ресурс фільтра прийнято вказувати по найменш довговічному картриджу, тобто до першої заміни якого-небудь із фільтруючих елементів.

Речовини, від яких фільтр здатний очистити воду. У деяких моделях може зазначатись також конкретний ступінь очищення у відсотках за кожним пунктом; чим вищий цей показник — тим ефективніше фільтр здатний впоратися зі своїми функціями. Цей список буде особливо корисний, якщо ви знаєте, чим саме найбільше забруднена вода у вашому регіоні — він дасть змогу вибрати модель, яка найбільше підходить для конкретних умов. Крім того, у випадку систем пом'якшення (див. «Тип») ці дані допомагають визначити конкретний різновид пристрою — пом'якшувач або знезалізнювач.

Найпоширеніші забруднювачі на сьогоднішній день такі:

— Механічні домішки. Частинки невеликого розміру, які не розчинні у воді й знаходяться в стані суспензії. Як приклад таких домішок можна навести дрібний пісок.

— Органічні домішки. Домішки різних речовин органічного походження — бензолу, хлоретанів, хлоретиленів і т. ін. Багато з таких речовин шкідливі для людини. На відміну від описаних вище механічних домішок, «органіка» належить до хімічних забруднень — такі речовини розчиняються у воді, і фільтрувати їх доводиться на молекулярному рівні. Це вимагає застосування досить прогресивних фільтрів. Також варто сказати, що деякі види органічних речовин — зокрема, фенол, пестициди й нафтопродукти — виділяються в окремі категорії, можливість їх фільтрації особливо виділяється в характеристиках філ...ьтрів. Це пов'язано насамперед із їх поширеністю і популярністю: термін «органічні домішки» зрозумілий не всім, а ось небезпека пестицидів або нафтопродуктів загальновідома. Детальніше про окремі види органічних забруднень див. нижче.

— Активний хлор. Хлорування досі використовується в деяких водопровідних системах як засіб дезінфекції. Як наслідок, у воді, яка надходить до споживачів, часто міститься розчинений хлор, який шкідливий для здоров'я. Деякі фільтри з цією функцією, крім хлору, здатні видаляти також сірководень та інші розчинені в ній гази, що погіршують якість води й надають їй неприємний запах. Однак ці можливості варто уточнювати окремо.

— Залізо. Залізо відоме багатьом як важливий мікроелемент, необхідний для функціонування організму; проте людині його потрібно вкрай небагато, а залізні домішки в питній воді завдають організму лише шкоду. Варто враховувати, що такі домішки можуть бути присутніми в різній формі, відповідно для їх фільтрації потрібні різні типи фільтрів. Так, один з найвідоміших варіантів — колоїдне залізо: нерозчинені частинки дуже маленького розміру, що додають воді характерний «іржавий» колір, а також металевий присмак і запах. Цей вид домішок ефективно фільтрується осмотичними мембранами (див. «Зворотний осмос»). Також такі мембрани добре справляються з бактеріальним залізом — воно, також у вигляді нерозчинних частинок мікроскопічного розміру, накопичується специфічним видом бактерій, що мешкають в трубах водопроводів. А ось для розчинних форм (гідроксид двовалентного заліза, хлорид і сульфат заліза) необхідно використовувати спеціалізовані системи очищення і пом'якшення — знезалізнювачі; детальніше про них див. «Тип». Підсумовуючи, можна сказати, що під час вибору пристрою з таким типом фільтрації потрібно обов'язково враховувати конкретну форму заліза, з якою доведеться мати справу. Водночас у воді можуть міститися одночасно декілька видів таких домішок, що може потребувати комплексної фільтрації.

— Іони важких металів. У цьому разі також можна говорити про солі важких металів: іони утворюються під час розчинення будь-яких солей у воді. Більшість важких металів — і, відповідно, їх поєднання — отруйні для людини.

— Фенол. Речовина, яка широко використовується в хімічній промисловості. Отруйна для людини, до того ж забруднені стічні води погано піддаються біологічному очищенню.

— Пестициди. Різні хімічні речовини, які застосовуються для боротьби з шкідливими мікроорганізмами, грибками, бур'янами, різними шкідниками сільського господарства (комахами, гризунами) і т. ін. Більшість пестицидів належить до отрутохімікатам і токсична для людини.

— Нітрати. Солі азотної кислоти, які є, зокрема, поширеним компонентом мінеральних добрив (селітр). Велика частина нітратів у процесі використання переробляється в безпечні сполуки, проте надлишки добрив можуть потрапляти в питну воду.

— Кадмій. Метал, який використовується, зокрема, в антикорозійних покриттях, елементах живлення і неорганічних барвниках. Отруйний як сам собою, так і в різних сполуках.

— Нафтопродукти. Нафта й різні речовини, які отримують з неї (бензин, гас, солярка, мазут тощо). Отруйні при прийомі всередину.

— Солі жорсткості. Сполуки, що надають воді підвищеної жорсткості — насамперед солі кальцію і магнію. Очищення води від таких солей здійснюється системами очищення і пом'якшення за принципом іонного обміну. Детальніше про такі пристрої див. «Тип», а тут відзначимо, що якщо в характеристиках системи очищення і пом'якшення вказана фільтрація солей жорсткості — то перед нами класичний пом'якшувач, якщо ж ні — знезалізнювач.

Наведенй список не є вичерпним, сучасні фільтри можуть спеціалізуватися і на інших видах забруднень. Наприклад, для багатьох магістральних моделей (див. «Тип») окремо заявлена фільтрація від піску й глини. У нашому каталозі такі моменти описані в пункті «Доп. очищення».

Об'єм основної робочої речовини, що використовується в системі очищення та пом'якшення води. Зазначимо, що в даному випадку може йтися не тільки про іонообмінну смолу, а й про наповнювачів іншого типу — наприклад, вугільні фільтри (докладніше див. «Тип»).

В цілому даний параметр має скоріше загальне довідкове, а не практичне значення: обсяг смоли виробники підбирають таким чином, щоб забезпечити заявлену для даної моделі продуктивність. Закономірно, що чим продуктивніший пристрій — тим більше наповнювача потрібне для ефективної роботи. При цьому варто відзначити, що кількість смоли навіть у порівняно скромних моделях зазвичай вимірюється у десятках літрів, що відповідним чином позначається на розмірах та вазі.

Кількість солі, яка витрачається системою очищення та пом'якшення (див. «Тип») на одну процедуру регенерації (відновлення) іонообмінної смоли.

Докладніше про сутність цієї процедури див. «Регенерація». А дані про витрату дають змогу визначити, скільки солі потрібно мати «в господарстві» для ефективного відновлення наповнювача. При цьому в системах з автоматичною та програмованою регенерацією відповідна кількість солі засипається заздалегідь і витрачається за необхідності.

Кількість води, яка витрачається системою очищення та пом'якшення (див. «Тип») на одну процедуру регенерації.

Докладніше про сутність цієї процедури див. «Регенерація». Для неї потрібна сіль та вода, а в деяких моделях – тільки чиста вода. При цьому після промивання вона в жодному разі не може бути використана у господарстві та зливається у каналізацію.

Інформація про витрату води буде корисна насамперед тим, хто користується водопроводом по лічильникам, а також тим, хто має намір економити воду (або змушений це робити з тих чи інших причин). Варто враховувати, що для регенерації наповнювач необхідно піддати багаторазовому промиванню, через що витрата води виходить в рази вище обсягу наповнювача. При цьому у різних моделей це співвідношення може сильно відрізнятися: наприклад, при кількості наповнювача в 25 л витрата може становити і 0,25 м3, і 0,8 м3, і навіть більше кубометра.

Час, що витрачається системою очищення та пом'якшення (див. «Тип») на регенерацію (відновлення) наповнювача.

Суть самої процедури докладно описана у п. «Регенерація». Тут відзначимо, що у процесі відновлення пристрій не можна використовувати; а оскільки пом'якшувачі зазвичай встановлюються прямо у водогін (див. «Підключення»), то на цей час можна залишитися взагалі без води. Знаючи тривалість регенерації, можна запланувати її таким чином, щоб це не викликало дискомфорту, наприклад, провести процедуру вночі.

У той же час варто відзначити, що деякі прогресивні пом'якшувачі мають спарену конструкцію з двома блоками наповнювача. При регенерації одного блоку система перемикається на другий, що знаходиться в готовності, і працює на ньому доти, поки цьому блоку теж не знадобиться регенерація, після чого ролі змінюються - в роботу включається перший блок, що встиг відновитися. Такій формат роботи забезпечує постійну подачу води без перерв на регенерацію, проте обходяться подібні пристрої недешево.

Тип регенерації наповнювача, передбачений у системі очищення та пом'якшення (див. «Тип»).

Регенерацією називають процедуру відновлення робочих властивостей наповнювача. У пом'якшувачах, що використовують іонообмінні смоли, суть даної процедури зводиться до повторного насичення смоли іонами натрію. Нагадаємо, при пом'якшенні води смола поглинає іони кальцію та магнію, що відповідають за жорсткість, і виділяє натомість «м'які» іони натрію. Проте запас таких іонів у смолі не безмежний, і за вичерпання його треба поповнювати. Здійснюється це за рахунок промивання розчином кухонної солі (хлориду натрію): смола захоплює з розсолу іони натрію і виділяє в нього іони магнію та калію, які зливаються в каналізацію разом із відпрацьованим сольовим розчином.

В обезжелезивателях, у свою чергу, для регенерації використовується промивання звичайною чистою водою, що видаляє механічні забруднення з елемента, що фільтрує.

Втім, у разі типи регенерації діляться за фізико-хімічним особливостям роботи, а, по способу запуску і керування. Конкретні варіанти можуть бути такими:

- Автоматична. Процедура, що здійснюється повністю автоматичному режимі. Пристрій самостійно стежить за станом наповнювача і за потреби перемикається в режим регенерації. При цьому більшість моделей здатні попереджати користувача заздалегідь і вимагати вказівки щодо того, коли саме починати процес — негайно, з певною затримкою або в нічний час; це усуває ризик зал...ишитися без води через відновлення, що невчасно запустилося. Автоматичні системи регенерації найзручніші: від користувача потрібно лише вчасно поповнювати запас солі та періодично реагувати на повідомлення системи, при цьому процедура проводиться вчасно, без затримок. Однак вона вимагає застосування складних схем, що управляють, і датчиків, через що відповідним чином позначається на вартості всього пристрою.

- Програмована. Регенерація, що здійснюється за заздалегідь введеною в пристрій програмою. Як правило, користувачеві самому доводиться приблизно оцінювати інтенсивність роботи пристрою та періодичність проведення регенерації. При цьому під час програмування можна задавати додаткові параметри - наприклад, щоб процес проводився тільки на запит і підтвердження від користувача, або щоб відновлення включалося тільки в нічний час. Такій спосіб роботи не настільки зручний, як повністю автоматичний, він вимагає додаткової уваги, проте обходиться дешевше.

— Автоматична/програмована. Пристрої, здатні працювати в обох описаних вище режимах регенерації. Такій функціонал пропонує користувачеві вибір: можна повністю перекласти стеження за наповнювачем на автоматику або керувати окремими параметрами регенерації вручну.

- Ручна. Регенерація, що здійснюється повністю у ручному режимі. У таких моделях користувач повинен самостійно включати відновлення та переводити систему у робочий режим після закінчення процесу. При цьому в конструкції можуть передбачатися додаткові пристрої, які спрощують ці завдання - наприклад, індикатор заміни картриджів (див. вище) або таймер зворотного відліку для режиму регенерації. Однак ці функції відповідають лише за повідомлення, всі операції користувачеві все одно потрібно проводити вручну. Це найменш зручний, проте в той же час найдешевший і доступний варіант.

Діаметр труб, на під'єднання до яких розрахований фільтр; вказується виключно для моделей з підключенням до водопроводу, див. «Підключення». У сантехніці зазвичай застосовуються труби стандартних діаметрів, а для вимірювання використовуються дюйми — наприклад, 0,75", 1" і т. ін. Більшість фільтрів комплектуються набором перехідників під різні діаметри труб, тому, швидше за все проблем з підключенням не виникне, навіть якщо початкові діаметри не збігаються. Тим не менш краще всього вибирати фільтр, який за діаметром підключення відповідає Вашому водопроводу — в цьому випадку і підключення надійніше, і відповідність заявленим характеристикам буде повним.