Кількість окремих двигунів, передбачених у витяжці.
Двигуни відповідають за обертання вентиляторів і, відповідно, роботу пристрою за призначенням. Більшості сучасних моделей достатньо одного двигуна — цього вистачає навіть для досить високої продуктивності. Дещо рідше зустрічаються
моделі з двома двигунами — зазвичай, це потужні продуктивні витяжки. Одна з переваг даної конструкції полягає в тому, що на малих швидкостях можна задіяти тільки один двигун, а другий підключати, тільки коли потрібна підвищена потужність. Це позитивно позначається на мінімальному рівні шуму (див. вище); з іншого боку, максимальна гучність може бути досить високою, та й коштують такі пристрої, зазвичай, дорожче однодвигунних.
Технічно можливо використовувати і більше двох двигунів, однак такі моделі є поодинокими винятками.
Система всмоктування, що передбачає втягування повітря в витяжку через
ряд отворів по периметру повітрозабірника. Така конструкція забезпечує високу ефективність всмоктування і водночас дає змогу застосувати в пристрої прогресивні дизайнерські рішення. Однак через високу вартість вона характерна переважно для витяжок преміумкласу.
Висота всієї конструкції витяжки — від нижнього краю до верхньої частини корпусу (точки підведення зовнішнього повітроводу). Для витяжок з регульованою конструкцією, що дозволяє змінювати висоту корпуса, мається на увазі максимальна висота в класичному розумінні — розмір пристрою в «розкладеному стані; у разі нерегульованих витяжок мається на увазі, відповідно, незмінна загальна висота. При виборі витяжки по висоті варто виходити з двох моментів:
1. Оптимальною висотою повітрозабірника над варильною поверхнею є 60-80 см. Ця висота дозволяє витяжці ефективно захоплювати кухонні випаровування і водночас дає достатній простір для роботи з варильної поверхнею.
2. Між корпусом витяжки і стелею необхідний запас висоти для підведення зовнішнього повітропроводу.
