Оптичне збільшення
Кратність збільшення, забезпечувана фотоапаратом за рахунок використання можливостей об'єктива (а саме за рахунок зміни його фокусної відстані). В моделях зі змінною оптикою (див. «Тип фотокамери») вказується для комплектного об'єктива, якщо такий є в наявності.
Варто враховувати, що в даному випадку кратність не вказується щодо зображення видимого неозброєним оком, а щодо зображення, що видається об'єктивом на мінімальному збільшенні. Приміром, якщо в характеристиках зазначено оптичне збільшення 3х — це означає, що на максимальному збільшенні предмети в кадрі будуть втричі більше, ніж на мінімальному.
Ступінь оптичного збільшення безпосередньо пов'язана з діапазоном фокусних відстаней (див. вище). Визначити цей ступінь можна, поділивши максимальна фокусна відстань об'єктива на мінімальне, наприклад 360мм/36мм=10х збільшення.
На сьогоднішній день оптичне збільшення дає найкращу якість «наближеного» зображення і вважається краще цифрового (див. нижче). Це пов'язано з тим, що при такому форматі роботи постійно задіється вся площа матриці, що дозволяє на повну використовувати її можливості. Тому навіть серед бюджетних моделей апарати без оптичного збільшення є великою рідкістю.
Кількість сюжетних програм
Кількість сюжетних програм, передбачених у конструкції камери.
Сюжетні програми - це заздалегідь встановлені настройки для деяких найбільш поширених варіантів сцен, що знімаються - наприклад, "Портрет", "Пейзаж", "Спортивні змагання", "Захід сонця" і т.п. Крім таких налаштувань, до цього списку можуть включатися спеціальні ефекти та творчі інструменти (наприклад, «заміна кольору» або «риб'яче око»), а також режими експозиції (див. нижче). Наявність сюжетних програм особливо корисна для початківців та непрофесійних фотографів, оскільки позбавляє необхідності возитися з кожним налаштуванням окремо — достатньо вибрати найбільш підходящу програму, і всі необхідні налаштування будуть виставлені автоматично. Чим більше сюжетних програм передбачає конструкція фотоапарата — тим ширші його можливості автоматичного налаштування.
Кадрів в серії (JPEG)
Найбільша кількість кадрів, яку фотокамера здатна відзняти «за один захід» під час серійної зйомки у форматі JPEG.
Технічні особливості сучасних цифрових фотоапаратів такі, що з серійної зйомці фотографії доводиться записувати в спеціальний буфер, і потім, після закінчення серії, їх можна переписати на карту пам'яті. Цей буфер має обмежений обсяг, тому кількість кадрів в одній серії також обмежена. У той же час відзначимо, що цей показник зазвичай вказується для зйомки на максимально можливу роздільну здатність (див. «Максимальний розмір знімка»); при менших дозволах обсяг кожного знімка знижується, і кількість кадрів у серії може виявитися більше заявленого в характеристиках.
JPEG, найпопулярніший формат сучасних цифрових фотографій, займає менший обсяг і потребує менших потужностей для обробки, ніж RAW (див. «Запис у форматі RAW»). Тому в серії JPEG зазвичай фотографу доступно більше кадрів. Втім, у деяких моделях, що мають два окремі буфери (для RAW і JPEG), може бути і навпаки.
Кадрів в серії (RAW)
Найбільша кількість кадрів, яке фотокамера здатна відзняти «за один захід» при серійної зйомки у форматі RAW (див. «Запис у RAW-форматі).
Технічні особливості сучасних цифрових фотоапаратів такі, що при серійної зйомки фотографії доводиться записувати в спеціальний буфер, і лише потім, після закінчення серії, їх можна записати на карту пам'яті. Цей буфер має обмежений об'єм, тому кількість кадрів в одній серії також обмежена. Водночас відзначимо, що даний показник зазвичай вказується для зйомки на максимально можливому роздільній здатності (див. «Максимальний розмір знімка»); при менших роздільних здатностях об'єм кожного знімка знижується, і кількість кадрів в серії може виявитися більше заявленого в характеристиках.
Знімки у форматі RAW займають більше об'єму і вимагають більшої потужності для обробки, ніж «готові» JPEG. Тому кількість кадрів в серії даного формату зазвичай нижче, ніж у JPEG. Втім, бувають і винятки — зазвичай це камери, які мають два окремих буфера (для RAW і JPEG).
Комунікації
-
GPS-модуль. Наявність у камери вбудованого модуля супутникової навігації GPS. У цифрових камерах модуль GPS застосовується насамперед для встановлення т.зв. геометок (geo-tagging) до фотографій: у службову інформацію про кожному знімку записуються дані про конкретні географічні координати місця зйомки. Однак цим справа не обмежується, і моделі з цією функцією можуть мати безліч додаткових можливостей — починаючи від класичної навігації до спеціальних програм на кшталт бази даних з пам'яток з підказками на основі поточного розташування.
-
Wi-Fi. Бездротової стандарт, спочатку розроблений для створення комп'ютерних мереж, проте з недавніх пір допускає і пряме з'єднання між пристроями. Способи застосування Wi-Fi у фотоапаратах можуть бути різними. Наприклад, найбільш популярний варіант - підключення до смартфону, планшета або іншого подібного пристрою для дистанційного керування (див. нижче) та/або передачі знятих матеріалів на зовнішній пристрій. Деякі камери мають вбудоване програмне забезпечення, що дає змогу безпосередньо підключатися до Інтернету через бездротові точки доступу та «заливати» фото та відео на популярні мережеві сервіси. А в моделях під керуванням Android (див. вище) конкретні можливості залежать тільки від встановленого програмного забезпечення і можуть включати повноцінний доступ до соціальних мереж через клієнтські програми (див. нижче) і навіть веб-серфінг через браузер.<
...br>
- Bluetooth. Бездротової інтерфейс, який використовується для зв'язку між собою різних електронних пристроїв. У фотокамерах Bluetooth найчастіше застосовується для з'єднання з комп'ютером або ноутбуком та передачі відзнятого матеріалу; Крім того, він дає змогу користуватися функцією прямого друку на принтерах, оснащених Bluetooth. Радіус дії з'єднання Bluetooth – до 10 м, при цьому пристрої не обов'язково повинні знаходитись у прямій видимості один одного.
- NFC-чип. NFC (Near-Field Communication) — бездротова технологія, призначена для з'єднання різних портативних пристроїв між собою на відстані до декількох сантиметрів. У фотоапаратах відіграє допоміжну роль, призначена для полегшення з'єднання з іншими пристроями (смартфонами, планшетами тощо) за більше «дальнобійним» стандартом (Wi-Fi або Bluetooth). Замість копатися в налаштуваннях - шукати пристрої, з'єднувати їх вручну - достатньо піднести NFC-камеру до гаджета, обладнаного таким же чіпом, і підтвердити запит на з'єднання.
- Управління зі смартфона. Можливість дистанційного керування камерою за допомогою смартфона, планшета чи іншого аналогічного гаджета. З'єднання камери з керуючим пристроєм зазвичай здійснюється по Wi-Fi (див. вище), при цьому для керування застосовується спеціальна програма, а екран гаджета відіграє роль видошукача. Конкретні можливості такого керування можуть бути різними - спуск затвора по команді, вибір параметрів експозиції та інших налаштувань зйомки, фокусування по дотику тощо. Нерідко передбачається також можливість "злити" зняті матеріали на керуючий пристрій і через нього - в Інтернет. Зазначимо, що для камер, що використовуються з мобільними телефонами (див. «Тип фотокамери»), ця функція не вказується: таку камеру зазвичай кріплять прямо на апараті, і про дистанційне керування не йдеться.Знімків на заряді
Максимальна кількість фотографій, яке камера здатна зняти на одному елементі живлення, без його перезарядки/заміни. На практиці це число зазвичай виявляється менше (іноді досить відчутно) за рахунок того, що частина заряду «з'їдає» робота механіки об'єктива, використання дисплея, зміна налаштувань через меню і т. ін. Тим не менш, даний параметр є непоганим показників автономності апарата, і різні моделі цілком можна порівнювати за нього між собою.
