Порівняння Pinguin Tramp 195 vs Terra Incognita Campo 300

— Експедиційний. Найбільш «екстремальний» тип спальників, призначений насамперед для використання в тривалих походах, у тому числі в холодну пору року і в умовах високогір'я. Обов'язковою умовою для експедиційних мішків є низька температура екстриму (див. нижче) — -20 °С і нижче; виключення зустрічаються лише серед дитячих моделей. Що стосується конструкції, то мішки даного типу часто оснащуються капюшонами, тепловими комірами, можуть передбачати з'єднання (докладніше див. «Характеристики»).

— Трекінговий. Спальники, розраховані насамперед на використання в піших або велосипедних походах. Ключовими особливостями є компактність і невелика вага, що спрощують транспортування «на собі». Через це трекінгові спальники коштують помітно дорожче кемпінгових з аналогічними характеристиками — легкі і водночас якісні матеріали коштують недешево. Так що для постійного перебування на одному місці навряд чи має сенс звертати увагу на цю категорію. Також відзначимо, що спальники цієї призначення розраховані в основному на використання в теплу пору року — навесні/восени і/або влітку — і виконуються переважно у вигляді коконів, хоча з обох правил бувають винятки.

— Кемпінговий. Тип спальників, розрахований на забезпечення комфорту при постійному перебуванні на одному місці порівняно нескладних умовах. Такий мішок може стати в нагоді..., наприклад, на пікніку з ночівлею, літньому багатоденному фестивалі тощо; а ось для тривалого носіння на собі» кемпінгові моделі підходять погано через порівняно великих габаритів і ваги. Сезонність спальників цього призначення може бути різною, однак варто відзначити, що більшість таких виробів виконуються у вигляді мішків-ковдр (див. «Тип»).

— Мішок-кокон. Мішки-кокони мають нерівномірну ширину: в плечах вони ширші, а до ніг звужуються. Така форма вважається оптимальною для збереження тепла завдяки невеликий (порівняно з мішком-ковдрою) площі зовнішньої поверхні спальника, а також тому, що лежати в коконі доводиться досить щільно. Як наслідок, до цього типу належить більшість кемпінгових і експедиційних спальників (див. «Призначення»). Недоліком коконів є дещо менший комфорт, ніж у мішків-ковдр.

— Мішок-ковдра. Мішки цього типу мають прямокутну форму, з рівномірною шириною по всій довжині. Вони дещо гірше підходять для низьких температур, ніж кокони, однак більш зручні і універсальні: у самому мішку є більше вільного простору, а конструкція дозволяє розстебнути його повністю і використовувати в ролі ковдри або підстилки.

— Мішок-комбінезон. Спальний мішок, виконаний у відповідності з назвою, у вигляді комбінезона і має рукави і штанини. У такому виробі можна не тільки спати, але і пересуватися по табору; деякі виробники прямо позиціонують мішки-комбінезони як рішення для тих, «хто ненавидить вилазити з теплого спальника вранці». Такий «одяг», зазвичай, не є перешкодою ні під час пасивного відпочинку на кшталт посиденьок біля багаття, ні навіть під час активної діяльності зразок рубання дров. У конструкції зазвичай передбачаються прорізи для рук, а також знімні «черевики», які можна...зняти перед надяганням більш серйозного взуття або використовувати в якості «капців» для переходу в кілька метрів. По напрямку (див. вище) мішки-комбінезони зазвичай належать до кемпінгових — для трекінгового і тим більше експедиційного застосування краще підходять більш традиційні конструкції.

– Бівак. Бівачний мішок – це вітрозахисний та водонепроникний чохол для спальника. Спочатку біваку створили для гірських сходжень та зимових походів. Біві бувають з аркою біля узголів'я і без неї. Виготовляються бівальні мішки з дихаючої мембранної тканини. Вони дозволяють використовувати спальники з килимками чи карематами різної сезонності. Бівак займає мінімум місця у рюкзаку, має легку вагу, не вимагає підбору місця встановлення, швидко сохне після дощу. Цей атрибут туристичної амуніції доречний тим, хто не хоче брати в похід намет або спати під тентом.

Сезон, для якого призначений спальник. Зазначимо, що чимало моделей розраховані більш ніж на один сезон — зима і весна/осінь або весна/осінь і літо; існують навіть всесезонні вироби. Однак у будь-якому разі при покупці варто уточнювати не тільки даний нюанс, але і конкретні температурні характеристики обраної моделі (див. нижче).

Загалом віднесення спальника до тієї чи іншої сезонності багато в чому залежить від того, як позиціонує дану модель виробник. Тим не менше, в кожній категорії є і деякі загальні риси, ось вони:

— Зима. Спальники, що підходять для зими, зазвичай відповідають таким мінімальним вимогам: хоча б температура межі комфорту в них повинна бути нижче нуля, а якщо вона вище — то досить низькою повинна бути температура екстриму (-20 °С і менше). Також спальник однозначно вважається зимовим, якщо температура комфорту у нього нижче -5 °С.

— Весна/осінь. Спальники, розраховані на міжсезоння, повинні бути досить зручні і в теплу погоду, і на випадок раптових приморозків. Тому температура комфорту в них може бути досить низькою — до -5 °С включно. З іншого боку, зустрічаються і комбіновані «межсезонно-річні» моделі, де температура екстриму складає цілих +10 °С. Так що конкретні характеристики такого спальника варто уточнювати особливо уважно.

— Літо. Літній спальник повинен забезпечуват...и зручність при високих температурах, тому багато які моделі з цієї категорії мають t° комфорту близько +15 °С, а то і вище. Водночас літню сезонність можуть вказувати і для моделей з більш низькими температурами комфорту (навіть мінусовими). У таких випадках виробник виходить з того, що якщо в спальнику жарко — можна розкритися або роздягнутися (нагадаємо, температурні режими вказуються для людини в термобілизна).

Оскільки спальний мішок належить до туристичної екіпіровки, його вага може виявитися однією з ключових характеристик. Тут варто враховувати два моменти: по-перше, більше утеплення зазвичай вимагає більшої кількості матеріалу і збільшує вагу, а по-друге, теплі моделі з невеликою вагою коштують значно дорожче більш важких варіантів з тими ж температурними характеристиками.

Також при виборі спальника варто визначитися, для чого Ви його купуєте. Якщо мова йде про пікніках, фестивалях і інших нескладних виїздах на природу без тривалих піших переходів, або якщо Ви плануєте возити спорядження на авто — на вагу можна не звертати особливої уваги, зосередившись на інших характеристиках. Якщо ж Ви плануєте вирушити в тривалі піші або велосипедні походи, варто підібрати модель з мінімальною вагою.

Що стосується конкретних цифр, то більшість сучасних спальників належать до діапазону 1,1 – 1,5 кг або 1,6 – 2 кг, хоча є й чимало ультралегких моделей — 1 кг і менше. Показник в 2,1 – 2,5 кг вважається вже досить значним, а вага в 2,6 – 3 кг і більше зустрічається в основному в двох різновидах спальників: окремих експедиційних моделях з високим ступенем утеплення, а також двомісних виробах.

Найвища температура навколишнього середовища, за якої людина зможе комфортно провести ніч у спальнику без надмірного потовиділення та перегріву організму. Параметр вказується для умов, коли каптур і блискавка спального мішка залишаються відкритими, а руки сплячого знаходяться зовні спальника.

Температура комфорту даного спальника.

Деякі виробники використовують для позначення даної температури свої власні критерії, проте загальноприйнятим стандартом вважається EN13537. Згідно з цим стандартом, t комфорту — це найменша температура навколишнього повітря, при якій жінка в термобілизна може комфортно, не прокидаючись від холоду, проспати в спальнику всю ніч (мінімум 8 годин) в розслабленій позі. Таку ухвалу прийнято з тих міркувань, що жінки більш схильні мерзнути під час сну, ніж чоловіки. Зрозуміло, фактичний комфорт буде залежати від особливостей організму і підготовки конкретної людини. Проте швидше за все при навколишній температурі на рівні t комфорту і вище в спальнику буде зручно (а то і жарко) будь-якому користувачеві, незалежно від статі. Детальніше про особливості вибору по температурі див. «t межі комфорту» нижче

Конкретні значення t комфорту в сучасних спальниках нерідко можуть становити -5..-9 °C, а то і нижче, проте зустрічаються і моделі для спекотної погоди — на +10...15 °C і навіть вище. При цьому зазначимо, що сезонність і можливість зимового застосування не пов'язана з даним показником жорстко: зокрема, зимові моделі можуть мати t комфорту на рівні +15 °С, а то і +20 °С.

Температура екстриму цього спальника.

Деякі виробники використовують для позначення даної температури свої власні критерії, проте загальноприйнятим стандартом вважається EN13537. Згідно йому, температура екстриму — це температура, при якій підготовлена жінка-турист щільного статури (зріст 160 см, вага 60 кг) у термобілизна зможе провести в спальнику ніч (мінімум 6 годин) теплозберігаючою позі («калачиком») без ризику переохолодження. Такі критерії взяті з тих міркувань, що стійкість людини до холоду залежить від статі (жінки мерзнуть сильніше чоловіків), статури (худорляві більш чутливі до холоду) і підготовки. Тут варто відзначити, що якщо ви не звикли до похідних умов, то температуру екстриму слід розглядати як найменшу температуру, при якій в спальнику можна провести ніч без ризику для життя. При цьому про комфорт не йдеться, до того ж є висока ймовірність переохолодження; так що при таких температурах може знадобитися не тільки якісне термобілизна, але і додаткове утеплення.

— Поліестер. Синтетичний матеріал. Перевагами поліестеру є хороші водовідштовхувальні властивості, міцність і довговічність. З іншого боку, він, як і багато синтетичні матеріали, не дуже приємний на дотик і може викликати певний дискомфорт, особливо в теплу погоду, коли можна спати в одній спідній білизні.

— Фланель. Натуральна тканина бавовняної або вовняної типу. Приємна на дотик і досить універсальна: добре підходить як для теплої і навіть спекотної погоди (завдяки натуральності), так і для холодів (добре зберігає тепло). Недоліками фланелі є схильність до зносу (появи «ковтунців») при довгому використанні, а також висока гігроскопічність — тканина добре вбирає вологу і довго сохне.

— Бавовна. Бавовна, як і фланель, належить до натуральних матеріалів і добре підходить для застосування в жарку погоду, проте теплоізоляція у такий «внутрянки» відчутно нижче. З інших переваг бавовни варто відзначити міцність, стійкість до впливу води, перепадів температур і світла (хоча на світлі може жовтіти); з недоліків — гігроскопічність (хоча і меншу, ніж у фланелі).

— Полікотон. Комбінований матеріал на основі поєднання поліестеру і котону в тій або іншій пропорції. Створений для того, щоб поєднати переваги обох матеріалів. Полікотон міцний, довговічний, має хороші водооталківающіе властивості, водночас приємніше...на дотик, ніж чистий поліестер, і краще підходить для використання в жарку погоду.

— Фліс. Синтетичний матеріал, широко застосовуваний для виготовлення теплого одягу. Має відповідні характеристики, зокрема легкий, добре утримує тепло, в т. ч. в намокшем стані; пропускає випаровується вологу («дихає»), не накопичує її і швидко сохне. Водночас фліс кілька менш міцний, ніж інша синтетика, а також легко загоряється, тому вимагає певної обережності за наявності неподалік вогнищ та інших джерел вогню.

— Нейлон. Синтетичний матеріал, по більшості властивостей схожий з поліестером (див. вище), проте дещо менш міцний і стійкий до вологи (схильний тягнутися при намоканні). Використовується переважно у недорогих моделях спальників.

Кількість окремих шарів утеплювача, передбачених у спальному мішку. Багатошарова конструкція значно покращує «утеплюючі» характеристики спальника — по-перше, за рахунок додаткових прошарків повітря між шарами наповнювача, а по-друге, за рахунок перекриття шва одного шару іншим шаром. Для літніх спальників (див. «Сезонність») достатнім вважається 1-2 шари, в осінньо-весняних їх зазвичай 2-3, а в зимових — мінімум 3 шари.

Варто відзначити, що кількість шарів зазвичай вказується для синтетичного наповнювача (див. «Утеплювач»); пухова утеплення не укладається шарами.