Порівняння Logitech Gamepad F310 vs Logitech Wireless Gamepad F710

Спосіб підключення маніпулятора до ігрового пристрою.

В цілому подібні способи ділять на дротові (у звичайному або послідовному форматі), бездротова (радіо, Bluetooth, а то і обидва відразу) або комбіновані (поєднання дротового і бездротового формату роботи в одній моделі). Ось більше докладний опис різних варіантів:

— Дротове. Класичне дротове підключення — дуже популярний варіант, насамперед серед контролерів для ПК/Mac і настільних консолей (див. «Сумісність з платформами»). А ось для портативних гаджетів воно практично не використовується (а для AppleTV — не застосовується в принципі). Дротове з'єднання здійснюється зазвичай через роз'єм USB, проте можливі й інші варіанти (знову ж таки залежно від підтримуваних платформ). Головним недоліком контролерів цього формату вважається обмежена свобода переміщень; це буває особливо актуально при грі на великому екрані, коли для комфортного перегляду потрібна значна відстань до такого екрану. З іншого боку, дротові аксесуари помітно легше і дешевше бездротових, а енергію переважна більшість таких моделей отримують від USB-порту або мережі (див. «Живлення»), так що час роботи виходить необмеженим (хоча зустрічаються і окремі винятки). Та й довжина кабелю не так часто є критичною: наприклад, керму або джойстику, встановленому на столі прямо перед комп'ютером, довгий дріт зазвичай не потрібен, а в аксесуарах...для настільних консолей кабель зазвичай робиться досить довгим.

— Дротове послідовне. Різновид описаного вище дротового з'єднання, при якому контролери підключаються «ланцюжком» через один порт: один маніпулятор підключається до ігрового пристрою, а другий — до першого маніпулятора. В цілому це досить рідкісний варіант, який застосовується лише у деяких парних комплектах геймпадів (див. «Тип пристрою»). Проте в деяких випадках таке підключення виявляється більше зручним, ніж традиційне: воно дає змогу зменшити кількість дротів, що тягнуться до приставки.

— Бездротове. Головна перевага всіх видів бездротового підключення очевидна: відсутність кабелю, який обмежує рухливість і може створювати незручності. А для контролерів руху (див. «Тип пристрою») даний варіант і зовсім є, по суті, єдино можливим (інакше використовувати такий маніпулятор було б як мінімум проблематично). Крім того, саме бездротовий зв'язок (з низки причин) найбільш зручний для роботи з портативними гаджетами — смартфонами і планшетами. При цьому радіус дії такого підключення зазвичай достатній для роботи як мінімум в межах великої житлової кімнати, а частіше — і на більших відстанях. З іншого боку, бездротові контролери помітно дорожче дротових аналогів. До того ж більшість з них використовує автономне живлення (батарейки або акумулятор), що обмежує час безперервної роботи. І хоча цей час може бути досить значним, а батарейки (і деякі акумулятори) можна оперативно змінювати — без перерв у роботі все одно не обійтися, а заряд може закінчитися в найменш підходящий момент. Виняток становлять окремі моделі з живленням від мережі, однак у них дріт, зі свого боку, «прив'язує» пристрій до розетки. Що стосується конкретних способів бездротового зв'язку, то в наш час зустрічаються такі варіанти:

• Bluetooth. Підключення по Bluetooth зручно перш за все тим, що багато сучасних ігрових пристроїв мають вбудовані модулі такого зв'язку. У перелік таких пристроїв, входять, зокрема, практично всі настільні консолі, смартфони, планшети та ноутбуки, а також багато прогресивних ПК (в тому числі всі комп'ютери Mac). Таким чином, контролер можна зробити сумісним з великою кількістю різних пристроїв, а для самого з'єднання найчастіше не потрібно ніяких додаткових адаптерів. Втім, при необхідності — наприклад, для настільного комп'ютера без Bluetooth — такий адаптер цілком можна докупити окремо. При всьому цьому підключення здійснюється в радіодіапазоні і не потребує прямої видимості, а його дальність на відкритому просторі стандартно становить не менше 10 м (а часто значно більше).
• Радіо. Підключення по радіоканалу, що не відноситься до Bluetooth (див. вище). Конкретні особливості такого підключення багато в чому залежать від сумісності з ігровими платформами (див. вище). Так, власні стандарти радіозв'язку використовуються багатьма настільними консолями, і з'єднання з такими пристроями нерідко здійснюється напряму, без додаткового обладнання. Зі свого боку, контролери з можливістю роботи на ПК (Mac) комплектуються спеціальними адаптерами, що зазвичай підключається через USB (при цьому такі моделі можуть підтримувати також пряме з'єднання з ігровою консоллю). А ось для мобільних гаджетів даний спосіб зв'язку не застосовується — в цьому випадку більше виправданий описаний вище Bluetooth.
• Bluetooth / радіо. Можливість роботи в будь-якому з описаних вище варіантів. Всі такі контролери робляться відразу під декілька платформ — консолі (тієї чи іншої серії), мобільні пристрої та комп'ютери; конкретне поєднання цих варіантів може бути будь-яким, але їх завжди більше одного. Правда, подібна універсальність помітно позначається на вартості, так що в цілому моделей з таким підключенням дуже небагато. Однак якщо брати не різноманітність, а загальну кількість, то цей спосіб зустрічається не так рідко, як можна подумати — приміром, він передбачений в «рідному» геймпаді для консолей Xbox Series S/X зразка 2020 року.

— Комбіноване. Поєднання дротового підключення з підтримкою бездротових стандартів — Bluetooth, радіо, іноді того й іншого відразу. Особливості кожного з цих варіантів докладно описано вище. А комбінований формат роботи у теорії забезпечує максимальну універсальність, даючи змогу вибирати оптимальний спосіб підключення під різні ситуації. Однак на практиці специфіка роботи подібних аксесуарів може бути різною — залежно від сумісних платформ і навіть особливостей окремих моделей. Так, одні об'єднані контролери використовують різні способи підключення для різних пристроїв — наприклад, дротове для ПК і радіоканал для настільної консолі. Інші працюють переважно бездротовому форматі, а кабель використовується для підзарядки батареї без відриву від ігри (або в тому випадку, коли потрібно зберегти заряд на потім). Треті можуть поєднувати ці формати тощо. В будь-якому разі подібні нюанси варто уточнювати окремо. Те ж стосується загальних особливостей підключення: наприклад, варіант «дротове / радіо» в пристрої для ПК і консолей може означати і наявність бездротового USB-адаптера, і неможливість бездротового підключення до комп'ютерів.

Довжина кабелю, передбаченого у конструкції чи в комплекті поставки дротового або комбінованого контролера (див. «Підключення»).

В цілому сенс даного параметра очевидний: більш довгий кабель дає більше свободи пересування, проте може створювати незручності на невеликих дистанціях. На практиці ж довжина дроту важлива переважно в тих випадках, коли дротове підключення використовується для гри на великому екрані: для комфортного перегляду бажано перебувати на досить великій відстані від такого екрану. Втім, навіть у цьому випадку порівняно короткий кабель можна компенсувати за рахунок довжини дротів, що йдуть від консолі (або іншого ігрового пристрою) до екрану, а то і за рахунок бездротового підключення приставки до екрану. Якщо ж контролер застосовується для комп'ютера — на даний параметр можна не звертати особливої уваги: системний блок або ноутбук зазвичай розташовується в безпосередній близькості від користувача, і для підключення вистачає навіть досить короткого дроту.

Загальна кількість кнопок, передбачене в конструкції маніпулятора.

Чим більше кнопок — тим більше додаткових можливостей можна «підв'язати» на маніпулятор, тим нижче ймовірність, що в процесі гри доведеться звертатися до інших органів управління (наприклад, клавіатурі ПК). При цьому багато ігрові приставки (див. «Сумісність з платформами») передбачають певну мінімальну кількість кнопок для сумісного геймпада — менша кількість просто не дало змогу б повноцінно використовувати всі функції приставки. Наприклад, у штатному контролер для PlayStation 4 11 кнопок.

Зазначимо, що маніпулятор D-Pad (див. нижче) при даному підрахунку не враховується: він вважається специфічним органом управління, хоча і заснований на кнопках.

Тип зворотного зв'язку, передбаченого в конструкції маніпулятора (якщо він взагалі є).

Зворотний зв'язок – це реакція маніпулятора на певні події, що відбуваються в грі. Така реакція підсилює «ефект занурення», створюючи у гравця враження, що він тримається за справжню ручку літака, кермо автомобіля тощо. Вона може бути такою:

— Вібрація. Зворотній зв'язок у вигляді вібрації дає змогу імітувати, наприклад, тряску від їзди по бездоріжжю, тремтіння літака при стрільбі з бортової зброї або попаданні в зону турбулентності тощо.

— Силовий. Контролери з силовим зворотним зв'язком здатні створювати певний опір зусиллям гравця – наприклад, для імітації труднощів з поворотом керма при застряглих у бруді колесах.

– Вібрація/силовий. Контролери, що підтримують обидва описаних вище типи зворотного зв'язку. Цей варіант є найбільш прогресивним і водночас найбільш дорогим.

Джерело живлення, яке використовується ігровим маніпулятором.

Цей параметр безпосередньо залежить від типу з'єднання (див. «Підключення»). Наприклад, живлення від USB-порту або мережі (блоку живлення) передбачається переважно в провідних моделях, а пристрої з можливістю бездротового підключення (як чисто бездротові, так і комбіновані) практично гарантовано будуть використовувати акумулятор або батарейки. Ось більше детальний опис кожного з цих варіантів:

— USB-порт. Живлення від USB-порту — як правило, того ж, через який контролер безпосередньо взаємодіє з консоллю, ПК або іншим ігровим пристроєм. Такий спосіб підключення дає змогу обійтися без зайвих дротів. З іншого боку, потужність живлення від USB відносно невисока, через що цей варіант слабо підходить для контролерів з потужними системами зворотного зв'язку (зокрема, просунутих керм) — з такими аксесуарами доводиться використовувати окремі БЖ (див. нижче).
Також відзначимо, що даний спосіб живлення зустрічається і в окремих бездротових моделях — зазвичай контролерах для мобільних пристроїв, які взаємодіють з гаджетом по Bluetooth, а живлення отримують від USB-порту цього ж гаджета. Такий формат роботи дає змогу обійтися без батарей в самому контролері, однак додатково витрачає заряд основного пристрою.

— Мережа. Живлення від звичайної розетки з...використанням окремого блоку живлення (БЖ). Використовується переважно у висококласних дротових кермах (див. «Тип пристрою»), яким висока потужність живлення потрібна для ефективної роботи систем зворотного зв'язку. Теоретично даний варіант не дуже зручний, оскільки потребує пошуку додаткової розетки; однак на практиці з цим зазвичай не виникає особливих труднощів (в крайньому випадку можна скористатися подовжувачем).

— Акумулятор. Живлення від вбудованого акумулятора, що не відноситься до стандартних типорозмірів (на відміну від батарейок), а нерідко ще й незнімного. Це найпопулярніший у наш час спосіб живлення бездротових маніпуляторів. Його головна перевага перед батарейками полягає в тому, що цей варіант не потребує зайвих витрат грошей і сил: акумулятор першопочатково входить до комплекту поставки, його не потрібно купувати окремо, а при вичерпанні заряду досить зарядити контролер. Правда, ця процедура потребує певного часу; проте час повної зарядки рідко перевищує кілька годин, тоді як час роботи може вимірюватися вже добами (хоча зустрічаються і більше скромні показники). Крім того, багато контролерів можна використовувати, не відключаючи зарядного пристрою; це дещо обмежує рухливість, але даний момент зазвичай не є критичним.

— Батарейки (АА, ААА). Живлення від змінних елементів стандартного типорозміру — зазвичай «пальчикових» АА або «мізинчикових» ААА. Кількість використовуваних елементів може бути різною; однак загальні особливості такого живлення у всіх контролерах однакові. З одного боку, батарейки допускають швидку заміну, що дає змогу грати з мінімумом перерв: при вичерпанні заряду достатньо просто встановити свіжі елементи живлення замість тих, що сіли. При цьому у користувача є вибір: або регулярно купувати одноразові батарейки, або витратитися на акумулятори, що перезаряджаються, з зовнішнім зарядним пристроєм. А якщо придбати два комплекти таких акумуляторів — можна тримати один комплект на зарядці, поки другий використовується. З іншого боку, застосування батарейок неминуче пов'язано з додатковими витратами: елементи живлення зазвичай не входять до комплекту, і перед першим використанням їх потрібно докупити окремо. В результаті даний тип живлення використовуваний значно рідше, ніж акумулятори, хоча його можна зустріти і в досить прогресивних і відомих пристроях — зокрема, штатних геймпадах для Xbox 360, Xbox One і навіть Xbox Series X|S.