Порівняння Asus GeForce GTX 1080 Ti ROG-STRIX-GTX1080TI-11G-GAMING vs Asus GeForce GTX 1080 Ti TURBO-GTX1080TI-11G

Частота роботи графічного процесора відеокарти. За загальним правилом, чим більше частота роботи GPU — тим вище продуктивність відеокарти, однак цей варіант є не єдиним — багато чого також залежить і від конструктивних особливостей відеокарти, зокрема типу і об'єму відеопам'яті (див. відповідні пункти глосарію). Внаслідок цього не є незвичайною ситуація, коли з двох відеокарт більш продуктивною може виявитися модель з нижчою частотою процесора. Крім цього варто відзначити, що високочастотні процесори мають також високе тепловиділення, що потребує застосування потужних систем охолодження.

Кількість виходів DVI-D, передбачених у відеокарті.

Інтерфейс DVI-D забезпечує передачу відеосигналу в цифровому вигляді. Залежно від версії, максимальна роздільна здатність такого відео може становити 1920х1200 (Single Link) або 2560х1600 (Dual Link); конкретна використовувана версія, зазвичай, залежить від загального призначення і цінової категорії відеокарти. Однак у будь-якому разі даний інтерфейс дуже популярний в сучасних моніторах, а ось в інших екранах майже не зустрічається.

Наявність кількох виходів дозволяє підключати до відеокарти одночасно кілька екранів — наприклад, пару моніторів для організації розширеного робочого простору. Конкретно ж виходів DVI-D може передбачатися до 4.

Кількість виходів HDMI, передбачених у відеокарті.

На сьогодні HDMI є найбільш популярним інтерфейсом для роботи з зображенням високої роздільної здатності і багатоканальним звуком (він може використовуватися одночасно для відео та аудіо). Такий роз'єм є практично стандартним для сучасних моніторів, крім того, він широко використовується в інших видах екранів — телевізорах, плазмових панелей, проекторів і т. ін.

Наявність кількох виходів дозволяє підключати до відеокарти одночасно кілька екранів — наприклад, пару моніторів для організації розширеного робочого простору. Втім, портів HDMI у відеокартах не буває більше 2 — з низки причин для декількох екранів відразу в даному випадку простіше використовувати інші роз'єми, насамперед DisplayPort.

Кількість виходів DisplayPort, передбачених у відеокарті.

DisplayPort являє собою цифровий мультимедійний інтерфейс, багато в чому схожий з HDMI, який проте застосовується в основному в комп'ютерній техніці. Конкретні можливості цього інтерфейсу залежать від версії (див. нижче), однак навіть у найскромнішій сучасній версії DisplayPort дає змогу як мінімум працювати з роздільною здатністю 4K на 60 кадрах в секунду і 5K — на 30 к/с. Ще однією цікавою особливістю даного стандарту є можливість послідовного підключення декількох екранів до одного порту (формат «daisy chain»).

У світлі останнього можна сказати, що кількість виходів DisplayPort відповідає кількості екранів, які можна підключати до відеокарти напряму, без застосування daisy chain. Таке підключення може знадобитися, зокрема, для моніторів, які не підтримують роботу в режимі «ланцюжка». Якщо ж такий режим підтримується — максимальна кількість екранів буде як мінімум удвічі вище, ніж кількість роз'ємів. Однак варто врахувати, що роздільні здатності, підтримувані самим відеоадаптером, можуть не дотягувати до граничних можливостей використовуваної версії DisplayPort.

Кількість окремих вентиляторів, передбачених в системі охолодження відеокарти (при їх наявності — див. «Охолодження»).

Загалом чим потужніший відеоадаптер — тим більш ефективне охолодження йому потрібно. Так що один вентилятор характерний переважно для пристроїв початкового і недорогого середнього класу, два — від середнього до прогресивного, а три і більше є практично однозначною ознакою вирішення преміумрівня. Водночас суворої залежності тут немає, і схожі за характеристиками моделі можуть мати різне число вентиляторів (тим більше що ефективність охолодження визначається не тільки кількістю вентиляторів, але і їх діаметром). А ось на що цей параметр впливає однозначно — так це на довжину відеокарти і, відповідно, кількість місця, необхідне для її установки.

Технологія синхронізації підсвічування, передбачена у відеокарті з відповідним дизайном.

Сама по собі синхронізація дозволяє «узгодити» підсвічування відеокарти, з підсвічуванням інших компонентів системи — материнської плати, корпуси, клавіатури, миші і т. ін. Завдяки цьому погодженням всі компоненти можуть синхронно змінювати колір, одночасно вмикатися/вимикатися і т. ін. Конкретні особливості роботи такого підсвічування залежать від застосовуваної технології синхронізації, а вона, зазвичай, у кожного виробника своя (Mystic Light Sync у MSI, RGB Fusion Gigabyte тощо). Також від цього залежить сумісність компонентів: всі вони повинні підтримувати одну технологію. Так що найпростіше добитися сумісності підсвічування, зібравши комплектуючі від одного виробника.

Формат додаткового живлення, необхідного для роботи відеокарти.

Сам по собі роз'єм PCI-E, який стандартно застосовується для підключення відеокарт, видає живлення потужністю 75 Вт. Для багатьох моделей, навіть досить продуктивних, цього цілком достатньо, і чимало сучасних відеоадаптерів обходяться без додаткового живлення. Однак більшого поширення, особливо серед висококласних рішень, отримали все ж моделі з додатковим живленням.

Найпростіший варіант такого живлення — один роз'єм формату 6-pin або 8-pin. 6-піновий конектор здатний додатково забезпечити до 75 Вт, 8-піновий — до 150 Вт. Втім, для висококласних рішень одного конектора буває недостатньо, так що зустрічаються моделі з живленням формату 6+8 pin, 8+8 pin, і навіть 8+8+6 pin або 8+8+8 pin А нові карти і зовсім 16-pin. Такі роз'єми живлення мають загалом 16 ліній: 12 для подачі струму та 4 сигнальних. Чинний поріг потужності роз'єму 16 pin становить до 600 Вт. Підключення до нього можна зробити через перехідник 3×8 pin..

Зазначимо, що теоретично можливо підключити 6-пінове живлення до 8-пінового роз'єму і навпаки, для цього навіть випускаються відповідні пе...рехідники. Однак на практиці можливість такого підключення варто уточнювати окремо, і користуватися подібними прийомами лише в крайніх випадках, коли інші варіанти недоступні.

Загальна довжина відеокарти.

Під довжиною в даному випадку мають на увазі розмір пристрою від пластини з роз'ємами (яка кріпиться до задньої стінки системного блоку) до протилежної сторони. Сама пластина і виступаючі назовні роз'єми при цьому, як правило, не враховуються.

Дані про довжину відеокарти необхідні насамперед для того, щоб оцінити, чи вистачить під неї місця в окремому корпусі. Крім того, більш довгі плати, як правило, мають і більш прогресивні характеристики (хоча жорсткої залежності тут немає, і схожі по класу відеоадаптери можуть мати різну довжину). Що стосується конкретних значень, то найбільш компактні рішення у наш час мають розмір 150 – 200 мм і менше; показник у 200 – 250 мм можна ще вважати відносно невеликим, 250 – 290 мм — середнім, а чимало моделей (в основному прогресивного рівня) мають довжину і понад 290 мм.