Порівняння MSI Z370 GAMING M5 vs MSI Z370 GAMING PRO CARBON AC

Розміри материнської плати у висоту і ширину. Передбачається, що традиційне розміщення материнських плат — вертикальне, тому в даному випадку один з габаритів називають не довжиною, а заввишки.

Розміри материнських плат багато в чому визначаються їх форм-факторами (див. вище), однак розмір конкретної плати може дещо відрізнятися від стандарту, прийнятого для даного форм-фактора. Крім того, уточнити розміри за характеристиками конкретної «материнки» зазвичай простіше, ніж шукати або згадувати загальну інформацію по форм-фактору. Тому дані про розмір можуть наводитися навіть для моделей, цілком відповідають стандарту.

Третій розмір — товщина — з низки причин вважається менш важливим, тому його часто опускають.

Підтримка материнської платою технології DualBIOS.

Збої і помилки в BIOS (див. BIOS) є однією з найбільш серйозних проблем, які можуть виникнути у сучасного ПК — вони не тільки позбавляють комп'ютер працездатності, але ще й дуже складні у виправленні. Технологія DualBIOS створена для полегшення боротьби з подібними проблемами. Материнські плати, виконані за цією технологією, мають дві мікросхеми для запису BIOS: перша мікросхема містить основну версію BIOS, яка використовується для завантаження системи в штатному режимі, друга — резервну копію BIOS в початковій (фабричних) конфігурації. Резервна мікросхема вступає в роботу у разі виявлення помилки в основний BIOS: якщо виявлена помилка в програмному коді, він відновлюється до оригінальної фабричної версії, якщо ж мав місце апаратний збій — резервна мікросхема бере керування системою на себе, замінюючи основну. Це дозволяє забезпечити працездатність системи навіть при серйозних проблемах в роботі BIOS, не вдаючись до складних процедур відновлення.

Підтримка материнської платою технології Crossfire від AMD.

Ця технологія дозволяє підключати до ПК відразу кілька окремих відеокарт AMD і об'єднувати їх обчислювальні потужності, підвищуючи відповідним чином графічну продуктивність системи в конкретних завданнях. Відповідно, ця особливість означає, що «материнка» оснащена як мінімум двома слотами під відеокарти PCI — E 16x; взагалі ж Crossfire допускає об'єднання до 4 окремих адаптерів.

Подібний функціонал особливо важливий для вимогливих ігор і «важких» задач зразок 3D-рендеринга. Однак варто мати на увазі, що для використання декількох відеокарт така можливість повинна бути передбачена ще й в додатку, запускаемом на комп'ютері. Так що в деяких випадках один потужний відеоадаптер виявляється кращим, ніж декілька порівняно простих з тим же сумарним об'ємом VRAM.

Аналогічна технологія NVIDIA носить назву SLI (див. нижче). Crossfire відрізняється від неї переважно трьома моментами: можливістю об'єднувати відеоадаптери c різними моделями графічних процесорів (головне, щоб вони були побудовані на одній архітектурі), відсутністю необхідності в додаткових кабелів або мостах (відеокарти взаємодіють безпосередньо через шину PCI-E) і дещо меншою вартістю (що дозволяє застосовувати дану технологію навіть у бюджетних «материнках»). Завдяки останньому практично всі материнські плати з SLI підтримують ще й Crossfire, але не навпаки.

Підтримка материнської платою технології SLI від NVIDIA.

Ця технологія дозволяє підключати до ПК відразу кілька окремих відеокарт NVIDIA і об'єднувати їх обчислювальні потужності, підвищуючи відповідним чином графічну продуктивність системи в конкретних завданнях. Відповідно, ця особливість означає, що «материнка» оснащена як мінімум двома слотами під відеокарти PCI — E 16x; взагалі ж SLI допускає об'єднання до 4 окремих адаптерів.

Подібний функціонал особливо важливий для вимогливих ігор і «важких» задач зразок 3D-рендеринга. Однак варто мати на увазі, що для використання декількох відеокарт така можливість повинна бути передбачена ще й в додатку, запускаемом на комп'ютері. Так що в деяких випадках один потужний відеоадаптер виявляється кращим, ніж декілька порівняно простих з тим же сумарним об'ємом VRAM.

Аналогічна технологія AMD носить назву Crossfire (див. вище). Основною відмінністю між цими технологіями є те, що SLI більш вимоглива до сумісності: вона працює тільки на відеокартах з однаковими моделями GPU (хоча інші параметри — виробник, об'єм і частота відеопам'яті і т. п. можуть бути різними). Крім того, відеоадаптери у зв'язці SLI потрібно з'єднувати кабелем або мостом (виняток становлять лише окремі бюджетні моделі); а підтримка цієї технології обходиться дещо дорожче, ніж у випадку Crossfire, тому в материнських платах вона зустрічається рідше (і переважно разом з рішенням від AMD).

Версія (стандарт) Wi-Fi, яку підтримує Wi-Fi модуль материнської плати. Основне призначення таких модулів, незалежно від версії — доступ в Інтернет через бездротові роутери; однак Wi-Fi може застосовуватися і для прямого зв'язку з іншими пристроями — наприклад, для передачі матеріалів з цифрової фотокамери або дистанційного управління нею.

В наш час можна зустріти підтримку різних стандартів Wi-Fi (до Wi-Fi 6, Wi-Fi 6E, Wi-Fi 7). Від цього нюансу залежить насамперед максимальна швидкість з'єднання. При цьому різні версії розрізняються також за використовуваними діапазонами; а сумісними між собою вони є в тому разі, якщо збігаються за використовуваними діапазонами. Втім, бездротові модулі сучасних «материнок» часто підтримують не лише вказаний в характеристиках стандарт Wi-Fi, але і більш ранні; цей момент не заважає уточнити окремо, проте здебільшого проблем з сумісністю не виникає. Тим не менш, для використання всіх можливостей тієї або іншої версії її повинні підтримувати обидва пристрої — і «материнка», і зовнішній пристрій.

Список основних версій виглядає так:

— Wi-Fi 3 (802.11 g). Найбільш старий стандарт з актуальних на сьогодні в чистому вигляді зустрічається тільки у відверто застарілих платах. Працює на швидкості до 54 Мбіт/с в діапазоні 2,4 ГГц.
— Wi-fi 4 (802.11 n). Досить популяр...ний стандарт, який лише нещодавно почав поступатися позиціями більш прогресивним варіантам. Підтримує як діапазон 2,4 ГГц, так і більш прогресивний 5 ГГц, а максимальна швидкість передачі даних складає 150 Мбіт/с на канал (до 600 Мбіт/с при 4 антенах).
— Wi-Fi 5 (802.11 ас). Працює тільки на 5 ГГц. Першопочатково максимальна теоретична швидкість передачі даних становила 1300 Мбіт/з, однак з 2016 року використовується стандарт 802.11ac Wave 2, де цей показник збільшено до 2,34 Гбіт/с.
— Wi-Fi 6 (802.11 ax). Першопочатково працює на двох діапазонах — 2,4 ГГц і 5 ГГц — однак специфікація цього стандарту передбачає можливість використання будь-якого робочого діапазону в проміжку між 1 ГГц і 7 ГГц (по мірі появи таких діапазонів). Номінальна швидкість передачі даних у порівнянні з Wi-Fi 5 виросла всього на третину, проте низка поліпшень, що підвищують ефективність зв'язку, дає можливість досягти значного зростання фактичної швидкості — в теорії до 10 Гбіт/с і навіть вище.
— Wi-Fi 6E (802.11ax). Удосконалена гілка стандарту Wi-Fi 6 зі швидкістю передачі даних до 10 Гбіт/с. Стандарт Wi-Fi 6E носить технічну назву 802.11ax. Але на відміну від базового Wi-Fi 6, який іменується аналогічним чином, в ньому передбачається робота в незавантаженому діапазоні 6 ГГц. В цілому ж стандарт використовує 14 різних діапазонів частот, пропонуючи високу пропускну здатність з великою кількістю активних підключень.
— Wi-Fi 7 (802.11be). Технологія, як і попередня Wi-Fi 6E, здатна працювати у трьох частотних діапазонах: 2.4 ГГц, 5 ГГц та 6 ГГц. При цьому максимальну ширину смуги пропускання в Wi-Fi 7 наростили зі 160 МГц до 320 МГц - чим ширший канал, тим більше даних він може передати. У стандарті IEEE 802.11be використовується модуляція 4096-QAM, що lf' pvjue вміщувати більше символів в одиниці передачі даних. З Wi-Fi 7 можна вичавити максимальну теоретичну швидкість обміну інформацією до 46 Гбіт/с. У контексті застосування бездротового підключення для стрімінгу та відеоігор дуже цікавою є впроваджена розробка MLO (Multi-Link Operation). З її допомогою можна агрегувати кілька каналів у різних діапазонах, що суттєво зменшує затримки при передачі даних, забезпечує низький та стабільний пінг. А мінімізувати затримки зв'язку за умови багатьох підключених клієнтських пристроїв покликана технологія Multi-RU (Multiple Resource Unit).

Модель LAN-контролера, встановленого в материнській платі.

LAN-контролер забезпечує обмін даними між платою і мережевим портом (портами) комп'ютера. Відповідно, від характеристик цього модуля залежать як спільні характеристики, так і окремі особливості мережевого функціоналу «материнки»: підтримка спеціальних технологій, якість з'єднання при нестабільній зв'язку і т. п. Знаючи модель LAN-контролера, можна знайти детальні дані по ньому — в тому числі практичні відгуки; ця інформація рідко потрібно пересічному користувачеві, однак вона може згодитися ентузіастам онлайн-ігор, а також для деяких специфічних завдань.

У світлі цього модель LAN-контролера уточнюється переважно в тих випадках, якщо це досить прогресивне рішення, помітно перевершує стандартні моделі. Такі рішення у наш час випускаються переважно під брендами Intel (середній рівень), Realtek (відносно прості моделі), Aquntia та Killer (переважно прогресивні рішення).

Кількість роз'ємів USB 2.0, встановлених на задній панелі материнської плати.

Нагадаємо, USB є найпопулярнішим сучасним роз'ємом для підключення різної зовнішньої периферії — від клавіатур і мишей до спеціалізованого обладнання. А USB 2.0 — це найстаріша з актуальних на сьогодні версій даного інтерфейсу; вона помітно поступається більш нової USB 3.2 як по швидкості (до 480 Мбіт/с), так і по потужності живлення і функціоналом. З іншого боку, навіть таких характеристик нерідко буває достатньо для невибагливої периферії (на кшталт тих же клавіатур/мишей); а пристрою більш нових версій цілком можна підключати до роз'ємам цього стандарту — вистачило б потужності живлення. Так що дана версія USB все ще зустрічається в сучасних материнських платах, хоча нових моделей з роз'ємами USB 2.0 випускається все менше.

Відзначимо, що крім роз'ємів на задній панелі, USB-підключення можуть забезпечувати і конектори на самій платі (точніше, порти на корпусі ПК, приєднані до таких конекторів). Детальніше про це див. нижче.

Кількість власних роз'ємів USB 3.2 gen1, передбачених на задній панелі материнської плати. В даному випадку маються на увазі традиційні, повнорозмірні порти типу USB-A.

Версія USB 3.2 gen1 (раніше відома як USB 3.1 gen1 і USB 3.0) є безпосередньою спадкоємицею і подальшим розвитком інтерфейсу USB 2.0. Основними відмінностями є збільшена в 10 разів максимальна швидкість передачі даних — 4,8 Гбіт/с — а також більш висока потужність живлення, що важливо при підключенні декількох пристроїв до одного порту через розгалужувач (хаб). При цьому до такого роз'єму можна підключати периферію і інших версій

Чим більше роз'ємів передбачене в конструкції — тим більше периферійних пристроїв можна підключити до материнці без використання додаткового обладнання (USB-пристроїв). На ринку можна зустріти плати, мають на задній панелі понад 4 портів USB 3.2 gen1. При цьому відзначимо, що крім роз'ємів на задній панелі, USB-підключення можуть забезпечувати і конектори на самій платі (точніше, порти на корпусі, приєднані до таких конекторів). Детальніше про це див. нижче.